Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Економічна оцінка земель та складання шкал економічної оцінки




Бонітування ґрунтів є основою для проведення економічної оцінки землі, яка пропонує механізм розпізнавання різних за якістю ґрунтів через визначення їх придатності для тих чи інших потреб людини за допомогою економічних показників. Це досягається врахуванням різниці у продуктивності праці працівників сільськогосподарських підприємств при досягнутому рівні інтенсивності землеробства.

Бонітування та економічна оцінка тісно пов'язані між собою спільністю мети, спираються на єдині земельно-кадастрові дані обліку кількості та якості земель, матеріали обстеження і джерела статистичної інформації про виробничі показники використання оцінюваних земель. Згідно ст. 200 Земельного кодексу України [2] економічна оцінка земель – це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та доходність з одиниці площі, [2].

Об’єктом економічної оцінки земель є земельний фонд, представлений різними категоріями земель та земельними угіддями з різноманітним ґрунтовим покривом.

Одиницею економічної оцінки земель є агровиробнича група грунтів.

Предметом економічної оцінки земель є економічна родючість.

Економічна оцінка земель відображає відмінності в якості земель з точки зору економічної родючості при досягнутому рівні інтенсивності землеробства.

Економічна оцінка земель є основою для:

1) прогнозування та планування розподілу земельного фонду між окремими галузями господарства;

2) обґрунтування втрат сільськогосподарського виробництва;

3) обґрунтування техніко-економічних показників внутрішньогоспо-дарського землевпорядкування;

4) визначення нормативної грошової оцінки земель с.–г. призначення.

Економічна оцінка земель сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 7 років.

Економічна оцінка земель залежно від цілей і завдань поділяється на два види: загальну і часткову.

Загальна передбачає визначення об’єктивних показників родючості та показників, які характеризують ефективність використання землі при досягнутому рівні інтенсивності землеробства.

Часткова передбачає визначення ступеня ефективності вирощування конкретних сільськогосподарських культур на різних ґрунтах.

Критерії визначення економічної оцінки земель, як одиниці їх виміру, встановлено пунктом 3 статті 200 Земельного кодексу України, згідно якої економічна оцінка земель визначається в умовних кадастрових гектарах або у грошовому виразі, [2].

При проведенні економічної оцінки земель виділяють наступні її критерії:

1. Урожайність сільськогосподарських культур – є вихідним показником економічної оцінки земель, тому що за даними врожайності встановлюються числові співвідношення та порівняльна оцінка якості земель. Недолік використання цього критерію полягає в тому, що врожайність сільськогосподарських культур відображає якість землі тільки при рівновеликих затратах на його одержання і врожайність окремої культури не може дати повних відомостей про якість землі. Виходом з цього положення є застосування кадастрової врожайності сільськогосподарських культур – середньорічної багаторічної (не менше 5 років) урожайності на кадастровому гектарі. Кадастровий гектар – це сукупна величина оптимального співвідношення поживних речовин у ґрунті, що задовольняє нормальному росту рослин в межах відповідної агрогрупи певної природно-кліматичної зони та земельно-оціночного району.

2. Кадастрова ціна – ціна, яка базується на суспільно необхідних затратах у гірших умовах виробництва. Кадастрові ціни повинні бути однаковими.

3. Вартість виробленої продукції – загальний збір продукції з усієї площі посіву в господарстві, області, країні, виражений в грошовому еквіваленті.

4. Витрати на виробництво продукції.

5. Окупність затрат – співвідношення між валовою продукцією на затрати на одиницю продукції. Показники окупності при певних рівнях інтенсивності землеробства зумовлюють нормативи рентабельності виробництва. Окупність затрат характеризує відмінності в якості земель при різних затратах, але в однакових регіональних умовах і при одному способі їх використання.

6. Диференційний дохід, що визначається за формулою ДД = ВП – З – ЧД, де ДД – диференційних дохід; ВП – вартість валової продукції; З – затрати на виробництво; ЧД – чистий дохід. Диференційний дохід виражає загальне значення економічної ефективності використання земель з одночасним врахуванням їх якості та рівня інтенсивності землеробства, [6].

Першим етапом при визначенні кадастрової врожайності є знаходження оціночної врожайності – середнього урожаю культури з одиниці площі посіву на певній агрогрупі з урахуванням ціни бала.

Процедура визначення оціночної врожайності основних сільськогосподарських культур за агровиробничими групами грунтів наведена в таблиці 16 Робочого зошиту. Ціна бала (Цб) розраховується за такою формулою:

Цб = У/Б (18),

де Б - дані балів бонітету по регіону по кожній сільськогосподарській культурі; У - середня урожайність за п’ять останніх років.

Наприклад, для ячменю оціночна урожайність становить:

Цб =22,7/58,0 = 0,391

Оціночну урожайність визначаємо за формулою:

Уо = Б агр. × Цб (19)

де Уо – оціночна урожайність певної сільськогосподарської культури на певній агрогрупі, ц/га; Б агр. – середньозважений бал бонітету з урахуванням поправного коефіцієнту, бали; Цб – ціна бала певної сільськогосподарської культури.

Оціночна врожайність ячменю на агрогрупі 40е становитиме:

Уо =82,5 × 0,391 = 32,26 ц/га

Визначення кадастрової урожайності сільськогосподарських культур за агровиробничими групами ґрунтів приведено в таблиці 17 Робочого зошиту.

Кадастрова урожайність сільськогосподарських культур господарства за агровиробничими групами грунтів розраховується за формулою:

Х = (Х1 + Х2 + Х3)/3 (20)

Х – кадастрова урожайність, ц/га; Х1 – середня урожайність у господарстві, ц/га; Х2 – середня зональна урожайність, ц/га; Х3 оціночна урожайність, ц/га.

Відповідно до цієї формули визначимо кадастрову урожайність ячменю на агрогрупі 40е:

Х = (28,5 + 29,4 + 32,3)/3 = 30,1

Визначення балів економічної оцінки землі за валовою продукцією і чистим доходом за основними сільськогосподарськими культурами в розрізі агровиробничих груп здійснюється за розімкненою та зімкненою шкалами. Побудова шкал економічної оцінки базується на еталонному значенні критеріїв економічної оцінки окремої агрогрупи, за якими проводиться порівняння з існуючими агрогрупами.

Шкала оцінки – це таблиця, у якій в абсолютних і відносних одиницях відображається рівень родючості, продуктивності і доходності, [1].

Шкали відрізняються у виборі еталону, який приймається за 100 балів. У розімкненій шкалі за еталон приймається агрогрупа, яка має найбільшу площу. У замкненій шкалі за еталон приймається агрогрупа, що має найкращі природні властивості.

Перед складанням розімкненої шкали економічної оцінки землі знайдемо еталонний грунт і значення його показників. Для цього проаналізуємо всі існуючі агрогрупи землекористування за площею у таблиці 18 Робочого зошиту. Агрогрупа 41е, яка займає найбільшу площу на території землекористування, приймається за еталон.

В таблиці 19 Робочого зошиту по розімкненій шкалі вираховуємо економічну оцінку землі. Кадастрову врожайність сільськогосподарських культур агрогрупи 41е приймаємо за еталон.

Визначаємо валову продукцію сільськогосподарських культур за формулою:

ВП = Укад×Цкад (21)

ВП - валова продукція, грн./га; У кад - кадастрова урожайність, ц/га; Цкад - кадастрова ціна (закупівельна ціна), грн/ц.

Для агрогрупи 41е валова продукція ячменю становить:

ВП = 30,6 × 47,54 = 1457,7 грн/га

Тепер визначаємо чистий дохід від вирощування сільськогосподарських культур на агрогрупі 41е за формулою:

ЧД = ВП-(Укад×С) (22),

де ЧД— чистий дохід, грн./га; ВП - валова продукція, грн./га; Укад - кадастрова урожайність, ц/га; С - собівартість продукції, грн/ц.

Для агрогрупи 41е чистий дохід від вирощування ячменю згідно цієї формули становить:

ЧД = 1457,7 - (30,6 х 33,0) = 444,9 грн/га

Так, як агрогрупа 41е була обраною за еталон, а відповідно і показники економічної оцінки, то бали оцінки по валовій продукції та чистому доходу не визначаються, а приймаються за 100 балів.

На цьому розрахунки показників економічної оцінки земель еталонної агрогрупи 41е закінчуються. Тепер переходимо до порівняльної характеристики інших агрогруп з еталонною та визначення балів їх економічної оцінки.

Наступною агрогрупою, за прикладом, за якою потрібно визначити бал економічної оцінки є агрогрупа 40е.

Показники економічної оцінки земель агрогрупи 40е вираховуються у такому ж порядку, як і для еталонної агрогрупи. Слід звернути увагу на те, що закупівельні ціни як для еталонної агрогрупи, так і для інших агрогруп є однаковими.

Бали економічної оцінки земель визначаються за валовою продукцією та чистим доходом. Бал економічної оцінки за валовою продукцією знаходимо за формулою:

БВП = (ВП×100)/ВПе (23),

де БВП - бал економічної оцінки земель; ВП - розмір валової продукції певної сільськогосподарської культури на окремій агрогрупі, грн./га; ВПе - розмір валової продукції певної сільськогосподарської культури на еталонній агрогрупі, грн./га.

Отже, бал економічної оцінки земель за валовою продукцією вирощування ячменю на агрогрупі 40е становить:

БВП = (1430,9×100)/1457,7 = 98,3 бали

Визначивши розмір чистого доходу, отриманого від вирощування ячменю на агрогрупі 40е зробимо порівняльну характеристику з розміром чистого доходу на еталонній агрогрупі 41е та визначимо бал економічної оцінки землі за формулою:

БЧД = (ЧД×100)/ЧДе (24)

де БЧД - бал економічної оцінки земель; ЧД- розмір чистого доходу на окремій агрогрупі, грн./га; ЧДе - розмір чистого доходу на еталонному ґрунті, грн./га. Бал економічної оцінки земель для агрогрупи 40е по чистому доходу від вирощування ячменю становить:

БЧД = (437,7×100)/444,9 = 98,3 бали

Середньозважений бал по валовому продукту на окремій агрогрупі визначаємо за формулою:

БсрВП = (ΣР×БВП)/Рагро (25)

БсрВП середньозважений бал економічної оцінки по валовій продукції; ΣР×БВП сума добутку площ на бал оцінки по валовій продукції; Рагро загальна площа агрогрупи.

Для агрогрупи 40е середньозважений бал економічної оцінки по валовому продукту становить:

БсрВП = 2347,4/23,9 = 98,2 бали

Середньозважений бал по чистому доходу на окремій агрогрупі визначаємо за формулою:

БсрЧД = (ΣР×БЧД)/Рагро (26)

БсрЧД середньозважений бал економічної оцінки по валовій продукції; ΣР×БЧД сума добутку площ на бал оцінки по чистому доходу; Рагро - загальна площа агрогрупи.

Для агрогрупи 40е середньозважений бал економічної оцінки по чистому доходу від вирощування сільськогосподарських угідь становить:

БсрЧД =2347,4/23,9 = 98,2 бали

За таким же принципом вираховуємо бали економічної оцінки земель за агрогрупами, що виділені на орних землях, після визначення яких знаходимо середньозважений бал економічної оцінки земель по валовій продукції і чистому доходу орних земель даного землекористування.

Середньозважений бал по валовому продукту орних земель, що на території землекористування визначається за формулою:

Бср_з/к = (ΣР×БВП)/Рз/к (27)

де Бср_з/к середньозважений бал економічної оцінки по валовій продукції; ΣР×БВП сума добутку площ усіх агрогруп на бал оцінки по валовій продукції; Рз/к загальна площа ріллі землекористування.

Середньозважений бал по чистому доходу орних земель, що на території землекористування визначається за формулою:

Бср_з/к = (ΣР×БЧД)/Рз/к (28)

Бср_з/к - середньозважений бал економічної оцінки по валовій продукції; ΣР×БЧД — сума добутку площ усіх агрогруп на бал оцінки по чистому доходу; Рз/к загальна площа ріллі на території землекористування.

Розрахунком середньозважених балів економічної оцінки земель по валовій продукції і чистому доходу орних земель, що на території землекористування в цілому закінчується побудова розімкнутої шкали економічної оцінки земель.

На основі попередніх розрахунків складемо зімкнуту шкалу економічної оцінки земель.

На першому етапі визначаємо еталонний ґрунт, на якому одержують найвищі економічні показники. В даному випадку це буде ХІІ агрогрупа.

Визначимо значення валової продукції та чистого доходу ячменю на еталонній агрогрупі:

ВП = 35,0х 47,54 = 1663,9 грн/га

ЧД = 1663,9 - (35,0 х 32,1) = 540,4 грн/га

Розрахунок балів еталонного ґрунту не проводять, так як показники еталонної групи приймаються за 100 балів. Оціночні бали за сільськогосподарськими культурами на агрогрупах визначаємо відносно еталонних показників.

За результатами оціночних балів по культурах визначаємо середньозважені бали економічної оцінки земель агрогруп господарства.

На прикладі агрогрупи 40е з'ясуємо порядок визначення балів.

Необхідно приділити увагу тому, що закупівельні ціни є однаковими як для еталонної агрогрупи, так і для інших агрогруп господарства. Слід звернути увагу на те, що ці показники були нами вже виписані та застосовані при побудові розімкненої шкали економічної оцінки земель.

Валову продукцію окремих сільськогосподарських культур визначаємо за формулою 21. Для ячменю на агрогрупі 40е валова продукція складатиме:

ВП = 30,1× 47,54 = 1430,9 грн / га

Для агрогрупи 40е чистий дохід від вирощування ячменю згідно формули 22 становить:

ЧД = 1430,9 - (30,1 × 33,0) = 437,7 грн/га

Згідно формул 23 і 24 бали економічної оцінки земель за валовою продукцією та чистим доходом від вирощування ячменю на агрогрупі 40е становлять:

БВП = (1430,9×100)/1663,9 = 86,0 бала

БЧД = (437,7×100)/540,4 = 81,0 бала

Середньозважені бали по валовому продукту та чистому доходу на окремій агрогрупі визначаються за формулами 25 та 26 і становлять для ячменю агрогрупи 40е відповідно по валовому продукту і чистому доходу:

БсрВП = 1915,2/23.9 = 80,1

БсрЧД = 1775,3/23,9 = 74,3

За таким же принципом вираховуються бали економічної оцінки земель по всім іншим агрогрупам землекористування, після визначення яких знаходять середньозважений бал економічної оцінки земель по валовій продукції і чистому доходу орних земель на території землекористування.

Середньозважений бал по валовому продукту та чистому доходу по землекористуванню визначається за формулами 27 та 28.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 102; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.