Поняття мотивації та класифікація мотиваційних теорій

Тема 5 МОТИВАЦІЯ ЯК ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ

Поняття мотивації та класифікація мотиваційних теорій

Зміст теорії мотивації

Мотивація — це управлінська діяльність, яка забезпечує процес спонукання себе та інших працівників на дії, спрямовані на досягнення особистих цілей або цілей організації.

У процесі історичного розвитку мотивація як економічна категорія пройшла два етапи:

— застосування політики “батога і пряника”;

— використання методів психології (згідно з доктринами Фрейда, Мейо та ін.).

Мотивація базується на двох категоріях: потребах (відчутті фізіологічної або психологічної нестачі чого-небудь) і винагородах (це те, що людина вважає цінним для себе).

Потреби бувають первинні (фізіологічні) і вторинні (психологічні), а винагороди — внутрішні (дає сама робота: зміст трудового процесу, самоповага тощо) і зовнішні (дає організація: зарплата, кар'єра, кабінет, службове авто, додаткова відпустка тощо). Узагальнену модель мотивації через потреби можна зобразити рисунок6.1.

Рисунок 5.1 - Схема моделі мотивації через потреби

Мотиваційні теорії розвивалися протягом усієї історії економічної науки. Мабуть, важко знайти економіста, який би в своїх дослідженнях не торкався мотиваційних проблем. Суттєвий внесок у розвиток теорій мотивації внесли українські вчені. Так, Михайло Вольський (1834 - 1876) вважав необхідним поліпшувати фізичні, моральні та інтелектуальні умови існування людини. Він підкреслював, що політекономія є наукою про діяльність людини, спрямовану на задоволення матеріальних і духовних потреб. Григорій Цехановецький (1833—1889) виступав проти узагальнень Адама Сміта про людську поведінку. Він зробив висновок, що багато людей намагаються поліпшити своє становище не тільки завдяки власній праці, а й за рахунок інших. Михайло Туган-Барановський (1865—1919) одним з перших у світі розробив чітку класифікацію потреб.

5.2. Зміст теорії мотивації

Протягом розвитку менеджменту склалась обґрунтована система теорії мотивації, яка є основою розробки прикладних механізмів мотивування працівників. Класифікація теорій мотивації з виділенням груп змістовних та процесних теорій подана на рисунок 5.2. Спочатку розглянемо змістовні теорії.

Рисунок 5.2 -. Класифікація теорій мотивації

Видатний український вчений Туган-Барановський виділив п'ять груп потреб: 1) фізіологічні; 2) статеві; 3) симптоматичні інстинкти та потреби; 4) альтруїстичні; 5) потреби практичного характеру.

Туган-Барановський вважав, що мотиви й інтереси негосподарського роду мали особливо великий вплив на розвиток господарства, оскільки всупереч Енгельсу люди часто віддавали перевагу корисному.

Туган-Барановський особливого значення надавав раціональним почуттям, приналежності до народностей, моральним і релігійним поглядам. Він відштовхувався від Канта та Фіхте і відзначав значущість духовності в розвитку економіки.

Ієрархію потреб за Маслоу характеризує рисунок 5.3.

Виділені такі групи потреб:

1. Потреби в їжі, воді, одязі, помешканні, сексі тощо.

2. Потреби у захисті від фізичної та психологічної небезпеки.

3. Потреби відчувати причетність до подій.

4. Потреби поваги з боку оточення (начальників, підлеглих), признання, самоповаги.

5. Потреби в реалізації своїх можливостей.

Рисунок 5.3 - Класифікація потреб за теорією Маслоу

Теорія базується на біхевіористичній доктрині, тобто на вивченні поведінки людей на відміну від вивчення свідомості, мислення. Згідно з підходами Маслоу, перші дві групи потреб називають первинними (вимагають першочергового забезпечення), а останні три — вторинними. Форма піраміди (рисунок6.3) підкреслює значення різних потреб.

Людина насамперед задовольняє перші дві групи потреб, що слід застосовувати у менеджменті. Доцільно також враховувати національні особливості, рівень культури, освіти, правове забезпечення рівності.

У теорії Мак-Клеланда йдеться про те, що треба враховувати три потреби:

— влади;

— успіху;

— причетності.

Згідно з двофакторною теорією Герцберга всі фактори поділяються на гігієнічні та мотиваційні (табл.5.1).

Таблиця 5.1 - Двофакторна теорія Герцберга

Фактори
Гігієнічні	Мотиваційні
Політика фірми і адміністрації	Успіх
Умови роботи	Просування по службі
Заробіток	Визнання та схвалення результатів роботи
Міжособисті відносини з начальником, колегами, підлеглими	Висока міра відповідальності
Рівень безпосереднього контролю за роботою	Можливості творчого та ділового зростання

Гігієнічні фактори пов'язані із середовищем, яке оточує працівника, а мотиваційні — зі змістом самої роботи. Між теоріями Маслоу і Герцберга є певний зв'язок, який характеризується згідно з табл.5.2.

Таблиця 5.2 - Зв'язок між факторами теорій Маслоу і Герцберга

Фактори	Потреби
Мотиваційні	Самовираження
	Поваги
Гігієнічні	Соціальні
	Безпеки і захищеності
	Фізіологічні

Прикладне значення теорії Герцберга базується на тезі про те, що праця, яка приносить задоволення, сприяє забезпеченню психологічного здоров'я людини. Трудові успіхи, визнання заслуг, міра відповідальності, службове та професійне зростання посилюють позитивні мотиви поведінки людини в процесі праці, оскільки ці фактори підвищують задоволеність роботою.

Основні характеристики змістовних теорій подані на рисунку 5.4.

Рисунок 5.4. Основні характеристики змістовних теорій

Наведемо коротку характеристику процесних теорій.

Теорія очікувань базується на очікуванні появи якоїсь події.

Наприклад, після закінчення інституту випускник очікує скерування на роботу. Виділяють такі очікування:

— щодо “затрат—результатів” (робітник економить матеріал і очікує підвищення розряду);

— щодо “результатів—винагород” (працівник чекає винагороду);

— щодо цінності заохочення або винагороди.

Згідно з теорією справедливості працівники суб'єктивно порівнюють свої винагороди із затраченими зусиллями та з винагородами інших працівників, які виконують аналогічну роботу. Доки працівники не будуть вважати винагороди справедливими, їхня віддача в роботі буде низькою.

Комплексна теорія Портера—Лоулера базується на моделі, яка показана на рисунок 5.5. Модель враховує цінність винагород, зв'язки “зусилля—винагорода”, здібності, характер, роль працівника.

Рисунок 5.5 - Схематична модель комплексної теорії Портера-Лоулера

Розглянуті теорії мотивації можуть застосовуватися при побудові будь-яких прикладних мотиваційних систем. Тут слід ураховувати те, що використання тих чи інших теорій або їхніх елементів визначається станом внутрішнього і зовнішнього середовища організації, особливостями груп працівників, рівнем підготовки робочої сили тощо. Це стосується проблем формування, фінансування, кредитування, соціального захисту, ціноутворення, адміністрування та ін. Так, у процесі матеріального стимулювання доцільно враховувати всі змістовні та процесні теорії. Однак для різних категорій працівників перевага буде віддаватися тим теоріям чи їх окремим елементам, які зможуть найбільше задовольнити потреби та забезпечити вагомі винагороди.

Дата добавления: 2014-01-04