Тема: Вегетативна нервова система

Вегетативна нервова система — це частина нервової системи, яка забезпечує ін­нервацію внутрішніх органів (травлення, дихання, розмноження, залози внутрішньої і зовнішньої секреції, органи крово- та лімфообігу) майже всіх тканин організму (крім ру­хової іннервації скелетних м'язів), а також регулює процеси обміну речовин, терморе­гуляції, кровопостачання (Мал.7). Вона поділяється на дві частини: симпатичну та па­расимпатичну.

Діяльність ве­гетативної нервової системи усвідомлюється, але не контролюється.

1.Симпатична нервова система іннервує серце, судини, залози шкіри, підіймачі волосся.

Значна частина гангліїв симпатичної нервової системи розміщу­ється поблизу тіл хребців. У грудному й поперековому відділах хребта кількість цих ган­гліїв відповідає кількості сегментів. У ділянці шиї гангліїв три: краніальний, середній (у коней його немає) і каудальний. Каудальний шийний ганглій зрощується з першим грудним; так утворюється зірчастий ганглій.

У поперековому відділі хребта симпатичних гангліїв нараховують від 1 до 4. Пре­гангліонарні нервові волокна, досягнувши ганглія свого сегмента, не відразу вньому за­кінчуються, а можуть пройти в сусідні ганглії, тому симпатичні ганглії з'єднані один з одним у єдиний ланцюг, який називається пограничним симпатичним стовбуром.

Частина гангліїв симпатичної нервової системи розміщена на значній глибині — бі­ля аорти і великих артерій. Це так звані передвертебральні (передхребтові) ганглії (кра­ніальний і каудальний брижові, черевний, півмісяцевий). До цих гангліїв також підходять прегангліонарні нервові волокна.

Постгангліонарні нервові волокна відходять від гангліїв симпатичного

стовбура у вигляді сірих з'єднувальних ниток. Вони спрямовуються до спинномозкових нервів і розгалужуються разом з ними в судинах м'язів, кістках і шкірі. Від передвертебральних гангліїв постгангліонарні нервові волокна відходять до внутрішніх органів, утворюючи перед цим нервові сплетення (сонячне, шлункове, кишкове та ін.).

При збудженні симпатичної нервової системи розширюються зіниці ока, частішає ритм скорочень серця, звужуються судини тіла, внаслідок чого підвищується кров'яний тиск (крім судин серця), розслаблюються м'язи шлунка та кишок.

Симпатична іннервація голови здійснюється від краніального шийного ганглія.

2.Парасимпатична нервова система також складається з центральної і пери­феричної частин.

Парасимпатична нервова система іннервує органи травлення, гладенькі м'язи оч­ного яблука, слізні та слинні залози, серце, бронхи легень, сечостатеві органи, залози внутрішньої секреції. Разом із симпатичною нервовою системою регулює стан цих ор­ганів і бере участь у здійсненні пристосувальних функцій.

Мал.7 Схема будови автономної' (вегетативної) нервової системи корови:

А- вегетативні нерви (ориг.); Б-зв'язок симпатичних нервів зі спинним мозком (за Кресон); 1-головний мозок; 2-парасим­патичні центри середнього й довгастого мозку; 3-блукаючий нерв; 4-спинний мозок; 5-симпатичні центри спинного мозку (від першого грудного до другого-третього поперекових сегментів); 6-великий нутряний нерв; 7-півмісяцевий ганглій со­нячного сплетення; 8-грудні ганглії; 9- малий нутряний нерв; 10-симпатичний стовбур; 11-каудальний брижовий ганглій та його сплетення; 12-підчеревне спле­тення; 13-крижовий парасимпатичний центр; 14-тазовий нерв; 15-ганглій під­черевного сплетення; 16-яєчникове й мат­кове сплетення; 17-сплетення нервів внутрішніх органів; 18-шлункові гілки; 19-грудна частина блукаючого нерва; 20— поворотний нерв; 21-серцеве спле­тення; 22-гілки блукаючого нерва до сер­ця; 23-симпатичні нерви серця; 24-сим­патичні нерви легені; 25-зірчастий, або шийно-грудний, ганглій; 26-середній ший­ний ганглій; 27-шийна частина блукаючого нерва; 28-краніальний симпатичний ганг­лій; 29-спинномозковий ганглій; 30-спинномозковий нерв; а -прегангліонарні

й б -постгангліонарні нервові волокна; в- чутливі нервові волокна

Від нейронів нервових центрів середнього і довгастого мозку відходять парасимпа­тичні нервові волокна, які в складі III пари черепномозкових нервів (окоруховий нерв) іннервують гладенькі м'язи ока (звужують зіниці та змінюють кривизну кришталика ока); у складі VII пари (лицьовий нерв) — йдуть до слізних залоз; у складі IX пари (язикоглотковий нерв) — до слинних залоз.

Головним нервом парасимпатичної нервової системи є блукаючий нерв (X пара). Умовно його поділяють на шийну, грудну й черевну частини.

Шийна частина вагуса іннервує глотку, гортань, стравохід і трахею; грудна части­на — серце, аорту та легеневу артерію, легені; черевна частина вагуса іннервує орга­ни, які в ній розміщені. Органи тазової порожнини вагус не іннервує. Вони іннервуються парасимпатичними нервовими волокнами, які відходять від нейронів крижових пара­симпатичних нервових центрів.

Дата добавления: 2014-01-04