Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Обмін амінокислот

Азотистий баланс. Азотиста рівновага. Білковий мінімум.

Біологічна цінність білків.

Для утворення білка, властивого тваринному організ­му, з кормом повинен надходити білок, у якому містяться всі або найважливіші аміно­кислоти. Білки кор­му, в складі яких містяться всі незамінні амінокислоти, наз. повноцін­ними, а корми, в яких незамінних амінокислот немає, наз. неповноцінними.

До повноцінних належать переважно білки тваринного походження (білки крові, м'яса, молока, яєць) та рослинні білки — картоплі, бобових, вівса. Білки кукурудзи й пшениці неповноцінні. У них мало амінокислоти лізину. У зв'язку з цим при складанні раціонів для с/г тварин треба враховувати потребу організму в амінокислотах.

У разі годівлі неповноцінними і незбалансованими раціонами тварини поступово худнуть, піддаються різним захворюванням і гинуть.

Азотистий баланс – відношення кількості азоту, що надійшов в організм, до кількості виведеного з організму. «Визначаючи вміст азоту в кормах і його кількість, ви­ділену разом з калом, сечею і потом, можна встановити азотистий баланс». 100 гр. білка, в середньому містять 16% азоту. У дорослих здоро­вих тварин за нормальних умов годівлі й утримання кількість виведеного з організму азоту дорівнює його кількості, що надійшла з кормом, таке співвідношення називають азотистою рівновагою. Якщо кількість азоту, який надійшов в організм, більша від кіль­кості виведеного, то кажуть позитивний азотистий баланс. Такий баланс спосте­рігається в разі посиленого синтезу білка в період росту і розвитку, під час тільності, у відновлювальний період після голодування або хвороби. Негативний азотистий баланс -коли азоту виділяється з організму більше, ніж надходить з кормом. Такий стан спостерігається при годівлі неповноцінними білками, під час білкового голодування, за­хворювань, які супроводжуються посиленим розпадом білків тварин. Тривалий негативний азотистий баланс може спричинити загибель тварини.

Білки, на відміну від жирів і вуглеводів, в організмі тварин не відкладаються про за­пас, проте руйнування їх йде постійно.

Для підтримання азотистої рівноваги необхідне обов'язкове надходження в орга­нізм певної кількості білка. Кількість білка, яка необхідна для підтримання життя твари­ни, називається білковим мінімумом. Він змінюється залежно від фізіологічного стану організму - вагітності, лактації, росту.

Для корови білковий мінімум становить 0,6—1 г на 1 кг живої маси; для овець і сви­ней — 1г; для коня в стані спокою — 0,7—0,8 г, а для працюючого — 1,2—1,4 г.

Після всмоктування в кров і частково в лімфу амінокислоти в організмі тварини зазнають певних перетворень. Насамперед з них синтезуються біл­ки, властиві даному виду тварин і навіть окремій тварині. Частина вільних амінокислот витрачається на синтез біологічно важливих речовин — гормонів, ферментів та ін. Інша частина зазнає окиснення, внаслідок чого утворюються енергія та кінцеві продукти об­міну — аміак, вуглекислий газ і вода. Процес оновлення амінокислот у молекулах тка­нинних білків здійснюється з різною швидкістю. Так, білки печінки відновлюються напо­ловину за 12—18 діб, а білки крові — за 18—45 діб.

Амінокислоти, які не були використані для синтезу білків, зазнають декарбоксилування, при цьому відщеплюються аміногрупи NH2, які передаються іншим амінокисло­там, в результаті чого в організмі утворюються амінокислоти, яких немає. Ці процеси переважно відбуваються в печінці, нирках і м'язах. Безазотистий зали­шок амінокислоти розпадається на СО2 і воду, при цьому вивільнюється енергія, яка ви­користовується організмом.

При окисненні 1 г білка в організмі виділяється 17,6 кДж (4,1 ккал) теплоти. Внаслідок розщеплення амінокислот та інших азотистих сполук у тканинах безпе­рервно утворюються аміак, СО2 і вода. Аміак токсичний для тварин, тому він у печінці перетворюється на сечовину, яка в складі сечі виводиться з організму.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Обмін білків | Тема: Обмін вуглеводів
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 897; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.