КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Ризик в абсолютному вираженні
Для кількісного визначення величини ризику потрібно знати всі можливі наслідки якої-небудь окремої події та ймовірність її настання. Ймовірність – можливість отримання певного результату (позитивного чи негативного). Ймовірність настання події може бути визначена: 1) об’єктивним методом, де визначення статистичної ймовірності базується на визначенні частоти з якою відбувається подія. Ймовірність настання і- го результату () визначається за формулою: , (4.1) де кількість позитивних (чи негативних) результатів у певному випадку; загальна кількість усіх результатів. На приклад, припустимо, що при вкладені капіталу в який-небудь захід прибуток в сумі 20 000 гривень отримано в 40 випадках із 100, тоді ймовірність отримання прибутку рівна: 40/100=0,4. ця ймовірність є об’єктивною, бо вона визначена на основі фактичних даних. 2) суб’єктивним методом, де ймовірність є припущенням щодо певного результату. Це припущення базується на досвіді експерта, тобто передбачає застосування експертних методів оцінювання ризику. Як об’єктивна, так і суб’єктивна ймовірності використовуються при визначенні показників абсолютного та відносного вимірювання ризику. В абсолютному виразі міра ризику може визначатися як добуток ймовірності невдачі (небажаних наслідків) на величину цих небажаних наслідків (збитки), які мають місце в певній ситуації. Міра ризику () визначається за формулою: , (4.2) де ймовірність небажаних наслідків; величина цих наслідків. Середнє сподіване значення (математичне сподівання), пов’язане з невизначеною ситуацією, є середньозваженою всіх можливих результатів, де ймовірність кожного результату використовується як вага або частота відповідного значення: , (4.3) де ймовірність настання і- го результату (наслідку); значення і- го результату (наслідку). Середнє сподіване значення є узагальненою величиною, тому для кінцевого вибору необхідно обчислити коливання можливого результату. Коливання можливого результату є мірою відхилення сподіваного значення від середньої величини. Для визначення коливання використовують такі показники: Дисперсію (варіація), яка є середньою зваженою з квадратів відхилень дійсних результатів від середнього сподіваного значення. (4.4) Стандартне відхилення (Середньоквадратичне відхилення) – квадратний корінь з дисперсії. Стандартне відхилення показує максимально можливе коливання певного показника від його середньо сподіваної величини та дозволяє оцінити ступінь ризику з погляду ймовірності його здійснення (чим більша величина числової характеристики, тим ризикованим є рішення). (4.5) Приклад 1: При вкладенні капіталу в проект №1 з 150 випадків прибуток 10 000 гривень був в 60 випадках, прибуток 13 400 – в 78 випадках, прибуток 28 500 – в 12 випадків. При вкладенні капіталу в проект №2: прибуток 12 500 був отриманий в 30 випадках із 120, прибуток 14 000 – в 54 випадках, прибуток 25 000 – в 36 випадках. Потрібно оцінити ризик та вибрати оптимальний варіант вкладення капіталу. Розв’язання: Результати обчислення ймовірності настання і- го результату занесемо в таблицю 4.1.
Таблиця 4. 1 – Результати обчислення ймовірності настання і- го результату
Знайдемо сподівані значення прибутків за формулою (4.3) для обох проектів: Проект №1: Проект №2: На перший погляд, можна вибрати проект №2 для вкладення капіталу, оскільки сума сподіваного прибутку є більшою за проект №1. Але порівнюючи два проекти, бачимо, що при вкладенні капіталу в проект №1 величина прибутку коливається з 10000 до 28500, а при вкладенні капіталу в проект №2 величина прибутку коливається з 12500 до 25000. Отже, потрібно визначити показники, які характеризують коливання прибутку за проектами. Дисперсія для проекту №1:
Дисперсія для проекту №2:
Стандартне відхилення проекту №1: Стандартне відхилення проекту №2: Отже при вкладені капіталу у відповідні проекти маємо: Проект №1: ; ; Проект №2: ; ; Як бачимо, варіант №2 має більше значення сподіваного прибутку, але він є більш ризикованим, ніж проект №1.
Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 537; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |