Тема: Обмін ліпідів

1. Ліпіди — це загальна назва жирів і жироподібних речовин — ліпоїдів, які не розчи­няються у воді, а розчиняються в органічних розчинниках — хлороформі, ефірі або бен­золі. В організмі тварин ліпіди виконують різноманітні функції. Вони депонуються в значних кількостях і потім витрачаються для енергетичних потреб організму. Ліпіди за­хищають внутрішні органи від механічних ушкоджень, зберігають тепло в організмі, вхо­дять до складу біологічно важливих сполук, клітинних мембран і органел.

Залежно від будови молекул ліпіди поділяють на прості й складні. Серед простих ліпідів найпоширенішими є нейтральні ліпіди, або нейтральні жири. За сучасною номен­клатурою їх називають ацилгліцеринами, або гліцеридами. За хімічною структурою во­ни є ефірами жирних кислот і трьохатомного спирту гліцерину. До складних ліпідів від­носять фосфоліпіди, ліпопротеїди, гліколіпіди, стероїди.

Ацетилгліцерини, або жири, складаються з однієї молекули гліцерину і трьох моле­кул жирної кислоти.

У тварин різних видів склад жиру, точка його плавлення, вміст різних жирних кис­лот неоднакові. Жири відіграють значну роль в організмі тварин. Вони входять до скла­ду клітинних структур (цитоплазми, ядра, клітинних мембран). Багато фосфоліпідів міс­титься в мозку, нервовій тканині, у надниркових залозах. Проте основна маса ліпідів у вигляді нейтральних жирів відкладається про запас у жирових депо (підшкірна клітко­вина, сальник, внутрішній жир) у вигляді жирової тканини.

Жири — основне джерело енергії в організмі. При окисненні 1 г жиру виділяється 38,9 кДж (9,3 ккал) теплоти. При окисненні жирів виділяється не лише енергія, а й во­да. Якщо при окисненні 1 г білка утворюється тільки 0,41 мл води, при окисненні 1 г вуглеводів — 0,55 мл, то при окисненні 1 г жиру виділяється 1,07 мл води. Утворення води — важлива частина обміну жирів. Це особливо важливо для тварин, які мешкають у посушливих районах. Так, у верблюдів і курдючних овець за рахунок окиснення запас­ного жиру (горб, курдюк) їх організм забезпечується водою під час посухи (8—13 днів). Разом з жирами в організм надходять розчинені в них вітаміни A, D, Е, К.

Вміст жирів в організмі сільськогосподарських тварин становить 10—20%, а при відгодівлі — 30% і більше.

В організмі жири можуть утворюватися з вуглеводів і білків. Проте жири корму не­можливо повністю замінити вуглеводами й білками, оскільки такі жирні кислоти, як ліно-лева, ліноленова, арахідонова, в організмі не синтезуються. При їх нестачі у тварин по­рушується статева функція, знижується еластичність стінок кровоносних судин, порушу­ється обмін жирів. Тому вони повинні надходити у складі кормів у організм усіх тварин.

У травному каналі ліпіди зазнають складної хімічної обробки. Перетравлення жирів здійснюється ферментами ліпазами, що містяться у травних соках (шлунковому, кишко­вому і підшлунковому). У шлунку гідролізуються тільки емульговані жири молока. Основ­не перетравлення жирів здійснюється в тонких кишках за участю жовчі печінки. Тут жи­ри розщеплюються на гліцерин і жирні кислоти, які при всмоктуванні утворюють у стінці кишок жир, але вже властивий даній тварині. Цей жир всмоктується в лімфу і частково в кров і транспортується до тканин, де використовується як енергетичний матеріал.

Основна частина жиру відкладається в жирових депо, де він після часткового ви­трачання на енергетичні потреби організму безперервно поновлюється іншим, який надходить з кормами або утворюється з білків і вуглеводів.

Під час окиснення ліпідів в організмі поряд з кінцевими продуктами (СО₂ і Н₂О) утворюються інші сполуки. Особливе значення мають сполуки повного окиснення жир­них кислот — кетонові, або ацетонові, тіла (ацетооцтова кислота, бетаоксимасляна кис­лота, ацетон), які використовуються організмом і частково виводяться з сечею. У разі порушення жирового обміну у високоудійних корів у крові збільшується концентрація ацетонових тіл і розвивається тяжке захворювання — кетоз.

Жировий обмін тісно пов'язаний з вуглеводним і білковим обмінами. В організмі жир може синтезуватися не тільки з жирів корму, а й з вуглеводів і білків. Гліцерин, що утворюється внаслідок розщеплення жиру, надходить у печінку, де перетворюється на глікоген і використовується в обміні вуглеводів.

2. Регуляція жирового обміну здійснюється центральною нервовою системою і гормонами залоз внутрішньої секреції. Центр регуляції знаходиться в гіпоталамусі про­міжного мозку і впливає на жировий обмін через вегетативну нервову систему. Симпа­тичні нерви посилюють розщеплення, парасимпатичні — синтез жиру. Діяльність гіпо­таламуса контролюється корою великих півкуль.

Гормони надниркових залоз — адреналін і норадреналін, гіпофіза — соматотропін, щитоподібної залози — тироксин — спричинюють розщеплення жирів в організмі. Гор­мони підшлункової залози — інсулін і гіпофіза — пролактин — сприяють синтезу жирів в організмі. Вітамін В, (тіамін) стимулює процес утворення жиру з вуглеводів.

До простих ліпідів відносять також групу стероїдів, які відіграють важливу фізіоло­гічну роль в організмі. До стероїдів належать гормони кіркового шару надниркових за­лоз, чоловічі й жіночі статеві гормони, солі жовчних кислот, холестерин і вітамін D (каль­циферол).

Холестерин — важливий структурний компонент нервової та інших тканин. Він міс­титься у всіх клітинах організму тварини. Холестерин здатний зв'язувати отруйні речо­вини, які надходять в організм або утворюються в ньому, і знешкоджувати їх. Він бере участь в утворенні жовчних кислот, статевих гормонів, вітаміну D, гормонів кори над­ниркових залоз. У разі порушення обміну холестерину виникають захворювання на ате­росклероз, жовчнокам'яну хворобу, пухлини.

Жир вовни овець — ланолін — також належить до стероїдів.

Фосфоліпіди — це складні ліпіди, які входять до складу нервових клітин, клітинних мембран та ядер усіх клітин тварини. Фосфоліпіди сприяють всмоктуванню жирів, бе­руть участь у синтезі жиру молока, відіграють важливу роль в органах розмноження і розвитку зародка, впливають на імунні реакції.

Гліколіпіди — це складні ліпіди, які також входять до складу нервових клітин голо­вного мозку, мембран клітин інших органів.

3. Взаємозв'язок обміну білків, вуглеводів і жирів. У обміні білків, вуглеводів і жирів існує ряд загальних закономірностей. У процестбміну білків, вуглеводів і жирів утворюється піровиноградна кислота, яка є загальним продуктом їх обміну. Ця кислота може бути продуктом для синтезу вуглеводів і жирів. У процесі обміну з амінокислот утворюються вуглеводи і жири, з вуглеводів — жири, а з жирів — вуглеводи. У процесі обміну білків, вуглеводів і жирів утворюється енергія. 60—70% її накопичується в АТФ (аденозинтрифосфорній кислоті), 30—40% перетворюється на теплову енергію, яка ви­діляється з організму в навколишнє середовище.

Самостійна робота студентів.

Дата добавления: 2014-01-04