Особливості процесу формування навичок

Уміння

Дії

	ДІЇ
є рухи, спрямовані на:	складаються з окремих операцій	є окремими елементами	не є однорідними	поділяються на кілька видів	Виступають у вигляді:
Предмети -це найпростіші дії (їсти ложкою, забивати цвяхи тощо) Оточуючих людей (це акти) поведінки людини, вчинки (позитивні, негативні, оцінюються на основі норм моралі)	Операція – спосіб діяння, який відповідає умові завдання, контролюється метою дії Мета дії виражається в образі (моделі) результату, на який чекає особистість	входять до складу окремих компонентів діяльності		(цей поділ здійснюється за різними ознаками	- навичок - умінь ДІЙ - згорнутих - розгорнутих - орієнтовних - виконавчих - контрольних - завершальних - моторних - сенсорних - перцептивних - мнемічних - розумових - розумових - імажинативних - мовних - мовних - практичних - вольових

Класифікація дій за ознаками змісту

1.Моторні дії 2. Перцептивні дії 3.Мнемічні дії 4.Розумові дії 5.Мовні дії 6.Імажинативні дії 7.Вольові дії тощо Кожна дія має свою специфічну структуру

Наприклад, розумова дія має таку структуру: Виникнення задачі внаслідок аналізу проблемної ситуації¹   Виникнення асоціації, пов’язаної із змістом і структурою задачі

Відсів асоціацій

Поява передбачення, гіпотези, плану розв’язування

Перевірка гіпотези

уточнення підтвердження заперечення

¹Задача тут виступає як модель проблемної ситуації. Але задача може ставитися учневі у „готовому” вигляді, наприклад, як математична задача, граматична вправа тощо.

Від умінь залежить успіх у (трудовій, навчальній, ігровій) діяльності

Уміння

- пов’язане із знаннями;

- не є знаннями (людина може знати і розуміти, але ще не вміти)

§ Щоб набути уміння – недостатньо знати, необхідне певне вправляння у виконанні дій;

§ Вправляння є багаторазове виконання певних дій (видів діяльності) з метою їх засвоєння;

§ Сукупність дій, основаних на: застосуванні одержаних знань, перенесенні набутих дій у нові ситуації)

- характеризується:

§ Повільним виконанням дій;

§ Можливістю помилкових рухів (дій);

§ Необхідністю в довільній увазі (свідомому контролі);

- у праці дій переходить у навичку

§ вправляння дій

§ удосконалення способів виконання

- більшість психологів (педагогів) визначають по –різному

- більшість психологів визначають як початок формування навичок; педагоги визначають як творче використання навичок

Формування навичок проходить нерівномірно

1. На перших етапах формування навичок проходить інтенсивно:
1. збільшується швидкість дій;
2. зменшується кількість помилок.
2. На наступних етапах – інтенсивність зменшується.
3. На першому етапі настає „плато” (крива стає близькою до горизонтальної).
4. „Плато” оцінюється різними психологами (педагогами) по різному:
1. одні вважають „плато” межею вдосконалення навички (Торндайк та ін.);
2. інші (більшість українських дослідників) тільки за певних умов „плато” є межею.

Якщо змінити мотиви, інтереси тощо (або методи формування навички) від „плато” крива йде вгору, тобто навичка продовжує вдосконалюватись.

Кількість вправ

Криві вправляння при формуванні навички уколу рапірою в ціль за різними методами формування навички.

1. Успіхи формування навички залежать від методів її формування:

Ці успіхи відбиваються у кривій вправляння.

„Плато” у цій кривій виникає внаслідок:

1) невідповідності прийомів, які приводять до досконалості і формування навички;

2) втоми людини;

3) зниження інтересу людини до вправ;

4) невідповідності вправ для подальшого вдосконалення дій.

1. Успіх формування навички залежить:

1) від знання людиною кожного результату виконання вправи;

2) від розуміння людиною суті своїх помилок.

1. Успіх формування навичок залежить від наступних методів:
1. починати від найпростішого;
2. далі опрацьовувати комплекс операцій;
3. дотримуватися повільного темпу тільки на початкових етапах;
4. не дотримуватись довго повільного темпу;
5. правильно розподіляти вправи в часі:

• на початку виконувати відносно велику кількість вправ;
• потім поступово їх зменшувати.

1. стимулювати людину переживати свій успіх чи успіх товариша;
2. здійснювати самоконтроль.

1. Передумови ефективного формування навичок:
1. Цілеспрямованість.
2. Наявність:

• мотивів;
• потреб;
• інтересів;
• установки.

1. Тренування і виконання вправ має бути осмисленим.

Постійне знання учнем результатів виконання дій.
Тема № 7: Увага.

Поняття про увагу та її фізіологічні основи. Значення уваги в житті та діяльності людини. Види уваги / мимовільна,довільна, післядовільна /.

Властивості уваги.Причини нестійкості уваги. Неуважність та її види.

Увага та особистість.

Ключові поняття: увага, мимовільна, довільна, післядовільна увага, стійкість, розподіл, обсяг, переключення, неуважність, нестійкість уваги.

Орієнтовна тематика практичних робіт:

- Визначення індивідуальних особливостей уваги.Встановлення зв'язку між властивостями уваги та продуктивністю діяльності. / ПФ.Е.54.ПР.Р.196 /.

Орієнтовна тематика самостійної роботи:

- Порівняйте продуктивність різних видів уваги, обгрунтуйте свої висновки.

/ ПФ.С.56.ПП.Н.205 /.

- Значення уваги в пізнавальній діяльності людини. / ПФ.С.61.ПП.Р.227 /.

Увага – форма психічної діяльності людини, що виявляється в її спрямованості і зосередженості на певних об’єктах із одночасним відволіканням від інших.

К.Д. Ушинський Я.А.Коменський

Увага – ті двері душі, через які проходять Увага – світло

об’єкти зовнішнього світу, відображені навчання.

свідомістю.

Увага – „служанка” у психології

Дата добавления: 2017-01-14