Сутність страхування як економічної категорії. Суб’єкти та об’єкти страхування

Характеристика ринкового змісту страхування як системи перерозподільних відносин ґрунтується на виділенні таких специфічних його ознак:

− наявність у страхових відносинах не менше двох сторін та співпадіння їх інтересів;

− страхування породжує грошові перерозподільні відносини, специфікою яких є те, що вони виникають між: учасниками, котрі пов'язані з солідарним розподілом величини збитку одного із них на всіх;

Саме замкнутий розподіл збитку є відмінною ознакою категорії страхування, її особливістю щодо інших фінансових категорій.

− страхування передбачає розподіл збитку від настання страхових подій як за територіальною (просторовою), так і за часовою ознаками,

− страхування передбачає зворотність страхових платежів, внесених до страхового фонду та цільове використання страхових резервів виключно на покриття наперед визначених збитків, які можуть відбутися в тих чи інших випадках.

Офіційне визначення терміну страхування наведено в Законі України «Про страхування» (ст. 1), відповідно до норм якого страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У ст. 2, 3 Закону «Про страхування» визначені основні суб’єкти страхових взаємовідносин – страховик, страхувальник, застрахований, вигодонабувач.

Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України «Про господарські товариства» з урахуванням особливостей, передбачених Законом «Про страхування», а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками – резидентами України.

Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Тобто застрахований – це особа, життя, здоров'я і працездатність якої є об'єктом страхування.

Страхувальники мають право при укладанні договорів страхування призначати (у договорах особистого страхування – за згодою застрахованого) громадян або юридичних осіб (вигодонабувачів) для отримання страхових відшкодувань (виплат), а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Наприклад, в особистому страхуванні, вигодонабувач – особа яка отримує страхову виплату у разі смерті страхувальника (застрахованого).

Об'єктами страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані:

− з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування);

− з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);

− з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Дата добавления: 2017-02-01