Напрями дослідження адміністративної процедури

Адміністративний процес є складова частина юридичного процесу

Адміністративний процес є складовою частиною, особливим по відношенню до більш широкого поняття, юридичного процесу. Дотепер у літературі ще немає єдиного визначення юридичного процесу. Але більшість вчених-правознавців визначають такі його форми, як правотворчість, правосуддя, правозастосування й контроль.4

“ Юридичний процес – це система взаємопов’язаних правових форм діяльності уповноважених державних органів, посадових осіб, а також визначених нормами права інших суб’єктів, що знаходять свій вираз у здійсненні операцій для вирішення юридичних справ, що обумовлюють відповідні юридичні наслідки і регулюються процесуальними нормами”.5

Ці правові форми діяльності держави потребують розгляду юридичних справ, здійснюються на основі правових норм і породжують правові наслідки для суб’єктів правових відносин. Вони здійснюються на основі норм процесуального права, яке є похідним від матеріального права і має призначення оформлення його реалізації. “ Система процесуального права – це відносно самостійна, незалежна від системи матеріального права, об’єктивно зумовлена, збалансована і внутрішньо несуперечлива сукупність процесуальних норм, що диференціюються на галузі та інститути”.6 Однією з галузей процесуального права нині стає адміністративно-процесуальне право, щодо предмету регулювання якого по цей час не вщухають спори.

Для того щоб осягнути зміст і призначення адміністративної процедури, з'ясувати її ознаки, спочатку нам необхідно проаналізувати співвідношення понять адміністративної процедури і адміністративного процесу, останнє з яких вважається базовим у вітчизняному адміністративному праві. Ця проблема особливо складна, якщо зважити, що навіть сам термін «адміністративна процедура» в західному його значенні для нашої доктрини є новим¹⁷.

Для якомога ширшого аналізу змісту понять «адміністративна процедура» і «адміністративний процес» можна використати кілька способів дослідження, таких як, етимологічний, історичний, компаративний та метод аналогій. Етимологія дає можливість дослідити первинний зміст термінів. За допомогою історичного методу можна проаналізувати генезис понять у законодавстві й теорії. Компаративний метод дає змогу порівняти підходи різних країн до розуміння та правового регулювання адміністративної процедури й адміністративного процесу. Застосування методу аналогій, зокрема порівняння використання однакових термінів у різних галузях права, сприяє виявленню їхніх спільних ознак та особливостей.

Дата добавления: 2014-01-04