Praesens indicativi activi et passivi 5 страница

²⁷ В однині mille – тисяча не відмінюється.

²⁸ Порядкові числівники відмінюються за зразком прикметників першої групи.

²⁹ Розділові числівники відмінюються за зразком прикметників першої групи у множині.

ДІЄСЛОВО

ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛІВ

теперішній

(praesens)

минулий недоконаного виду

(imperfectum)

минулий доконаного

виду _Час (perfectum) (tempus)

давноминулий

(plusquamperfectum)

майбутній перший

(futurumprimum)

майбутній другий

(futurum secundum)

			дійсний (indicativus)
Спосіб
		наказовий (imperativus)
(modus)
			умовний (coniunctivus)

активний (activum)

Стан

(genus)

пасивний (passivum)

			перша (prima)
Особа
	друга (secunda)
(persona)
			третя (tertia)

однина (singularis)

Число

(numerus)

множина (pluralis)

НЕОСОБОВІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА

			Неозначена форма
			(infinitivus)
			Дієприкметник
			(participium)
			Віддієслівний іменник
Неособові форми			(gerundium)
			Віддієслівний прикметник
			(gerundivum)
			Віддієслівний іменник із
			значенням мети (supinum)

СЛОВНИКОВА ФОРМА ДІЄСЛІВ

Латинські дієслова у словниках подаються в чотирьох основних формах:

lego, lexi, lectum, legere

неозначена форма дієслова (Infinitivus praesentis activi) –

читати

супін (Supinum) – щоб читати

1-a особа однини минулого часу доконаного виду дійсного способу (Perfectum indicativi activi) – я прочитав

1-a особа однини теперішнього часу дійсного способу активного стану (Praesensindicativiactivi) – я читаю

Як правило, у словнику повністю наводиться форма першої особи однини теперішнього часу; для перфекта i супіна скорочено фіксується закінчення з тією частиною основи, у якій відбулися зміни порівняно з формою теперішнього часу; для інфінітива записується лише закінчення з попередньою голосною основи, яка вказує на дієвідміну (-āre, -ēre, -ěre, -īre)³⁰. Наприклад:

curo, avi, atum, āre – лікувати video, vidi, visum, ēre – дивитися,

бачити credo, didi, ditum, ěre – вірити audio, ivi, itum, īre – слухати, чути.

³⁰ Іноді в словниках замість закінчення інфінітива наводиться цифра, яка вказує на приналежність дієслова до певної дієвідміни: curo, avi, atum, 1 – лікувати; video, vidi, visum, 2 –

дивитися, бачити; credo, didi, ditum, 3 – вірити; audio, ivi, itum, 4 – слухати, чути.

ОСНОВИ ЛАТИНСЬКИХ ДІЄСЛІВ

Основа	Спосіб визначення	Приклади
теперішнього	шляхом відкидання від неозначеної	curā-re
Часу	форми дієслова (інфінітива)	vidē-re
(інфекта)	закінчення -re/-ĕre:	cred-ĕre
		audī-re
	шляхом відкидання від форми 1-ої	curav-i
перфекта	особи однини минулого часу	vid-i
	доконаного виду (перфекта)	credid-i
	закінчення -і:	audiv-i
		curat-um
супіна	шляхом відкидання від форми супіна	vis-um
	закінчення -um	credit-um
		audit-um

ФОРМИ ДІЄСЛІВ, УТВОРЕНІ ВІД РІЗНИХ ОСНОВ

Основа	Утворені форми
	теперішній час дійсного способу активного і
теперішнього	пасивного станів;
часу	минулий час недоконаного виду дійсного способу
(інфекта)	активного і пасивного станів;
	майбутній перший дійсного способу активного і
	пасивного станів;
	наказова форма;
	дієприкметник теперішнього часу;
	часи системи перфекта активного стану;
перфекта	інфінітив минулого часу активного стану;
	дієприкметники минулого і майбутнього часу;
супіна	іменники IV відміни;
	часи системи перфекта пасивного стану

ДІЄВІДМІНИ ³¹

Дієвідміна	Кінцевий звук	Приклади
	основи
I	-ā	curā-re лікувати
II	-ē	vidē-re бачити
III	приголосний	cred-ĕre вірити
	або -u	dilu-ĕre розводити
IV	-ī	audī-re слухати

НАКАЗОВИЙ СПОСІБ Модель

утворення наказового способу

Дата добавления: 2017-01-14