Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Функції спілкування




Спілкування

Види мислення

Мислення

Види пам’яті

Теорія діяльності

Теорії пам’яті

Пам’ять

Пам’ять – пізнавальний психічний процес, що полягає у відображенні досвіду людини шляхом запам’ятовування, зберігання, відтворення.

Уявлення пам’яті – образи предметів і явищ дійсності, коли предмети і явища не діють на органи чуття.


суміжністю

Асоціативна (з’єднання) схожістю

контрастом

◊ матеріал, як мета дії

◊ зв’язки між уявленнями залежать від того, що з ними робить суб’єкт

Фізіологічна: умовний рефлекс як акт утворення зв’язку між новим і раніше закріпленим.

Фізична: проходження нервового імпульсу зумовлює зміни синапсів, утворюються стійкі просторово-часові нейронні структури

Біохімічна:

◊ Після дії подразника відбувається короткочасна нейрохімічна реакція, що викликає фізіологічні зміни в клітинах

◊ Біохімічна реакція – утворення протеїнів

Хімічна: різноманітні перегрупування білкових молекул нейронів (ДНК – носій генетично спадкової пам’яті; РНК – основа онтогенетичної індивідуальної пам’яті).

 
 

 

 


 

 

 
 

 


 


За характером діяльності За свідомістю запам’ятовування
мимовільна довільна механічна смислова
       

 

Процеси пам’яті запам’ятовування Індивідуальні особливості пам’яті: ◊ Об’єм (7±2) ◊ Точність ◊ Вибірковість ◊ Міцність ◊ Швидкість ◊ Готовність до відтворення
збереження
відтворення
забування
впізнавання
згадування
спогади
 
Причини, що впливають на продуктивність пам’яті
Суб’єктивні Об’єктивні
Тип запам’ятовування Попередній досвід Установка Інтерес Стан організму Характер матеріалу Кількість матеріалу Обстановка
Осмислення Зв’язність Зрозумілість Наочність Ритмічність
                           

 

Міжаналізаторні прийоми запам’ятовування Етапи логічного запам’ятовування
◊ Утворення смислових фраз із початкових букв ◊ Асоціювання із зовнішніми словами ◊ Віднаходження яскравих образів, картин, малюнків та поєднання із інформацією ◊ Тренування зорової пам’яті (метод Айвазовського) ◊ Усвідомлення мети запам’ятовування ◊ Розуміння його смислу ◊ Аналіз матеріалу ◊ Виявлення найважливіших думок ◊ Узагальнення ◊ Запам’ятовування цього узагальнення

Тема № 11: Мислення.

 

Поняття про мислення як вищу форму пізнавальної діяльності. Фізіологічні основи мислення. Види мислення та їх взаємозв'язок. Процеси / операції / мислення. Форми мислення.

Проблемні ситуації, рішення мислительних задач. Якості розуму. Індивідуальні особливості мислення.

 

Ключові поняття: мислення, види мислення, процеси мислення, форми мислення, проблемна ситуація, мислительна задача, якості розуму.

 

Орієнтовна тематика практичних робіт:

- Розв"язання задач на виявлення особливостей мислення: визначення індивідуальних особливостей мислення / швидкість, гнучкість та ін. /.

/ ПФ.Е.54.ПР.Р.198 /.

Орієнтовна тематика самостійної роботи:

 

- Етапи рішення мислительних задач. / ПФ.Е.54.ПР.Р.193 /.

- Дайте характеристику індивідуальним особливостям мислення.

/ ПФ.Е.54.ПР.Р.194 /.

- Покажіть взаємозв"язок видів мислення. / ПФ.С.ПР.Р.163 /

 

"Мислення дає знання про істотні властивості, зв’язки і відношення об’єктивної реальності; здійснює у процесі пізнання перехід від явища до його сутності".

Мислення – опосередковане та узагальнене пізнання людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв’язках і відносинах.

Фізіологічною основою мислення є вища форма аналітико-синтетичної діяльності, утворення другосигнальних зв’язків на основі першосигнальних.

Мислення виникає коли:

1. Безпосереднє пізнання неможливе (рентгенівські промені).

2. Коли безпосереднє пізнання можливе, але в реальних умовах – ні (історія, археологія).

3. Коли безпосереднє пізнання можливе, але нераціональне.

Функції мислення

 

 

Розуміння Розв’язання проблем і задач Цілеутво-рення Рефлексія
За формою наочно-дійове
наочно-образне
абстрактно -логічне
За характером задач, які вирішуються теоретичне
практичне
За степенем розгорнутості дискурсивне
інтуїтивне
За степенем новизни і оригінальності репродуктивне (відтворююче)
продуктивне (творче)

Мислення як процес

Умова виникнення Процес Операції Результат Форми реалізації
Проблемні ситуації Мислення Аналіз Продукти мислення Поняття
Синтез
Порівняння Судження
Абстрагування
Узагальнення Умовис-новки
Систематизація
Класифікація

 

Аналізуємо розкладаємо,

щоб визначити ознаки, частини предмета

 

Порівнюємо зіставляємо,

щоб знайти однакове, схоже, відмінне

Узагальнюємо об’єднуємо,

словом чи реченням

найважливіші

ознаки, предмети, думки

 

Проблемні ситуації і задачі

(конфлікт між тим, що дано і що досягти)   Мета (орієнтувальна основа дій) Умови, в яких задається мета Потреба в досягненні мети Недостатність стандартних засобів у вирішенні

Проблемна ситуація

 

 


Індивідуальні особливості мислення

+ -

глибина поверховість

гнучкість інертність

стійкість розуму нестійкість

швидкість повільність

усвідомленість неусвідомленість

самостійність наслідуваність

критичність навіюваність

І.П.Павлов

- Художній – мислительний, змішаний типи

 

 

Тема № 12: Мова

 

Поняття про мову та її види. Функції мови. Єдність мислення та мови. Знакова функція свідомості.

 

Ключові поняття: мова, види мови, функції мови, знакова функція свідомості.

 

Орієнтовна тематика самостійної роботи:

- Розкрийте суть взаємозалежності мислення і мови. / ПФ.Е.54.ПР.Р.194 /.

  • Як обмін думками, переживаннями (Л.С.Виготський, С.Л.Рубінштейн).
  • Як різновид людської діяльності (Б.Г.Ананьєв, О.О.Леонтьєв).
  • Як специфічна, соціальна форма інформаційного зв’язку (Л.О.Рєзников).
  • Як взаємодія, стосунки між суб’єктами, які мають діалогічний характер (Т.М.Андрєєва, К.К.Платонів)

" Спілкування – взаємодія двох чи більше людей, яка полягає в обміні між ними інформацією пізнавального чи афективно-оцінного характеру". ("Психологічний словник")

  1. Спілкування – соціальне явище.
  2. Спілкування – матеріальний процес, але виступає в ролі "носія ідеального".
  3. Спілкування – включене в практичну взаємодію людей, і забезпечує планування, здійснення, контроль діяльності.
  4. Спілкування – засіб передання соціального досвіду.


інформаційно-комунікативна регуляційно-комунікативна афективно-комунікативна

Г.А.Андрєєва: Л.І.Долинська

- Комунікативна - Регулювання спільної

- Інтерактивна діяльності

- Перцептивна - пізнання

- формування свідомості

- самовизначення індивіда

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 116; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.032 сек.