Неформальні процедури відбору та оцінки проектів

ВИБІР КРИТЕРІЇВ ЕФЕКТИВНОСТІ І ВІДБОРУ ПРОЕКТУ

При точному визначенні мети (наприклад, максимізувати чисті вигоди або знайти ціну окупності) і обмежень найбільш допустимі і прийнятні критерії є очевидними для аналітика.

Рішення схвалити чи відхилити проект звичайно приймається у розрізі стратегії планування розвитку підприємства, регіону, економіки в цілому.

Будь-який проект характеризується кількома видами показників, пов’язаних з оцінкою його ефективності. Як правило, ці показники характеризують величину чистої теперішньої вартості, внутрішньої норми дохідністі, періоду окупності капіталовкладення. Деякі показники доповнюють один одний, інші ж (наприклад інтегральні показники) практично незалежні.

Нерідко для відбору варіантів проекту та прийняття рішення про його здійснюваність необхідно користуватися неформальними процедурами для врахування значень усіх факторів та взаємозв’язків, що дозволяють зробити висновок про доцільність реалізації проекту.

При виборі проекту фірмою-інвестором повинна бути визначена своя система пріоритетів.

Система пріоритетів може включати такі можливі варіанти:

· суспільна значущість проекту;

· вплив на імідж компанії-інвестора;

· відповідність меті інвестора;

· ринковий потенціал продукту, що створюється;

· відповідність фінансовим та організаційним можливостям інвестора;

· екологічність та безпечність проекту;

· рівень ризику;

· відповідність нормативно-правового середовища реалізації проекту.

На першому етапі в основному використовуються експертно-аналітичні методи: побудова дерева цілей (яке є розвитком відповідних завдань цільового критеріального комплексу), дерева проблем, аналіз достатності існуючих організаційних структур. На другому етапі проводиться формування попередніх програм реалізації проблеми в цілому або її збільшених складових.

На попередній стадії, як правило, оцінюють верхню межу можливих витрат, яка надалі могла б бути орієнтиром для відповідних критеріїв оцінки проектів і розробок.

При формуванні інвестиційних програм критеріями якості можуть виступати: повнота реалізації заходів, що входять в програму, комплексність, оперативність, рівень наукомісткості, міра керованості або надійності, доступність ресурсів, зв’язок із суміжними галузями економіки, вдосконалення інфраструктури, підтримка зайнятості та потенційних інвесторів, можливість наступної диверсифікації.

Для реалізації програми можуть створюватися організаційно-інституційні структури, завданням яких є акумулювання ресурсів, створення мотиваційного середовища для потенційних учасників робіт, об’єднання зусиль виробничих та науково-технічних ланок, організація управління роботами.

В окремих випадках відбір проектів може здійснюватися на конкурсній основі. Конкурс проектів передбачає:

· розробку умов конкурсу;

· створення конкурсних рад та експертних груп;

· уточнення системи критеріїв;

· систематизацію поповнення та уточнення бази даних по перспективних проектах та розробках;

· проведення конкурсів;

· аналіз повноти охоплення проблем переможцями конкурсу та розробку вимог до додаткових розробок.

Процедура відбору проекту ґрунтується на тих засадах, що держава:

¨ може здійснювати функції посередника та організатора інвестиційної діяльності, створювати відповідну інфраструктуру;

¨ надавати інвесторам пряму та непряму підтримку, якщо це відповідає її інтересам або брати участь у спільній підприємницькій діяльності;

¨ може виступати як основоположник нових організаційних форм інноваційної та інвестиційної політики, а також ініціатор створення спеціальних інвестиційних фондів для концентрації коштів різних джерел з метою реалізації пріоритетних для держави проектів.

При формуванні списку проектів, що підлягають підтримці, участі або прямому фінансуванню слід враховувати, якої групи проектів вони стосуються. Це пов’язано в першу чергу з мірою підтримки державою різних проектів. Отже, розрізняють:

· проекти, призначені для реалізації попередньо розроблених і стверджених державних програм, тобто тих, що формуються під заздалегідь задані строк і результат;

· проекти, орієнтовані на реалізацію пріоритетного для держави виробничого чи науково-технічного напряму;

· ініціативні проекти поза рамками пріоритетних напрямів.

Рішення про структуру розподілу коштів приймаються на підставі пріоритетів, зазначених в інвестиційній програмі на поточний рік, затвердженій урядом.

На попередній стадії відбору проектів необхідно враховувати їх корисність для держави. В інвестиційних програмах не кон-
кретизуються суб’єкти реалізації ні в державній, ні в науково-технічній сферах, вони містять тільки попередню інформацію про них. Тому дана стадія складається з двох етапів: визначення пріоритетних напрямів і формування принципових програм реалізації проблеми в цілому.

На першому етапі здійснюють структуризацію пріоритетних напрямів, яка включає системний аналіз проблеми їх реалізації, виявляє її складові та оцінює можливості вирішення проблем, що виникають. У рамках конкурсного відбору не можна обмежуватися одним, навіть інтегральним формальним критерієм. Це стосується не тільки пріоритетних для держави, але й усіх інших проектів. Проекти, що претендують на пріоритетність, мають аналізуватися на базі багатосторонньої експертної оцінки. Рішення повинно прийматися з урахуванням багатьох різноманітних, часто суперечливих характеристик проекту та його учасників, що носять кількісний або якісний характер. Частина цих характеристик стосується економічних, екологічних і соціальних наслідків реалізації проекту і економіки, регіону, галузі.

На другому етапі описуються різноманітні ризики, пов’язані з процесом реалізації проекту.

Критерії відбору інвестиційних проектів умовно поділяються на такі:

· цільові критерії;

· зовнішні та екологічні критерії;

· критерії реципієнта, що здійснює проект;

· критерії науково-технічної перспективності;

· комерційні критерії;

· виробничі критерії;

· ринкові критерії;

· критерії регіональних особливостей реалізації проекту.

Перша група критеріїв визначає напрям інвестицій, що мають бути підтримані державою, інші стосуються конкретного проекту. Критерії кожної з груп поділяються на обов’язкові та оціночні.

Невідповідність обов’язковим критеріям супроводжується від­мовою від участі в проекті.

Процедура оцінки критеріїв вимагає визначення величини цього критерію як для всього проекту, так і для окремих його учасників. У разі визначення цільових критеріїв необхідно пов’я­зати їх з соціально-економічною ситуацією в країні, регіоні та виявити можливі пріоритети розвитку. Критерії цільового відбору використовують тільки на стадії відбору пріоритетних напрямів інвестування.

Відбір проектів проводиться після виконання двох обов’язко­вих процедур — визначення переліку пріоритетних напрямів та формування програм реалізації пріоритетів.

Таблиця 27

ЗМІСТОВНИЙ СКЛАД ГРУП КРИТЕРІЇВ ВІДБОРУ ПРОЕКТІВ

Групи критеріїв	Склад
Зовнішні та екологічні критерії	· правова забезпеченість проекту · можливість впливу перспективного законодавства на проект · реакція громадської думки на здійснення проекту · наявність шкідливих продуктів та виробничих процесів (позитивна, негативна, нейтральна) · вплив проекту на рівень зайнятості
Критерії реципієнта, що здійснює проект	· навички управління і досвід підприємців, якість керівного персоналу, компетентність і зв’язки, характеристика керуючих третьою стороною · стратегія у галузі маркетингу, наявність досвіду роботи на зовнішньому ринку · дані про фінансову спроможність, стабільність фінансової історії · досягнуті результати діяльності та їх тенденції · дані про потенціал росту · показники диверсифікації (висока, низька, середня)
Науково-технічні критерії	· перспективність науково-технічних рішень, що використовуються · патентна чистота виробів і патентоспроможність технічних рішень, що використовуються · перспективність використання одержаних результатів в майбутніх розробках · міра впливу на інші проекти, що являють собою державний інтерес
Фінансові критерії	· очікувана норма чистої теперішньої вартості · значення внутрішньої норми дохідності, що задовольняє інвестора · відповідність проекту критеріям ефективності інвестицій · строк окупності і сальдо реальних грошових потоків · стабільність надходження доходів від проекту · можливість використання податкових пільг · оцінка періоду утримання продукту на ринку, ймовірний обсяг продажів по роках · необхідність залучення позичкового капіталу (третіх осіб чи банківського) та його частка в інвестиціях · фінансовий ризик, пов’язаний із здійсненням проекту
Виробничі критерії	· доступність сировини, матеріалів та необхідного додаткового устаткування · необхідність технологічних нововведень для здійснення проекту · наявність виробничого персоналу (за кількістю та кваліфікацією) · можливість використання відходів виробництва · потреба в додаткових виробничих потужностях (додатковому устаткуванні)
Закінчення табл. 27
Групи критеріїв	Склад
Ринкові критерії	· відповідність проекту потребам ринку · оцінка загальної ємності ринку щодо запропонованої та аналогічної продукції (послуг, технології) до моменту виходу запропонованої продукції на ринок (низька, середня, висока) · оцінка ймовірності комерційного успіху · еластичність ціни на продукцію · необхідність маркетингових досліджень і реклами для просування запропонованого продукту на ринок · відповідність проекту вже існуючим каналам збуту · оцінка перешкод для проникнення на ринок · захищеність від застарілої продукції · оцінка очікуваного характеру конкуренції (цінова, в сфері якості та ін.) та її вплив на ціну продукту
Регіональні критерії	· ресурсна можливість регіону · міра соціальної нестабільності · стан інфраструктури (телекомунікації, банківське обслуговування, транспортний зв’язок і т. ін.)

При виборі проектів насамперед перевіряють обов’язкові критерії. Якщо всі вони виконуються, то можливим стає подальший аналіз проекту. Кожному з використаних критеріїв експерт дає оцінку, наприклад за трибальною шкалою — «низька», або «1», «середня», або «2», «висока», або «3». У разі існування узагальнюючих критеріїв частина критеріїв групи може бути замінена узагальнюючим (інтегральним) критерієм.

Для всіх груп критеріїв, крім комерційних, визначаються середній бал і критерій прохідного балу.

Для проектів, що проходять по некомерційних критеріях, розраховуються показники ефекту або ефективності (для кожного з учасників проекту і за їх вибором). Крім того, розгляду підлягають необхідність залучення капіталу третіх осіб і міра фінансового ризику в рамках проекту. Проекти з високим фінансовим ризиком можуть розглядатися тільки для пріоритетних напрямів інвестування за умови високого (понад 2,5) середнього балу за некомерційними критеріями. Оцінка необхідності залучення капіталу третіх осіб використовується для прийняття рішення про залучення позичкових коштів, розширення числа учасників або про акціонування проекту.

Міра зниження допустимого рівня ефективності при підвищенні рангу пріоритетності напряму може визначатися конкурсною комісією за рекомендаціями експертів.

Проекти, що реалізують пріоритети вищого рангу, можуть прийма­тися і при негативній нормі доходу. Проте і в цьому випадку перевага у конкурсі може віддаватися проекту з максимальною ефективністю.

Вибір формальних критеріїв для ухвалення рішення про фінансове чи економічне прийняття проекту залежить від різних факторів, таких як ринкова перспектива, існування обмежень на ресурси для фінансування проекту, коливання чистих потоків фінансових коштів і можливість одержання пільг при придбанні ресурсів. Найбільш поширеними є інтегральні показники: чиста теперішня вартість (різниця між сумою грошових надходжень, які виникають при реалізації проекту і приводяться до їх теперішньої вартості, та сумою дисконтованих вартостей усіх витрат, необхідних для здійснення цього проекту); коефіцієнт вигоди — затрати (сума дисконтованих вигід, поділена на суму дисконтованих затрат); внутрішня норма дохідності (норма дисконту, при якій дисконтовані припливи грошових коштів за проектом дорівнюють дисконтованим відтокам); еквівалентний ануїтет (відношення чистої теперішньої вартості за проектом до теперішньої вартості ануїтету при заданих ставці дисконту і терміні життєвого циклу проекту).

Для відбору варіантів проекту та прийняття рішення про його здійснюваність необхідно користуватися неформальними процедурами для врахування значень усіх факторів та взаємозв’язків, що дозволяють зробити висновок про доцільність реалізації проекту. При виборі проекту фірмою-інвестором повинна бути визначена своя система пріоритетів, яка може включати такі можливі варіанти, як суспільна значущість проекту, вплив на імідж компанії-інвестора, відповідність меті інвестора, ринковий потенціал продукту, що створюється, відповідність фінансовим та організаційним можливостям інвестора, екологічність і безпечність проекту, рівень ризику та ін. При оцінці даних критеріїв використовуються експертно-аналітичні методи: побудова дерева цілей, дерева проблем, аналіз достатності існуючих організаційних структур.

1. Визначте основні підходи до створення системи критеріїв для оцінки та порівняння проектів за умов командної та ринкової системи господарювання.

2. Критерії оцінки проектних рішень, найбільш популярні у сучасній практиці.

3. Визначте зміст, порядок розрахунку, переваги та недоліки, можливості застосування таких показників ефективності проектів:

· чисті дисконтовані грошові потоки;

· чиста теперішня вартість;

· коефіцієнт вигоди — затрати;

· внутрішня норма дохідності;

· період окупності;

· річні ануїтетні витрати;

· критерії Бруно.

5. Поняття фінансового профілю проекту, методи побудови і можливості його використання для оцінки проектів.

6. Особливості оцінки взаємодоповнюючих та взаємовиключаючих проектів.

7. Обґрунтуйте необхідність застосування неформальних процедур оцінки проектів.

8. Визначте основні положення методики порівняння та відбору проектів за неформальними критеріями оцінки.

Практичні завдання

1. Компанія «Гала» є провідним виробником комплектуючих як головного компонента при виробництві товару А. Компанія розглядає два альтернативні способи виробництва. Витрати по роках (тис. грн.) по кожному з проектів наведені в таблиці. Припускаючи, що «Гала» не буде замінювати устаткування на нове після закінчення терміну його повного використання, яке устаткування повинна купити компанія? Якщо вона буде замінювати його на інше, який з варіантів повинна вибрати компанія (i = 10%)? Відповідаючи на запитання, не враховуйте амортизацію та податки.

Рік	Спосіб 1	Спосіб 2

2. Припустимо, ми розмірковуємо над заміною старого комп’ютера на новий. Вартість старого комп’ютера 35 000 грн., нового — 50 000 грн. Амортизація нової машини здійснюватиметься методом прямої амортизації протягом п’яти років. Залишкова вартість машини по закінченні терміну амортизації дорівнюватиме 0. Через два роки ринкова вартість машини складе половину її поточної вартості. Нова машина дозволить заощадити 5 000 грн. на рік, необхідних для профілактики. Ставка податку 35%, дисконтна ставка — 10%.

а) Припустимо, що ми повинні лише вирішити, чи потрібно нам замінювати старий комп’ютер на новий, незважаючи на те, які зміни можуть відбутися через два роки. Визначте грошові потоки. Чи варто нам робити заміну? Врахуйте зміну в грошових потоках фірми з урахуванням оподаткування, якщо заміна відбудеться.

б) Припустимо, ми розуміємо, що якщо не замінити комп’ютер сьогодні, ми маємо це зробити через два роки. Варто здійснити це зараз чи почекаємо два роки? Що ми дійсно маємо зробити — це прийняти рішення щодо інвестицій у старий (не продаючи машину) або новий комп’ютер. Майте на увазі, що два проекти мають різні життєві цикли.

3. Відомі грошові потоки по двох інвестиційних проектах.

Рік	Інвестиційний проект А, тис. грн.	Інвестиційний проект Б, тис. грн.
	– 2100	– 2100

a) Необхідна ставка доходу становить 15%. Інвестиційні проекти не є взаємовиключаючими. Розрахуйте NPV та IRR по двох проектах. Чи потрібно здійснити ці проекти?

б) Припустимо ви хочете об’єднати ці два проекти в один проект В. Розрахуйте грошові потоки по новому проекту. Якою є NPV по проекту В? Як співвідноситься ця NPV з NPV проектів А і Б? Чи можна визначити NPV проекту В за допомогою іншого методу?

в) Використовуючи комбіновані грошові потоки, розрахуйте IRR для проекту В. Порівняйте вашу відповідь з IRR для А та Б. Чи можна було знайти цю величину іншим способом?

4. Проекти А і Б мають однакові затрати і тотожні грошові потоки. Загальні грошові надходження від проекту А (недисконтовані) становлять 400 грн., загальні грошові надходження для Б — 360 грн. IRR для проекту А — 20%, для проекту Б — 18%. Що ви можете сказати відносно NPV проектів А та Б? Визначте ставку дохідності, за якої проекти будуть рівноцінними.

5. Грошові потоки від проекту подані у таблиці. Обчисліть показники ефективності інвестиційного проекту (NPV, IRR, B / C, PB) та проаналізуйте отримані результати, якщо необхідна ставка доходу дорівнює 20%. Чи зміниться ваше рішення щодо можливості реалізації проекту,

Дата добавления: 2017-02-01