Підтвердження та спростування гіпотез

Гіпотеза про те, що працівники громадських організацій сприяють своєю діяльністю позитивному процесу соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування підтвердилася, оскільки в ході аналізу отриманих відповідей виявилося, що завдяки переліку послуг, які здійснюють працівники ГО діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування мають можливість всебічно розвиватись, збагачуватись знаннями в освітній, культурній, релігійній та особистісній сферах, мають можливість працевлаштуватись та активно проводити своє дозвілля.

Гіпотеза про те, щозавдяки діяльності громадських організацій працівники ГО забезпечують часткову реалізацію потреб дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування підтвердилась, оскільки в ході дослідження було встановлено наступне: працівники БФ прилучають дитину до основних духовних цінностей та родинних традицій, моральних і культурних стандартів життя суспільства, забезпечують задоволення потреб у психічному комфорті та емоційній підтримці, надають почуття безпеки та значимості власного "Я" у дітей. Завдяки працівникам БФ «Карітас-Львів УГКЦ» діти засвоюють моделі соціально-схвалюваної поведінки, навчаються пристосуванню до навколишнього світу, побудови міжособистісних взаємовідносин, взаємодопомоги, адекватному прояву емоцій і почуттів.

ВИСНОВКИ

На основі виконання першого завдання щодо ознайомлення з поняттям, функціями, загальною характеристикою та особливостями діяльності громадських організацій, було з’ясовано: громадська організація являє собою об'єднання, яке створюють за ініціативою і на основі вільного волевиявлення дітей і дорослих, не є безпосереднім структурним підрозділом державного органу, але може функціонувати на його базі і за його підтримки, не ставить своєю статутною метою отримання прибутку та розподілу його між членами організації [51]. Ми з’ясували, що суспільні та політичні функції громадських організацій включають:вираз прагнень та інтересів; формування і плюралізації громадської думки; діяльність на захист інтересів меншин; турбота про загальне благо; соціальна інтеграція; ініціювання суспільних перетворень; доповнення діяльності держави.

На сьогоднішній день в Україні існує чимало громадських об’єднань діяльність яких спрямована на різного роду проблеми, що виникають в суспільстві, на співпрацю з різними категоріями населення, вони є різні за своєю метою, цілями, завданнями, фінансуванням, специфікою та особливостями діяльності.

Наступним завданням було ознайомитись з соціальними та психологічними особливостями дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Не рідкісним явищем стала діяльність громадських організацій спрямована на роботу з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. Отже діти – сироти – це діти, у яких померли чи загинули батьки. Діти, позбавлені батьківського піклування - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм
виконувати свої батьківські обов'язки, а також діти, розлучені із сім'єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, та безпритульні діти.

Ще одним завданням яке ми ставили перед собою було розглянути специфіку сирітства як соціального явища. На сьогоднішній день виділяють декілька основних причин появи у суспільстві такої категорії дітей, як діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Основними з цих причин є наступний перелік: по-перше - це злочинна, незаконна та правопорушна діяльність батьків, по-друге - залучення з боку батьків дітей до протиправних та незаконних дій. По-третє – це можливі узалежнення батьків, тобто коли один, або ж обоє батьків надмірно, регулярно та неконтрольовано вживають речовини, які з часом викликають узалежнення. Також однією з найпоширеніших причин позбавлення батьків їхніх батьківських прав та можливості опікуватись дитиною є брутальна, неконтрольована жорстока, агресивна поведінка батьків по відношенню до дитини, яка, як наслідок може понести шкоду дитині, погіршити стан її психічного, фізичного, емоційного здоров’я, викликати ряд психічних захворювань та як крайність загрозу життю дитини.

Сирітство в нашій державі відзначається набором певних соціальних характеристик, частина яких є типовою для даного соціального явища, а інша частина –має свої особливості. Першочергово, слід зазначити кількісний ріст дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків. Така ситуація зумовлена переліком причин, які в той чи в інший спосіб пов'язані з цілою низкою соціально-політичних, економічних, та соціально-культурних проблем. Причинами, які виступають вирішальними з точки зору батьків, чиїх дітей вони віддали в інтернатні установи є: незадовільні умови проивання, тобто, житлові умови (62%), багатодітність сім’ї (15%), важка хвороба батька, матері або дітей (17%) та ін. В останні роки різко загострилася проблема так званого "соціального" сирітства. Кількість осіб, яких позбавили батьківських прав, починаючи з 2000 р. по 2006 р. зросла в Україні в 3 рази.

Ще одним завданням було ознайомитись з формами, етапами та моделями соціально-педагогічної роботи працівників ГО з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. Обставини які змінюються у суспільному житті є причиною подальшого зростання актуальності й гостроти питань соціально-педагогічної роботи з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, посилення соціально-психологічної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та соціально-педагогічного супроводу цієї категорії дітей.

Соціальний супровід - робота, спрямована на здійснення соціальної опіки, допомоги та патронажу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу [10]. Саме цей метод найчастіше застосовують працівники громадських організацій.

Наступним завданням було визначити, яким є вплив діяльності ГО на процес формування особистості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Внаслідок відсутності батьків, або ж недостатнього рівня опіки з боку наглядачів, опікунів, вихователів в інтернатних установах, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування стикаються з низкою проблем соціального, медичного, психологічного та педагогічного характеру. Власне, діяльність ГО спрямована на часткову компенсацію дітям з вищеназваними проблемами: уваги, любові, турботи, підвищення освітнього, культурного та духовного рівня дітей, розвиток особистісних талантів, наснаження дітей, наданням натуральної допомоги і т.д. Заходи, які організовують ГО, акції, флешмоби, гуртки, все це тільки для того, щоб максимально долучити дітей з інтернатних установ до громадської активної діяльності, для того щоб діти відчували себе відповідальними, потрібними, самостійними і важливими іншим.

Тако ми ставили перед собою завдання проаналізувати нормативно-правові засади діяльності громадських організацій в Україні стосовно соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Здійснено ретроспективний аналіз нормативно-правової бази соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, зокрема - це Конституція України, Сімейний Кодекс та міжнародний документ Конвенція ООН про права дитини. Ці нормативно-правові акти покликані забезпечувати дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки усім необхідним задля повноцінної соціалізації. В свою чергу діяльність громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми позбавлених батьківського піклування покликана максимально сприяти дотриманню всіх прав та свобод вразливих верств суспільства, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Наступним завданням було визначити якою є роль ГО у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. У роботі, було детально проаналізовано діяльність громадських організацій з дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування, було виділено спектр послуг, які надають громадські організації як на індивідуальному, так і на масовому рівнях, виявлено вплив громадських організацій на процеси життєдіяльності дітей-сиріт та особливості їх взаємодії з іншими установами. Було встановлено, що діяльність ГО сприяють покращенню рівня життя дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, оскільки громадські організації надають психологічну, юридичну, організаційну, натуральну допомогу, проводять для дітей різного роду тренінги, дозвілля, активний відпочинок, прияють їхньому саморозвитку та самореалізації, пропагують здоровий спосіб життя, дбають про їх культурне та духовне збагачення, сприяють підвищенню освітнього рівня та формування моральних та духовних цінностей у дітей. Як наслідок, було визначено значущість та вплив діяльності громадських організацій на процес соціалізації дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, те, що ГО виступає одним з відчутних факторів в формуванні цих дітей як особистостей, в покращенні рівня життя даної категорії суспільства та в покращенні функціонування закладів в яких перебувають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.

У роботі було проведено емпіричне дослідження методом напівструкторованого інтерв’ю експертів Молодіжного Центру ГО “Самопоміч” м. Львова, БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та працівників середньої школи-інтернат №2 м. Львова та проаналізовано дані, які ми отримали в ході опитування. Під час експертного опитування фахівців Молодіжного Центру ГО “Самопоміч” м. Львова, БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та працівників середньої школи-інтернат №2 м. Львова ми переконались, що вплив діяльності громадських організацій на процес соціалізації дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування є досить відчутною, оскільки залучає дітей до різних сфер життєдіяльності та сприяє їхньому саморозвитку та самореалізації. Ми з’ясували, що діяльність громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування сприяють:

· Інтеграції дітей у суспільство;

· Підвищенню освітнього рівня, культурних та духовних цінностей у дітей;

· Працевлаштуванню дітей, навичкам раціонального розрахунку та витрат бюджету;

· Розвитку у дітей відчуття відповідальності, солідарності, взаємоповаги, взаєморозуміння у колективі;

· Вмінню дітей правильно виходити із конфліктних ситуацій, вмінню домовлятись, вислуховувати та враховувати думку іншого;

· Навичкам бути самостійними та самодостатніми;

· Навичкам догляду за собою;

· Ознайомленню дітей із нормами та правилами етикету;

· Розвитку фізичних здібностей у дітей;

· Оздоровленню дітей за рахунок відпочинку у санаторних комплексах.

Перелічені функції громадських організацій дають нам можливість переконатись у позитивному впливі їх діяльності на процес соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Дата добавления: 2015-07-13