Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Загальна соціологічна теорія


Структура сучасної соціології

Специфіка соціології, її відмінність від інших соціально-політичних дисциплін полягає в тому, що завдяки своїй комплексності, вона має трирівневу структуру, куди входять: загальна соціологічна теорія; спеціальні (часткові) соціологічні теорії (іноді їх називають теорії середнього рівня); емпіричні соціологічні дослідження.

Загальна соціологічна теорія дає уявлення про суспільство як цілісний організм, систему соціальних механізмів, розкриває місце і роль основних соціальних зв'язків, формулює принципи соціального пізнання, основні методологічні підходи до соціологічного аналізу. Зокрема, формулюються вимоги системного аналізу, стратифікаційно-класового підходу, генетичного аналізу, комплексного конкретно-історичного підходу, аналізу явищ у взаємозв'язку з іншими.

Загальна соціологічна теорія - це різноманітні концепції, що розробляють уже згадувані аспекти соціального розвитку суспільства (а саме всю сферу соціального життя: соціальні спільності, соціальні відносини, процеси, інститути), що дають їм свою інтерпретацію. Іншими словами, соціологічна теорія охоплює на високому рівні абстрагування причинні зв'язки в розвитку соціальних явищ, описує соціальні взаємозв'язки в загальному вигляді.

Тут потрібно особливо підкреслити наступну обставину. Донедавна єдиною подібною концепцією, що трактує специфіку протікання соціальних процесів, закономірностей розвитку суспільства, у нас визнавався марксизм, а саме історичний матеріалізм. Тому теоретичну соціологію прямо ототожнювали з історичним матеріалізмом. У дійсності людство виробило велику кількість теоретичних концепцій, що пояснюють закономірності, специфіку розвитку суспільства. Так, уже наприкінці минулого — початку нинішнього сторіччя широкий розвиток одержали такі з них, як соціологія історії, біологічний, географічний і психологічний напрямки в соціології. У середині XX сторіччя поширення одержали концепції соціальної стратифікації, індустріального суспільства, конвергенції тощо. До деяких з них ми ще повернемося. Тут же важливо підкреслити, що існує велике число концепцій розвитку людського суспільства і тому теоретична соціологія — це безліч усіляких течій, шкіл, напрямків, по-своєму, зі своїх методологічних позицій пояснюючих специфіку розвитку суспільства. Що ж стосується марксистського підходу, то він є одним з таких напрямків, а саме тим, що головним ставить пріоритет економічних факторів у розвитку суспільства.
2.2. Спеціальні соціологічні теорії

Спеціальні соціологічні теорії — це галузі соціологічного знання, що мають своїм предметом дослідження самостійних, специфічних підсистем суспільного цілого і соціальних процесів.



Очевидно, що теоретична соціологія, відповідаючи тим чи іншим способом на питання про те, які основні закономірності розвитку суспільства, може і не формулювати те, яким чином у тих чи інших умовах розвиваються різні соціальні спільності (соціально-структурні, етнічні тощо); соціальні інститути (родина, держава та ін.); соціальні процеси (трудова діяльність, соціальні переміщення і т.п.). Тому в структурі соціології величезне значення має її середній рівень, тобто відносно самостійні теоретичні підсистеми, покликані, по-перше, встановлювати об'єктивні взаємозв'язки даної предметної галузі (праця, родина, соціальні групи і т.п.) з цілісністю суспільної системи і, по-друге, виявляти специфічні, властиві даній предметній галузі внутрішні взаємозв'язки і закономірності.

Положення спеціальних соціологічних теорій у рамках цілісного соціологічного знання дотепер є предметом дискусії. Так, відповідно до позитивістської орієнтації (Р. Мертон та ін.) вони розглядаються як теорії середнього рівня, понятійний апарат яких і встановлювані ними закономірності можуть бути вписані в загальносоціологічне знання різної світоглядної орієнтації (іншими словами, використовуватися в рамках будь-якої соціологічної концепції). Що ж стосується марксистської соціології, то вона безпосередньо зв'язує розвиток спеціальних соціологічних теорій з розвитком загальної соціологічної теорії, тобто вважає, що ці теорії збагачують загальну соціологічну теорію виявленням специфічних властивостей, закономірностей функціонування тієї чи іншої підсистеми суспільного цілого.

У будь-якому випадку розвиток спеціальних соціологічних теорій покликаний забезпечити дослідження специфіки розвитку окремих суспільних підсистем і відповідним чином орієнтувати керування соціальними процесами. В даний час нараховують кілька десятків спеціальних соціологічних теорій. Назвемо лише ті з них, що найбільш активно розвиваються в даний час соціологами України. Отже, це: соціологія праці; теорія соціальної структури; соціальна психологія; соціологія міста (і соціологія села); соціологія суспільної думки; соціологія родини; соціологія утворення; соціологія керування; етносоціологія; соціологія молоді таін.
2.3. Емпіричні соціологічні дослідження

Емпіричні соціологічні дослідження являють собою встановлення й узагальнення соціальних фактів за допомогою прямої чи непрямої реєстрації подій, що здійснилися, характерних для досліджуваних соціальних явищ, об'єктів і процесів.

На відміну від теоретичного дослідження (у рамках якого вчений оперує науковими поняттями, категоріями і т.п., що відображають істотні властивості соціальних явищ, станів і процесів) в емпіричному дослідженні предметом аналізу виступають дії, вчинки, характеристики поведінки людей, соціальних груп, спільнот і відображення соціальної реальності у фактах свідомості. Так, для соціолога соціальним фактом є не тільки конкретний вчинок, дія, але і ті чи інші думки, оцінки, судження.

Варто особливо враховувати ту обставину, що емпіричне соціологічне дослідження являє собою не просто збір і відбір яких-небудь соціальних фактів, що підтверджують (чи спростовують) ті чи інші теоретичні побудови вченого. Це спеціальні наукові процедури, що з використанням соціологічних методів збору інформації (аналіз документів, спостереження, опитування, соціальний експеримент) дозволяють вести дійсно наукові реєстрацію й узагальнення соціальних фактів, що, у результаті, і складуть базу подальших теоретичних узагальнень, істинність яких перевіряється як соціальною практикою, так і емпіричними дослідженнями.

Два останніх з описаних рівнів соціології — спеціальні соціологічні теорії і емпіричні соціологічні дослідження — називають прикладною соціологією.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Об'єкт і предмет соціології | Теоретико-пізнавальна функція

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 6714; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.002 сек.