Вартість робочої сили і робочого місця

Робоча сила основний елемент продуктивних сил. В умовах товарного виробництва робоча сила є товаром.

Основні умови продажу робочої сили:

1. Власник робочої сили особисто вільний, має право вільно розпоряджатися своєю робочою силою.

2. Власник робочої сили – працівник не має засобів виробництва і коштів для існування, внаслідок чого повинен продавати свою робочу силу.

Робоча сила – товар, тому має споживну вартість і вартість.

Властивості товару робоча сила:

­ Споживна вартість полягає в здатності працівника створювати своєю працею нову вартість, яка більша, ніж коштує сама робоча сила.

­ Вартість, яка визначається вартістю засобів існування необхідних для відтворення робочої сили, тобто для утримання працівника і членів його сім’ї.

В вартості робочої сили виділяють моральний, історичний, соціальний елементи.

Моральний елемент вартості робочої сили визначається гідністю людини, її самоповагою, дією морально-етичних чинників.

Історичний елемент полягає в зростанні фізичних, духовних та інших потреб людини, її здібностей.

Соціальний елемент полягає в значному впливі на робочу силу соціальних чинників (профспілок, партій тощо).

Величина вартості робочої сили має:

­ нижню межу, яка визначається фізіологічними потребами;

­ верхню межу, яка визначається фізіологічними і соціально-культурними потребами.

В умовах НТР в динаміці вартості робочої сили спостерігається дві протилежні тенденції:

1. Тенденція до зниження – обумовлена зростанням суспільної продуктивності праці, широке використання жіночої і дитячої праці, праці мігрантів.

2. Тенденція до зростання – обумовлена посиленням інтенсивності праці, зростаючими вимогами до кваліфікації робочої сили, зростанням матеріальних, духовних і соціальних потреб, погіршення умов довкілля.

Таким чином, вартість робочої сили визначається взаємодією двох чинників: обсягом суспільно нормальних потреб робочої сили і продуктивною силою суспільної праці. Перший чинник діє в напрямі підвищення вартості робочої сили, другий – в напрямі її зниження. Отже, вартість робочої сили зростатиме тільки в тому випадку, якщо обсяг суспільно нормальних потреб працівників зростатиме швидше, ніж збільшується продуктивна сила праці (або якщо реальна заробітна плата працівників зростатиме швидше, ніж збільшується продуктивність їх праці).

Слід розрізняти поняття «вартість робочої сили» і «величина вартості робочого місця».

Величина вартості робочого місця складається з витрат на робочу силу, вартості засобів і предметів праці. В різних галузях і сферах економіки вартість робочого місця неоднакова. В розвинених країнах найдорожчим елементом його в сучасних умовах є робоча сила.

Таким чином, в умовах ринкової економіки існує ціна робочої сили, в структурі якої є витрати на оплату платних послуг і соціальне забезпечення. Це дає можливість зменшувати розмір ВВП, який перерозподіляється через бюджет, а також зменшити відповідно витрати бюджету на фінансування охорони здоров’я, освіти, культури, соціального захисту тощо.

В Україні поки що відсутнє чинне законодавство щодо ціни робочої сили, структури її складових. Одночасно проводиться державна політика стосовно зменшення розміру ВВП в частині, яка перерозподіляється через бюджет і, відповідно, скорочуються бюджетні витрати на фінансування охорони здоров’я, освіти, культури, соціального забезпечення. Це спонукає вводити платні послуги для населення і зменшувати соціальні виплати, що веде до ослаблення соціальної захищеності громадян.

Дата добавления: 2014-01-03