План розслідування 2 страница

При використанні методу індукції у процесі побудови версій слідчий повинен передбачати помилки, які можуть виникнути у процесі індуктивного умовиводу. До них належать помилки невірного висновку як результат помилкових посилань і висновків: "після цього - одже, внаслідок цього".Такого роду помилки можуть призвести не тільки до неправильної побудови версій, а й до невірного визначення шляхів розслідування злочину. Логічна помилка "поспішності узагальнення" полягає в тому, що висновок від окремого до загального ґрунтується не на повному і всебічному аналізі необхідних причинних зв'язків, аслідчий доходить до висновку, базуючись на вивченні частини ознак. У практиці розслідування такі помилки зустрічаються при конструюванні версій, якщо в процесі аналізу слідчий не враховує певні чинники.

Побудова версій дедуктивним шляхом передбачає як початковий момент загальні положення, встановлені у процесі розслідування злочину. Дедуктивний метод може мати місце при явно недостатній кількості виявлених по справі доказів. У цьому випадку при побудові версій виходять не з аналізу певних доказів, а із загального припущення.

Так, при розслідуванні пожежі у будинку суду слідів підпалу не було встановлено. В результаті огляду був виявлений обвуглений труп сторожа суду та залишки напівобгорілих кримінальних справ у шафах канцелярії. Слідчий міг будувати такі версії:

1) підпал вчинено з метою знищення певної кримінальної справи;

2) підпал вчинено з метою помсти судді;

3) підпал вчинено з метою вбивства сторожа з будь-яких спонукань;

4) пожежа виникла через несправність електропроводки.

Тут всі названі версії ґрунтуються не на конкретних доказах, виявлених по справі, а на загальних положеннях методики розслідування пожеж, яка на підставі наукового аналізу і узагальнення досвіду слідчої практики рекомендує перелік можливих (типових) версій при розслідуванні злочинів цієї категорії.

При схожій ситуації події злочину або окремих його обставин зі злочинами, які раніше розслідувалися, слідчі версії можуть виникати за аналогією. Висунення слідчих версій за аналогією може привести до позитивних результатів при розслідуванні злочинів.

Джерелами аналогії при конструюванні версій можуть бути:

1) оперативні та слідчі дані щодо складу та методів вчинення розкритих злочинів;

2) оперативні та слідчі матеріали щодо однотипних нерозкритих злочинів;

3) загальні теоретичні положення, які ґрунтуються на узагальненні слідчої практики і дозволяють намітити певну кількість версій щодо конкретної категорії злочинів;

4) теоретичні узагальнення та власний досвід слідчого у розкритті злочинів.

У процесі конструювання слідчих версій за аналогією великого значення набуває аналіз способу вчинення злочину, оскільки він містить найбільш виразні сторони злочину.

Криміналістичні версії можуть бути класифіковані за двома підставами:

1) за обсягом понять версії поділяються на загальні (пояснюють зміст та сутність всієї події) та окремі (поясняють зміст окремих фактів).

Різновидом загальних версій є типові версії, що відбивають видові ознаки злочину та найбільш типовий механізм події. Так, за наявності ознак крадіжки існують типові версії - крадіжка чи інсценування; при виявленні пожежі - підпал, порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки; при виявленні трупа - вбивство, самогубство, нещасний випадок та ін.;

2) за сферою використання версії підрозділяються на слідчі, оперативно-розшукові, судові та експертні. Ці версії, як правило, взаємопов'язані і можуть випливати одна з другої. Так, слідча версія може випливати з експертної, оперативно-розшукова - зіслідчої і навпаки.

Ілюстрацією цього положення може бути такий приклад. У дворі будинку пізно ввечері був знайдений труп чоловіка. При його огляді судово-медичний експерт звернув увагу на факти крепітації і висловив припущення про падіння чоловіка з висоти. Огляд під'їздів поблизу дозволив виявити в одному з них на вікні горища нитки, схожі на одяг потерпілого. Обшук у квартирі 5-го поверху (сліди ніг вели туди) і огляд дозволили встановити, що злочин був вчинений саме там. Молоді люди пиячили і посварились, один вдарив другого по голові пляшкою з-під шампанського, після чого труп викинули з вікна горища, щоб приховати дійсну подію.

Слідчі версії перевіряються у процесі розслідування по можливості одночасно (кожна версія має свої специфічні та спільні з іншими версіями питання). При вирішенні питань про послідовність слідчих дій важливо насамперед планувати первісні та невідкладні слідчі дії, а потім - дії, якими одночасно перевіряється кілька версій.

До змісту

Глава 16. Слідчий огляд

§1. Поняття, види та принципи огляду

Слідчий огляд є однією з невідкладних слідчих дій, яка регламентується статтями 190-193, 195 КПК.. За його допомогою може бути отримана важлива інформація, яка здатна вплинути на ефективність розкриття злочину.

Оглядом називається слідча дія, яка полягає у безпосередньому сприйнятті об'єктів з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обставин події, а також обставин, що мають значення у справі.

Огляд, як слідча дія, поділяється на декілька видів: а) огляд місця події; б) огляд предметів і документів; в) огляд ділянок місцевості та приміщень поза місцем події; г) огляд трупа; г) огляд тіла живих осіб (освідування).

Одним із найскладніших видів огляду є огляд місця події. Під місцем події розуміється приміщення або місцевість, де вчинено злочин або де є матеріальні сліди, пов'язані з подією злочину. Місце злочину і місце події — поняття, які не завжди співпадають: місце події — поняття більш широке, бо воно пов'язане з виявленням ознак, що мають відношення до події злочину; місце злочину — це місце безпосереднього вчинення злочинного наміру, яке спричинило певні матеріальні зміни (наявність слідів злому, взуття, крові та ін.).

Метою огляду є: а) виявлення слідів злочину і речових доказів; б) з'ясування обставин події; в) висунення версій про подію злочину і його учасників; г) отримання даних про осіб, які могли бачити вчинення злочину, з метою організації оперативно-розшукових заходів і наступних слідчих дій.

Огляд місця події є первинною і невідкладною слідчою дією. Це пояснюється необхідністю отримання інформації про обставини події у первісному, незміненому стані, оскільки будь-яке зволікання спричинює втрату речових доказів, зміну слідової картини. Невідкладність огляду місця події пояснюється також необхідністю оперативного отримання інформації з метою організації розшуку злочинця, а також інших слідчих дій, спрямованих на розкриття злочину.

Здійснення огляду місця події підпорядковане певним принципам. До яких належать:

1) своєчасність огляду. Огляд місця події здійснюється негайно після отримання повідомлення про подію злочину, у будь-який час доби. Огляд може бути відкладений у зв'язку з несприятливими умовами (неможливістю прибуття, відсутністютранспорту, стану погоди), але з обов'язковим розпорядженням про охорону місця події. Своєчасність огляду забезпечує отримання всебічної інформації про подію і оперативність у здійсненні розшукових заходів;

2) об'єктивність і повнота огляду. Об'єктивність огляду означає всебічне дослідження всієї обстановки, слідів і речових доказів. Як правило, при огляді місця події слідчий виходить з первісної інформації про подію, яка отримана після прибуття на місце події, а також з тих версій, що виникають під час огляду. Таких версій може бути декілька і згідно з кожною має здійснюватися огляд. При цьому не слід перебувати у полоні однієї з версій, якою б правдоподібною вона не здавалася, і відповідно лише до неї виявляти сліди і речові докази. Треба враховувати також й контрверсії, які дозволяють під іншим кутом зору тлумачити подію, що мала місце, та пам'ятати про можливі інсценування події, створення слідової картини, яка спотворює сутність події;

3) планомірність огляду. Слідчий огляд передбачає певний порядок у діях слідчого: визначення порядку огляду, його меж, послідовності пересування по території або приміщенню, що оглядається, а також визначення об'єктів (слідів, речових доказів), які можуть мати місце у зв'язку з подією злочину. Планомірність передбачає й обрання методів огляду (ексцентричний, концентричний та ін.). Під час огляду місця події вивчаються обставини, за яких відбулася подія, зміни у розташуванні різних об'єктів, сліди осіб, які вчинили злочин, знаряддя і засоби вчинення злочину, а також сліди, залишені цими знаряддями. Увага слідчого має концентруватися також на речових доказах, виявлення яких пов'язане з подією злочину;

4) застосування науково-технічних засобів. Цей принцип огляду місця події стосується виявлення і фіксації слідів і речових доказів, що у багатьох випадках неможливе без застосування науково-технічних засобів. Так, виявлення слідів рук (невидимих і слабковидимих), ніг, крові, мікрочасток вимагає застосування спеціальних науково-технічних засобів, значна кількість яких є у слідчій валізі, однак при огляді можуть бути використані також інші науково-технічні засоби, що передбачає залучення фахівця. Під час огляду місця події важливо дуже обережно поводитись з речовими доказами, щоб запобігти їх втраті або пошкодженню, яке виключило б їх використання для здійснення експертизи. Саме тому при застосуванні науково-технічних засобів необхідно дотримуватись правил упаковки і фіксації виявленого. Важливим засобом фіксації окремих слідів, речових доказів, як і усіх обставин події, є фото- або відеозйомка. Застосована згідно з передбаченими правилами, вона сприяє об'єктивному відображенню загальної і слідової картини, які спостерігалися під час огляду місця події.

§2. Підготовка до огляду місця події

Підготовчі дії, пов'язані з оглядом місця події, складаються з двох етапів: дії до виїзду на місце події та дії після прибуття на місце.

Підготовчі дії до виїзду на місце події полягають у наступному:

а) слідчий має уточнити характер події згідно з повідомленням, що надійшло;

б) вжиття заходів (через органи міліції або адміністрацію установи) щодо охорони місця події та надання допомоги потерпілим;

в) забезпечити безпеку громадян на ділянках, які межують з місцем події;

г) перевірити готовність науково-технічних засобів;

ґ) вирішити питання щодо транспортних засобів, які необхідні для виїзду на місце події;

д) визначити коло осіб, які братимуть участь в огляді, згідно з характером злочину (судово-медичний експерт, експерт-криміналіст, інспектор ДАІ, кінолог);

е) вирішити питання про запрошення понятих, особливо у випадках, коли місцем події є віддалена місцевість або огляд відбувається у нічний час, тощо.

Якщо слідчий вважає за потрібне, він може запросити для участі в огляді потерпілого, який здатний допомогти з'ясуванню обставин події, а також надати допомогу у виявленні слідів і речових доказів.

Після прибуття на місце події слідчий вживає таких заходів:

а) упевнюється у наданні допомоги потерпілому;

б) проводить коротке опитування свідків;

в) дає розпорядження працівникам міліції щодо проведення необхідних оперативно-розшукових заходів (переслідування по “гарячих слідах”, встановлення очевидців);

г) усуває з місця події сторонніх осіб;

ґ) визначає функції кожного учасника огляду і роз'яснює їм їхні права та обов'язки.

Після закінчення цих дій слідчий приступає безпосередньо до огляду.

§3. Пізнавальна сутність огляду місця події

Огляд місця події передбачає обрання методів, які визначають його послідовність. До традиційних належить концентричний метод (від периферії до центра), який найбільш доцільно обирати у випадках, коли центр місця події не має чітко визначених меж і увагу слід зосередити на окремих слідах і речових доказах, що дозволяє визначити центр і характер події. Метод ексцентричний (від центра до периферії) є оптимальним при розслідуванні злочинів, де подія має центр (наприклад, труп або центр зіткнення автомашин). Огляд центра події є передумовою для цілеспрямованого виявлення інших слідів, пов'язаних з діями злочинця на місці події. Фронтальний (лінійний) метод застосовується під час огляду значних площ, де місце події пов'язане з великою кількістю та розосередженістю слідів і речових доказів. Для огляду місця події можуть бути обрані й інші методи, зокрема уявне розбиття місця на квадрати, сектори або інші ділянки, зручні для мети огляду приміщень чи місцевості. Методи огляду можуть бути і комбінованими, залежно від ситуації огляду, а також комплексу слідів і речових доказів, які виявлені під час огляду.

Власне тактика огляду втілюється у кількох послідовно здійснюваних стадіях - оглядовій, статичній і динамічній.

Під час оглядової стадії слідчий здійснює такі дії: визначає межі огляду, його оптимальний метод відповідно до ситуації, проводить орієнтуючу і оглядову фотозйомку.

Статична стадія огляду передбачає огляд без порушення обстановки, окремих слідів і речових доказів. Слідчий пересувається по місцю події, фіксуючи свою увагу на розташуванні окремих об'єктів огляду з метою вибору тих з них, які, за його припущенням, можуть мати відношення до події злочину.

Найбільш відповідальною є динамічна стадія, під час якої детальному вивченню підлягають сліди і речові докази. Слідчий аналізує їх сутність, відношення до події злочину, отримує інформацію, яка уточнює висунуті версії, або висуває інші, відповідно до характеру та інформаційної цінності виявленого. На цій стадії активно застосовуються науково-технічні засоби, серед яких переважне місце належить таким методам фіксації, як вузлова або детальна фотозйомка, а також методи виявлення слідів рук, знарядь злому, слідів ніг і транспортних засобів. Важливе значення мають фіксація і вилучення слідів шляхом виготовлення зліпків, перенесення їх на слідові і дактилоскопічні плівки. Детальний огляд слідів і речових доказів передбачає виявлення їх ознак, визначення можливості їхнього використання для експертного дослідження. Під час огляду слідчому необхідно звертати увагу на мікросліди і мікрочастки, оскільки їх аналіз і наступне дослідження можуть дати важливу інформацію щодо встановлення осіб, які причетні до події злочину, а також для організації інших слідчих дій (обшуку, виїмки), спрямованих на визначення інших доказів події злочину. У процесі огляду місця події можуть бути здійснені експрес-дослідження окремих слідів або речових доказів, які вимагають застосування спеціальних засобів. До їх числа відносятьсяпроби на наявність крові у плямах, що нагадують кров'яні; прочитання документів із забрудненими, замитими текстами за допомогою світлофільтрів або електронно-оптичних перетворювачів та ін.

У процесі огляду місця події слідчим можуть бути з'ясовані питання, які мають значення для визначення шляхів розслідування, а саме:

1) характер події, що мала місце;

2) чи на місці огляду відбувся злочин;

3) шляхи проникнення злочинців на місце і шляхи їх виходу (особливо це важливо для розшуку злочинців і слідів);

4) скільки було злочинців на місці злочину і чи знайома їм обстановка;

5) час вчинення злочину;

6) який час злочинці перебували на місці;

7) як пересувались злочинці на місці події, яких предметів вони торкалися;

8) якими знаряддями або засобами діяли злочинці;

9) яку мету переслідували злочинці, чи досягли вони її;

10) які сліди залишені злочинцями на місці події, які сліди залишились на них та їхньому одязі;

11) хто і звідки міг бачити те, що відбувалося на місці події.

Аналіз обставин події, слідів і речових доказів, визначення їх причинно-наслідкових зв'язків дозволяють виявити так звані негативні обставини, тобто такі, що суперечать уявленням про закономірний розвиток подій. Так, наявність значної кількостіран на трупі та відсутність крові є негативною обставиною, яка свідчить про те, що злочин було вчинено в іншому місці, а труп перенесено.

Негативні обставини за своїм характером можуть бути поділені на дві групи: 1) пов'язані з відсутністю слідів, які у зв'язку з аналізом обставин мають бути, і 2) пов'язані з наявністю слідів у разі, коли природний перебіг подій не передбачає їх. Так, під час огляду трупа людини, яка заподіяла собі смерть шляхом повішання, на думку експерта, странгуляційна борозна мала посмертний характер. Наявність таких слідів є свідченням того, що настання смерті не є наслідком самогубства. Подібні обставини є негативними і свідчать про інсценування події. Наявність слідів лещат на замку, дужку якого перепиляно за заявою потерпілого під час проникнення у приміщення, також є негативною обставиною — наявністю слідів, яких за природним розвитком події не повинно бути. Порушення логіки розвитку подій в першому і другому випадках є показником інсценування події (в першому випадку — відсутність належних слідів, в другому — наявність їх там, де вони не мають бути). На такі суперечності слід звертати увагу при зіставленні характеру події і тих версій, які виникають у процесі огляду місця події, окремих слідів і речових доказів. До негативних обставин можуть бути віднесені й такі, як невиправдано ускладнена картина події, а саме безліч розкиданих речей, що не обумовлено метою події; надмірне пошкодження тих чи інших предметів обстановки; вивезення значної кількості викраденого майна за час, протягом якого це неможливо зробити.

Тактика огляду у своїй основі має пізнавальну діяльність, яка нерідко розглядається як своєрідна логіка огляду. До структури пізнавальної діяльності входять такі елементи: 1) речові ознаки злочину, що потрапляють у поле зору слідчого; 2) версії про механізм розслідуваної події; 3) уявна модель цієї події; 4) виведення наслідків із даної моделі, тобто суджень про обставини і сліди, які повинні мати місце, якщо відтворена модель є правильною. В реалізації цього механізму одну з основних ролей відіграє аналіз обстановки місця події і слідів, які виявлені у зв'язку з подією злочину.

Виявлений у процесі огляду об'єкт спочатку аналізується з точки зору його звичайної у людському розумінні субстанції тапризначення. Після цього аналіз спрямовується на встановлення у знайденому об'єкті (сліді, речовому доказі) таких ознак, які свідчать про його використання в події злочину. Цей етап аналізу дозволяє виявити зв'язки певного об'єкта з подією злочину і тим самим встановити коло обставин, що мають значення для здійснення пізнання у розслідуванні. При уявному аналізі об'єктів, що проводиться під час огляду місця події, використовуються елементи фактичного аналізу, зокрема таких його методів, як вимірювання, дослідження за допомогою науково-технічних засобів, порівняння. Застосування лупи, світлофільтрів, ультрафіолетових освітлювачів, запилюючих порошків до умовиводів уявного аналізу у багатьох випадках додає деяку кількість виявлених ознак, правильна оцінка котрих багато в чому визначає можливість розгляду знайденого як речового доказу.

Інструментом, що здійснює логічний зв'язок знайденого з діями осіб, які брали участь у злочині, та іншими доказами, виступає причинно-наслідковий зв'язок, який немов з мозаїчних фрагментів відновлює картину події. Якщо з цих позицій розглядати обставини події та складові об'єкти, пов'язані з подією злочину, можна побачити, що всі вони є наслідками певних причин. Аналіз таких наслідків і є підставою для уявного сходження до причини, що їх породила, а отже, й до встановлення шуканого.

У процесі огляду узагальнення результатів аналізу дає змогу накопичувати інформацію, синтезувати її за допомогою встановлення причинних зв'язків, що служить основою для формування уявної моделі події. Характер і обсяг доказової інформації обумовлюють повноту і обгрунтованість уявної моделі. Кожна модель події має певний ступінь правдоподібності, що зумовлено, з одного боку, наявною інформацією, а з іншого — обставинами, які необхідно з'ясувати для встановлення об'єктивної істини у справі. У тих випадках, коли обставини першої групи є більш чітко вираженими, то обґрунтованість версії, що висувається щодо події злочину, буде вагомішою, а її уявна модель — більш повною. Складність висунення версій як побудови моделей картини події полягає у тому, що подібні побудови не є довільними процесами творчої уяви. Аналіз і оцінка доказового матеріалу обмежують процес моделювання, зосереджуючи мислення слідчого на колі встановлених обставин і визначенні їх можливого причинного співвідношення.

Найбільше значення з точки зору пізнавальної ролі моделей, що конструюються в процесі огляду місця події, має те, що їх виникнення і згасання (розпад) відбуваються у міру виявлення і оцінки доказової інформації. Тому вони є не тільки динамічними (рухомими), а й такими, що знову виникають і розпадаються залежно від обгрунтованості компонентів моделі, які визначають врешті-решт її надійність. Окремі автори (В. І. Попов) відносять процеси, пов'язані зі створенням моделей, до поняття психологічного пошуку — “силует, що пливе”, як свого роду уявне усвідомлення слідчим (кінофільмування) цих подій, яке створює перманентну модель події злочину.

Місце події, як правило, є відображенням певної події злочину. Саме в цьому сенсі місце події являє собою фрагмент об'єктивно існуючої події, де зафіксовані її окремі сторони. Певною мірою воно містить інформацію про подію злочину, виражену у зміні обстановки, слідах перебування злочинців, слідах їх дій, намірів та інших даних.

Велике значення мають вилучені у процесі огляду місця події мікрооб'єкти —дрібні частки скла, обривки волосся, волокна органічного і неорганічного походження тощо. Такі об'єкти можуть бути виявлені на одязі жертв, що контактували зі злочинцями, або на інших контактних поверхнях. Мікрооб'єкти мають вилучатися і пакуватися з дотриманням особливих правил у спеціальні пакети, дуже обережно, можливо, за участю спеціаліста.

У процесі огляду досить широко використовуються науково-технічні засоби із слідчої валізи. В необхідних випадках можуть застосовуватися інші науково-технічні засоби, необхідні для попереднього дослідження плям, що нагадують кров, прочитання за допомогою світлофільтрів текстів, що погано розрізняються або малопомітні, та ін.

Поряд з технічними засобами із слідчої валізи можуть бути залучені мобільні лабораторії, обладнані комплектами криміналістичних засобів більш широкого профілю.

Речові докази вилучаються з місця події різними способами, відповідно до їх специфіки, із застосуванням різних технічних засобів. Так, для вилучення твердих об'єктів використовуються склорізи, викрутки, стамески; для вилучення рідких речовин — шприци, піпетки, пробірки; газоподібні речовини (запахові сліди) вилучаються за допомогою шприців, скляних сосудів з герметичними кришками тощо.

У випадках, коли окремі сліди (рук, взуття, знарядь злому) неможливо вилучити, вони копіюються. Для виготовлення копій використовуються дактилоскопічні плівки, полімерні пасти, гіпс, пластилін та інші матеріали.

При застосуванні науково-технічних засобів у процесі огляду місця події, а також при вивченні слідів або речових доказів слідчий може залучити як спеціаліста криміналіста, який надасть допомогу у вирішенні питань, пов'язаних з аналізом слідів (визначення розміру взуття, якою рукою залишено слід, у якій галузі виробництва використовуються знайдені під час огляду інструменти та ін.). Такі відомості є вихідними для висунення окремих і загальних версій, що визначають напрямок розслідування, пошук осіб, які вчинили злочин, можливості проведення різних експертних досліджень. Припущення і висновки, зроблені фахівцем, не вносяться до протоколу, вони є орієнтуючими для формування слідчих версій і роботи слідчого на місці події.

§4. Тактика огляду місця події

Місце події та його матеріальна обстановка є відображенням наслідків певного злочину. Місце вчинення злочину — найбагатше джерело відомостей. У більшості випадків розкриття злочинів цілком залежить від того, чи повною мірою використано це джерело, але воно не завжди однаково відбиває подію злочину. Залежно від характеру відображення на місці події злочину можна уявити ситуації, коли подія злочину: 1) має дійсне відображення; 2) не має повного відображення; 3) не знаходить свого явного відображення; 4) має фальшиве відображення. Ці ситуації вимагають відповідної інтерпретації.

1) якщо подія злочину має дійсне відображення, у слідчого немає сумніву щодо характеру події та осіб, причетних до неї. Достатній обсяг інформації дозволяє припустити дійсність події. Проте на першому етапі розслідування (яким часто є огляд місця події) нерідко важко вирішити, які об'єкти треба оглядати.

2) якщо подія злочину не має повного відображення, завдання слідчого полягає у відновленні повної картини події, що відбулася.

Неповнота відображення може мати різний ступінь. Якщо відображення настільки неповне, що не передає змін середовища, на основі яких можна судити про відображений об'єкт, тоді неповнота його є істотною. Виникнення неповного відображення пов'язано з такими моментами: а) у процесі вчинення злочину подія повністю не відобразилась на місці події; б) після вчинення злочину виникли зміни об'єктів огляду - слідів та речових доказів;

3) якщо подія злочину не знаходить свого явного відображення, можливо передбачити, що: а) знищено дані на місці події (зміни в середовищі зникли, і акт їх виділення став неможливим; разом в тим знищення інформації на місці події (слідів і речових доказів) характеризується виникненням іншої інформації — слідів їх знищення); б) події у цьому місці не було.

4) якщо подія злочину має фальшиве відображення, виникає ситуація відображення не події злочину, а іншої події, тобто приінсценуванні. У цих випадках необхідно звернути увагу на так звані негативні обставини, які несуть у собі інформацію не про злочин, чиїм відображенням вони нібито є, а про інсценування злочину.

Кожній з названих ситуацій огляду місця події відповідає найдоцільніша система тактичних прийомів, які мають достатньо загальний характер. Подальша диференціація тактичних прийомів обумовлена типовими ознаками злочину та його індивідуальними особливостями. Огляд місця події також має свою специфіку відповідно до різних видів злочинів, способів їх вчинення та приховування.

Система тактичних прийомів при дійсному відображенні події злочину охоплює:

1) зіставлення первинних даних і обстановки місця події з метою виявлення слідів злочину;

2) аналіз окремих слідів на місці події;

3) моделювання події, яка відбулася.

Розглянемо функціональне призначення і доцільність названих прийомів. Слідчий має певну інформацію про характер події ще до початку огляду місця події з повідомлень про злочин, оперативних даних, показань окремих осіб тощо. У дуже рідких випадках слідчий, який виїздить на місце події, не має хоча б деякого уявлення про подію злочину. Це уявлення може бути уривчастим, неправильним, неточним, але воно існує. У ситуації дійсного відображення події злочину не повинні виникнути суперечності та невідповідності між первинними даними і обстановкою на місці події. Мета тактичного прийому, який полягає в їх зіставленні, — виявити якомога більше слідів злочину і речових доказів, визначити належність доказів.

Важливим тактичним прийомом у даній системі виступає аналіз окремих слідів на місці події. Місце події є відображенням минулого, яке може бути пізнане як результат вивчення обстановки і речових доказів переважно раціональним шляхом. Треба аналізувати такі ознаки та властивості предметів і слідів:

а) час виникнення їх на місці події (аналіз тимчасових зв'язків слідів);

б) зв'язки об'єктів з даним чи іншим місцем (аналіз просторових зв'язків слідів);

в) структуру предметів і слідів для вивчення їх групової належності;

г) ідентифікаційні якості слідів з метою визначення можливості ототожнення об'єктів, що їх утворили;

ґ) можливість виникнення слідів від одного або різних учасників розслідуваного злочину (потерпілого, обвинуваченого та ін.) або сторонніх осіб;

д) зв'язки слідів між собою і розслідуваною подією, механізм їх утворення;

е) причини відсутності певних слідів і предметів, їх властивостей і ознак.

Аналіз окремих слідів на місці події є тим першим ступенем, який дозволяє встановити причинні зв'язки між ними. Сліди (предмети) перебувають у залежності один від одного. Виявлення одного сліду або його частин чи ознак слідів повинновідштовхувати до пошуку інших речей або слідів. Тому використання тактичного прийому, який полягає в аналізі окремих слідів на місті події, дозволяє:

а) виявити більш широке коло слідів (предметів), що мають відношення до певного злочину;

б) визначити залежності між ними;

в) не брати до уваги сліди, які не стосуються події.

Наступним тактичним прийомом у системі є моделювання події. Кожна уявна модель вчиненої події щодо розслідування будь-якої категорії злочинів має більший або менший ступінь ймовірності. Уявне моделювання (відтворення) події дозволяє виявити нові факти та певні невідповідності. При дійсному відображенні події злочину уявна модель повинна збігатися з інформацією, яку виявлено на місці події. Однак якщо між ними виникають суперечності та невідповідності, то ситуація огляду первісно визначена невірно.

Система тактичних прийомів при неповному відображенні події злочину включає такі прийоми:

Дата добавления: 2017-02-01