Інформаційно-психологічна безпека

Суїцид

Ознаки суїцидальних намірів різні залежно від віку. У підлітків явним натяком на суїцидальні тенденції є зловживання наркотиками та алкого­лем. Приблизно половина молодих людей, які здійснили суїцид, перед цим самостійно приймали ліки. В середньому віці - це неможливість примирення або контролю над ситуацією, часто у випадку психосоматичного захво­рювання. У людей похилого віку показником суїцидальних думок можуть бути розмови про "відмову" від будь-чого.

Характерним для мотивації підліткових самогубств є превалювання почуттів безнадії та безпорадності, підвищена чутливістьдо образи власної гідності, максималізм в оцінках подій і людей, невміння передбачати справжні наслідки своїх вчинків. Властива періоду становленняособистості самовпевненість у поєднанні з наведеними вище рисами породжує відчуття безвихідності, фатальності конфлікту, загострює переживання відчаю та самотності. При такому внутрішньому стані навіть незначний стрес може призвести до небезпеки суїциду дитини або підлітка.

Якщо в минулому людини була спроба самогубства, то це є ознакою того, що завершений суїцид може статись у майбутньому.

Більшість потенційних самогубців страждають від депресії, яка часто починається поступово з тривоги й апатії.

Основною допомогою при потенційному суїциді можна вважати такі поради: підбирайте ключі до розгадки суїциду; прийміть суїциданта як особистість; налагодьте турботливі стосунки; будьте ува­жним слухачем; не сперечайтеся; оцініть ступінь ризику самогубства; не залишайте людину одну у випадку ситуації високого суїцидального ризику; зверніться за допомогою до спеціалістів; дуже важливим є збереження турботи і підтримки.

Інформаційно-психологічна безпека – стан захищеності окремих осіб чи груп людей від негативних інформаційно-психологічних впливів і пов’язаних з цим життєво важливих інтересів особистості і суспільства в інформаційному середовищі.

Сучасні засоби комунікації і обробки інформації створили принципово нові умови існування людини – внаслідок об’єднання інформаційних і телекомунікаційних систем з’явилась глобальна інформаційна інфраструктура. Інформаційна сфера стала важливою складовою суспільного життя, а нові інформаційні технології багатократно підсилили можливості впливу на свідомість і підсвідомість як окремої людини, так і великих груп людей. Психіка особистості піддається безпосередньому впливу інформаційних чинників, які впливають на поведінку, дії, вчинки особливо молодого покоління.

Основні загрози інформаційно-психологічної безпеки полягають у можливості негативних наслідків інформаційно-психологічного впливу, які проявляються в таких формах:

· завдання шкоди здоров’ю людини;

· блокування волі на неусвідомленому рівні, привиття синдрому залежності;

· втрата здатності до самоідентифікації (моральної, культурної, політичної);

· маніпуляція суспільною свідомістю;

· руйнування єдиного інформаційно-духовного простору України, традиційних устроїв і моральності суспільства.

Зокрема, культ жорстокості, насильства, порнографії, розбещеності із ЗМІ та Інтернету веде до неусвідомленого бажання у підлітків та людей з нестійкою психікою копіювати запропоновані моделі поведінки. Така інформаційна пропаганда знижує рівень порогових обмежень і правових заборон, відкриває шлях до багатьох правопорушень, наносить непоправну шкоду особистості.

Основною і центральною «мішенню» такого впливу є людина, її психіка. Мета негативного інформаційного впливу – проти волі і бажання особистості змінити її психічні стани та психологічні характеристики, модифікувати її поведінку і обмежувати свободу вибору, коригувати індивідуальну та колективну свідомість. Для цього використовують спеціальні засоби впливу (технічні і програмні) та спеціальні методи впливу (послідовність прийомів впливу на психіку).

Інформаційна війна – комплекс дій в інформаційній сфері, спрямований на здійснення тиску на погляди окремих людей та суспільну думку для досягнення визначених цілей.

Основне джерело індивідуальної інформаційно-психологічної безпеки – це усвідомлення інформації, здатність адекватно сприймати навколишню дійсність, наявність здорового почуття сумніву, перевірка і тестування інформації.

Дата добавления: 2014-01-04