І. Історичний тренінг.

Молодіжні громади.

Як уже зазначалося, вхід до громадського сходу молоді був закритий. Але це не означало, що молодь не була пов’язана з громадою. По-перше, вона залежала від того, що там вирішать на громадському сході старші, а по-друге, вона входила до молодіжних громад, що були поширені по всій Україні. Як тільки хлопець чи дівчина підростали, вони мали право вступити відповідно до парубочої та дівочої громади. Він вступу до громад чітко окреслений не був. Для хлопців – 16-18 років, дівчата ставали повноправними членами громади десь з 15 років. Існувало також внутрішнє розділення молодіжних громад на старшу та молодшу. Парубочу громаду очолював отаман (береза), дівочу – старша дівчина, інколи серед дівчат не було чітко вираженого лідера.

Цікавим був обряд прийняття хлопця до парубочої громади. Це була не хвилинна справа. Дуже часто його приймали до громади під час якихось польових робіт. Він мав показати себе гарним косарем або женцем. Кожний регіон мав й свої особливості. Так, на Поділлі хлопець перед прийняттям до громади мав пройтися на руках, співаючи пісню.

Вступ дівчини до громади відбувався інакше. Кандидатка просила старшу дівчину бути її товаришкою і наставницею. Після цього вони дарували одна одній стрічки, хустки тощо – і нова дівчина ставала членом громади. Була єдина умова щодо неї – дівчина мала вміти прясти, шити, вишивати, що й робили дівчата на вечорницях.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО РОЗДІЛУ: ДУХОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТОЛІТТЯ.

1. Коли було засновано Харківський університет?

2. В якій галузі наук здобули визнання Михайло Остроградський і Тимофій Осиповський?

3. В якому місті було створено декоративно-пейзажний парк «Софіївка»?

4. Назвіть майстрів українського живопису І половини ХІХ ст.

5. Хто був першим ректором Київського університету?

6. Директором, режисером і актором якого театру був Григорій Квітка-Основ’яненко?

7. Чим уславився Михайло Щепкін?

8. Володимир Боровиковський був архітектором чи живописцем?

9. Які ліцеї працювали в Наддніпрянщині у 1835 р.?

10. Хто створив першу в українській графіці серію офортів «Живописна Україна»?

11. Хто був одним з перших українських композиторів-професіоналів у Галичині?

12. Коли побачило світ перше видання «Кобзаря» Т.Шевченка?

ІІ. Назвіть автора.

1. Еней був парубок моторний

І хлопець хоть куди козак,

Удавсь на всеє зле проворний,

Завзятійший од всіх бурлак.

Но греки, як спаливши Трою,

Зробили з неї скирту гною,

Він взявши торбу тягу дав;

Забравши деяких троянців,

Осмалених, як гиря, ланців,

П'ятами з Трої накивав.

2. Очи черные, очи страстные,

Очи жгучие и прекрасные,

Как люблю я вас, как боюсь я вас,

Знать увидел вас, я не в добрый час.

3. Между тем черт крался потихоньку к месяцу и уже протянул было руку схватить его, но вдруг отдернул ее назад, как бы обжегшись, пососал пальцы, заболтал ногою и забежал с другой стороны, и снова отскочил и отдернул руку. Однако ж, несмотря на все неудачи, хитрый черт не оставил своих проказ. Подбежавши вдруг схватил он обеими руками месяц, кривляясь и дуя, перекидывал его из одной руки в другую, как мужик, доставший голыми руками огонь для своей люльки; наконец поспешно спрятал в карман и, как будто ни в чем не бывал, побежал далее.

4. Я в хаті мучився колись,

Мої там сльози пролились,

Найперші сльози. Я не знаю,

Чи єсть у Бога люте зло,

Щоб у тій хаті не жило?

А хату раєм називають!

5. Крутійка Лисиця подала скаргу на Вола. Він, бач, пив брагу, «їв сіно, і овес, і сіль». «Суддею був Ведмідь, Вовки були підсудки». Волові не дали й слова вимовити на свій захист і безпідставно засудили до страти.

Так за такі гріхи його четвертувать

І м’ясо розідрати суддям на рівні часті.

Лисичці ж ратиці оддать.

6. Один из старшин взял палицу и поднес ее новоизбранному кошевому. Кирдяга, по обычаю, тотчас же отказался. Старшина поднес в другой раз. Кирдяга отказался и в другой раз и потом уже, за третьим разом взял палицу. Одобрительный крик раздался по всей толпе, и вновь далеко загудело от казацкого крика все поле. Тогда выступило из средины народа четверо самых старых, седоусых и седочупринных козаков и, взявши каждый в руки земли, которая в ту пору от бывшего дождя растворилась в грязь, положили ее ему на голову. Стекла с головы его мокрая земля, потекла по усам и по щекам, и все лицо замазала ему грязью. Но Кирдяга стоял, не сдвинувшись и благодарил козаков за оказанную честь.

7. Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…

Он де, люде, наша слава,

Слава України.

Дата добавления: 2017-02-01