Обмін амінокислот

Азотистий баланс. Азотиста рівновага. Білковий мінімум.

Біологічна цінність білків.

Для утворення білка, властивого тваринному організ­му, з кормом повинен надходити білок, у якому містяться всі або найважливіші аміно­кислоти. Білки кор­му, в складі яких містяться всі незамінні амінокислоти, наз. повноцін­ними, а корми, в яких незамінних амінокислот немає, наз. неповноцінними.

До повноцінних належать переважно білки тваринного походження (білки крові, м'яса, молока, яєць) та рослинні білки — картоплі, бобових, вівса. Білки кукурудзи й пшениці неповноцінні. У них мало амінокислоти лізину. У зв'язку з цим при складанні раціонів для с/г тварин треба враховувати потребу організму в амінокислотах.

У разі годівлі неповноцінними і незбалансованими раціонами тварини поступово худнуть, піддаються різним захворюванням і гинуть.

Азотистий баланс – відношення кількості азоту, що надійшов в організм, до кількості виведеного з організму. «Визначаючи вміст азоту в кормах і його кількість, ви­ділену разом з калом, сечею і потом, можна встановити азотистий баланс». 100 гр. білка, в середньому містять 16% азоту. У дорослих здоро­вих тварин за нормальних умов годівлі й утримання кількість виведеного з організму азоту дорівнює його кількості, що надійшла з кормом, таке співвідношення називають азотистою рівновагою. Якщо кількість азоту, який надійшов в організм, більша від кіль­кості виведеного, то кажуть позитивний азотистий баланс. Такий баланс спосте­рігається в разі посиленого синтезу білка в період росту і розвитку, під час тільності, у відновлювальний період після голодування або хвороби. Негативний азотистий баланс -коли азоту виділяється з організму більше, ніж надходить з кормом. Такий стан спостерігається при годівлі неповноцінними білками, під час білкового голодування, за­хворювань, які супроводжуються посиленим розпадом білків тварин. Тривалий негативний азотистий баланс може спричинити загибель тварини.

Білки, на відміну від жирів і вуглеводів, в організмі тварин не відкладаються про за­пас, проте руйнування їх йде постійно.

Для підтримання азотистої рівноваги необхідне обов'язкове надходження в орга­нізм певної кількості білка. Кількість білка, яка необхідна для підтримання життя твари­ни, називається білковим мінімумом. Він змінюється залежно від фізіологічного стану організму - вагітності, лактації, росту.

Для корови білковий мінімум становить 0,6—1 г на 1 кг живої маси; для овець і сви­ней — 1г; для коня в стані спокою — 0,7—0,8 г, а для працюючого — 1,2—1,4 г.

Після всмоктування в кров і частково в лімфу амінокислоти в організмі тварини зазнають певних перетворень. Насамперед з них синтезуються біл­ки, властиві даному виду тварин і навіть окремій тварині. Частина вільних амінокислот витрачається на синтез біологічно важливих речовин — гормонів, ферментів та ін. Інша частина зазнає окиснення, внаслідок чого утворюються енергія та кінцеві продукти об­міну — аміак, вуглекислий газ і вода. Процес оновлення амінокислот у молекулах тка­нинних білків здійснюється з різною швидкістю. Так, білки печінки відновлюються напо­ловину за 12—18 діб, а білки крові — за 18—45 діб.

Амінокислоти, які не були використані для синтезу білків, зазнають декарбоксилування, при цьому відщеплюються аміногрупи NH₂, які передаються іншим амінокисло­там, в результаті чого в організмі утворюються амінокислоти, яких немає. Ці процеси переважно відбуваються в печінці, нирках і м'язах. Безазотистий зали­шок амінокислоти розпадається на СО₂ і воду, при цьому вивільнюється енергія, яка ви­користовується організмом.

При окисненні 1 г білка в організмі виділяється 17,6 кДж (4,1 ккал) теплоти. Внаслідок розщеплення амінокислот та інших азотистих сполук у тканинах безпе­рервно утворюються аміак, СО₂ і вода. Аміак токсичний для тварин, тому він у печінці перетворюється на сечовину, яка в складі сечі виводиться з організму.

Дата добавления: 2014-01-04