Андрей Владимирович Клименко, Вероника Викторовна Румынина 74 страница

Перелік відомостей, що не становлять комерційної таємни-ці міститься також в постанові Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993 р. № 611 «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці». Згідно з даною постановою, комерційну таємницю не становлять:

Інформація, отримана завдяки досвіду та випробуванням технології та її

складових становить такий різновид комерційної таємниці, як ноу-хау. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансфе-ру технологій», ноу-хау – це технічна, організаційна або комерційна інформація, отримана завдяки досвіду та випробуванням технології та її складових, яка: не є загальновідомою чи легкодоступною на день укладення договору про трансфер технологій; є істотною, тобто важливою та корисною для виробництва продукції, технологічного процесу та/або надання послуг; є визначеною, тобто описаною до-статньо вичерпно, щоб можливо було перевірити її відповідність критеріям неза-гальновідомості та істотності.

204 Семків В. О., Шандра Р. С. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

установчі документи, документи, які дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;

інформація за всіма встановленими формами державної звітності;

дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов’язкових платежів;

відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробіт-ну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;

документи про сплату податків та обов’язкових платежів;

інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію про-дукції, що завдає шкоди здоров’ю, а також інші порушення законо-давства України та розміри заподіяних при цьому збитків;

документи про платоспроможність;

відомості про участь посадових осіб підприємства в коопера-тивах, малих підприємствах, спілках, об’єднаннях та інших органі-заціях, які займаються підприємницькою діяльністю;

відомості, що, відповідно до чинного законодавства, підляга-ють оголошенню.

Дана постанова була прийнята з метою реалізації норм Закону України «Про підприємства в Україні», який втратив чинність, що свідчить про необхідність перегляду законодавцем закріпленого у ній переліку¹⁷³.

Суб’єкти права інтелектуальної власності на комерційну таємницю можуть бути первинними та похідними. Первинним суб’єктом є особа,яка правомірно визначила інформацію комерцій-ною таємницею. Такій особі у повному обсязі належать майнові пра-ва інтелектуальної власності на неї (ч. 2 ст. 506 Цивільного кодексу України). Згідно з ч. 1 ст. 36 Господарського кодексу України, склад та обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їхнього захисту визначаються суб’єктом господарювання відпо-

¹⁷³ Теличко О. А. Правові засади охорони комерційної таємниці на підприєм-стві / О. А. Теличко // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2014. – Вип. 1, том 1. – С. 244.

Розділ VI. Права на інші (нетрадиційні) об’єкти інтелектуальної власності

відно до закону. Суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, котрі здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідаль-ність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб’єктами господарювання є: 1) господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші під-приємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяль-ність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) грома-дяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці (ч. 1 та ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України).

Похідними суб’єктами права інтелектуальної власності накомерційну таємницю є особи, які отримали відповідну інформа-цію на підставі цивільного (наприклад, користувач, який отримав її на підставі договору комерційної концесії) чи трудового договору (найманий працівник), суб’єкти публічного права (органи держав-ної влади чи місцевого самоврядування), яким вона була надана, або отримали її іншим правомірним способом¹⁷⁴.

Майновими правами інтелектуальної власності на комерцій-ну таємницю, згідно з ч. 1 ст. 506 Цивільного кодексу України, є: 1) право на використання комерційної таємниці; 2) виключне право дозволяти використання комерційної таємниці; 3) виключне пра-во перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або використанню комерційної таємниці; 4) інші майнові права інте-лектуальної власності, встановлені законом. Строк зазначених прав обмежується строком існування сукупності ознак комерційної таєм-ниці, встановлених частиною першою статті 505 цього Кодексу.

Дата добавления: 2017-02-01