КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Розробка стратегії виходу на міжнародний ринок. 1 страница
Україна і Польща - дві великі держави Центрально-Східної Європи. Їх об'єднує не лише спільна історія багатьох періодів, а й споріднені мови та схожі культурні традиції. Все це сприяє налагодженню тісних контактів. Економічний розвиток обох країн, природні багатства та сформована структура економіки відкривають широкі перспективи для кооперації та торгівлі. До цього треба додати фактор, що набуває дедалі більшого значення у глобальній економіці, - транзитне розташування обох держав на важливих шляхах континентального проходження товарів [39]. Ще однією перевагою польського ринку є схожість споживчих уподобань і смакових звичок покупців. Специфіка віддалених ринків в тому, що в різних куточках земної кулі різні смакові переваги. Наприклад, карамель "Полуниця з вершками" в Україну і "Полуниця з вершками" в США це два абсолютно різні продукти. У наших смак "тане", а у заокеанських різкіший, насичений. Європейці (у тому числі українці) віддають перевагу натуральним продуктам. Американець нітрохи не бентежиться, якщо в льодяниках багато барвників і від цього фарбується слина. У Китаї, наприклад, проводиться карамель зі смаком кукурудзи та томата. Звичний нам з дитинства смак барбарису китайці називають "солодким ацетоном". Різність смаків - одна з причин, що пояснює низькі обсяги поставок вітчизняної кондитерської продукції на ринки далекого зарубіжжя. На польському ринку цієї проблеми не існує в силу аналогічних смакових переваг слов'янських народів. Крім того, кондитерська корпорація "Roshen" в змозі провести повномасштабну рекламну компанію і, об’єднавши зусилля з польським партнером, стати конкурентоспроможним гравцем на ринку [40]. У світовому масштабі Польща не виділяється ні розмірами території чи чисельністю населення, ні економічною потужністю. Але на теренах Європи її ресурсний потенціал, економічна й політична роль досить помітні. За європейськими мірилами вона перебуває серед найбільших держав за площею (майже дорівнює розмірам Німеччини) і чисельністю населення (ненабагато поступаючись Іспанії). Але більш важливою є економічна роль Польщі в Європі [41, 42]. На даному етапі роботи ефективним інструментом опису польського ринку є використання PEST-аналізу. Він включає характеристику таких факторів: політичні, економічні, соціокультурні та технологічні.
Таблиця 3.1 - PEST-аналіз польського ринку
Отже, виходячи з результатів PEST - аналізу можна сказати, що польське середовище для нової діяльності "Roshen" є достатньо привабливим, економічному зростанню сприяє стійке політичне становище у країні, відкрита зовнішня політика розширює можливості співпраці між Україною та Польщею. За останні роки харчова промисловість стала найбільш інвестиційно привабливою у Польщі. Наявність великої кількості підприємств, що займаються виробництвом продуктів харчування, доступність місцевої та імпортної сировини і вступ Польщі до ЄС поставило польську харчову промисловість на новий рівень. Важливою її галуззю є цукрова промисловість. Більша частина цукрових заводів зосереджена на південному сході та в центральній частині країни. На півдні переважають значні посіви цукрових буряків (7-ме місце у світі). Польща виділяється високою врожайністю овочів і ягід та експортує їх у замороженому вигляді. У 2008 р. загальний розмір виручки від харчової промисловості склав близько 67,45 млрд. доларів США, а у 2011 р. перевищив 100 млрд. доларів США [43]. На польському ринку кондитерських виробів переважають товари міжнародних компаній, таких як Nestle, Ferrero, Mars, Storck, Haribo, Lindt & Sprungli, Bahlsen Sweet, Perfetti Van Melle їхня сукупна доля на ринку 65%. В меншості представлені товари польських брендів, наприклад таких компаній як Jutrzenka, Wawel, Mieszko, Solidarnosc, Wedel, решта 18% ринку зайнята дрібними виробниками [44]. Графічно це проаналізовано на рисунку 3.1.
Рисунок 3.1 - Розподіл часток між компаніями на польському кондитерському ринку
Як бачимо на рисунку більшість кондитерських виробів на рикну представлені саме міжнародними виробниками. Тому очевидно, що польські компанії існують під значним впливом транснаціональних компаній. Тому зараз ведеться активне обговорення питання про злиття між деякими компаніями з метою підсилення авторитету польських виробників. Транснаціональні корпорації виходять на польський ринок простим шляхом придбання місцевих компаній і переорієнтації їх на виробництво типових товарів з асортименту компанії - завойовника. Таким чином руйнується автентичність польського ринку солодощів. Лідер в шоколадному сегменті є Kraft Foods, американський гігант, який контролює 34% ринку шоколаду, друге місце займає Wedel, який нещодавно був придбаний міжнародною компанією Lotte Group. У свою чергу, Wedel є провідним виробником в сегменті цукристих виробів, на частку якого припадає 18% польського ринку солодощів. Доволі популярними у всіх кондитерських сегментах є всесвітньовідомі компанії Storck та Ferrero, кожна охоплює по 14% ринку. Споживання солодощів в Польщі, як і раніше набагато нижче, ніж у Західній Європі. За розрахунками Polbisco, середньостатистичний поляк споживає близько 3,2 кг шоколаду в рік. Це набагато менше, ніж, наприклад, у Швейцарії (11 кг), Німеччині і Бельгії (10 кг) і Великобританії і Франції (7 кг). Споживання печива теж не краще. Статистично поляки їдять 3 кг даної продукції на рік, у той час як ірландець споживає в п'ять разів більше (15 кг) і англієць - 11 кг печива. Порівняно з українськими споживачами ці данні не є такими критичними, українець з’їдає приблизно 5 кг шоколаду на рік [45]. Споживання солодощів в Польщі відрізняється від Західної Європи не тільки тому, що вони їдять набагато менше, але й тому, що поляки обирають традиційні кондитерські виробі, які не женуться за інноваційними продуктами, наприклад, з вмістом вітамінів або натуральних фруктів, зерен і т.д. Ситуація поступово змінюється, зокрема серед молоді та більш заможних споживачів, які є відкритими для всього світу, готові експериментувати і шукати "додану вартість" в солодощах. Експерти маркетингової компанії AC Nielsen стверджують, що ринок солодощів в Польщі має відмінні перспективи. Його вартість оцінюється в 1,4 млрдєвро, а в 2012 році передбачається зростання більш ніж на 12%. Найбільший сектор кондитерської індустрії займає шоколадний сегмент, який у вартісному вираженні становить 60% від ринку солодощів в Польщі. Згідно з даними маркетингової компанії AC Nielsen обсяг продажів шоколадних продуктів досяг 1,05 млрд євро в період 2011 року, більше 146,000 тонн було продано. У порівнянні з 2010 роком відзначено збільшення обсягу майже на 7% і збільшення вартості на 15,3% [46]. На кондитерському ринку шоколад представлений у різних формах, об’єми продажу яких не є однаковим. Процентне співвідношення об’ємів продажів виробів з шоколаду представлено на наступному рисунку 3.2.
Рисунок 3.2 - Об’єми продажів різних шоколадних виробів
Як бачимо з рисунку 3.2 найбільш популярний серед населення є шоколад у формі плиток, ймовірно ця тенденція збережеться в майбутньому. Більшість шоколадних виробів була продана в супермаркетах (39,9%), середніх продуктових магазинах (18,5%), гіпермаркети (14,6%) і малі продуктові магазини (13,8%). Не більше 0,9% від солодощів, в основному, плитки шоколаду та батончики в окремих упаковках, були придбані в газетних кіосках. Шоколад складає близько 17% від загального обороту в продуктових магазинах. Кондитерські товари являють собою четверту найважливішу групу товарів, після хлібних виробів, молочних продуктів і пива, з точки зору кількості продажів. Шоколад у плитках є дуже популярним, його найчастіше купують серед усіх шоколадних виробів. Цей сегмент оцінюється у 290 млн. євро. Завдяки запуск нових різновидів товару, щорічно спостерігається виключно динамічне зростання продажів. В залежності від вмісту цукру, шоколад розділяють на такі категорії: солодкий і напівсолодкий (більше 50% цукру), десертний (40-50% цукру) і темний (нижче 40% цукру). Чотири групи шоколаду представлені на ринку: чистий шоколад у плитках, шоколад з наповнювачем, пористий і питної шоколад. Ці групи діляться на різні типи і види, наприклад, десертний, темний, молочний, капучіно та білий шоколад. Молочний шоколад більш популярні, ніж темний шоколад - він складає 60% всього сегмента. Шоколад з начинкою, зокрема, з полуницею, ірисом, карамеллю і кокосовим ароматом є другою найбільш популярною групою товарів. Пористий шоколад з печивом або фруктовим желе продаються теж досить добре. Батончики з горіхами і родзинками найменша категорія за обсягом продажів. У 2010 році маркетингове агентство Millward Brown провело опитування серед польського населення. З’ясувалося, що 82,72% польського населення у віці 15-75 років споживають шоколад [48]. Періодичність вживання шоколаду серед респондентів наочно зображена на рисунку 3.3.
Рисунок 3.3 - Частота вживання шоколаду серед польського населення
Мода на здоровий спосіб життя приводить до зростання популярності темного шоколаду, особливо преміум-брендів. Такі шоколадні батончики містять багато какао - навіть до 80%, вони часто включають в себе додаткові компоненти, такі як мигдаль, апельсинова кірка, цільні ягоди. Група нових продуктів з злакових культур, таких як овес, пшениця, кукурудза, поступово набирають популярність серед споживачів. Наступною за популярністю є борошниста група кондитерських вироб За даними дослідження AC Nielsen, вартість ринку печива складає майже 0,5 млрд. євро в липні 2011 року, тобто майже на 11% більше, ніж роком раніше. Ринок печива не ділиться на групи з точки зору смаку, його поділяють за методом продажу. З одного боку, це кондитерське печиво у фабричній упаковці вагою до 1.5 кг, з іншого - печиво, яке вільно продається на вагу. Відсутність контролю за ваговим печивом в таких місцях, як малі продуктові магазини і базари, є серйозною проблемою, коли мова йде про точне визначення розміру ринку печива. Незважаючи на помітну тенденцію зменшення попиту на вагове печиво, все ж у невеликих містах, як і раніше, його дуже охоче купують таким чином. Частка продукції, реалізованої на вагу, становить близько 50% від загального обороту на ринку печива. Бісквіти, печиво з фруктовими ароматизаторами, ванільне печиво та пряники є лідерами ринку. Як показало опитування Millward Brown, 68,85% респондентів заявили, що споживають упаковане печиво. Більшість опитуваних їдять печиво 2-3 рази на місяць (35,53%), 26.46% - раз на тиждень та принаймні 12.07% - раз на тиждень. Найбільш популярні марки представлені на рисунку 3.4.
Рисунок 3.4 - Популярні виробники печива на польському ринку
На польському ринку кондитерських виробів, слід виділити сегмент імпульс-товар, до нього відносяться цукерки, вафлі, батончики та печиво вагою менше 60 грам в окремих обгортках. Ці продукти мають велику частку в обороті великих магазинів, мають відносно низьку ціну за одиницю товару і розміщуються в спеціальній зоні експозиції поблизу касових апаратів. Динамічне зростання продажів зафіксоване на польському ринку солодощів преміум-сегмента, це свідчить про те, що польське суспільство стає багатшим. Чим краще фінансове становище, тим більше попит на преміум солодощі, такі як цукерки з вишуканою начинкою, натуральними інгредієнтами, шоколадні цукерки у коробках і шоколадні батончики з унікальними інгредієнтами. Зараз поляки в більшій мірі готові купувати дорогі солодощі в елегантній упаковці, хоча нещодавно ці товари займали дуже малу нішу. Незважаючи на спад в економіці, у польському суспільстві вже сформована група споживачів, які будуть купувати товари високої якості і залишаться лояльними до преміум-брендів. Але загальний продаж кондитерських виробів скорочуються і основною причиною цього є те, що новим кондитерським продуктам бракує якості, та вони не відповідають смаковим тенденціям більшості споживачів. Останнім часом європейські виробники зробили упор на низький вміст цукру в продуктах, однак, це зовсім не те, що потрібно споживачам. Опитування та дослідження показали, що споживачі віддають перевагу не тим продуктам, які містять низьку кількість цукру або не містять його зовсім, а тим, які відрізняються специфічними властивостями, які сприяють поліпшенню здоров'я, підвищують імунітет, не шкодять стану зубів та ясен. Отже, на польському ринку існує жорстка конкуренцією між виробниками традиційних кондитерських виробів, бренди яких добре відомі, покупці вже звикли до них і проявляють лояльність. Найпопулярнішими на ринку виявились вироби з шоколаду, а саме шоколад у плитках, також з огляду на сучасні тенденції здорового харчування можна припустити, що нові батончики зі злаків стануть популярними серед споживачів. Вдосконалення стратегії виходу корпорації "Roshen" на ринок Польщі полягає у створенні спільного підприємства. У такому разі необхідно об’єктивно враховувати переваги не тільки української компанії, але і польської сторони. В глобальному масштабі українсько-польська кооперації поєднає у собі такі вигоди для обох сторін: використання дешевої і водночас достатньо якісної української сировини, що підтверджується міжнародними сертифікатами якості [32], з безперешкодним доступом польської компанії до ринків європейських країн. У більш конкретному ракурсі для "Roshen" відкриваються такі перспективи, як просування продукції на європейський ринок під маркою відомого бренду, подолання економічних бар’єрів між Україною та Європою завдяки тому, що Польща входить у європейський митний союз, розробка нових товарі шляхом обміну знаннями та досвідом спеціалістів, доступ до існуючих ринків і каналів збуту. Польська сторона отримає такі переваги: зниження виробничих витрат завдяки можливості використання додаткових ресурсів, вихід на новий, перспективний ринок країн СНД, фінансова підтримка і взаємний розподіл економічний ризиків, що є дуже важливим у розвитку капіталомісткої кондитерської галузі. Вибір польської компанії "Colian" для створення спільного підприємства з "Roshen" обумовлений таким чинниками: - "Colian" має багаторічний досвід роботи в кондитерській галузі; - на польському ринку солодощів компанія займає стійку лідерську позицію; - кондитерська група "Colian" об’єднує в собі чотири популярні бренди, визнані споживачами; - обидві компанії мають схожий асортимент товарів; - продукція "Colian" має попит за межами Польщі та успішно експортується у країни Європи; - компанія була нагороджена престижним титулом "Перлина польської економіки" у 2009 році за реалізацію успішної корпоративної політики та стратегії розвитку, що призвела до лідерства серед найбільш динамічних і ефективних підприємств у Польщі "Colian" - відкрите акціонерне товариство, польський виробник кондитерської продукції, що працює під брендами Jutrzenka, Goplana, Kaliszanka і Zioіopex. Поєднання багатого досвіду, технологій та потенціалу кваліфікованих спеціалістів дозволило компанії досягти позиції одного з найбільших кондитерських виробників на польському ринку (доля ринку складає 12%). "Colian" налічує більше 2000 співробітників, що працюють на заводах в містах Познань, Каліш, Бидгощ і Викроти. Підприємство виробляє близько 250 видів кондитерських виробів, спецій, чаю. Кондитерський асортимент включає таку продукцію: шоколад, печиво, вафлі, цукерки карамельні, горіхи та родзинки у шоколадній глазурі, желе. Компанія веде активну зовнішню політику, експортуючи продукцію в країни ЄС, а також у Центральну та Східну Європу, в Сполучені Штати, Канаду і на Близький Схід [49]. Продукція компанії не представлена на українському ринку та дуже перспективному ринку Росії. Це є вагомою підставою для "Colian" звернути увагу на доцільність співтовариства з українською компанією "Roshen". Таким чином "Roshen" має всі підстави запропонувати компанії "Colian" об’єднати зусилля шляхом створення спільного підприємства "Roshen - Jutrzenka". Внесок у створення нової компанії буде рівномірно розподілений між сторонами і складатиме по 50% від кожної компанії, відповідно прибуток, отриманий компанією, ділитиметься пропорційно долям учасників. З польської сторони будуть надані виробничі потужності на польському заводі "Colian" в місті Каліш, з української сторони буде надходити сировина, також буде створений відділ розробки та вдосконалення, у яком працюватимуть спеціалісти з обох країн. Перший етап роботи спільного підприємства "Roshen - Jutrzenka" включає визначення сфери діяльності, розробку асортиментної політики, складання місії, формування стратегічних цілей компанії. У процесі вибору сфери діяльності треба визначити потреби, що задовольняється, ідентифікувати споживачів, визначити способи задоволення потреб цільової групи споживачів. Виходячи з результатів дослідження проведеного в попередній частині стає зрозуміло, що сучасні польські споживачі більшою мірою обирають шоколадні вироби у різних інтерпретація переважно преміум - сегмента, а також спостерігається зацікавленість у виробах з натуральних інгредієнтів з високою поживної цінністю. Основними споживачами продукції переважно будуть люди у віці 20-35 років з середнім та високим достатком, що мешкають або працюють у великих містах, ведуть активний спосіб життя. Люди цієї групи характеризуються достатньою платоспроможністю, але віддають перевагу товарам, ціна яких відповідає якості, вони відкриті до новинок, слідкують за світовими тенденціями та позитивно реагують на якісну рекламу. На основі дослідження проведеного у розділі 2.3, в якості асортиментної політики була обрана товарна диференціація. Завдяки такій стратегії компанія прагне досягти особливого положення для своїх товарів на ринку. Продукція "Roshen - Jutrzenka" буде відрізнятися від товарів конкурентів специфічними споживчими властивостями, дуже високою якістю та мають технологічні переваги, завдяки чому підприємство матиме окремі "ніші" попиту. Таким чином на ринок вийдуть дві лінії нових унікальних продуктів. Перша - молочний шоколад з вмістом 47% какао-бобів та шматочками справжніх ягід та фруктів (полуниці, абрикосу, чорниці, ожини та персику). Вага кожної плитки складає 95 грамів, шоколад огорнений у фольгу та у картонній упаковці, термін придатності - 6 місяців. Роздрібна ціна - 1,5 євро за штуку. Друга лінія - поживні батончики з цільних злаків у солодкій глазурі, до складу якої входять соки натуральних фруктів та ягід. Вага батончика - 50 грамів, кожний у окремій упаковці, термін придатності - 6 місяців. Ціна - 0,7 євро за штуку. Місія компанії: "Roshen - Jutrzenka" - це прогресивний виробник смачних, здорових та поживних солодощів. Ми поєднали зусилля кращих кондитерів Україна та Польщі, використовуємо тільки добірні складові та поєднуємо їх в унікальних рецептах тільки для того щоб зробити Ваше життя солодшим та здоровішим. Ми використовуємо сучасне обладнання, в нашій команді працюють кваліфіковані спеціалісти, сировина для нашої продукціє є вищого ґатунку та відповідає усім якісним нормативам, а все виробництво ведеться у відповідності до міжнародних стандартів безпеки продукту ISO. "Roshen - Jutrzenka" турбується про чистоту довколишнього середовища, тому використовує інноваційні технології виробництві. Наша компанія веде соціально - орієнтовану політику. Кожен співробітник має достойну заробітну плату та повний соціальний пакет. Ми постійно проводимо благодійні акції та виказуємо спонсорську підтримку тим, хто в цьому більше нуждається. Наша мета задовольнити смаки кожного покупця. Обираючи продукти "Roshen - Jutrzenka", Ви можете бути впевнені у вищій якості та корисності, бо ми сумлінно працюємо над цим! При формулюванні стратегічних цілей, доцільно використовувати SMART-принцип. Згідно з ним цілі повинні бути: конкретними, вимірними, узгодженими (з місією компанії, між собою, з тими, кому належить їх виконувати), досяжними, певними у часі. Стратегічні цілі компанії "Roshen - Jutrzenka": Введення в виробництво двох нових ліній продукції протягом трьох місяців шляхом розробки оптимальної рецептури та переобладнання устаткування. На протязі другого півріччя збільшити продажі на 50% порівняно з першим півріччям шляхом ведення активною рекламної діяльності, яка має включати: рекламу у мас-медіа, акції - дегустації у супермаркетах та у кав’ярнях бізнес-центрів, розміщення білбордів у великих городах, розробку індивідуальних брендових стендів для розміщення товару у великих супермаркетах. Відкрити шість фірмових автокіосків протягом року, які будуть пересуватися по центральних вулицях великих міст Польщі - Варшава, Лодзь, Краків, Вроцлав, Познань, Гданськ за рахунок додаткового інвестування обох партнерів. Протягом 2014 року розпочати прямий експорт 20% продукції на ринок Центральної Європи шляхом відкриття експортного відділу в компанії. Розробка і запуск виробництва трьох нових ліній кондитерських виробів протягом 2014 року, кожна з яких буде включати щонайменш п’ять продуктів, що відповідають принципам здорового харчування і вдовольняють потреби споживачів. На протязі трьох років нарощувати об’єм реалізації товарів в середньому на 15% щороку за рахунок збільшення асортименту, підтримання високої якості продукції та географічного розширення збутової мережі. Третій етап передбачає визначення об’ємів інвестицій, необхідних для роботи підприємства. З польської сторони для впровадження технологічної лінії по виробництву шоколаду у плитках компанії необхідно залучення коштів у розмірі 43000 євро (аналогічна вартість технологічної лінії швейцарського шоколадного виробника "Fray" [50]). Для виробництва батончиків з цільних злаків необхідно придбати устаткування на суму 38000 євро (аналогічна вартість обладнання компанії "Raisio-Nordic" [51]). Фінансові витрати, які розподілять між собою "Roshen" та "Colian" представлені у таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 - Витрати української та польської сторони пов’язані з діяльністю спільного підприємства "Roshen - Jutrzenka" у перший рік роботи.
Таким чином, сума необхідних для першого року інвестицій складає 436000 євро. Джерелом інвестування з боку "Roshen" є власні кошти підприємства, а саме резервний капітал та нерозподілений прибуток. Припустимо, що перша лінія компанії "Roshen - Jutrzenka" випускає 50000 штук шоколадок щомісячно і реалізує по 1,5 євро за одиницю. Отже, за рік виручка дорівнює 900000 євро, собівартість складає 684000 євро, ПДВ (8%) - 72000 евро. Чистий дохід від реалізації першої лінії продукції за перший рік буде отриманий у розмірі 144000 євро. Друга лінія підприємства виробляє 20000 штук злакових батончиків за місяць, вартість одиниці товару складає 0,7 євро. За рік компанія реалізує товару на 360000 євро, собівартість продукції складає 273600 євро, ПДВ (8%) - 28800 євро. Чистий дохід від реалізації другої лінії продукції за перший рік буде отриманий у розмірі 57600 євро. Виходячи зі стратегічної цілі підприємства щодо збільшення доходів на 15% можна розрахувати дохід на запланований період. Результати розрахунків представлені у таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 - Прогнозований дохід "Roshen - Jutrzenka" від першої та другої ліній виробництва на найближчі три роки
Отже, спільна українська - польська компанія "Roshen - Jutrzenka" потребує вкладання значних інвестицій для функціонування, але на ряду з цим має привабливі перспективи та реальні можливості отримати дохід який забезпечить покриття збитків та в перспективі може принести значний прибуток. На відміну від економічного ефекту економічна ефективність - величина відносна. Визначити її можна лише зіставивши економічний ефект як результат діяльності з витратами, які зумовили цей ефект. Частіше за все економічна ефективність визначається коефіцієнтом економічної ефективності Є в залежності від того, в чому виражений економічний ефект і які витрати враховуються при розрахунку, коефіцієнт економічної ефективності може розраховуватися по-різному, але суть залишається тією ж [57]. На наступному етапі роботи виникає необхідність розрахунку інвестиційної привабливості проекту. Для оцінки ефективності інвестиційних проектів, як правило, застосовуються стандартні методи розрахунку: чистої приведеної (дисконтованої) вартості - NPV (net present value) та терміну окупності - PР (payback period). Названі показники обчислюються на основі плану грошового потоку інвестиційного проекту. Очевидно, що будь-який інвестиційний процес пов'язаний з ризиком. У зв'язку з цим при прийнятті рішень про фінансування проекту необхідно враховувати фактор часу, тобто оцінювати витрати, виторг, прибуток і т.д. від реалізації того чи іншого проекту з урахуванням часових змін. Найбільш надійним і часто використовуваним є метод чистої приведеної вартості (NPV). Він показує різницю між сумою всіх дисконтованих грошових потоків і початковими інвестиціями. Згідно теорії, проект приймається, якщо значення NPV позитивне, і відкидається, якщо NPV негативне. Для розрахунку NPV використовується формула 3.1. NPV = - Inv, (3.1)
де, NCFi - чистий грошовий потік для i-го періоду; Inv - початкові інвестиції; r - ставка дисконтування. Ставка дисконтування прийнята у розмірі 10%, кількість років - 3. Таким чином розраховуємо значення NPV для спільного проекту компанії "Roshen - Jutrzenka". =144000/ (1+0,1) +165600/ (1+0,1) 2+190440/ (1+0,1) 3+57600/ (1+0,1) +66240/ (1+0,1) 2+76176/ (1+0,1) 3-436000 = 139189 євро
Дата добавления: 2017-01-13; Просмотров: 4018; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |