Теоретическая часть. 2 страница

4. Мужність/жіночність. Зважаючи на цю властивість, з'ясовують ступінь сприйнятливості культури до особливостей, притаманних жіночій моделі поведінки. Всі культури несуть у собі домінуюче чоловіче начало, передбачаючи, що чоловік самовпевнений, марнославний, прагне до боротьби і зорієнтований на досягнення матеріального успіху. Чоловіки цінують силу, рішучість, напористість. «Чоловічі» культури жінці відводять діяльність, пов'язану з поліпшенням якості життя, вихованням дітей, турботою про літніх та немічних. Жіночність, згідно з твердженням Г. Хофштеде, передбачає здатність до сприйняття малого, слабкого і повільного.

«Чоловічих» культури акцентують на матеріальному успіхові й рішучості, жіночі — на якості життя й турботі про слабших.

Модель культури організації найчастіше зумовлена особливостями національної ментальності, а тому корпорації, які виходять на ринок іншої країни, часто «не вписуються» із своїми культурними цінностями в систему її корпоративної культури. Зате специфіка корпоративної культури зарубіжної організації іноді може додатково стимулювати інтерес клієнтів до неї.

Формування культури вітчизняних виробничо-господарських організацій повинно ґрунтуватися на прискіпливому аналізі моделей корпоративної культури економічно розвинутих країн з урахуванням особливостей соціально-економічного й національно-етнічного середовища України.

Культура організації і культура менеджменту

11.2. Культура менеджменту

Невід'ємною складовою культури організацій є культура менеджменту, оскільки сам менеджмент є складовою організації. Йому теж властиві поверхневий і ціннісний рівні культури. Культура менеджменту має певні особливості вияву, зумовлені його специфічною роллю в організації та особливостями управлінської праці.

Суть і роль культури менеджменту в культурі організації

Культура менеджменту є основою всієї культури організації. Світобачення і стосунки працівників менеджменту, система цінностей, якими вони керуються, матеріально-технічне оснащення управлінських процесів, умови праці управлінців як концентрація політики її формування свідчать про загальну культуру організації.

Культура менеджменту — сукупність досягнень в організації та здійсненні процесу менеджменту, налагодженні управлінської праці, використанні техніки в менеджменті, а також вимог, які висуваються до систем менеджменту і працівників, зумовлених нормами й принципами суспільної моралі, етики, естетики, права.

Культура менеджменту формується з культури працівників менеджменту, культури процесу менеджменту, культури умов праці, культури документації, які є взаємопов'язаними і взаємозалежними.

Визначальним елементом культури менеджменту є культура його працівників. її зумовлюють рівень загальної культури, ділові якості, необхідні для виконання роботи відповідно до посади працівника, глибокі та всебічні знання науки менеджменту, вміння використовувати їх (мистецтво управління), стиль роботи працівника.

Кожний менеджер, працюючи і спілкуючись у процесі діяльності зі співробітниками, керується правилами поведінки, які відображають суть взаємовідносин між людьми в суспільстві. Однак особливості діяльності працівників менеджменту визначають і специфічні вимоги до їх культури. Вони передбачають уважне, зацікавлене ставлення до потреб і запитів інших працівників колективу, повагу до людини, ефективне володіння різноманітними комунікативними засобами, в тому числі й державною мовою.

Культура менеджменту

На культурі менеджменту позначається рівень культури організації процесу менеджменту, тобто використання сучасних прогресивних процесів менеджменту. Збирання і оброблення інформації повинні відбуватися відповідно до спеціальної послідовності операцій і процедур, переважно з використанням технічних засобів управління. Не менш важливим є і те, щоб кожний працівник менеджменту чітко знав свою мету, зміст, організацію, складові своєї роботи, порядок і методи її виконання.

Суттєвим компонентом культури процесу менеджменту є раціональна організація управлінської праці. Вона передбачає обґрунтований поділ, кооперацію й регламентацію праці в менеджменті, нормування складу, чисельності працівників, правильну розстановку й використання кадрів, застосування прогресивних методів і засобів праці. Основою раціональної організації управлінської праці повинно бути чітке визначення обсягу і складу робіт з управління. Усе це забезпечує значно кращі економічні показники. Водночас потрібно подбати про забезпечення управлінців необхідними технічними засобами (їх склад, можливості, сфери й напрями використання), оскільки комплексна автоматизація й механізація процесу менеджменту безпосередньо впливає на рівень його культури. Уважного ставлення потребують такі елементи культури менеджменту, як уміння приймати відвідувачів, вести телефонні розмови, наради, засідання, збори та ін.

Культура умов праці теж належить до елементів культури менеджменту, оскільки зручне приміщення і робоче місце працівника, які відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, поліпшують продуктивність праці.

Рівень культури менеджменту залежить і від культури документації (оформлення, руху й зберігання документів, зручності користування, надійності й довговічності). Це сприяє економії засобів, оскільки використання інформації, яка міститься в документах, пов'язане з великим обсягом робіт і операцій.

Загальна культура менеджменту поліпшує його організацію, спрощує і здешевлює його процес, забезпечує злагодженість і чіткість роботи працівників, підвищує трудову дисципліну в організації.

Культура менеджменту є визначальним чинником формування загальної культури організації, безпосередньо впливає на результати її діяльності. Символьні елементи

Культура організації і культура менеджменту

культури визначає і запроваджує в організації її менеджмент. Система цінностей, якими керуються працівники менеджменту, формується, з одного боку, в руслі самозародження основних загальних цінностей організації, а з іншого — впливає на їх склад і суть. Усі цінності організації менеджмент відбирає і оцінює, і тільки після такої селекції впроваджує їх, дбаючи, щоб вони оволоділи свідомістю працівників.

Загальносистемні та часткові показники оцінки рівня культури менеджменту

Культура менеджменту за особливостями відрізняється від інших видів і форм культури. Це проілюструють вимоги до неї та показників оцінки її стану.

Рівень культури менеджменту оцінюють, орієнтуючись на загальносистемні показники, найважливішими з яких є:

— цілеспрямованість (здатність системи досягати цілей);

— цілісність (наявність і використання системою властивостей, відсутніх у компонентів системи);

— зв'язність (наявність оптимальних технологічних, інформаційних, виробничих та інших зв'язків);

— відкритість (взаємодія з іншими системами і сприйняття зовнішньої інформації);

— динамізм (швидкість змін системи під впливом будь-яких факторів);

— прагнення до розвитку (ускладнення змісту системи, зв'язків, продукції, зростання обсягів виробництва та ін.).

Однак на практиці оцінити культуру менеджменту за цими показниками проблематично через недостатню роз-винутість кількісних методів їх вимірювання. Рівень культури менеджменту можна оцінити показниками для окремих елементів системи. До них належать показники, які характеризують дотримання системою та її частинами моральних, юридичних, економічних, організаційних, технічних, естетичних норм.

Моральні норми регулюють поведінку людини у сфері моралі, відносини в суспільстві, в тому числі відносини управління.

Юридичні норми, якими керується менеджмент, містяться в державно-правових і організаційно-правових нормативних актах. Державні органи встановлюють межі управління на кожному рівні, місце організації в системі суспільного виробництва, права й повноваження осіб у різних формах діяльності з управління.

Культура менеджменту

Організаційно-правові нормативні акти розроблюються безпосередньо в організаціях і містять регламенти поведінки менеджменту всередині і поза їх межами.

Економічні норми встановлюють значення економічних показників, які повинні бути досягнуті в процесі господарської діяльності. До них належать фінансово-кредитні й вартіс-но-калькуляційні норми, норми рентабельності й взаємовідносин із бюджетом, норми економічного стимулювання.

Організаційні норми стосуються структури організації, складу і порядку діяльності окремих підрозділів і осіб, а також їх взаємовідносин і взаємодії, правил внутрішнього розпорядку, послідовності й періодичності виконання різноманітних операцій та різних видів діяльності у менеджменті. У процесі розроблення та використання організаційних норм повинні чітко встановлюватися та фіксуватися обов'язки працівників, обсяг, напрями, періодичність і місця формування інформації, процеси її перероблення та використання.

Технічні норми регулюють пропорції між живою та уречевленою працею. У системі менеджменту застосовують обґрунтовані науковими рекомендаціями норми оснащення підрозділів організації, які виконують управлінські функції, відповідними технічними засобами.

Естетичні вимоги та норми поширюються на технічні засоби, пристрої і на зовнішнє середовище працівників менеджменту. Цими проблемами переймається технічна естетика.

Дотримання вимог культури менеджменту в процесі різноманітної діяльності органів та апарату менеджменту дає змогу підвищити рівень організації управлінської праці, спростити різні управлінські операції і сам процес менеджменту, поліпшити умови праці управлінських кадрів, забезпечити узгоджену роботу персоналу, підвищити загальну ефективність організації.

Висновки

1. Культура організації як складова людської культури є формою використання загальнолюдських культурних надбань у сфері управління, її можна розглядати як систему цінностей, філософію, яку поділяють усі працівники. Філософія організації охоплює зрозумілі всім легенди, символи, ритуали, якими працівники керуються у повсякденній діяльності за внутрішнім переконанням.

2. У структурі культури організації можна відокремити рівні, які визначають ступінь її розвитку в конкретному випадку: рівень поверхневої (символьної) культури, норм та цінностей, рівень цінностей світосприйняття.

Культура організації і культура менеджменту

3. Невід'ємною частиною культури організацій є культура менеджменту, оскільки сам менеджмент є частиною організації. Менеджменту як культурі властиві поверхневий і ціннісний рівні. Особливості вияву культури менеджменту зумовлені його специфічною роллю в організації та особливостями управлінської праці.

4. Культуру менеджменту утворюють чотири взаємопов'язані і взаємозалежні елементи: культура працівників менеджменту, культура процесу менеджменту, культура умов праці, культура документації. Удосконалювати культуру менеджменту означає вдосконалювати всі її елементи.

Запитання. Завдання

1. Які соціокультурні етапи подолав у своєму розвитку світовий менеджмент?

2. У чому полягає суть персонал-орієнтованих технологій менеджменту?

3. Визначте загальний зміст поняття «культура».

4. Охарактеризуйте сутність культури організації.

5. Якими параметрами позначають рівень поверхневої культури організації?

6. Які чинники впливають на формування свідомості працівників сучасних вітчизняних виробничо-господарських організацій?

7. Проаналізуйте основні чинники, які впливають на культуру корпорації.

8. Опишіть модель, побудовану німецьким дослідником Г. Хофш-теде, яка характеризує культуру корпорації, орієнтуючись на культурні відмінності між країнами.

9. Визначте сутність поняття «культура менеджменту».

10. Охарактеризуйте складові культури менеджменту.

11. У який спосіб можна оцінити рівень культури менеджменту?

12. Проаналізуйте основні шляхи підвищення культури менеджменту.

13. Наскільки актуальні для українських підприємств проблеми формування культури організацій?

14. Яку модель культури організацій доцільно обрати українським підприємствам: західноамериканську, західноєвропейську, японську?

15. До якої моделі («чоловічої» чи «жіночої») належить культура України?

16. Який із напрямів підвищення культури менеджменту можна вважати найактуальнішим для вітчизняних виробничо-господарських організацій?

Ситуація для аналізу

Трансформація соціально-політичної системи в Україні відкрила доступ до різноманітної, раніше недоступної інформації, у тому числі дітям. З усього величезного світу діснеївської мультиплікації для першого масового показу на телебаченні (а перше враження, як відомо, залишає у пам'яті глибокий слід) дітям запропонували «Качині історії», пройняті культом грошей. В особі Скруджа їм представили героя із зо-

Культура менеджменту

всім іншої етичної системи. Практично всі «чесноти» дядечка Скруджа під кутом зору нашої традиційної культури є огидними.

Однак нову установку складно сформувати за допомогою одного образу. Тому масовими тиражами почали друкувати комжси із красномовними назвами: «Що таке торгівля і світовий ринок?», «Що таке інфляція?», «Жив-був грошик»та ін. Старшим дітям було запропоновано книгу американця Карла Хесса «Так влаштований світ», яка переконує, що все у світі можна і потрібно розглядати під кутом зору товарної вартості.

Багато батьків стали виховувати своїх дітей, керуючись принципами бізнес-ідеології. Коли вони починали платити дітям гроші за домашню працю, відносини у сім'ї швидко розладнувалися. А фокусування дитячої уваги на ощадливості як на одній із найголовніших чеснот призводило або до бунту, або до розвитку недитячої жадібності, руйнування ще не сформованої особистості.

Багато батьків відправляють тепер своїх дітей на навчання за кордон. Однак молодій людині доводиться адаптуватися до іншої культури, мови, стилю життя, втрачаючи цінності, набуті у нашому нинішньому середовищі і закладені у підсвідомості як результат генетичної передачі їх від покоління до покоління. Звикнувши до західних цінностей, після повернення додому така особистість часто «не вписується» у координати нашого суспільства, а значить, їй дуже складно набути повноцінності у вітчизняній виробничо-господарській організації.

1. Чи можна стверджувати про цілеспрямовану політику з боку західного суспільства щодо формування у наших людей системи цінностей, відмінних від традиційних?

2. Чи можна і чи варто протидіяти проникненню елементів інших культур в Україну за умов глобалізації?

3. Які традиційні моральні й культурні цінності властиві народу України?

4. У якому напрямі слід формувати систему цінностей якоснову культури вітчизнянихорганізацій в умовах становлення ринкової економіки?

Методические указания и задания для контрольных работ разработаны в соответствии с программой курса « Предпринимательское право », который читается на экономическом факультете Санкт-Петербургского Института правоведения и предпринимательства. Изучение курса и выполнение контрольной работы предполагают необходимость усвоения каждым студентом заоч­ного отделения двух важных положений:

В процессе перехода российской экономики к рынку воз­росли роль и значение предпринимательской деятельности. Оптимальное функционирова­ние предпринимательской сферы является важнейшим условием разви­тия экономики, гарантом стабильности общества, поэтому вопро­сы регулирования предпринимательских отношений являются одними из актуальных в социально-экономической жизни совре­менного российского государства, что соответственно требует глубоких знаний законодательства в области предпринимательской деятельности как составной части профессиональной подготовки экономиста;

Уровень квалификации, профессионализм специалиста в области предпринимательства напрямую зависит от глубокого знания правовых дисциплин и грамотного применения норматив­ных актов в процессе практической работы.

При изучении курса и подготовке к контрольной работы следует опираться на лекции и рекомендации преподавателя в ходе зимних и весенних сборов, исходя из которых следует использовать учебники, раскрывающие сущность Российского предпринимательского права. Однако следует обращать внимание на происходящие изменения в системе законодательства и, как следствие этих изменений, появление новых нормативных актов и изменение, дополнение действующих нормативных актов. По­этому отдельные учебники могут быть использованы студентами лишь как дополнительные учебные пособия по отдельным темам.

В связи с этим студенты должны, в первую очередь, из лекций, учебников и учебных пособий усвоить общие положения предпринимательской деятельности, а затем при решении задании ознакомиться с основными законами и нормативными актами, перечень которых изложен в данных методических рекомендациях. Кроме того, при выполнении заданий следует ознакомиться с основны­ми законами и нормативными актами, которые публикуются в официальных изданиях и периодической печати.

Решение содержащихся в указаниях задач и выполнение заданий имеет целью закрепить полученные обучающимися тео­ретические знания, помочь им успешно усвоить отдельные наи­более важные в практическом отношении вопросы курса, способствовать пониманию сущности и задач предпринимательской деятельности, облегчить изучение действующего предпринимательского права, выработать навыки правильного пользования нор­мативными актами, а также ознакомить с основными формами государственного регулирования предпринимательской деятельностью государственных органов, коммерче­ских и иных организации, сформировать представление о формах и методах государственного контроля в сфере предпринимательства.

Основными нормативными документами при решении прак­тических задач являются Конституция РФ, Гражданский кодекс, Бюджетный ко­декс РФ, Налоговый кодекс, Антимонопольное законодательство. Кроме того, подспорьем при решении задач являются сборники нормативных актов по гражданскому, финансовому, банковскому валютному законодательству, пользование которыми ускоряет усвоение соот­ветствующего учебного материала. При решении задач с помо­щью компьютера рекомендуется пользоваться компьютерными программами «Гарант» и «Консультант плюс», что намного уско­рит поиск необходимых нормативных правовых актов

Студенты выполняют одну контрольную работу, состоящую из двух заданий. Первое задание представляет собой теоретиче­ский вопрос из курса «Предпринимательское право», на который студент должен дать ответ, раскрыв теоретическое положение. Второе задание представляет собой ситуацию по темам предпринимательской деятельности, в которой, кроме условий (ситуаций), по­ставлен ряд теоретических вопросов. Ответы на них должны содержать оценку регулирования рассматриваемыхпредпринимательских отношениймежду хозяйствующими субъектами в условиях ры­ночных отношений. При этом необходимо в ходе выполнения за­даний использовать не только нормативные правовые акты, ре­комендованные в задании, но и принятые в текущем периоде и не числящиеся в рекомендованном перечне.

При подготовке контрольной работы студенты должны ори­ентироваться на изучение всех материалов по указанной теме, анализ источников, изучить термины, исполь­зующиеся в предпринимательской деятельности, и ответить на все вопросы по теме контрольной работы. Обучающимся необходимо обратить внимание на самостоятельное изучение всех норматив­ных актов по регулированию предпринимательской деятельности, в том числе и тех, которые приня­ты после издания настоящих методических рекомендаций.

При решении задач и выполнении заданий обучающиеся должны, прежде всего, внимательно прочесть текст, уяснить по­ставленные вопросы, найти необходимый нормативный матери­ал, досконально разобраться в содержании соответствующих нормативных актов и дать мотивированный ответ. Отве­ты на поставленные в задачах вопросы следует давать, исполь­зуя конкретные статьи соответствующих нормативных актов.

Задачи, приводимые в методических указаниях, заимство­ваны из практики работы соответствующих предпринимательских организаций, финансовых и кре­дитных органов, судебно-арбитражной практики. Задачи по предпринимательской деятельностипредставляют собой спорные ситуации из области деловых отношений между субъектами предпринимательского права. Прежде чем приступить к выполнению контрольной рабо­ты, необходимо изучить разделы курса, рекомендованную к ним литературу и нормативные акты. Основные нормативные акты, необходимые для решения задач, даны в настоящих методиче­ских рекомендациях.

Приводя в работе высказывания отдельных авторов, необ­ходимо соблюдать порядок оформления цитат в соответствии с правилами библиографии, указывать источники, фамилию и ини­циалы авторов, точное наименование произведения, номер тома (если произведение напечатано в собрании сочинений), номер издания (если сочинение издано несколько раз), место издания, наименование издательства, год издания и страницы. Если рабо­ты опубликованы в нескольких изданиях, то следует цитировать по последнему изданию.

Ссылки на законы и нормативные акты следует сопровож­дать указанием, каким органом или органами издан этот акт, чис­ло, месяц и год принятия, полное наименование, место опублико­вания акта, номер статьи и пункта.

Объем контрольной работы должен содержать 20-25 стра­ниц. Работа должна состоять из титульного листа, оглавления, ответов на вопросы, списка литературы и нормативных правовых

актов.

При возникновении каких-либо трудностей при выполнении работы следует обращаться к своему преподавателю за устными консультациями.

Не зачтенная контрольная работа возвращается студенту для исправления или переписывания в соответствии с замеча­ниями рецензента. Направляя новую контрольную работу, следу­ет приложить не зачтенную.

Номера для выполнения контрольной работы следует вы­брать из нижеуказанной таблицы, где задания распределены в зависимости от специальности студента и начальной буквы его фамилии:

Буква	№ задания	Буква	№ задания	Буква	№ задания	Буква	№ задания
А	1, 29, 57	З	8, 36, 64	О	15, 43, 71	Х	22, 50, 78
Б	2, 30, 58	И	9, 37, 65	П	16, 44, 72	Ц	23, 51,79
В	3, 31, 59	Й	10, 38, 66	Р	17, 45, 73	Ч	24, 52, 80
Г	4, 32, 60	К	11, 39, 67	С	18, 46, 74	Ш	25, 53, 81
Д	5, 33, 61	Л	12, 40, 68	Т	19, 47, 75	Щ	26, 54, 82
Е	6, 34, 62	М	13, 41, 69	У	20, 48, 76	Э, Ю	27, 55, 83
Ж	7, 35, 63	Н	14, 42, 70	Ф	21, 49, 77	Я	28, 56, 84

Обязательные условия выполнения контрольной работы:

ü условия задач, которые даются ниже, должны выполнять­ся при соблюдении приведенного выше распределения, иначе работа не принимается к зачету;

ü контрольная работа должна быть написана самостоя­тельно;

ü содержание темы нельзя раскрывать простым рефериро­ванием прочитанной литературы или нормативного правового акта.

Основная литература:

1. Конституция РФ. М., 2003.

2. Гражданский кодекс РФ; ч.1; ч.2. М., 1993.

3. Гусева Т.А. Предпринимательское право. Учебник. «Экзамен». М.,2006.

4. Губин Е.П., Лахно П.Г. Предпринимательское право Учебник. «Юристъ». М., 2005.

5. Дойников И.В. Хозяйственное(предпринимательское) право: Учебник. М., 2000.

6. Хозяйственное (предпринимательское) право: Учебник для ВУЗов / Отв. ред. д. ю. н., проф.

Ю.Е. Булатецкий, д.и.н., проф.Н.А. Машкин. – М.: Норма, 2007.

Раздел 1.

Задание №1.

Понятие хозяйственного права.

Задание №2.

Источники хозяйственного права.

Задание №3.

Принципы хозяйственного права.

Задание №4.

Хозяйственное право в правовой системе.

Задание №5.

Юридические лица как субъекты хозяйственных отношений.

Задание №6.

Хозяйственные товарищества и общества.

Задание №7.

Возникновение гражданских прав и обязанностей субъектов хозяйственных отношений..

Задание №8.

Понятие и признаки несостоятельности (банкротства).

Задание №9.

Меры по предупреждению банкротства. Досудебная санация.

Задание №10.

Фиктивное или преднамеренное банкротство, неправомерные действия при банкротстве.

Задание № 11.

Право собственности, как основа хозяйственной деятельности.

Задание № 12.

Право государственной и муниципальной собственности.

Задание № 13.

Право хозяйственного ведения имущества.

Задание № 14.

Право оперативного управления.

Задание № 15.

Формы и виды государственного регулирования хозяйственной деятельности.

Задание № 16.

Право и обеспечение интересов государства, общества и граждан в условиях рыночной

экономики.

Задание № 17.

Обязательственное право в хозяйственных отношениях.

Задание № 18.

Способы обеспечения исполнения обязательств в хозяйственных отношениях.

Задание № 19.

Правовые формы реализации товаров.

Задание № 20.

Биржевая торговля..

Задание № 21.

Осуществление хозяйственной деятельности с участием иностранного капитала.

Задание № 22.

Правила аудиторской деятельности. Аудиторское заключение.

Задание № 23.

Судебные формы защиты прав предпринимателей.

Задание № 24.

Внесудебные формы защиты прав предпринимателей.

Задание № 25.

Признание и исполнение арбитражных решений..

Задание № 26.

Компетенция Морской арбитражной комиссии при Торгово-промышленной палате РФ.

Задание № 27.

Рассмотрение экономических споров в арбитражном суде.

Задание № 28.

Рассмотрение споров в международном коммерческом арбитраже.

Раздел 2.

Практические задания.

Задание № 29.Понятие, принципы и источники хозяйственного права.

Руководство образовавшегося ООО обратилось в правовую службу хол­динговой компании с просьбой разъяснить следующие вопросы:

1. Какие критерии предопределяют юридическую природу хозяйственного права?

2. Какое место хозяйственному праву отводится в юридической науке?

3. Как соотносятся между собой гражданское и хозяйственное право?

4. Что есть общего и в чем различие понятий «коммерческое право», «хозяйственное право» и «торговое право»?

5. Какие целостные подразделения могут быть выделены из хозяйственного права

Задание № 30. Понятие, принципы и источники хозяйственного права.

Комитет по законодательству Государственной думы РФ 2-го созыва на своем первом заседании потребовал уточнить ряд вопросов, важных для за­конодательства. Ответьте на эти вопросы:

1. Какова роль Конституции РФ как источника права?

2. Какие нормативные акты относятся к источникам российского права и можно ли отнести к ним постановления пленумов Высшего Арбитражного Суда РФ, его разъяснения арбитражной практики, решения по конкрет­ным делам?

3. Каковы принципы хозяйственного законодательства?

4. Как соотносятся между собой общие и специальные нормы, регулирующие хозяйственные правоотношения?

5. Какой период устанавливается между принятием закона в Федеральном собрании и его утверждением Президентом РФ? С какого момента закон вводится в действие?

Задание № 31. Субъекты хозяйственной деятельности. Физические лица.

Доцент Павлов, будучи филологом по образованию, выполнял за вознаграждение переводы для граждан и организаций, которые обращались к нему через знакомых. Размер вознаграждения определялся по согласованию. Все переводы Павлов делал дома.

Однажды его посетили представители налоговой полиции, которые потребовали, чтобы Павлов легализовался как предприниматель, уплатил налоги и штрафы за прошлое время и встал на учет в районной налоговой инспекции.

1. Дайте определение хозяйственной деятельности и выделите ее основные признаки.

Дата добавления: 2017-02-01