Принципи комплектування і ремонту стада кнурів, маток у племінних і товарних господарствах

Племiнна робота у свинарствi розпочинається iз комплектування провiдної племiнної групи свиней висококласним молодняком. Чистопородне розведення у цiй групi пiдтримується завдяки вiдбору i пiдбору на базi обмiну кнурами та перiодичного завозу племiнних кнурцiв, неспорiднених власним.

Розведення свиней у фермерському господарствi буде базуватися на таких принципах:

· у племiннiй групi основного стада свиней буде вестися чистопородне розведення на базi однiєї iз районованих порiд (велика бiла, миргородська або iнша порода свиней в залежностi вiд району розташування);

· у товарнiй групi повинне використовуватись промислове схрещування або гiбридизацiя. Для цього необхiдно використовувати як материнську породу свиноматок велику бiлу або миргородську, а породу кнурiв полтавська м’ясна або українська м’ясна. При стабiлiзацiї виробництва подальша зоотехнiчна робота буде вестися згiдно схеми.

Згiдно прийнятої схеми для комплектування племiнної групи треба завезти племiнний молодняк iз провiдних племiнних заводiв вiдповiдної породи, а для гiбридизацiї – кнурцiв другої породи.

Застосування iнбридингу не допускається. Основнi вимоги, якi пред’являють до свиней – добра пристосованiсть до умов промислового виробництва i здатнiсть проявляти високий ефект гетерозису в товарному виробництвi. З цiєю метою в товарному свинарствi вiдтворення поголiв’я здiйснюють iз застосуванням дво – або трипородного промислового схрещування i гiбридизацiї. Гарантований ефект гетерозису можна забезпечити використанням для схрещування вiдселекцiонованих на комбiнацiйну здатнiсть лiнiй рiзних порiд.

Останнiми роками пропонується селекцiя на спецiалiзованi лiнiї за обмеженою кiлькiстю ознак. У спецiалiзованих батькiвських лiнiях селекцiю ведуть на одержання високих показникiв м’ясних i вiдгодiвельних якостей i при помiрних показниках вiдтворних ознак. Селекцiю у материнських лiнiях ведуть на високу вiдтворнi якостi при помiрних показниках м’ясностi. Таким чином, у результатi схрещування спецiалiзованих лiнiй однiєї або декiлькох порiд, якi поєднуються мiж собою, створюється товарний продукт – внутрiшньопородний та мiжпородний гiбрид.

Вiдтворення стада необхiдно вести за системою турових опоросiв, яка передбачає:

· для основних свиноматок перший тур опоросiв у сiчнi-лютому, парування у вереснi-жовтнi,; другий тур опоросiв у червнi-липнi, парування у березнi-квiтнi;

· для перевiряючих свиноматок третiй тур опоросiв проводять у травнi у лiтнiх таборах; парування у сiчнi.

Перше парування ремонтних свинок у племiнному ядрi проводять у вiцi 9–10 мiсяцiв при досягненнi живої маси 120–130 кг. У товарному репродукторi, вiдповiдно 11–12 мiсяцiв, 110–120 кг.

Ремонтних кнурiв допускають до парування (взяття сперми) при досягненнi живої маси 130–150 кг, у вiцi 11–12 мiсяцiв.

Технiка парування передбачає визначення охоти у свиноматок кнуром-пробником 2 рази на добу: о 6. 00 годинi ранку й о 17. 00 годинi вечора. Час парування (осiменiння) молодих свинок – через 36 годин вiд початку охоти, дорослих – через 24 години. Початок охоти вважається середина промiжку вiд часу, коли свиноматка останнiй раз не прийняла кнура i прийняла перший раз (наприклад, останнiй раз не прийняла о 6. 00, а перший раз прийняла о 17. 00, значить, початком охоти можна вважати 12. 30).

Якщо час парування випадає на нiчний перiод, то можна парувати ввечерi цього ж дня або зранку наступного дня.

Парування проводиться в спецiальному манежi. При паруваннi молодих свиноматок з дорослими кнурами з великою живою масою використовують парувальний станок.

Технологiя вирощування поросят передбача:

1. Вiдлучення поросят проводяться в племiннiй групi в 60 днiв, в товарнiй групi в 45 днiв. Опороси приймаються в iндивiдуальних станках, обладнаних захисними перегородками, якi застерiгають вiд задавлювання поросят.

2. Пiсля закiнчення опоросу, що контролюється виходом послiду з обох рогiв матки, поросятам вiдривають (вiдрiзають) пуповину, залишаючи 5–7 см, дезiнфiкують розчином марганцю або перекисом водню, обтирають i помiщують в спецiальний ящик.

3. Пiдсадка поросят для першої годiвлi проводиться пiсля закiнчення опоросу, але не пiзнiше нiж через 1,5–2 години пiсля народження.

4. Закрiплення поросят за сосками проводиться з урахуванням молочностi соскiв i розвитку поросяти: слаборозвинутих поросят пiдсаджують до переднiх соскiв (як бiльш молочних), а мiцних – до заднiх.

5. Для профiлактики анемiї поросятам роблять iн’єкцiю одного iз препаратiв: фероглюкiну (1 мл), феродексу (2,5 мл) або урозферану (3 мл) на третiй день i повторно на 14 день.Привчання поросят до подання кормiв починаться з 5–7 дня життя спецiальними престартерними комбiкормами. При згодовуваннi комбiкормiв досхочу, починаючи з 10 дня життя, жива маса поросят в 2‑мiсячному вiцi досягає 18–20 кг. Витрати корму за перiод вирощування складають 20–25 кг.

6. При вiдлученнi свиноматок переганяють в групу холостих, поросят залишають в iндивiдуальному станку, не змiнюючи складу, норм, режиму годiвлi i напування протягом 2 тижнiв. Вирощування ремонтного молодняку. Для вiдтворення i ремонту стада проводять вирощування ремонтного молодняку в своєму господарствi iз розрахунку 25% вiд основних свиноматок. Вiдбiр ремонтних свинок проводять переважно iз першого туру опоросiв основних свиноматок. Ремонтний молодняк також можна залишити вiд високопродуктивних свиноматок – першоопоросок. Вирощування проводиться в лiтнiх таборах з використанням пасовищ, на рiвнi вимог не нижче першого класу.

Дата добавления: 2017-02-01