Формування калу і дефекація

Травлення в товстих кишках

Травлення в товстих кишках. Акт дефекації.

Товсті кишки складаються із сліпої, ободової і прямої кишок. До них переходить частина хімусу, яка не всмокталася в тонких кишках. Цей перехід у жуйних, свиней і со­бак регулюється особливим клапаном, а у коней — сфінктером. Сфінктер і клапан ре­флекторно періодично відкриваються внаслідок подразнення рецепторів вищерозташо-ваного відділу кишок, і хімус надходить невеликими порціями. У разі переповнення тов­стих кишок сфінктер щільно закривається і затримує хімус у тонких кишках.

Травний сік товстих кишок містить в основному слиз і незначну кількість слабо активних ферментів. Травлення в товстих кишках здійснюється переважно за рахунок ферментів, які потрапляють сюди разом з хімусом з тонких кишок, а також ферментів бактерій. Тут їх міститься значна кількість (до 15 млрд в 1 г вмісту), вони сприяють роз­щепленню клітковини, зброджують вуглеводи, розкладають білки і жири. Внаслідок цьо­го утворюються леткі жирні та інші кислоти, різні гази: сірководень, водень, метан, вуг­лекислий газ, а в процесі гниття білків отруйні продукти: фенол, крезол, індол, скатол. У задніх відділах товстих кишок відбувається всмоктування води, мінеральних солей і формування калових мас.

Особливе значення для процесів травлення в товстих кишках мають бактерії, які розщеплюють клітковину корму. У коней сліпа кишка виконує функції рубця жуйних тва­рин. У ній перетравлюється понад 50% клітковини корму, її об'єм становить 32—36 л. Значно менше перетравлюється клітковини в товстих кишках свиней і жуйних.

Рухи товстих кишок за характером такі самі, як і тонких, але слабші й повільніші. У сліпій і ободовій кишках поряд з перистальтичними відбуваються і антиперистальтичні рухи, що забезпечує краще перемішування вмісту кишок. Із сліпої кишки вміст сильни­ми перистальтичними рухами перекидається в ободову кишку.

Формування калу починається в нижньому від­ділі товстих кишок після всмоктування з їх вмісту води та мінеральних речовин. До скла­ду калу входять неперетравні рештки корму, відмерлі клітини слизової оболонки кишок, мінеральні речовини, холестерин, жовч, ферменти та мікроорганізми. Близько 20—30% об'єму калу становлять відмерлі і живі мікроорганізми.

Загальна кількість калу, який виділяють за добу тварини, залежить від кількості і ха­рактеру з'їденого корму. Після поїдання рослинного корму калу виділяється більше, ніж при поїданні тваринного корму. Корова щодоби виділяє до 40 кг, кінь — до 17 кг, вівця — до 3 кг, свиня — 1—2 кг калу.

Калові маси накопичуються в задньому відділі ободової кишки перед переходом їх у пряму кишку. Вихід з прямої кишки закритий двома сфінктерами: зовнішнім — з попе­речносмугастої скелетної м'язової тканини і внутрішнім — з гладенької м'язової тканини. Під час акту дефекації сфінктери рефлекторно відкриваються. Дефекація — складний ре­флекторний акт випорожнення кишок через анальний отвір прямої кишки. Дефекація здійснюється за участю центральної нервової системи внаслідок прояву умовних і без­умовних рефлексів. Центр дефекації знаходиться в поперековій частині спинного мозку. Акту дефекації сприяють скорочення м'язів черевного преса та діафрагми.

Самостійна робота студентів.

Дата добавления: 2014-01-04