Комбінований метод.

Зупинимось на найбільш поширеному виді прогнозу – статистичному аналізі ретроспективних даних.

Статистичний аналіз ретроспективних даних складається з таких етапів:

- планування збору даних, на підставі яких буде робитися прогноз. Основна вимога до цих даних – їх репрезентативність, тобто максимально достовірне відображення реальної ситуації, відносно якої робиться прогноз;

- збирання даних і, в разі потреби, їх попередня обробка (наприклад, одержання підсумкових даних за певний період або по певному регіону тощо);

- обробка даних і одержання необхідних висновків.

Для обробки даних використовуються такі методи:

1. Метод найменших квадратів, який полягає в наступному: на підставі попереднього аналізу обирається вид прогнозуючої функції dt = f(t), наприклад: лінійна, квадратична, циклічна прогнозуюча функція, лінійна циклічна функція. Можна випробувати декілька апроксимаційних функцій і обрати найкращу. Найкращою апроксимацією є така, що мінімізує стандартне відхилення як похибку оцінки.

2. Якщо попередня інформація не дозволяє конкретизувати вид прогнозуючої функції, то для цього може бути використаний інтерполяційний поліном.

3. Для порівняння спостережених і прогнозних рівнів попиту використовується діаграма з ковзним кроком. Прогноз і діаграма з ковзним кроком використовуються для перевірки ступеня стабільності зовнішніх чинників і обставин, що впливають на попит.

Перевірка починається з відображення у прогнозі даних та причин, що знаходяться в основі попиту на продукцію. Якщо тут помилок нема, то можна враховувати прогноз.

На підставі прогнозу вирішуються такі задачі:

- визначити необхідність нарощування виробничих потужностей промислового підприємства і оцінка темпів розширення виробництва;

- формування планів випуску продукції на порівняно довготривалий термін з урахуванням наявних виробничо-технологічних потужностей, а також планування випуску продукції на перехідний період;

- складання оперативних планів-графіків, що регламентують випуск продукції.

Прогнози, орієнтовані на розв’язання цих задач, повинні задовольняти одній важливій умові: тривалість інтервалу часу, на який поширюється прогноз, слід обирати таким, щоб після отримання прогнозних оцінок залишався час на прийняття відповідних управляючих рішень і на їх ефективну реалізацію.

Під час складання довготермінового прогнозу, спрямованого на розширення виробництва, оперують вартісними показниками об`ємів виробництва, причому чим більший термін прогнозування, тим більш узагальненими показниками користуються [12, 13].

Дата добавления: 2017-02-01