Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Методи макроекономічного аналізу. Макроекономічні моделі і величини

Для виконання своїх функцій макроекономіка має спиратись на певні методи та принципи, які в сукупності становлять її методологію.

Макроекономіка базується на принципах матеріалістичної діалектики як загального методу пізнання економічного життя суспільства; використовує такі методи як: аналіз, синтез, індукція, дедукція, наукова абстракція.

Головним методом розкриття предмету макроекономіки, тобто причинно-наслідкового механізму функціонування та розвитку національної економіки, є моделювання. За словниковим визначенням модель (від фр. model) – зразок. Отже, модель – це деякий спеціально створений зразок (об’єкт або змодельоване явище), що включає в себе всі (осмислені й бажані) характеристики досліджуваного об’єкту або явища.

Макроекономічне моделювання являє собою формалізацію (логічну, графічну, алгебраїчну), тобто опис різних економічних явищ та процесів з метою виявлення взаємозв’язків та взаємозалежностей між ними. Так, за допомогою алгебраїчної формалізації макроекономіка визначає попит національного ринку в цілому, тобто сукупний попит як суму попиту споживачів, інвестиційного попиту підприємців, попиту на товари і послуги з боку держави, попиту закордонних споживачів вітчизняного експорту. В якості прикладу графічного способу побудови моделі можна навести графічну модель взаємодії сукупного попиту і сукупної пропозиції – модель AD-AS.

Будь-яка модель (та її формалізація у вигляді концепції, рівняння, графіку) є спрощеним, абстрактним віддзеркаленням реальності, тому що всі конкретні деталі на можуть бути одночасно прийняті до уваги при проведенні дослідження. Тому жодна макроекономічна модель не абсолютна, не вичерпна, не всеохоплююча. Вона не дає єдино вірної відповіді, адресованої конкретним країнам в конкретний момент часу. Однак, за допомогою таких узагальнюючих моделей визначається комплекс альтернативних способів управління динамікою зайнятості, випуску, інфляції, інвестицій, споживання, валютного курсу та інших економічних перемінних, показників, параметрів.

В макроекономічних моделях розрізняють екзогенні та ендогенні перемінні, показники, параметри, чинники. Створити макромодель означає знайти функцію, яка поєднує ендогенні та екзогенні величини. Екзогенні (або зовнішні) величини (параметри, перемінні, показники) – ті, значення яких визначається поза моделлю. Вони – вихідні дані для побудови моделі. Ендогенні (внутрішні) – їх вірогідні значення визначаються в процесі розв’язання моделі.

В макроекономіці використовуються також й агреговані величини. Вони відбивають сукупність специфічних економічних одиниць так, ніби-то ті складають одне ціле.

За тим же принципом – принципом агрегування – визначаються й макроекономічні суб’єкти. Так, суб’єктами макроекономіки н виступають:

- сектор домашніх господарств – всі приватні господарства країни, діяльність яких спрямовано на задоволення власних потреб;

- підприємницький сектор – сукупність всіх фірм, підприємств та організацій, які зареєстровані в межах країни;

- державний сектор – всі державні установи та організації;

- сектор “закордон” – вся сукупність економічних суб’єктів, які знаходяться за межами даної країни, а також іноземні державні інститути.

Об’єктивна трудність при побудові моделі для дослідників полягає в тому, щоб забезпечити достатність передумов з точки зору поставленої мети і уникнути помилкових висновків для макроекономічної політики; визначитись з певним набором екзогенних та ендогенних чинників, що будуть враховані при побудові моделі. В той же час, модель може бути достатньо реалістичною, але дуже складною, тоді як простота моделі – одне з найважливіших вимог до неї з точки зору можливостей її використання в процесі дослідження. Однак і надмірна спрощеність моделі може призвести до виключення з аналізу суттєвих факторів, внаслідок чого висновки виявляться невірними. Тому найбільш складним моментом побудови будь-якої моделі є визначення кола екзогенних та ендогенних чинників і факторів, суттєвих для макроекономічного аналізу конкретної проблеми.

Забезпечена за допомогою моделей багатоваріантність вирішення економічних проблем дозволяє досягати необхідної альтернативності і гнучкості макроекономічної політики. Використання макроекономічних моделей дає можливість оптимізувати поєднання інструментів бюджетно-податкової, кредитно-грошової, соціальної, зовнішньоекономічної та ін. політики, успішно координувати заходи уряду щодо управління циклічними коливаннями економіки.

Такі узагальнені макроекономічні моделі, як модель кругових потоків, AD-AS, IS-LM, „хрест” Кейнса, криві Філіпса і Лафера, модель Слоу являють собою загальний інструментарій макроекономічного аналізу і не мають будь-якої національної специфіки. Специфічними можуть бути значення емпіричних коефіцієнтів і конкретні форми функціональних залежностей між економічними змінними в різних країнах. Оцінка будь-якої моделі повинна даватись за критерієм її корисності в процесі пізнання економічної динаміки і управління її показниками.

Наряду з класифікацією економічних параметрів як екзогенних, ендогенних та агрегованих, використовується й інше групування, пов’язане зі способом вимірювання їх у часі. На підставі цього критерію розрізняють перемінні запасу та перемінні потоку. Перемінні запасу можуть бути виміряними лише в певний момент часу і характеризують стан об’єкта дослідження на певну дату – на початок або кінець періоду (року, місяця і т.ін.). Прикладами перемінних запасу можуть служити державний борг, загальна кількість безробітних. Перемінні потоку вимірюються в одиницю часу (за місяць, квартал, рік і т.ін.) і характеризують власне „течію” економічних процесів у часі: розмір споживчих витрат за рік, обсяг інвестицій за рік, чисельність тих, хто втратив роботу протягом кварталу і т.ін. Потоки спричиняють змінення в запасах: накопичення бюджетних дефіцитів за кілька років призводить до збільшення державного боргу; змінення запасу капіталу наприкінці поточного року може бути представлено як потік чистих інвестицій за рік. Взаємозв’язок запасів і потоків становить основу макроекономічної моделі кругових потоків.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Об’єкт та предмет макроекономіки | Модель кругових потоків
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 955; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.