Захист спадкових прав 1 страница

Потреба судового захисту прав спадкоємця може виникнути або внаслідок невизнання тих прав, які входять до складу спадщини (наприклад, особа відмовляється видати спадкоємцеві річ не тому, що не визнає його спадкоємцем, а тому, що заперечує право на цю річ самого спадкодавця), або внаслідок того, що будь-хто своєю поведінкою порушує або не визнає права данної особи, як спадкоємця (наприклад, оспорює дійсність заповіту, з якого витікає право спадкування данної особи).

У першому випадку у розпорядженні спадкоємця були такі ж позови, які надавалися спадкодавцеві. Наприклад, якщо третя особа затримує в себе річ із складу спадщини, спадкоємець може подати віндикаційний позов, який міг бути поданий спадкодавцем за його життя.

Право спадкоємця може порушуватися не тим, що не визнаються певні права, які входять до складу спадщини, а тим, що не визнають саму данну особу як таку, яка має право на спадкування. Такій особі надається цивільний позов щодо витребування спадщини. Цей позов за своїм змістом та наслідками аналогічний віндикаційному позову. Спадкоємець, який не володіє спадковим майном, подає позов до особи, що не є спадкоємцем, але володіє спадщиною. Добросовісний відповідач за таким позовом повинен повернути позивачеві все, що одержане за рахунок спадщини на момент подання позову, з відрахуванням витрат, понесених ним на спадкове майно. При цьому байдуже, чи були ці витрати необхідними, корисними або здійснювалися тільки для задоволення особи. Недобросовісний відповідач повинен повернути позивачеві все отримане від спадщини із всіма плодами та прирощеннями. Крім цього, він несе відповідальність за винне знищення або псування отриманих цінностей (а з моменту подання позову – і за випадкове). Недобросовісний набувач може утримати лише суму понесених ним витрат, необхідних та корисних, але і те лише оскільки корисні витрати все ще збільшують цінність тих речей, на які вони були зроблені.

Преторський спадкоємець мав для свого захисту інтердікт, за допомогою якого міг отримати володіння речами, які входили до складу спадщини. Претор також надав нисхідним та висхідним спадкоємцям право на свій власний позов про спадщину – протягом одного року від дня її відкриття, іншим спадкоємцям – 100 днів.

Додаткова література

1. Бартошек М. Римское право: (Понятия, термины определения): Пер. с чешк. – М.: юрид. лит., 1989. – 448 с.

2. Гримм Д.Д. Лекции по догме римського права /Под ред. и с. предисл. В.А. Томсинова. – М.: Изд-во «Зерцало», 2003. – 486 с. (Серия «Русское юридическое наследие»).

3. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности /Пер. с фр. – М., 1996.

4. Дигесты Юстиниана / Перевод с латинского; Отв. Ред.. Л.Л. Кофанов. – М.: «Статут», 2002. – 584 с.

5. Дождев Д.В. Римское часное право. Ученик для вузов. Под ред. В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФРА М – НОРМА, 1997. – 704 с.

6. Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римського гражданського права. – Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1974. – 156 с.

7. Муромцев С.А. Гражданское право Древнего рима. – М.: «Статут», 2003. – 685 с. (Классика российской цивилистики).

8. Пахман С.В. История кодификации гражданского права /Под редакцией и с предисловием В.А. Томсинова. – М.: Зерцало, 2004. – 872 с. (Серия «Русское юридическое наследие»).

9. Підопригора О.А. Основи римського приватного права. – К.: Вентурі, 1997. – 336 с.

10. Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: підручник. – К.: Хрінком Інтер, 2003. – 512 с.

11. Пушкін О.А. Самойленко В.М. Поняття римського приватного права, історія його становлення: Лекція. – Харків: ХІВД, 1993. – 25 с.

12. Римское частное право: Учебник /Под ред. Проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского - М.: Юристъ, 2004. – 544 с.

13. Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник / Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издательство БЕК, 2000. – 400 с.

14. Слипченко С.А. и др. Основы римского частного права: Учебное пособие /С.А. Слипченко, О.И. Смотров, В.А. Кройтор, Р.Б. Шишка: Под ред. С.А. Слипченко, О.И. Смотрова. – Харьков: Эспада. 2004. – 192 с.

15. Харитонов Є.О. Історія приватного права Європи: Західна традиція. – Одеса: АО БАХВА, 2001. – 328 с.

16. Черниловский З.М. Лекции по римському частому праву. – М.: Юрид. лит., 1991. – 208 с.

ЗМІСТ

Авторський колектив.............................................................................................................3

Скорочення, які використовуються за текстом................................................................4

ПЕРЕДМОВА............................................................................................................................5

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ................................................................................6

Глава 1. Поняття та предмет римського приватного права............................................6

1. Поняття та предмет римського приватного права..............................................................6

2. Значення римського приватного права для виникнення

і розвитку правових систем країн Європи.........................................................................12

Глава 2. Джерела римського права......................................................................................19

1 Періодизація розвитку Римської держави і права................................................................19

2. Поняття та види джерел римського приватного права.......................................................20

3. Кодифікація Юстиніана..........................................................................................................29

Глава 3. Особи............................................................................................................................33

1. Поняття особи. Правоздатність та дієздатність осіб...........................................................33

2. Правове положення римських громадян...............................................................................40

3. Правове положення латинів....................................................................................................41

4. Правове положення перегрінів...............................................................................................43

5. Правове положення вільновідпущеників..............................................................................44

6. Правове положення колонів...................................................................................................45

7. Правове положення рабів......................................................................................................46

8. Юридична особа в римському приватному праві...............................................................48

Глава 4. Сімейне право............................................................................................................51

5. Римська сім’я. Агнатське та когнатське споріднення........................................................51

6. Шлюб......................................................................................................................................53

7. Правовідносини подружжя.................................................................................................59

8. Правовідносини батьків та дітей........................................................................................62

Глава 5. Захист прав. Позови..................................................................................................66

1. Форми захисту прав................................................................................................................66

2. Види римського цивільного процесу...................................................................................68

3. Види позовів............................................................................................................................81

4. Позовна давність......................................................................................................................84

5. Особливі засоби преторського захисту.................................................................................87

РОЗДІЛ 2. РЕЧОВЕ ПРАВО..................................................................................................89

Глава 6. Загальне вчення про речове право.........................................................................89

1. Поняття та класифікація речей у римському праві..............................................................89

2. Поняття, загальна характеристика та види речових прав....................................................94

Глава 7. Володіння.....................................................................................................................95

1. Загальне вчення про володіння..............................................................................................95

2. Види володіння......................................................................................................................101

3. Захист володіння...................................................................................................................103

Глава 8. Право власності.......................................................................................................106

8. Поняття права власності.....................................................................................................106

9. Види права власності..........................................................................................................107

10. Спільна власність.................................................................................................................109

11. Способи набуття права власності.......................................................................................111

12. Обмеження права власності................................................................................................116

13. Припинення права власності..............................................................................................118

14. Захист права власності........................................................................................................118

Глава 9. Права на чужі речі...................................................................................................122

1. Особливості виникнення, поняття та види прав на чужі речі..................................122

2. Сервітут (право обмеженого користування чужим майном)...........................................125

3. Окремі види особистих сервітутів......................................................................................128

4. Емфітевзис (право користування чужою земельною ділянкою

сільськогосподарського призначення)................................................................................130

5. Суперфіцій (право користування чужою земельною ділянкою для

забудови у межах населеного пункту)................................................................................133

6. Заставне право.......................................................................................................................135

РОЗДІЛ 3. ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО............................................................................142

Глава 10. Загальне вчення про зобов’язання....................................................................142

1. Поняття та загальна характеристика зобов’язання.........................................................142

2. Сторони у зобов’язанні......................................................................................................144

3. Види зобов’язань................................................................................................................148

4. Підстави виникнення зобов’язання..................................................................................150

5. Зміст зобов’язання..............................................................................................................153

6. Виконання зобов’язання...................................................................................................154

7. Забезпечення виконання зобов’язання............................................................................157

8. Наслідки невиконання зобов’язання................................................................................161

9. Припинення зобов’язання.................................................................................................164

Глава 11. Загальні положення про договори.....................................................................169

1. Поняття та види римських договорів..................................................................................169

2. Зміст договору........................................................................................................................172

3. Умови дійсності договорів....................................................................................................175

4. Укладення договорів.............................................................................................................178

Глава 12. Окремі види договірних зобов’язань. Квазіконтракти.................................181

1. Вербальні контракти..............................................................................................................181

2. Літеральні контракти.............................................................................................................186

3. Консенсуальні контракти......................................................................................................189

4. Реальні контракти..................................................................................................................200

5. Безіменні контракти..............................................................................................................206

6. Пакти.......................................................................................................................................209

7. Квазіконтракти.......................................................................................................................213

Глава 13. Зобов’язання із деліктів. Квазіделікти..............................................................220

1. Становлення понять та загальна характеристика зобов’язань із деліктів.......................220

2. Класифікація зобов’язань із деліктів...................................................................................224

3. Квазіделікти...........................................................................................................................233

РОЗДІЛ 4. СПАДКОВЕ ПРАВО...........................................................................................236

Глава 14. Спадкове право....................................................................................................236

1. Поняття та історія спадкування.........................................................................................236

2. Види порядків спадкування...............................................................................................238

3. Спадкування за заповітом..................................................................................................242

4. Спадкування за законом.....................................................................................................249

5. Прийняття спадщини..........................................................................................................253

6. Легати та фідеїкоміси..........................................................................................................256

7. Захист спадкових прав........................................................................................................259

ЗМІСТ........................................................................................................................................261

[1] Бартошек М. Римское право: (Понятия, термины, определения): Пер. с чешск. – М.: Юрид. лит., 1989. - С. 10.

[2] Гамбаров Ю.С. Гражданское право. Общая часть /Под ред. и с предисловием В.А. Томсинова. – М.: Издательство „Зерцало”, 2003. - С. 38.

[3] Виходячи з того, що детальна характеристика римського публічного права не входить до предмету даної учбової дисципліни, ми лише стисло окреслимо його ознаки. Більш докладніше про це див: Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. Ч.II. - С. 175 – 262.

[4] Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. М.: Статут, 1998. - С. 39 – 40.

[5] Безумовно, цивільне право Стародавнього Риму не відповідає сучасному поняттю цивільного права, як сукупності правових норм, що регулюють шляхом диспозитивного методу особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності її учасників.

[6] Претор (praetores) - той, що йде попереду народу.

[7] Муромцев С.А. Гражданское право Древнего Рима. – М.: „Статут”, 2003. - С. 234-235.

[8] Муромцев С.А. Гражданское право Древнего Рима. – М.: „Статут”, 2003. - С. 154.

[9] Муромцев С.А. Гражданское право Древнего Рима. – М.: „Статут”, 2003. - С. 172-173.

[10] Римское частное право: Учебник /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. – М.: Юристъ, 2004. - С. 9.

[11] Бартошек М. Римское право: (Понятия, термины, определения): Пер. с чешск. – М.: Юрид. лит., 1989. - С. 9-10.

[12] Похідні рецепції права відбуваються значно частіше ніж прямі.

[13] Більш докладніше про це див: Харитонов Є.О. Історія приватного права Європи: Західна традиція. - Одеса: АО БАХВА, 2001; Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. Ч.II. - С. 126-174.

[14] Більш докладніше про це див. главу 2 цього підручника.

[15] Докладніше про східноєвропейський (візантійський) тип концепції див: Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. Ч.II. - С. 132-155.

[16] Основы римского частного права: Учебное пособие / С.А. Слипченко, О.И. Смотров, В.А. Кройтор, Р.Б. Шишка; Под ред. С.А. Слипченко, О.И. Смотрова. – Харьков: Эспада, 2004. - С. 18-19; Косарев А.И. Римское право. - М.: 1998. - С. 206-234.

[17] Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. Ч.II. - С. 140.

[18] Пахман С.В. История кодификации гражданского права /Под ред. и с предисловием В.А. Томсинова. – М.: Зерцало, 2004. - С. 14.

[19] Див. про це главу 2 цього підручника.

[20] Див. про це главу 2 цього підручника.

[21] Це зайвий раз свідчить про те, що римське право не було введено за наказом імператора Лотарем П після того, як жителі Пізи передали йому захоплений при розгромі Амальфи (1135 р.) рукопис Юстиніанівської кодифікації, бо це тільки легенда.

[22] Пахман С.В. История кодификации гражданского права /Под ред. и с предисловием В.А. Томсинова. – М.: Зерцало, 2004. - С. 69.

[23] Харитонов Є.О. Історія приватного права Європи: Західна традиція. - Одеса: АО БАХВА, 2001. - С. 101.

[24] До 1813 року діяв також у тих країнах, які були у союзі з Францією - в Італії, Голландії, Великому герцогстві Баденському, королівстві Вестфальському, Варшавському герцогстві та в інших країнах.

[25] Останнім часом в літературі з’вилась точка зору відповідно до якої, підставою для існування германської родини права слід вважати появу не Германського цивільного кодексу, а Австрійського цивільного кодексу (1811р.), який був першим відгуком на потреби суспільства //Див.: Харитонов Є.О. Історія приватного права Європи: Західна традиція. - - Одеса: АО БАХВА, 2001. - С. 225.

[26] Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права: Учебно-методическое пособие. – Ленинград: издательство ЛГУ, 1974. – С. 4.

[27]Див. докладніше про ЦК України Цивільне правоУкраїни: Підручник: У 2 т. / Борисова В.І. (кер. авт. кол.), Баранова Л.М. Жилінкова І.В. та ін.; За заг.ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої,В.Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. т.1. с. 30-35.

[28] Проблемы теории государства и права: Учебное пособие /Под ред. М.Н. Марченко. – М.: Юристъ, 2001. – С. 317-318.

[29] Більш докладніше про це див. главу 1 цього підручника.

[30] Мосс М. Общество. Обмен. Личность. М., 1996. - С. 88-89, 91.

[31] Слід зазначити, що такий погляд не поділявся юристами Середньовічного Риму. Так, Гай в своїх Інституціях до джерел римського приватного права відносив лише закони (plebiscite), сенатусконсульти, конституції імператорів, едікти магістратів та відповіді юристів (response prudentium) (І. 1.2.).

[32] Більш докладніше про це див.: Пахман С.В. История кодификации гражданского права /Под ред. и с предисловием В.А.Томсинова.- М.: Зерцало, 2004. - С. 6 -10.

[33] Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. - С. 85.

[34] Пахман С.В. /Под ред. и с предисловием В.А. Томсинова. – М.: Зерцало, 2004. - С. 8.

[35] Римское частное право: Учебник /Под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского. – М.: Юристъ, 2004. - С. 25.

[36] Сенат при республіці – єдиний постійний конституційний орган Починаючи з часу принципату сенат поступово втрачає свої позиції, набуваючи велику роль тільки у часи політичних криз, а в епоху домінату перетворюється у міську Раду Риму.

[37] Римское частное право: Учебник /под ред. И.Б. Новицкого, И.С. Перетерского. – М.: Юристъ, 2004. - С. 30-31.

[38] Це правило увійшло в практику з часів правління Октавіана Августа.

[39] Муромцев С.А. Гражданское право Древнего Рима. – М.: „Статут”, 2003. - С. 587.

[40] Хоча у 395 р. відбувся остаточний розподіл Римської імперії на Західну та Східну, створення цього кодексу мало за мету продемонструвати єдність права незалежно від поділу державного апарату.

[41] Див. § 3 глави 1 цього підручника.

[42] Більш докладніше про магістратуру див.: Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. Ч.II. - С. 225-236.

[43] Див. про це главу 1 цього підручника.

[44] Юриспруденція – право юристів, яке складається із теорії та практики. Див. про це: Гамбаров Ю.С. Гражданское право. Общая часть /Под ред. и с пред. В.А. Томсинова. - М.: Издательство «Зерцало», 2003. - С. 342-355.

[45] Цитується за Гамбаровим Ю.С. Гражданское право. Общая часть /Под ред. и с пред. В.А. Томсинова. - М.: Издательство «Зерцало», 2003. - С. 113.

[46] В стародавні часи тільки жерці мали певну освіту, а звідси тільки вони знали право.

[47] Римское частное право: Учебник /под ред. И.Б. Новицкого, И.С. Перетерского. – М.: Юристъ, 2004. - С. 32.

[48] Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1974. - С. 12.

[49] Бартошек М. Римское право: (Понятия, термины, определения): Пер. с чешск. – М.: Юрид. лит., 1989. - С. 3.

[50] Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1974. - С. 13.

[51] Безумовно, наведена класифікація джерел не претендує на виключність. В літературі зустрічаються і інші класифікації.

[52] Термін „digesta” дослівно означає „поділене навпіл діяння” і походить від глаголу digere – „поділяти», «тлумачити по черзі”.

[53] Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1974. - С. 13.

[54] На сьогодні кодифікація – один з основних способів систематизації (впорядкування) законодавства, який полягає у прийнятті єдиного нового закону, зміст котрого складають як нові норми, так і положення прийнятих раніше законів або кодифікованих актів, які з введенням у дію вказаного нового закону втрачають чинність.

[55] Вперше таку назву кодифікація Юстиніана отримала в виданні Діонісія Готофреда. Див. про це: Пахман С.В. История кодификации гражданского права /Под ред. и с предисловием В.А. Томсинова. – М.: Зерцало, 2004. - С. 30; Муромцев С.А. Гражданское право Древнего Рима. - М.: Статут, 2003. - С. 30.

[57] Вважається, що параграфи спочатку були відсутні і з’явилися лише пізніше у середні віки у глосаторів.

[58] Існує припущення, що їх було до 170.

[59] Деякі з дослідників, виходячи з того, що Novellae обмежуються імператорськими конституціями, виданими протягом 535-563 років, не вважають їх самостійною частиною Зводу, а тому вважають, що Звід складається тільки з 3 частин /Див. про це: Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. Ленинград: Изд-во Ленинградского университета, 1974. - С. 15.

[60] Черниловский З.М. Лекции по римскому частному праву. – М.: Юрид. лит., 1991. – С. 53.

[61] Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник /Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издательство БЕК, 2000. – С. 38.

[62] Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 97-98.

[63] Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник /Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издательство БЕК, 2000. – С. 36.

[64] Гримм Д.Д. Лекции по догме римского права /Под ред. и с предисловием В.А. Томсинова. М.: Издательство «Зерцало», 2003. – С. 65-66.

[65] У чинному цивільному законодавстві це питання вирішується по іншому. Мова йде тільки про охорону інтересів ненародженої дитини, а не про наявність в неї цивільної правоздатності ще до народження.

[66] Для визначення цієї категорії у римському праві умовно використовується термін “дієздатність”.

[67] Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник /Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издательство БЕК, 2000. – С. 44.

[68] Див. про це главу 5 цього підручника.

[69] Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: Учебник /Под ред. Д.В. Дождева – М.: Издательство БЕК, 2000. – С. 47.

[70] Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 39.

[71] Див. про це главу 4 цього підручника.

[72] В імені римського громадянина навіть була вказана назва тріби, у складі якої він голосує у народних зборах.

[73] Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Под ред. В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФРА М-НОРМА, 1997. – С. 240.

[74] Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 39.

[75] Ця назва походила від назви закону, що надав їм цей статус.

[76] Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 108.

[77] Черниловский З.М. Лекции по римскому частному праву. – М.: юрид. лит., 1991. – С. 51.

[78] Черниловский З.М. Лекции по римскому частному праву. – М.: юрид. лит., 1991. – С. 51.

[79] Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 111.

[80] Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 45-46.

[81] Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 131.

[82] Черниловский З.М. Лекции по римскому частному праву. – М.: Юрид. лит., 1991. – С. 63.

[83] Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 137.

[84] Підопригора О.А. Основи римського приватного права: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. – К.: Вен турі., 1997. – С. 91.

[85] Римское частное право /Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – С. 139.

Дата добавления: 2017-02-01