Кримінальних проступків

Особливості досудового розслідування

Поняття кримінального проступку

Запровадження у національне законодавство нового різновиду кримінальних право­порушень - кримінальних проступків обумовлено здійснюваною у нашій державі по­літикою гуманізації кримінального законодавства та економії кримінальної репресії.

Розробка та прийняття найближчим часом закону України про кримінальні про­ступки відповідає положенням, які містяться у Рекомендаціях № 6 R (87) Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Відносно спрощення кримінального право­суддя», та сприятиме зближенню законодавства України та розвинених європейських країн, багато з яких вже реалізували ідею поділу кримінально караних діянь на зло­чини та кримінальні проступки. Отже, відповідно до розд. X КПК «Прикінцеві по­ложення», норми КПК, які стосуються кримінального провадження щодо криміналь­них проступків, будуть введені в дію одночасно з набранням чинності законом Укра­їни про кримінальні проступки.

Під кримінальним проступком пропонується розуміти передбачене законом Укра­їни про кримінальні проступки діяння (дію або бездіяльність), що не містить великої суспільної небезпеки, вчинене осудною особою, яка досягла на момент його вчинен­ня віку відповідальності за нього, та за яке не передбачене покарання у вигляді по­збавлення волі.

Досудове розслідування кримінальних проступків здійснюється відповідно до загальних правил досудового розслідування, встановлених КПК, з урахуванням по­ложень гл. 25 КПК.

Зупинимося на особливостях досудового розслідування кримінальних проступків.

1. Першою важливою характерною ознакою досудового розслідування крикіналь­них проступків є те, що його процесуальний порядок являє собою спрощену форму кримінального провадження і здійснюється у формі дізнання (п. 4 ч. 1 ст. З, ст. 215 КПК).

Під дізнанням розуміється заснована на законі правозастосовна діяльність уповно­важених осіб, спрямована на розслідування кримінальних проступків та забезпечен­ня вирішення завдань кримінального провадження.

Дізнання у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків здійсню­ється слідчими підрозділами органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що

Глава 20

здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів державно-' го бюро розслідувань (ч. 1 ст. 38, ст. 216 КПК).

При досудовому розслідуванні кримінальних проступків у встановлених законом випадках повноваження слідчого органу досудового розслідування можуть також" здійснювати співробітники інших підрозділів органів внутрішніх справ, органів без-¹ пеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства (ч. Зст. 38 КПК).

Відповідно до ст. 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинений кримінальний проступок або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального проступку, зобов’язаний внести відомості до ЄРДР та роз почати дізнання. Слідчий або співробітник оперативного підрозділу, який здійснюва­тиме дізнання, визначається керівником органу досудового розслідування.

2. Особливістю досудового розслідування кримінальних проступків є також закрі-
плення законодавцем у КПК обмежень у застосуванні запобіжних заходів під час до­
судового розслідування кримінальних проступків. Специфіка здійснення провадженні
стосовно кримінальних проступків передбачає, що під час їх розслідування не допус-1
кається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави аб сі
тримання під вартою (ст. 299 КПК). Ці обмеження введено у зв’язку з тим, що за вчи]
нення кримінальних проступків законом не буде передбачено застосування покаранні
у вигляді позбавлення волі. Крім того, суспільна небезпечність кримінальних проступі
ків, порівняно зі злочинами, є значно меншою, тому і процесуальний вплив на особу!
яка вчинила кримінальний проступок, повинен бути пропорційним вчиненому діянню!

Ураховуючи цю обставину, до підозрюваного можуть обиратися лише запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання чи особистої поруки. До того ж зазначені запобіжні заходи можуть обиратися лише слідчим суддею і тільки у випадках, перед-1 бачених КПК, що по-суті і є процесуальною гарантією додержання прав особи у криї мінальному провадженні.

3. Законодавцем встановлені також обмеження у проведенні негласних слідчих \ (розшукових) дій під час досудового розслідування кримінальних проступків. Відпо­відно до ст. 300 КПК їх проведення під час дізнання забороняється.

4. Особливістю розслідування кримінальних проступків є й те, що матеріали до­судового розслідування щодо кримінального проступку не можуть бути об’єднанії в одне провадження з матеріалами досудового розслідування щодо злочину (ч. 2 І ст. 217 КПК). Якщо до ЄРДР внесено відомості про кримінальний проступок та роз­почато дізнання, під час якого встановлено, що дії особи є злочином, то в ЄРДР вно-І сяться відомості про злочин і кримінальне провадження продовжується за правилами! досудового слідства. Якщо в такій ситуації особі було повідомлено про підозру, тої окрім внесення відповідних відомостей до ЄРДР повинно бути відповідно до вимог* ст. 279 змінено повідомлення про підозру.

5. Ще однією характерною ознакою провадження по кримінальних проступках

є його строки. Оскільки, як вже було зазначено, дізнання щодо кримінальних про-< ступків є спрощеною формою кримінального провадження, а кримінальні проступки ( найчастіше вчинюються в умовах очевидності, законом у п. 1 ч. 1 ст. 219 КПК вста- <

Дата добавления: 2017-02-01