Кожний вид (тип) спостереження має свої позитивні і негативні сторони

Яке значення має метод спостереження у соціологічному дослідженні?

У соціологічно-природничому симбіозі спостереження можна в першому наближенні визначити як планомірне цічеспрямоване сприйняття явищ, результати якого в тій або іншій формі фіксуються дослідником і потім перевіряються.

При цьому збирається і фіксується за допомогою технічних приладів ( кінокамера, фотоапарат, магнітофон, телевізійна та інша техніка) лише та інформація, яка може бути використана для опису, а потім і пояснення проблемної ситуації, яка досліджується.

Характерним прикладом включеного спостереження є проведене американським соціологом Н. Андерсеном і викладене ним у книжці "Волоцюги" (1923 р.). Для збору матеріалу про життя волоцюг Андерсен сам протягом багатьох місяців блукав з ними країною.Книга /. Уайта "Суспільство вуличних кутів" (1937 р.) присвячена життю одного із кварталів американського міста.Автор поставив мету- вивчити зсередини процес виникнення рекету. Дослідник працював три з половиною роки.

Перевага такого спостереження полягає в тому, що воно дає можливість роз­крити приховані для зовнішнього ока сторони об'єкта, що досліджується.

Ра­зом з тим, йому притаманні певні негативні моменти:

1) спостерігач, адаптую­чись до групи, за якою він стежить, сам починає реагувати у відповідності з її стандартами, втрачаючи тим самим об'єктивний кут зору;

2) дуже важко знай­ти виконавця цього методу;

Розрізняють також відкрите спостереження, яке характеризується тим, що членам досліджуваної групи факт спостереження за ними відомий, від групи він не приховується, і спостереження інкогніто, коли члени групи не підозрюють, що за ними ведуть спостереження.

Можна також виділити спостереження:

1) нестандартизоване, у якого немає чіткого плану дій, приписуваних ззовні і

2) стандартизоване, у якого є чітко фіксовані приписи щодо предмета і процедури спостереження.

Спостереження є надійним якщо, будучи повтореним у тих же умовах з тим самим об 'ектом, воно зможе дати один і той же результат незалежно від того, ким спостереження повторюється.

Соціологічне спостереження - це планомірне цілеспрямоване простежування за розвитком явищ, результати якого в тій або іншій формі фіксується дослідником і потім перевіряються.

Види спостережень за умовами організації:

Ø польове спостереження —спостереження, яке здійснюється у реальній життєвій ситуації;

Ø лабораторне спостереження — спостереження, умови проведення якого створюються спеціально дослідником.

За місцезнаходженням дослідника:

Ø невключене спостереження - спостереження, під час якого дослідник перебуває поза процесом чи явищем, котрі вивчає, тобто є зовнішнім спостерігачем;

Ø включене спостереження — спостереження, під час якого дослідник тією чи іншою мірою безпосередньо включений у досліджуваний процес

За тривалістю здійснення:

Ø систематичні — проводяться за заздалегідь розробленим планом вивчення об'єкта протягом певного часу;

Ø несистематичні (короткочасові) проводяться іншими способами (за допомогою опитувань, документів тощо).

Ø 74. Що являє собою контент – аналіз?

Контент-аналіз або науковий аналіз змісту тексту (документа), - це метод дослідження, який застосовують у різних гуманітар­них дисциплінах. Але розвиток цього методу переважно пов'язаний з соціологічними дослідженнями ЗМІ. З часом метод контент-аналізу став застосовуватися і при вивчення інших галузей соціальної реальності, іншого типу документів, зокрема, невербальних, іконографічних (портрети, фотографії і т.д.), а також відповідей на відкриті запитання соціологічної анкети. Цей метод дуже часто використовують різні спецслужби: до 80 відсотків таємної інформації здобувають за допомогою цього методу і сьогодні.

Суть цього методу зводиться до того, щоб виявити такі ознаки, риси, власти­вості документа (наприклад, частота вживання певних термінів), які віддзеркалювали б певні суттєві сторони змісту. Тоді зміст документа стає доступним для точних обчислювальних операцій. Разом з тим обмеженість контент-аналізу полягає в тому, що далеко не все багатство змісту документа може бути виміряне за допомогою формальних (кількісних) показників.

Умови, за яких застосування контент-аналізу в КСД є необхідним:

Ø при вимозі забезпечити високий ступінь точності і об'єктивності аналізу;

Ø за наявності обширного за обсягом і несистематизованого матеріалу, коли безпосереднє використання матеріалу є затрудненим;

Ø при роботі з відповідями на відкриті запитання анкет і глибоких інтерв 'ю, якщо категорії, важливі для цілей дослідження, характеризуються певною частотою появи в документах, що вивчаються;

Ø коли велике значення для досліджуваної проблеми має сама мова джерела інформації, що вивчається, його специфічна характеристика.

Отже, контент-аналіз - це метод якісно-кількісного аналізу масива документів з метою одержання об 'єктивної, систематизованої і узагальненої інформації про соціальну реальність. Процедура контент-аналізу полягає в алгоритмізованому виділенні в тексті певних елементів змісту, що цікавить дослідника, класифікації виділених елементів змісту, що цікавить дослідника, класифікації виділених елементів у відповідності з концептуальною схемою, наступним їх підрахунком і якісним представленням результатів.

Для здійснення контент-аналізу соціологу треба мати такі документи:

- таблицю контент-аналізу;

- інструкцію кодувальника;

- кодувальну картку.

У конвент-аналізі передбачається своя вибірка. Масив документів, об’єднаних загальною ознакою, представляє генеральну сукупність, яку треба вивчити.

Якщо перед аналітиком-соціологом стоїть завдання провести конвент-аналіз кампаній по виборах Президента України, то в межі генеральної сукупності треба включити всі документи, які опубліковані у зв’язку з виборами з моменту початку кампанії до її завершення.

Дата добавления: 2014-01-04