Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Функціоналістський та конфліктологічний підходи 33 страница




 

"Несподіваність" визначається тим, що до соціолога можуть звернутися з проханням (потенційним замовленням) провести дослідження проблеми, якою він раніше не цікавився, а також тим, що він сам звертає увагу на проблеми, над якими ще вчора не замислювався, а сьогодні вважає надто значущими, щоб залишити їх поза увагою в аналізі соціальних явищ (зміна політичної структури, поворот в економічній чи соціальній політиці держави, спалахи міжнаціональних конфліктів, соціальна напруженість і масовий протест тощо).

 

Чинник "замовника" зумовлений особливостями взаємодії з людьми, які, не будучи соціологами, погано поінформовані про можливості емпіричного соціального дослідження. Успіх роботи на початковому етапі співробітництва значною мірою залежить від правильно обраної стратегії і тактики поведінки соціолога-виконавця.

 

У замовлених або актуально-оперативних соціологічних дослідженнях найважливішим етапом є підготовка проекту дослідження, насамперед робота над ескізом проекту.

Ескіз проекту дослідження

 

Цей документ містить перелік пунктів (запитань), які слід уточнити до початку роботи. Саме на підставі роботи над ескізом готується проект і приймається рішення про те, чи доцільно проводити емпіричне дослідження. Складання ескізу дає змогу: 1) уточнити предмет дослідження; 2) визначити реальну вартість витрат і ресурсів; 3) узгодити питання, що нерідко стають предметом суперечки чи конфлікту після закінчення дослідження. Робота над ескізом дає змогу зменшити ймовірність "ефекту відсутності результату".

 

Ескіз проекту дослідження містить такі основні пункти: інформаційні потреби; програма дослідження; генеральна сукупність та вибірка; інструментарій; збирання інформації; обробка та аналіз даних; звіт (оформлення результатів дослідження); потреби та ресурси; графік і кошторис; загальна вартість дослідження.

 

Робота над ескізом дає змогу, по-перше, сформувати досить конкретне уявлення про те, яку інформацію можна одержати в результаті дослідження; по-друге, зіставити свої професійні, організаційні та фінансові можливості з інформаційним запитом і досить ґрунтовно підготуватися до якісного виконання роботи.

 

У процесі роботи над ескізом не всі пункти опрацьовуються з однаковою мірою конкретності. На перший план висуваються такі елементи проекту, уточнення яких дає можливість визначити трудомісткість та вартість емпіричного дослідження. Змістовні ж елементи, спрямовані на уточнення сутності соціальних фактів, які підлягають аналізу, опрацьовуються на наступних етапах роботи, після остаточного рішення про необхідність проведення емпіричного дослідження. В ескізі витрати визначаються лише приблизно.

 

Нижче наведено в загальних рисах основний зміст роботи над кожним з пунктів ескізу проекту.

 

1. Уточнення інформаційних потреб — ключовий етап проектування дослідження. Ця найбільш важка і творча частина дослідження, на жаль, часто недооцінюється на початку роботи і є джерелом багатьох непорозумінь на заключному етапі. Кількість помилок, допущених на цьому етапі, дедалі збільшується на всіх наступних.

 

В академічній соціології цей елемент називають "визначенням проблеми, предмета та мети дослідження", розкриття якого має відповісти на такі запитання: 1) що, власне, треба вивчати і 2) навіщо проводити емпіричне дослідження. Часто навіть професійні соціологи формально ставляться до цього елемента і тільки на етапі аналізу даних починають розмірковувати над тим, що ж вони можуть взяти із зібраного за темою матеріалу. Відбувається це тому, що актуальну проблему, яка виникла в суспільстві, так чи інакше відчуває практично кожний громадянин, але це відчуття мало в чому схоже на наукову постановку проблеми. Вербаліза-ція (словесне оформлення) відчуття веде до формулювань на зразок таких: "перехід до ринкової економіки — це проблема", "злочинність серед молоді — це проблема", "загострення міжнаціональних відносин — це проблема". Проте визначення того, в чому, власне, полягає проблема, — складне завдання, розв'язання якого потребує великої за обсягом інтелектуальної праці. Слід зауважити, що далеко не кожен здатний розв'язати його. Однак цілком припустиме спрощення проблеми.

 

Спрощення такого елемента соціологічного дослідження, як постановка проблеми, зводиться до формулювання конкретних запитань, відповісти на які має емпіричне дослідження. Отже, інформаційний запит — це довільної форми запитання, на які слід одержати відповідь у результаті емпіричного соціологічного дослідження.

 

У процесі формулювання запитань особлива увага приділяється конкретизації їх. На перший погляд, наприклад, досить конкретним здається такий інформаційний запит: "Одержати в результаті дослідження конкретні рекомендації щодо поведінки керівника у разі конфлікту з підлеглим", але для соціолога такий інформаційний запит некоректний. Слід уточнити, які саме конфлікти цікавлять замовника (ділові, міжособистісні, етичні тощо), тобто уточнити сферу, предмет та причини конфліктів. Чи всі види конфліктів має охопити дослідження, чи достатньо обмежитися деякими з них. Також слід уточнити, який результат розв'язання конфліктів турбує замовника насамперед. Інформаційний запит переформулюється так: "Як повинен діяти керівник у разі конфліктів з підлеглими, щоб досягти: а) поваги підлеглих; б) поліпшення виробничих показників; в) зменшення плинності кадрів; г) поліпшення соціально-психологічного клімату в колективі тощо?"

 

Слід пам'ятати, що розширення переліку запитань збільшує вартість дослідження (за рахунок збільшення обсягу анкети, часу для обробки та аналізу матеріалу). Тому бажано визначити пріоритетність різних аспектів проблеми. Для соціолога, який планує дослідження, такий набір запитань (навіть за наявності сформульованої теми та проблеми дослідження) дає змогу здійснювати контроль на всіх етапах роботи: за конкретністю та усвідом-леністю проблеми, за визначенням генеральної сукупності, за адекватністю підготовленого інструментарію поставленим завданням, за вибором методів статистичного аналізу зібраного матеріалу, за змістом звіту.

 

Ця сукупність запитань (Інформаційний запит) береться за основу уточнення всіх інших пунктів ескізу дослідження.

 

2. Програма дослідження. На підставі аналізу інформаційного запиту слід визначити, хто з фахівців залучатиметься до розробки програми, і встановити строк, необхідний для цієї роботи.

 

3. Визначення генеральної сукупності та вибірки. Для визначення вартості та організаційних витрат дослідження слід окреслити приблизний обсяг генеральної сукупності. Уточнення того, чиї саме думки, настрої, ставлення, установки чи соціальні орієнтації вивчатимуть, рекомендується здійснювати за такою схемою: регіон — соціально-демографічна характеристика — галузева специфіка.

 

Наприклад, слід з'ясувати ставлення молоді до злочинності. Для визначення генеральної сукупності насамперед уточнюється регіональна локалізація населення, на яке можна поширити висновки, одержані в результаті дослідження: йдеться про молодь країни в цілому чи певного регіону. Далі уточнюється, яка саме молодь вивчатиметься: міська чи сільська. Якщо, припустимо, міська, то вся чи тільки молодь великого міста. Далі (у межах соціально-демографічних уточнень) визначаються верхня та нижня межі молодіжного віку (наприклад, від 18 до ЗО років або від 14 до 25 років — конкретні межі залежать від мети та інформаційних потреб). І нарешті, уточнюється галузевий контингент — чия думка вивчатиметься: усієї молоді, яка проживає в певному регіоні, чи тільки учнівської молоді або тільки тих, хто вже працює (якщо останнє, то де саме працює: в усіх чи тільки в певних галузях), тощо. Підсумком такого обговорення має стати чітке визначення генеральної сукупності, наприклад, "уся учнівська молодь віком 18—ЗО років західного регіону України (Львівська, Івано-Франківська і Тернопільська області)". На основі визначення генеральної сукупності (контингенту населення, на який можна з певною ймовірністю поширювати висновки на підставі одержаних у результаті дослідження даних) соціолог має змогу попередньо визначити обсяг вибірки — кількість людей, яких слід опитати. Попереднє визначення обсягу вибірки потрібне для уточнення вартості дослідження.

 

Власне, обговорення генеральної сукупності необхідне також для того, щоб визначити джерела, що містять основні характеристики генеральної сукупності (загальна кількість, розподіл за основними характеристиками, доступність респондентів).

 

4. Інструментарій. Під час роботи над ескізом на підставі уточнених інформаційних потреб визначають приблизний обсяг анкети, виконавців та термін виконання, уточнюють технічні можливості та базу тиражування, а також матеріальні витрати на розробку, підготовку і тиражування інструментарію й методичних документів до нього.

 

5. Збирання інформації. На підставі визначення вибіркової сукупності намічають "точки опитування", склад групи, що збиратиме інформацію, терміни виконання роботи.

 

6. Обробка та аналіз даних. Визначають технічні і програмні засоби, орієнтуючись на які встановлюють час та вартість цього етапу роботи.

 

7. Оформлення одержаних результатів (звіт). Слід наперед продумати та обговорити з потенційними співвиконавцями (або замовником), форму подання результатів роботи (наукові статті, монографія, аналітичний звіт, аналітичні таблиці, графіки тощо). Якщо дослідження виконується на замовлення, бажано домовитися про обсяг звіту, кількість таблиць та обсяг тексту коментарів до них. Якщо замовник заздалегідь не обумовлює форми подання матеріалу, то для дослідження, яке є великомасштабним і дорого коштує, найбільш оптимальним варіантом підсумкового документа є аналітичний звіт обсягом 70—80 сторінок, що містить необхідні ілюстративні матеріали. Як додаток до нього доцільно подати короткий варіант звіту (6—8 сторінок), що містить основні висновки та рекомендації.

 

8. Ресурси та потреби. Оцінка ресурсів та можливостей проведення дослідження включає: визначення загального кількісного та якісного складу групи, що виконуватиме дослідження; матеріально-технічні потреби та можливості; організаційні особливості виконання кожного з етапів роботи (необхідність та шляхи доступу до відомчої документації, установи, які бажано залучити до організації збирання інформації, надання техніки тощо). Організаційні потреби та можливості слід продумати завчасно, що дасть змогу оптимізувати витрати, а також зберегти час, оскільки організаційну підготовку в цьому разі можна здійснювати паралельно з розробкою програми та інструментарію.

 

9. Графік, кошторис та загальна вартість дослідження. Загальна вартість дослідження — першочергова проблема при визначенні можливості проведення емпіричного дослідження. Складність розв'язання її полягає в тому, що без уточнення інформаційних потреб і відповідно до обсягу роботи важко визначити реальну вартість дослідження. Інтуїція та попередній досвід допоможуть соціологу передбачити "порядок" загальної вартості. Загальна ж сума визначається в результаті роботи над ескізом дослідження. Нерідко обмеженість коштів призводить не до відмови від дослідження в цілому, а до коригування програми (вилучення окремих інформаційних запитів) або до обмеження вибірки і звуження генеральної сукупності.

 

Робота над ескізом програми завершується складанням таблиці, в якій усі елементи ескізу розміщені за терміном виконання (графік) та вартістю (кошторис). Робочий документ, тобто перелік основних елементів соціологічного дослідження із зазначенням вартості та строків виконання, називають проектом соціологічного дослідження. На підставі проекту приймається остаточне рішення про те, чи проводитиметься дослідження.

 

Після прийняття рішення про проведення емпіричного дослідження починається робота безпосередньо над проектом дослідження — розробка програми, інструментарію, підготовка вибірки.

Програма опитування громадської думки

 

У дослідницькій практиці доцільно розрізняти опитування громадської думки і власне соціологічні дослідження. Така класифікація має принциповий характер щодо визначення пріоритетності та глибини розробки основних елементів проекту дослідження — програми та вибірки. Визначення типу дослідження — перший крок на шляху оцінки пріоритетності елементів. Опитування громадської думки — це збирання інформації про сукупну думку, оцінки, установки та орієнтації певного контингенту населення щодо будь-якого актуального питання.

 

При проведенні таких досліджень найважливішим елементом проекту є проблема вибірки (визначення обсягу та способу відбору одиниць спостереження), оскільки результати опитування обмеженого кола людей поширюються на всю генеральну сукупність. Наприклад, опитавши тисячу жителів Києва, соціолог доходить висновку про думки та настрої киян у цілому; опитавши дві тисячі жителів України, поширює висновки на все населення України тощо. Тому, визначаючи вибірку, дослідник повинен добре усвідомлювати, якою мірою і за якими характеристиками (стать, вік, освіта, соціальне становище тощо) опитані представляють той контингент, на який поширюються висновки, одержані в результаті дослідження.

 

В опитуваннях громадської думки значення програми соціологічного дослідження зводиться до мінімуму, а іноді в ній зовсім немає потреби. Наприклад, програма не потрібна для опитувань в електоральних ситуаціях ("За кого голосуватимуть?", "Чи братимете участь у референдумі?"), а також для оперативних досліджень гострих соціальних ситуацій (наприклад, реакція населення на ті чи інші рішення органів влади тощо). Для опитувань громадської думки потрібний інформаційний запит. Одержані в результаті опитування громадської думки дані подаються переважно у вигляді одновимірних розподілень відповідей на поставлені запитання. Обов'язковими вимогами до подання результатів опитування громадської думки є наведення повного формулювання запитання, як воно було запропоноване в анкеті, а також обсягу генеральної сукупності з зазначенням обсягу вибіркової сукупності. Соціологічне дослідження — це вивчення предмета та його взаємозв'язків з іншими елементами соціального світу.

 

Для переходу від узагальненої проблеми дослідження ("Соціально-психологічні аспекти Чорнобильської катастрофи", "Загострення міжнаціональних відносин", "Ставлення населення до ринкової економіки", "Соціально-політична ситуація в Криму" тощо), проблеми, що має багато аспектів та причинно-наслідкових зв'язків, до розробки інструментарію потрібна певна схема конкретизації предмета дослідження.

 

Функцію конкретизації предмета дослідження виконує програма дослідження. При проведенні власне соціологічного дослідження розробка програми є найважливішим етапом роботи.

 

< Попередня ЗМІСТ Наступна >

 

 

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

 

 

Компьютер Вам больше НЕ ПОНАДОБИТСЯ

Коммуникатор, который заменит Вам телефон и...

Самые известные Украинки худеют именно так

Диета, которой нет равных в мире!

Здесь Вы купите этот фотоаппарат наиболее выгодно!

Nikon D90 kit

Матрица 12.3 млн. пикселей...

 

 

Фотоальбомы и фотоархивы

Все впечатления в одном месте

Широкий выбор

Доставка

 

Обучающий видеурок! Смотрите сами, как "делать" деньги!

За один день 184$!

Э

 

САМОСТОЯТЕЛЬНОЕ отбеливание без вреда для эмали!

250.00 грн

Налет от КОФЕ и СИГАРЕТ?

 

Многопользовательская браузерная онлайн игра "Осколки снов"

На осколках прошлой жизни предстоит научиться жить

 

Нажмите на картинку и Вы моментально бросите курить!

Через 30 минут сигареты станут не нужны! Метод здесь

 

Нажмите на картинку и Вы сразу бросите курить! Проверено!

Желание выкурить сигарету пропадёт навсегда!

 

Как отучить человека от злоупотребления алкоголем

У Вас пьет сын?

 

Нажмите на ФОТО и грудь вырастет на 2 размера

Упражнения можно делать

даже перед телевизором

 

Копия Vertu Ascent Ti Ferrari Assoluto

$500.00

Престижный телефон Vertu Ferrari!

 

© Перша українська електронна бібліотека підручників © 2011

admin{aт}pidruchniki.com.ua

 

 

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

 

Дисципліни

Головна

Банківська справа

БЖД

Бухоблік та Аудит

Географія

Екологія

Економіка

Етика та Естетика

Інвестування

Історія

Культурологія

Маркетинг

Медицина

Менеджмент

Педагогіка

Політологія

Політекономія

Право

Природознавство

Психологія

Релігієзнавство

Риторика

Соціологія

Страхова справа

Філософія

Фінанси

Правила користування

 

 

Украинская Баннерная Сеть

 

Таких удивительных результатов нет ни у одной диеты

Названа лучшая диета 2011 года

 

Бросить курить Вам поможет исключительно только 25 кадр!

Бросить курить легко! Результат поражает!

 

По - другому просто не может быть!

Обещаем! После просмотра ролика Вы бросите курить!

 

Как нужно драться на улице

Рассекречены способности человека

 

25 кадр ЗАВОРАЖИВАЕТ! Нажмите и смотрите

Английский покорится Вам за 10 дней

 

Головна Соціологія Соціологія - Макеєв С.О.

 

< Попередня ЗМІСТ Наступна >

 

§ 3. Програма соціологічного дослідження

 

Програма соціологічного дослідження — це науковий документ, що відображає логічно обґрунтовану схему переходу від теоретичного (концептуального) осмислення проблеми до інструментарію конкретного емпіричного дослідження. Сутність програми обумовлена двома основними взаємозв'язаними методологічними функціями. Першу методологічну функцію програма виконує на етапі підготовки анкети — методологічне обґрунтування інструментарію дослідження; другу — на етапі аналізу отриманих даних — обґрунтування логіки аналізу й інтерпретації даних, отриманих внаслідок збирання первинної соціологічної інформації за допомогою розробленого інструментарію.

 

Своєчасно підготовлена програма виконує також низку методологічних функцій на різних етапах дослідження. Це насамперед визначення мети і завдань дослідження, тобто стратегії і тактики аналізу проблеми; визначення понятійного апарату; формування критеріїв складання й оцінки запитань інструментарію; вибір статистичних методів аналізу первинної інформації та оцінка матеріальних витрат на обробку; формування структури звіту.

 

На жаль, у багатьох випадках навіть професійні соціологи ставляться до програми не як до методологічного інструменту, а як до формального документа: програма з викладенням мети та завдань дослідження (більш або менш семантично пов'язаних з назвою теми) готується як офіційно необхідний документ, а після затвердження теми або підписання угоди відкладається і до неї більше не звертаються. Розплатою за формальне ставлення до програми на початку дослідження є почуття розгубленості й невизначеності, як тільки соціолог переходить до аналізу одержаного емпіричного матеріалу. Тому соціолог (часто цього не усвідомлюючи) змушений повертатися до складання програми, щоб мати більш-менш прийнятну схему аналізу. Однак спроба підмінити програму такою схемою, як правило, неспроможна: деяких ознак явно не вистачає, інші, хоч і здаються на перший погляд цікавими, систематично не аналізуються.

 

Дослідження без попередньої програми (або з програмою, підготовленою формально) звичайно виглядає так. Керівник дослідження збирає групу виконавців й оголошує, що вивчатиметься проблема "міжнаціональних відносин у певному регіоні", або "соціально-психологічних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС", або "ставлення населення до ринкової економіки" (наводяться приклади найпоширеніших останнім часом замовлень на соціологічне дослідження). Одразу ж починається підготовка анкети. Можна скласти сотні запитань, які так чи інакше відображають соціально-психологічні наслідки аварії на ЧАЕС, і внести в анкету ще сотні запитань, що визначають гіпотетичні фактори впливу на ці показники (процес складання запитань — досить захоплююча частина роботи, особливо якщо вона не регламентується попередньою програмою). Значущість тих чи інших запитань може зумовлюватися скоріше темпераментом і наполегливістю автора запитання, ніж цільовим інформаційним запитом. Якщо запитань "надто багато", частина з них відсівається зусиллями "колективного розуму" за тими самими критеріями — авторитетом і темпераментом окремих виконавців.

 

Внаслідок такого "мозкового штурму" складається інструментарій дослідження — анкета, що містить кілька десятків або сотень запитань. Чи якісна вийшла анкета? Кваліфікований соціолог ніколи не візьметься оцінювати анкету (мається на увазі її змістовна, а не технічна сторона), не зіставивши її з програмою дослідження, оскільки якість анкети визначається адекватністю її конкретному інформаційному запиту і відповідністю індикаторів (запитань анкети) виділеним показникам досліджуваного явища. Потрібне чи ні конкретне запитання, вимірює чи не вимірює воно будь-яку характеристику, — можна оцінити, маючи критерії оцінювання. Ці критерії і має містити програма дослідження.

 

Перелічимо лише ті елементи програми, без визначення яких, на нашу думку, нераціонально розпочинати соціологічне дослідження в цілому та підготовку інструментарію зокрема.

 

Структура такої "програми-мінімуму" містить чотири основні взаємопов'язані елементи: 1) предмет дослідження; 2) показники; 3) мету дослідження; 4) гіпотези.

 

1. Предмет дослідження визначається конкретним формулюванням відповіді на запитання "Що?" ("Що вивчатиметься?"; наприклад, "соціальна напруженість" або "політична культура" тощо).

 

Крім найменування предмета дослідження, слід навести визначення його в тому формулюванні, яке автор визнає за основне. Без визначення предмета дослідження навіть після проведення емпіричного етапу не можна сказати, що проблему, наприклад політичну культуру, було вивчено, оскільки незрозуміло, що автор мав на увазі, ведучи мову про "політичну культуру", якщо в програмі визначення цього поняття немає.

 

2. Показники зумовлюються відповіддю на запитання "Чим?" ("Чим вимірюватиметься предмет дослідження?").

 

Оскільки досліджувані соціальні явища чи процеси, як правило, досить складні й абстрактні, вони не піддаються емпіричній інтерпретації повністю. Проте, як зазначав Пол Лазарсфельд, "явище, яке не можна спостерігати безпосередньо, все ж залишає свої сліди, що за умов слушної інтерпретації дає можливість ідентифікувати й аналізувати його". Визначення змінних, які дають змогу вимірювати складні явища і піддаються емпіричній інтерпретації, — важливий етап складання програми.

 

3. Мета емпіричного дослідження стає зрозумілою з відповіді на запитання "Навіщо?" ("Навіщо проводиться емпіричне дослідження?").

 

Точна і зрозуміла відповідь необхідна не стільки для прагматичного обґрунтування витрат на проведення емпіричного дослідження, скільки для методологічного обґрунтування критеріїв "цілеспрямованого" відбору або відсіву показників, індикаторів, гіпотетичних чинників. Можна запропонувати досить велику кількість показників досліджуваного явища, обґрунтованих з погляду розкриття сутності предмета. Звузити коло таких показників дає змогу мета дослідження.

 

4. Гіпотези — це обґрунтовані припущення про чинники, які визначають характер явища, що вивчається, та потребують емпіричного підтвердження або спростування.

 

Емпірична інтерпретація теоретичного показника може мати кілька ступенів (субпоказників), останній з них має бути доведений до такої міри конкретності, щоб кожний субпоказник останнього ступеня можна було виміряти за шкалою відповідей на конкретне запитання анкети (індикатор показника).

 

Фактично процес підготовки анкети має полягати в тому, щоб перевести показники в адекватні їм запитання. Навіть у тому разі, коли запитання формулюється спонтанно (а практично це відбувається дуже часто), потрібно, виходячи з цього формулювання, визначити відповідний до запитання показник. Це значно полегшить аналіз одержаної інформації. І замість того, щоб кожного разу згадувати, наприклад, про респондентів, які ствердно відповіли на запитання: "Чи вважаєте ви, що соціально-економічне становище країни у майбутньому році поліпшиться?" — у тексті аналізу достатньо буде сказати про думку "соціальних оптимістів", оскільки вже в програмі міститься обґрунтований зв'язок цього запитання з показником "соціального оптимізму".

 

Взаємозв'язок показника і формулювання запитання може бути очевидним (прямим), якщо формулювання логічно випливає з визначення показника. Так, упевненість у поліпшенні соціально-економічної ситуації безпосередньо пов'язана з показником соціального оптимізму і не потребує додаткового обґрунтування. Однак зв'язок може бути не настільки очевидний, якщо, наприклад, відповіді на згадане вище запитання пропонується розглядати як показник "підтримки економічної політики уряду". Хоча логічно цілком припустима інтерпретація впевненості в поліпшенні економічного стану як показника підтримки економічної політики уряду, бажано емпірично обґрунтувати цю відповідність.

 

Технологічно схема підготовки програми містить такі дії.

 

1. Визначення мети дослідження. Навіть якщо у попередньому задумі немає реальної практичної мети, автору програми слід цілеспрямовано обмежити предмет дослідження і коло показників.

 

2. Визначення і формулювання предмета (предметів) дослідження.

 

3. Складання структурної схеми показників предмета (предметів) дослідження.

 

4. Оцінка можливості вимірювання кожного з показників конкретним індикатором (запитанням анкети). Пошук структурних субпоказників. Доведення конкретизації показників до такого ступеня, щоб кожному з них відповідало запитання анкети.

 

5. Внесення до схеми гіпотетичних чинників. Визначаючи чинник, слід одразу ж групувати відповіді за цією ознакою (наприклад, "вік": до 30 років; 30—55 років; більше 55 років; або "посада": керівник, виконавець тощо).

 

6. Групування гіпотетичних чинників за типами (наприклад, "демографічні", "соціально-економічні", "соціально-політичні" тощо).

 

7. Визначення гіпотез, які перевірятимуться в процесі статистичного аналізу.

 

< Попередня ЗМІСТ Наступна >

 

 

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

 

 

Только в Price.ua

Узнайте самую низкую цену на автомобильные...

Вы не поверите, как ДЕШЕВЕЕТ техника!

Новейшие фотоаппараты по "приземленным" ценам!...

Лучший телефон 2010 года!

ЛИДЕР продаж!

 

 

Только нажмите на картинку и Вы забудете обо всем

Самая популярная ИГРА 2011 года!

 

Atlantic КОЛЛЕКЦИЯ 2010

ЛЮБИМОЕ нижнее белье!

 

Ведите торговый дневник и получайте от этого доход!

Фиксируйте все свои успешные сделки!

 

Этот смартфон ждали ВСЕ

Лучший выбор по лучшим ЦЕНАМ в Украине

 

Нажмите на фото! Вы будете в восторге!

Через 30 минут от Табака Вас будет тошнить!

 

Пистолет Beretta Px4 Storm (5.8078)

1416.00 грн

Вы только всмотритесь в него! Страшно будет ВСЕМ!

 

Рейтинг самых популярных игр

Эти игры сейчас на топовых позициях

 

Смартфон, ВЗВОЛНОВАВШИЙ всю Украину

Убедитесь в этом сами!

 

Питание ЧЕМПИОНА

Для разных видов СИЛОВОГО спорта

 

© Перша українська електронна бібліотека підручників © 2011

admin{aт}pidruchniki.com.ua

 

 

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

 

Дисципліни

Головна

Банківська справа

БЖД

Бухоблік та Аудит

Географія

Екологія

Економіка

Етика та Естетика




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 56; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.