Суцільне рентгенівське випромінювання

Рентгенівські промені виникають під час гальмування електронів речовиною антикатода. Спектр цих променів суцільний як спектр білого світла. Тому рентгенівське випромінювання називають білим, або гальмівним.

Рентгенівське випромінювання має важливу особливість – воно обмежене з боку малих довжин хвиль межею , яка називається межею суцільного спектра.

На рис. 1.16 наведено графіки залежності інтенсивності рентгенівських спектрів для вольфраму при різних значеннях різниці потенціалів між катодом і анодом рентгенівської трубки.

Класична хвильова теорія світла не може обґрунтувати існування короткохвильової межі рентгенівського спектра. Її існування можна пояснити тільки на підставі квантової теорії. Максимальна енергія рентгенівського кванта , який виникає за рахунок енергії електрона, не може перевищувати кінетичної енергії електрона. Тоді можна записати рівняння:

. (*)

Кінетичної енергії електрон набув у прискорювальному електричному полі з різницею потенціалів , а тому

.

Враховуючи зв'язок між частотою і довжиною хвилі, дістаємо формулу для визначення межі рентгенівського спектра:

.

Ця формула повністю відповідає експериментальним даним.

Зауваження. Рівняння (*) збігається з рівнянням Ейнштейна для фотоефекту, якщо в ньому знехтувати роботою виходу електрона з металу. Справа у тому, що для рентгенівських променів енергія світлового кванта набагато більша, ніж робота виходу електрона.

Дата добавления: 2017-02-01