Розділ 1. Бухгалтерський облік

Вступ

Форма бухгалтерського обліку - це сполучення різних регістрів аналітичного і синтетичного обліку, їх взаємозв'язок, послідовність і способи облікових записів з метою узагальнення й одержання звітності.

Важлива роль в реалізації цієї задачі відводиться організації бухгалтерського обліку на підприємстві: організаційній побудові бухгалтерії підриємства, принципам організації бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік є функцією управління підприємства.

У бухгалтерському обліку одночасно поєднуються три види управлінських робіт, завдяки чому він виконує три самостійні функції: інформаційну, контрольну та аналітичну. Без даних бухгалтерського обліку неможливо дати об’єктивну оцінку стану і результатам господарської діяльності підприємства.

Форма бухгалтерського обліку відображає відповідну технологію облікового процесу. Кожна форма обліку завжди передбачає відповідне групування господарських операцій та дотримання встановленої послідовності їх відображення, порядок записів у регістрах синтетичного й аналітичного положення, порядок записів у регістрах синтетичного й аналітичного обліку, складання та представлення облікових даних у вигляді звітності для потреб користувачів.

Основними відмітними ознаками, що визначають особливості окремих форм бухгалтерського обліку, є:

· зовнішній вигляд, будова і кількість облікових регістрів;

· поєднання регістрів хронологічного і систематичного обліку, синтетичного й аналітичного обліку;

· послідовність і техніка облікової реєстрації.

Форма бухгалтерського обліку як відображення певного рівня технології облікового процесу має відповідати таким вимогам:

· забезпечення повноти та реальності в облікових регістрах

господарських операцій;

· забезпечення раціонального розподілу облікових робіт між окремими працівниками для своєчасного їх виконання;

· забезпечення управлінців даними про виконання бізнес-планів у цілому на підприємстві й за кожним структурним підрозділом;

· забезпечення необхідними даними процесу складання звітності, здійснення контролю й економічного аналізу;

· забезпечення економічності облікового процесу шляхом його автоматизації та наукової організації праці обліковців.

1. Сутність поняття "форма обліку"

Кожне підприємство самостійно вибирає відповідну форму обліку, виходячи з конкретних умов власної роботи та перспектив дальшого розвитку, з обсягу виробничо-господарської діяльності, якою зумовлюється й обсяг облікових робіт, наявності облікових кадрів та рівня їхньої кваліфікації, можливостей використання обчислювальної техніки в обліковому процесі.

Під формою обліку розуміють систему взаємозв'язку встановлених облікових регістрів певної форми і змісту, призначених для відображення наявності й руху засобів підприємства, джерел їх утворення та процесів господарської діяльності, а також способи запису операцій в облікових регістрах.

Кожна форма обліку завжди передбачає відповідне групування господарських операцій та дотримання встановленої послідовності їх відображення, порядок ведення (запису) в регістрах синтетичного й аналітичного обліку.

Отже, будь-яка форма відображає відповідну технологію облікового процесу. З цього погляду розвиток та вдосконалення бухгалтерського обліку в цілому найбільш чітко простежується в змінах форм його ведення.

Головними ознаками, що відрізняють одну форму обліку від іншої, є: зовнішній вигляд, будова та кількість облікових регістрів; поєднання регістрів хронологічного, систематичного, синтетичного й аналітичного обліку; послідовність і способи запису господарських операцій у облікових регістрах.

Дата добавления: 2015-07-13