Андрей Владимирович Клименко, Вероника Викторовна Румынина 5 страница

автор твору, промислового зразка, раціоналізаторської пропо-зиції, топографії інтегральної мікросхеми, сорту рослини чи породи тварини тощо;

винахідник (творець винаходу чи корисної моделі);

виконавець, виробник фонограми, відеограми, організації мовлення;

та ін.

Творець (автор чи винахідник) –це фізична особа(людина),

яка в результаті своєї інтелектуальної, творчої діяльності створила інтелектуальний продукт і внаслідок цього має на нього суб’єктивні права інтелектуальної власності. Юридична особа не може бути визнана творцем, оскільки вона не здатна здійснювати інтелекту-альну, творчу діяльність.

З положень Цивільного кодексу України випливає, що творцем може бути будь-яка фізична особа не залежно від віку, ступеня дієз-датності, громадянства та інших ознак. Так, згідно з ч. 1 ст. 25, здат-ність мати цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Фізична особа має особисте немайнове право на свободу літературної, художньої, наукової та технічної творчості; вільний вибір сфер, змісту та форм (способів, прийомів) творчості (ч. 1 та 2 ст. 309). Право на свободу творчості, як й усі інші особисті немайнові права, тісно пов’язане з фізичною особою (творцем), тож вона не може відмовитись від нього чи бути його позбавлена. Це право належить їй від народження або ж за законом і вона володіє ним довічно (ст. 269).

Усі особисті немайнові права інтелектуальної власності фізич-на особа вправі здійснювати незалежно від віку, однак самостійно здійснювати майнові права інтелектуальної власності вона може лише після досягнення 14-ти років (ст.ст. 31, 32).

Визнання особи обмежено дієздатною чи недієздатною впливає на можливість реалізації творцем майнових прав, а не на свободу творчості. Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обме-

20 Семків В. О., Шандра Р. С. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

жена, встановлюється піклування. Тож усі правочини¹⁵, крім дріб-них побутових¹⁶, вчиняються нею лише за згодою піклувальника. Над недієздатною особою встановлюється опіка й усі без винятку правочини від її імені вчиняє опікун.

Похідні суб’єкти –фізичні та юридичні особи,які на підставізакону, договору чи іншого правочину, набули майнові права інте-лектуальної власності на результат інтелектуальної, творчої діяль-ності. Тобто, їхні права походять від прав первинних суб’єктів. До похідних суб’єктів належать, зокрема:

спадкоємці –особи,котрі успадкували майнові права інте-лектуальної власності за законом чи заповітом;

правонаступники –особи,які отримали права інтелектуаль-ної власності на підставі передавального акту або розподільчого балансу, цивільного договору тощо;

роботодавці –особи,які отримали майнові права інтелекту-альної власності на підставі трудового договору з творцем;

замовники –особи,котрі отримали майнові права інтелекту-альної власності на підставі цивільного договору (про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власнос-ті) з творцем;

інші особи,які на підставі договору чи відповідно до законуотримали майнові права інтелектуальної власності.

Однією з найважливіших відмінностей первинних суб’єктів права інтелектуальної власності від похідних є значно більший обсяг суб’єктивних прав. Адже первинний суб’єкт володіє повним комплексом особистих немайнових та майнових прав інтелектуаль-ної власності, а похідний суб’єкт володіє здебільшого майновими правами і лише в тому обсязі, у якому отримав їх від первинного

Правочином є дія особи,спрямована на набуття,зміну або припиненняцивільних прав та обов’язків. Правочин може бути одно-, дво- чи багатостороннім. Дво- та багатосторонні правочини називаються договорами (ст. 202 Цивільного ко-дексу України).

Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє дрібні по-бутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розви-тку та стосується предмета, який має невелику вартість (ст. 31 Цивільного кодексу України).

Розділ I. Загальні положення про інтелектуальну власність

суб’єкта на підставі положень закону або умов договору (чи іншого правочину).

Так, згідно зі ст.ст. 429 та 430 Цивільного кодексу України, особисті немайнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт. У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власнос-ті на такий об’єкт можуть належати юридичній або фізичній осо-бі, де або у якої працює працівник. Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт, та юри-дичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений на замовлення, належать творцеві цього об’єкта. У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об’єкт можуть належати замов-никові. Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створе-ний на замовлення, належать творцеві цього об’єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.

Дата добавления: 2017-02-01