Особливості досудового розслідування кримінальних проступків

новлено скорочений строк досудового розслідування кримінальних проступків. Зо­крема, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку. Цей строк може бути продовжений внаслідок складності провадження в порядку, передбаченому ст. 295 КПК, районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором, але не більше ніж до двох місяців (п. 1 ч. 2 ст. 219, ч. 1 ст. 294 КПК). Подальше продо­вження строку дізнання закон не передбачає. Вирішуючи питання про продовження строку дізнання, уповноважений прокурор повинен враховувати, що цей строк 1) не повинен перевищувати двох місяців; 2) слідчий повинен мати можливість за п’ять днів до закінчення цього граничного строку чи визначеного ним іншого строку по­дати на затвердження прокурору передбачені ст. 301 КПК процесуальні документи.

6. Закінчення досудового розслідування кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими гл. 24 КПК. Разом з тим закон також передбачає деякі особливості. Зокрема, слідчий зобов’язаний у найкоротший строк (що обумовлено засадою розумності строків (ст. 28 КПК)), але не пізніше двадцяти п’яти днів після повідомлення особі про підозру, подати прокурору на затвердження один із документів, що свідчать про закінчення дізнання щодо кримінального про­ступку, а саме: 1) проект рішення про закриття кримінального провадження, тобто проект постанови про закриття кримінального провадження; 2) проект клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) обвинувальний акт, кло­потання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 4) клопотання про продовження строку досудового розслідування у разі складності провадження і неможливості його закінчення у місячний строк (ст. 301 КПК).

Вимога стосовно подання слідчим прокурору лише проекту постанови про за­криття кримінального провадження обумовлена обов’язком саме прокурора прийняти рішення про закриття кримінального провадження.

У разі необхідності прокурор може самостійно оформити вказані процесуальні документи, якщо вони мають недоліки структурного або стилістичного характеру, виклад висновків здійснено за відсутності аналізу доказів, резолютивні частини до­кументів суперечать їх описовим частинам тощо.

Оскільки норми гл. 25 КПК є спеціальними відносно положень гл. 24 КПК, які врегульовують форми закінчення досудового розслідування, то слідчий при прова­дженні дізнання не має права, на відміну від провадження щодо злочинів, самостійно винести постанову про закриття кримінального провадження у разі відсутності події кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК), відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК), набрання чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою (п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК). Ці рішення має право прийняти при здійсненні дізнання тільки прокурор (п. 1 ч. З ст. 301 КПК).

Клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності направляєть­ся до суду також прокурором (ст. 287 КПК), тому слідчий у разі наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності складає лише проект такого клопотання і подає його прокурору.

Глава 20

Обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичної! або виховного характеру за результатами дізнання складається слідчим і затверджу-1 ється прокурором у порядку, встановленому статтями 291-293 КПК.

Обвинувальний акт, що складається за результатами дізнання, може бути двох І видів: перший направляється до суду з реєстром матеріалів досудового розслідуванні! в поряду ст. 291 КПК; другий направляється до суду з клопотанням прокурора про! розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні (ст. 302 КПК).

Після перевірки матеріалів досудового розслідування та їх узгодження із запрої понованим слідчим процесуальним рішенням прокурор до спливу тридцятиденного І терміну після вручення особі повідомлення про підозру зобов’язаний здійснити одну І із таких дій:

1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження;

2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної від-] повідальності;

3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування при-1 мусових заходів медичного або виховного характеру;

4) подати клопотання про продовження строку досудового розслідування.
Отже, необхідно звернути увагу, що оскільки слідчий повинен подати на затвер- І

дження прокурору один із зазначених у ч. 2 ст. 301 КПК документів не пізніше два- І дцяти п’яти днів після повідомлення особі про підозру, а прокурор, як зазначено, зобов’язаний прийняти передбачене ч. З ст. 301 КПК рішення чи вчинити певну дію до спливу тридцятиденного терміну після вручення особі повідомлення про підозру, то можна зробити висновок, що прокурор має у своєму розпорядженні п’ять днів.

Оскільки досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійсню­ється, як вже було зазначено, згідно із загальними правилами досудового розслідуван­ня, передбаченими КПК, то можна зробити висновок і про те, що з моменту пові­домлення особі про підозру під час дізнання також можуть бути укладені угоди між потерпілим та підозрюваним про примирення та між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості (статті 468-473 КПК). Крім того, якщо підозрюваний за­хворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком; підозрюваний пере­ховується від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримі- ' нальної відповідальності і його місцезнаходження не встановлено; наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, дізнання може І бути зупинено (статті 280-282 КПК).

Відкриття матеріалів дізнання іншій стороні здійснюється в порядку, передбаче­ному ст. 290 КПК.

7. Ще однією особливістю дізнанна є можливість розгляду обвобувального акта І щодо кримінального проступку у спрощеному судовому провадженні (статті 302,381, 382 КПК), яке являє собою процедуру розгляду матеріалів кримінального проваджен- І ня по суті без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності об­винуваченого та потерпілого. Для цього на завершальному етапі досудового розслі­дування, а саме під час складання обвинувального акта слідчим, його затвердження та надсилання до суду прокурором останнім вноситься відповідне клопотання. Таке

Дата добавления: 2017-02-01