Поняття про погоду, клімат та кліматоутворюючі фактори

РОЗДІЛ 7. Основи агрокліматології

Стан атмосфери над даною територією в даний час (або за короткий проміжок часу), який характеризується сукупністю значень метеорологічних елементів, називають погодою.

Спостереження за погодою протягом багатьох років дозволяє визначити клімат даної місцевості. Кліматом називається багаторічний режим погоди, що складається в умовах даної місцевості в результаті взаємодії сонячної радіації, атмосферної циркуляції і підстилючої поверхні, причому під багаторічним режимом погоди розуміють не тільки переважні, але й взагалі можливі в даній місцевості умови погоди.

Наука, що вивчає умови формування клімату і кліматичний режим різних країн і районів називається кліматологією.

З кліматології виділилася в окрему науку агрокліматологія, яка вивчає вплив клімату на різні об’єкти і процеси с/г виробництва. Агрокліматичні дослідження дають змогу правильно розмістити культури та їх сорти на певній території залежно від грунтово-кліматичних умов, виявити потенціальні можливості клімату в підвищенні продуктивності рослинництва і тваринництва. Вони також необхідні для боротьби з несприятливими метеорологічними явищами і способів захисту рослин від шкідників і хвороб.

Формується клімат у результаті складної взаємодії атмосфери з підстилюючою поверхнею. Найважливішими факторами кліматоутворення є сонячна радіація, атмосферна циркуляція, рельєф, розподіл суші і моря.

Головна роль у формуванні клімату належить сонячної радіації. Величина надходження променистої енергії Сонця на земну поверхню визначається географічною широтою місця, від якого залежить кут падіння сонячних променів. У напрямі від екватора до полюсів кут падіння сонячних променів зменшується, отже екваторіальні і тропічні широти дістають найбільше тепла.

Внаслідок того, що широтні пояси нагріваються нерівномірно, при цьому виявляються відмінності у нагріванні земної поверхні, а також в наслідок обертання Землі навколо своєї вісі, виникає атмосферна циркуляція. Вона впливає на клімат оскільки з нею пов’язане переміщення повітряних мас, різних за своїми властивостями.

Вплив неоднорідної підстилюючої поверхні, яка неоднаково приймає і передає атмосфері сонячне тепло, поставляє в атмосферу вологу, впливає на рух повітря, визначає формування різних кліматів у межах одного теплового пояса, пояснює розбіжність границь кліматичних поясів із границями поясів освітлення.

Під впливом різниці водної поверхні і поверхні суші формуються морський і континентальний клімати. Головна відмінність континентального клімату від морського — великі, зростаючі зі збільшенням континентальності, річна і добова амплітуди коливань температури. Вологість повітря в континентальному кліматі менше, ніж у морському; зменшуються хмарність, опади, швидкість вітру.

Великий вплив на формування клімату над Океаном і над прилягаючими до нього частинами континентів мають океанські плини. Вони переносять тепло і холод. Під впливом океанських плинів клімати західних і східних узбереж на однакових широтах виявляються різними. Плини, що йдуть від екватора, несуть тепло, а ті, що йдуть до екватора, — холод. Тому у помірних широтах клімат західних узбереж материків повинний бути тепліше, ніж східних, у тропічних широтах — навпаки. Холодні плини зменшують нестійкість атмосфери, послабляють вертикальність руху повітря й обмін теплом і вологою. Випар над холодними плинами менш інтенсивний, ніж над теплими. Над ними і на границі їх з теплими плинами часто виникають тумани.

Вплив орографії (висоти і взаєморозташування нерівностей на земній поверхні) особливо значний там, де гори. Зі збільшенням висоти прихід сонячної радіації збільшується, але збільшується і випромінювання, тому температура знижується. Іноді узимку можна спостерігати зворотне явище — інверсію температури, викликану стіканням холодного повітря в котловани між хребтами. Кількість опадів з висотою зростає до відомої межі, вище якої вона зменшується. Межа ця різна, тому що залежить від вологості повітря й інтенсивності виділення вологи при піднятті (Гімалаї 1000 — 1500 м, Центральний Кавказ 2500 м). Там, де опади випадають у твердому виді і не встигають танути, на горах виникають льодовики, що роблять вплив на клімат. Кліматичним розходженням у горах сприяє різна експозиція схилів, їхнє неоднакове положення стосовно пануючих вітрів. Помітно впливають гори на клімат, як бар'єри, що затримують повітряні плини, особливо холодні, коли повітря розтікається невеликим шаром. (Прикладом може бути вплив Кримських і Кавказьких гір на клімат Чорноморського узбережжя).

В горах дуже часто виникають місцеві циркуляції повітря.

З впливом гір на стан атмосфери пов'язана вертикальна поясність кліматів, що ускладнює горизонтальну кліматичну зональність.

Розглядаючи вплив підстилюючої поверхні на клімат, необхідно звернути увагу на сучасне заледеніння, що займає значну площу в полярних районах.

Відома велика відбивна здатність льоду і снігу (альбедо до 0,9). Підраховано, що, якби льоди суцільно покрили Землю, середня температура повітря в її поверхні знизилася б приблизно на 100°С (зараз вона +15°С). Ясно, що крижаний покрив сильно знижує температуру повітря в полярних районах, збільшуючи контрасти температури між високими і низькими широтами. Під їхнім впливом підсилюється кліматична зональність.

На клімат впливає сезонний сніжний покрив, рослинний покрив і багато інших особливостей підстилюючої поверхні.

Циркуляція атмосфери відбувалася б і при однорідній підсилюючої поверхні Землі нагрівалася б неоднаково сонячними променями у високих і низьких широтах, але була б менш складною. Вплив неоднорідної поверхні, що підстилає, ускладнює циркуляцію атмосфери (приклад, мусони, місцеві вітри) і тим збільшує розмаїтість кліматів.

Величезне значення має перенос повітряними плинами вологи з водної поверхні на сушу в системі Світового вологообігу.

Всі кліматоутворюючі фактори діють разом і можуть по-різному проявлятися залежно від місцевих умов, тому на земній кулі є багато різноманітних кліматів.

Дата добавления: 2014-01-04