Тема: Принципи, методи та функції управління діяльність організацій

Лекція №4

7.

6.

5.

4.

3.

2.

Типологічне групування – це розподіл сукупності одиниць аналізу за певними ознаками на однорідні групи.

Організацій фізкультурно - спортивної спрямованості можуть бути згруповані за різними ознаками, зокрема:

1. Формою власності та організаційно-правовою формою;

2. Цільовим призначенням;

3. Рівнем ієрархії..

Типи організацій за формою власності
Комерційні:	Некомерційні:
Господарські – підприємства або інші суб’єкти господарювання, створені юридичними особами або громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку: - акціонерне товариство - закрите акціонерне товариство - товариство з обмеж. відповідальністю - товариство з додатковою відповідальність - повне товариство - командитне товариство	Не розглядають отримання прибутку основним завданням, не розподіляють прибуток між своїми членами:     - спортивні кооперативи - спортивні фонди - об’єднання громадян - об’єднання юр. осіб (спілки, асоціації) - некомерційні партнерства - автономні некомерційні організації

Типи фізкультурних організацій за цільовим призначенням поділяються на такі, що здійснюють:

1. Фізкультурну та навчально-спортивну роботу (осередки, спортивні клуби, школи)

2. Забезпечення можливості займатися фізичною культурою і спортом (спортивні споруди, комплекси, пункти прокату, турбази, тири, бази)

3. Медичне обслуговування (фізкультурні диспансери)

4. Підготовку фізкультурних кадрів (ВНЗ)

5. Забезпечення сфери ФВ і С інформацією, пропаганду фізкультурно-спортивних знань (ЗМІ)

Типи фізкультурних організацій за функціональним призначенням:

1. Спортивні школи (ДЮСШ, СДЮШОР, ШВСМ)

2. Спортивні клуби, як один із видів громадських організацій

3. Спортивні клуби професійного спорту

4. Фізкультурно-спортивні центри

5. Стадіони, спорткомплекси та інші споруди

6. Кафедри ФВ ВНЗ не фізкультурного профілю

7. Міністерство молоді та спорту України

8. НОК та відділення НОКу в різних областях

9. ВНЗ фізкультурного профілю

10. Федерації з видів спорту

11. Спілки, організації, фонди фізкультурно-спортивного спрямування

Типи організацій за рівнем ієрархії:

Ієрархія управління фізичною культурою і спортом визначається перш за все територіально-державним устроєм

Ø Вищий рівень управління (четвертий) – представляє Міністерство молоді та спорту України, НОК, Спортивний комітет України, Національні федерації з видів спорту, Центральні ради фізкультурно -спортивних товариств, Всеукраїнський центр з фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх»

Ø Рівень суб’єкта (третій рівень) – Обласні федерації з видів спорту, обласні ради ФСТ, обласні центри фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх»

Ø Районний, міський рівень (другий) – представляють структурні підрозділи з фізичної культури і спорту районних держадміністрацій або органів місцевого самоврядування

Ø Первинна ланка (перший рівень) – представлений спортивними клубами та колективами фізичної культури за місцем роботи і навчання, спортивними школами, фізкультурно-оздоровчими клубами за місцем проживання, спортивними спорудами, базами.

Внутрішнє середовище складають такі компоненти: ціль діяльності, структура, завдання, технології, люди.

Ціллю діяльності організації є конкретні кінцеві результати, яких передбачається досягти у визначеному майбутньому.

Структура організації – це логічне співвідношення рівнів управління та функціональних областей, побудоване у такий спосіб, який дозволяє найбільш ефективно досягати цілей організацій.

Завдання діяльності – є ще одним напрямком розподілу праці. Завдання - це робота, серія робіт або частина роботи, яка повинна виконуватися заздалегідь визначеним способом, у заздалегідь обумовлений термін.

Технологія – четвертий компонент організації, перемінний за характером. Це засіб змінення бажаних перетворень у матеріалах, інформації, людях.

Люди – є одним із основних компонентів організації. На успішне функціонування організації впливає поведінка окремих людей, поведінка груп, характер поведінки керівника. Розуміння та успішне керівництво людським компонентом є дуже складним, але ефективним чинником.

Зовнішнє середовище в теорії управління традиційно поділяється на

· середовище прямого впливу (найближче середовище:глядачі, орендарі, будівельні організації, керівні органи).

· середовище опосередкованого впливу (віддалене середовище: телебачення, газети і журнали, що висвітлюють спортивні події, технології, стан економіка, соціокультурні фактори, політичні фактори)

Регламентування – встановлення меж та діапазонів дій, прав, повноважень та обов’язків організацій, підрозділів, співробітників; це перелік документів, в яких зазначено все вище сказане.

Сучасна управлінська практика розрізняє таки види регламентування: правове, організаційне, адміністративне, нормативне, економічне.

Правове регламентування: закони та підзаконні акти, специфічні правові документи:

- Закон України «Про фізичну культуру і спорт» від 24.12.1993р.

- Закон України «Про підтримку олімпійського, паралімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні» від 14.09.2000р.

- Закон України «Про антидопінговий контроль в спорті» від 05.05. 2001р.

- Інші закони: «Про відпустки», «Про об’єднання громадян», «Про оплату праці»…

Також до правового регламентування відносяться документи:

- Єдина спортивна класифікація України;

- Календарний план змагань;

- Положення про проведення спортивних змагань;

- Правила змагань та інше.

Організаційне регламентування – базуються на документах, які носять назву «Положення про…» або «Статут»

- «Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу»

- Статут ФСТ України

Нормативне регламентування – це документи, які містять у цифровому виразі нормативи діяльності організацій, їх підрозділів або окремих співробітників. Наприклад в спортивних школах нормативне регламентування включає: кількість вихованців, режим навчально-тренувальної роботи, нормативи кількості годин навчальної роботи, вікові обмеження для вихованців спортивних шкіл, наповненість груп.

Адміністративне регламентування – це документи, які видаються адміністрацією тої чи іншої організації. Це внутрішній вид регламентування. Накази директора, посадові обов’язки, номенклатура документів.

Економічне регламентування – це документи, що регламентують використання фінансів та матеріальних цінностей, які мають грошовий вираз. Наприклад: нарахування заробітної плати, визначення коштів на відрядження, фінансування навчально-тренувальних зборів…

Діловодством називаються усі види роботи із документацією, які мають місце в установах, організаціях навчальних закладах, спортивних школах, фізкультурних осередках в ході виконання ними своїх функцій та реалізації завдань.

Зазвичай, у фізкультурних організаціях є типові інструкції з діловодства, у яких відображена наступна інформація:

- загальні принципи організації діловодства в організації;

- відповідальні за організацію і методичні аспекти роботи;

- функції канцелярії або осіб, що забезпечують діловодне обслуговування;

- порядок тиражування документів;

- методика виконання документів;

- форми реєстрації документів, системи реєстраційних індексів;

- методика розробки номенклатури справ, порядок їх затвердження і використання;

- методика і техніка підготовки справ із виконаними документами та подальшого зберігання;

- порядок прийому та відправки документів;

- правила зберігання та порядок подання справ у архів;

- правила виконання архівних матеріалів

Важливим компонентом управлінсько-організаційної діяльності є

ділові наради (президії, засідання, колегії, тренерські ради), які проводяться для обговорення нагальних питань, залучення необхідної інформації, виробки сумісних рішень і є Важливим компонентом управлінсько-організаційної діяльності сфери фізичного виховання і спорту.

Усі наради поділяються на: інформаційні (директивні або інструктивні), оперативні, дискусійні

Спонсорство – один із важливих елементів маркетингової політики в спорті багатьох країн. На сьогоднішній день спонсор (анг. хресний батько, поручитель, гарант) є дуже бажаним для проведення спортивних змагань та зборів.

Під спонсорством розуміють фінансову або іншу матеріальну допомогу, яку надають комерційні фірми будь-яким організаціям або особам для забезпечення їх діяльності або проведення заходів.

Спонсорство – це ділові взаємовідносини між тим хто надає засоби і між організацією або особою, котрі пропонують взамін будь-які права, привілеї, які спонсор може використати в своїх комерційних цілях.

Не слід плутати спонсорство із меценатством.

Меценатство - це акт або манера поведінки зі сторони багатої та щедрої людини, який допомагає поетам, письменникам, спортсменам…Здійснює допомогу виключно з доброї волі, за рахунок своєї щедрості та при відсутності інтересів економічного характеру.

Питання для самоконтролю:

1. Які особливості функціонування спортивних організацій в сучасних умовах?

2. Які нові типи організацій почали функціонувати в незалежній Україні?

3. Що є спільного та розбіжного в їх діяльності та діяльності традиційних організацій?

4. За якими ознаками можна групувати організації фізкультурно-спортивної спрямованості?

5. Назвіть та охарактеризуйте відомі вам типи організацій фізкультурно-спортивного профілю;

6. Охарактеризуйте внутрішнє середовище організації, назвіть його компоненти;

7. Що таке «зовнішнє середовище організації» і як воно поділяється за особливостями впливу на організацію?

8. Які фактори середовища опосередкованого впливу є важливими для успішної діяльності організацій?

9. Охарактеризуйте види регламентування діяльності організацій сфери фізичного виховання і спорту;

10. Що таке «діловодство» в організаціях? Охарактеризуйте зміст типової інструкції з діловодства.

11. Що вам відомо про раціональне проведення ділових нарад, їх типи та підготовку?

12. Охарактеризуйте значення спонсорства для діяльності організацій сфери фізичного виховання та спорту

13. Охарактеризуйте засади юридичної та соціальної відповідальності організацій за результати своєї діяльності.

План:

1. Принципи управлінської діяльності;

2. Класифікація та взаємозв’язок функцій управління;

3. Планування як функції управління;

4. Організація:делегування повноважень, побудова або удосконалення організаційних структур;

5. Мотивація діяльності співробітників організацій;

6. Контроль, облік, звітність.

7. З’ясувальні процеси: комунікації та прийняття рішень

8. Методи управлінської діяльності.

Дата добавления: 2017-01-14