Тема 1. Методологічні засади демографічної статистики

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕМОГРАФІЇ

Тема 12. Імітаційне моделювання чисельності та складу населення.

Тема 11. Перспективні розрахунки населення.

Тема 10. Модель населення.

Тема 9. Режим відтворення населення.

Тема 8. Статистичне вивчення народжуваності та плідності

Тема 7. Демографічне вивчення шлюбності та розлучності

Тема 4. Демографічне вивчення смертності.

Тема 3. Статистичне вивчення чисельності та складу населення.

Тема 2. Статистичне спостереження як основне джерело демографічних даних

1. Статистичні методи вивчання населення. Демографічна інформація, її види та вимоги до неї.

2. Перепис – основне джерело даних про населення.

3. Поточний облік демографічних подій.

4. Списки та реєстри населення.

Змістовий модуль 2. Відтворення населення як єдність демографічних процесів

1. Демографічне вивчення чисельності та складу населення.

2. Структура населення.

1. Демографічне поняття смертності.

2 Показники рівня смертності.

3 Окремі коефіцієнти смертності.

4 Стандартизація коефіцієнтів смертності.

5 Смертність із причин.

Тема 5. Таблиці дожиття і середньої очікуваної тривалості життя.

1. Таблиці смертності. Табличні коефіцієнти смертності.

2. Показники тривалості життя.

Тема 6. Демографічна сітка як основа побудови таблиць дожиття

1. Поняття демографічної сітки.

2. Аналіз демографічних подій на демографічній сітці.

3. Перша, друга сукупність населення, їх відображення на демографічній сітці.

4. Відображення на демографічній сітці сукупності подій.

1. Шлюб як соціологічна та демографічна категорія.

2. Показники шлюбності.

3. Показники розлучності.

1. Демографічне поняття народжуваності.

2. Народжуваність і плідність.

3. Показники народжуваності.

1. Природний приріст (зменшення) населення

2. Відтворення населення, показники, що його характеризують.

Змістовий модуль 3. Демографічне прогнозування

1. Поняття демографічного прогнозу.

2. Класифікація демографічних прогнозів.

1. Необхідність та значення розрахунків перспективної чисельності населення.

2. Статистичні методи в розрахунках перспективної чисельності населення.

3. Оцінка точності прогнозів населення.

1. Сутність метода компонент.

2. Сутність метода пересування віків

Змістовний модуль 1

1. Предмет демографічної статистики, її місце в системі демографічних наук.

2. Задачі демографічної статистики.

3. Метод демографічної статистики.

4. Практичне значення даних демографічної статистики.

5. Історія розвитку демографічних досліджень.

1. Предмет демографічної статистики, її місце в системі демографічних наук.

При дослідженні змін, які відбуваються в чисельності населення, його динаміці, у співвідношеннях між його частинами використовуються методи статистики населення. Коли ж населення досліджується абстрактно-аналітичним шляхом за декількома напрямками, те це демографічне вивчення населення.

Населення є об'єктом демографії, яка встановлює загальні закономірності його розвитку, розгляду його життєдіяльності у всіх аспектах: історичному, політичному, економічному, соціальному, юридичному, медичному і статистичному.

Демографія - наука, яка вивчає властивими їй методами чисельність, територіальне розміщення і склад населення, їхні зміни, причини і наслідки цих змін, взаємозв'язок соціально-економічних факторів і змін у населенні, вона розкриває закономірності відтворення населення в широкому розумінні слова й отримані знання ставить на службу суспільного розвитку.

Термін “демографія” утворений із двох слів – “демос” – народ і “графія” - писання, опис.

Хоча свою назву демографія одержала, очевидно, тільки в середині XIX ст., як галузь наукового знання вона існує вже більш трьохсот років. Вважається, що першим ужив цей термін французький вчений Амійс Гійяр у своїй книзі “Елементи людської статистики порівняльна демографія”, що вийшла в Парижі в 1855 р. Він визначав демографію як “природну і соціальну історію людського роду”, у більш вузькому значенні, як “математичне пізнання людських популяцій (des populations), їхнього загального руху, їх фізичного, цивільного, інтелектуального і морального стану”. Демографія – самостійна суспільна наука.

Предметом її є кількісна сторона закономірностей чисельного і якісного відтворення населення в різних соціально-економічних формаціях. Для вивчення цих закономірностей демографія використовує систему методів для виміру чисельності, територіального розміщення, демографічного і соціально-економічного складу населення і усіх форм його руху: природного, міграційного і соціального.

В даний час термін “демографія” позначає систему демографічних наук, які спеціалізуються на вивченні окремих сторін розвитку населення:

– загальні закони розвитку населення в різні історичні епохи вивчає теорія народонаселення;

– економіка відтворення населення – предмет нової галузі демографічної науки – економічної демографії;

– соціальний рух населення досліджують демографічна соціологія і соціальна статистика;

– міграційні процеси і закони розселення вивчає географія населення;

– стан здоров'я населення розглядає соціальна гігієна і медична статистика;

– населення минулих епох – предмет історичної демографії.

Демографія вивчає переважно закономірності природного руху населення, обумовлені насамперед соціальним середовищем, у якому вони протікають. Демографія вивчає ці взаємозв'язки і залежності, розкриває закономірності відновлення і відтворення населення, а отримані знання ставить на службу суспільно-економічному розвитку.

Характерна риса сучасної демографії полягає у висуванні на перший план питань, які стосуються суспільно-економічних взаємозв'язків і наслідків демографічних процесів. Призначення і користь такого роду досліджень мають двоякий характер. Знання цих залежностей, з одного боку, допомагає демографічному передбаченню, правильному плануванню економіки і вмілому рішенню практичних проблем; з іншого боку, воно полегшує направлення відтворення населення вірним шляхом.

Система демографічних наук включає економічні, соціологічні, історичні, географічні, біологічні, медичні та інші галузі знань, які використовуються в демографічній статистиці. Так, географія населення залишається в системі демографічних наук, демографічна статистика входить у систему статистичних наук.

Місце демографічної статистики в системі демографічних наук має важливу особливість – вона створила і продовжує успішно розвивати метод, яким широко користуються всі демографічні науки.

За допомогою методів, вироблених демографічною статистикою, накопичуються знання про загальні закони зміни населення і про окремі закономірності.

Демографічна статистика в системі демографічних наук є інструментом одержання практичного критерію перевірки наукового передбачення. Вчені-демографи всіх напрямків і галузей – економісти, історики, медики, географи – повинні володіти методами статистики.

Статистичне дослідження населення нині особливо актуальне, оскільки в країні в цілому й в окремих регіонах спостерігається негативне протікання демографічних процесів, незадовільна демографічна ситуація.

Дата добавления: 2014-01-04