Психологія натовпу

Соціально-психологічна безпека

Психологічна наука допомагає як виявити закономірності поведінки людини в умовах небезпеки, так і сформувати концепцію безпеки особистості в умовах навколишньої реальності.

Формування і становлення особистості відбувається в небезпечному середовищі соціуму, де існує ризик формування деструктивної (злочинної) поведінки людини. Психологічний розвиток особистості починається в системі дитина-соціум, де внаслідок фахового виховання закладаються засади відповідальної поведінки або, в протилежному випадку, формується соціальна девіантність – відхилення від загальноприйнятих соціальних норм. На 70% особистість формується в дитинстві, особливо психологічно важливим є вік до 7 років. На цьому етапі на формування психіки дитини найбільше впливають зовнішні соціальні умови, які можуть сформувати нестійкість психіки, недостатність самокотролю, нездатність адекватно оцінити свої вчинки, невпевненість у собі тощо.

В процесі життєдіяльності в суспільстві особистість соціалізується – засвоює соціальний досвід, норми поведінки, систему цінностей, соціальні ролі для успішної життєдіяльності; або десоціалізується – відчужується від основної маси людей. В процесі соціалізації – входження індивіда в суспільство – провідним чинником є сім’я, а потім дошкільні заклади, школа, ЗМІ (порівняйте соціальну ситуацію в нормальній і алкогольно узалежненій сім’ї, повній і неповній сім’ї).

Небезпеки соціально-психологічного характеру можуть виникати в умовах натовпу, при великому скупченні людей, при проведенні мітингів, процесій, будь-яких розважальних заходів.

Психологічні закономірності поведінки натовпу дуже мало залежать від освітнього чи культурного рівня людей, що утворюють натовп. У натовпі утворюється колективна душа, яка примушує їх думати, діяти і відчувати інакше, ніж окремий індивід. Натовп діє відповідно до простих і крайніх відчуттів та потреб. Він живе єдиним настроєм, швидко радикалізується, змінює характер і спрямованість дій. Людська психіка в натовпі швидкозмінна і нестійка, може призвести до трагічних наслідків. Особливо небезпечним стає натовп в період соціальних потрясінь, коли бракує загальноприйнятих базисних опор

Навіювання і емоційне зараження. Навіювання - спосіб впливу на людину, який, на відміну від переконання, зводиться до засвоєння людиною певної інформації на віру, без критичного аналізу.

Навіювання супроводжується процесом емоційного зараження. Якщо навіювання - це цілеспрямований вплив, то емоційне зараження - це мимовільна, спонтанна передача емоційного стану однієї людини іншій. Це атрибут повсякденного людського спілкування із особливо сприйнятливими умовами в натовпі. Бо люди в натовпі відчувають взаємну близькість на підставі однакового ставлення до ідеалу, ідеї. Виникає так звана циркулярна реакція - обопільне спрямоване, зростаюче емоційне зараження, яке посилює навіювання. Найбільш "заразливі" психічні стани - бажання і прагнення, любов і ненависть, довіра і недовіра, надія і страх.

Але найбільше заражають натовп переконаність і сміливість. Коли людина опиняється поза натовпом, то за браком власних переконань і при низькому рівні самосвідомості натовп може надовго або назавжди деформувати психіку особистості.

Дата добавления: 2014-01-04