Охорона праці жінок, неповнолітніх та осіб зі зниженою працездатністю

Охорона праці жінок. Враховуючи фізіологічні особливості жіночого організму, з метою охорони материнства і дитинства, чинне законодавство України передбачає для жінок певні пільги, переваги і додаткові гарантії. Так, законодавством заборонено:

| застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов'язаних з і санітарним та побутовим обслуговуванням);

| залучення жінок до підіймання і "переміщення речей, маси яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками

—> підіймання і переміщення вантажів за чергування з іншою роботою (до 2 разів на годину) - 10 кг;

—> підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни - 7 кг;

—> сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: * з робочої поверхні - 350 кг; * з підлоги ~ 175 кг.

Залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це виклика­но необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід (ст. 175 КЗпП).

У законодавстві про охорону праці приділена значна увага наданню пільг вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до трьох років. Таких жінок заборонено залучати до роботи у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні, а також направляти у відрядження (ст. 176 КЗпП). Крім цього, жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до надурочних робіт або направлятися у відрядження без їх згоди (ст. 177 КЗпП). Вагітним жінкам, відповідно до медичного висновку, знижують норми виробітку, норми обслуговування, або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, зі збереженням середнього заробітку за попередньою роботою (ст. 178 КЗпП).

Відповідно до Закону України "Про відпустки" (ст. 17), на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана календарних днів (70 днів до і 66 днів після пологів).' Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та додаткова неоплачувана відпустка з догляду за дитиною до досягнення нею віку шести років. Час цих відпусток зараховується як в загальний, так і в безперервний стаж роботи і в стаж за спеціальністю (ст. 181 КЗпП).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про відпустки" жінці, яка працює і має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, за її бажанням щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП).

Заборонено відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років. Звільняти жінок, які мають дітей віком до трьох (шести) років, з ініціативи роботодавця або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, але з обов'язковим працевлаштуванням (ст. 184 КЗпП).

Охорона праці неповнолітніх. Держава враховує певні фізичні, фізіологічні та інші особливості неповнолітніх і виявляє турботу про здоров'я молодого покоління. Законодавчо це закріплено, зокрема, в ст. 43 Конституції України. Законом України "Про охорону праці" (ст. 11) заборонено застосування праці неповнолітніх, тобто осіб віком до вісімнадцяти років, на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Міністерством охорони здоров'я України видано наказ від 31.03.1994 р. № 46, яким затверджено Перелік важких робіт та робіт зі шкід­ливими і небезпечними умовами праці, на яких заборонено застосування праці неповнолітніх. Заборонено також залучати неповнолітніх до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджені наказом МОЗ України від 22.03.1996 р. № 59 (табл. 6.1).

Таблиця 1.

Дата добавления: 2017-02-01