Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Облік дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги


Покупці– це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги).

Замовники– це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншими учасниками договору.

Дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги виникає, коли підприємство реалізує товари в кредит, тобто з відстроченням платежу.

Дебіторська заборгованість, пов’язана з реалізацією товарів, робіт, послуг оцінюється:

 

а) в момент визнання – за первісною вартістю:

Первісна Сума Торгівельні Вартість

вартість = одерж. - знижки - повернутих

доходу товарів

б) на дату складання балансу – за чистою реалізаційною вартістю:

Чиста Сума поточної Резерв

реалізаційна = дебіторської - сумнівних

вартість заборгованості боргів

 

Форми та порядок розрахунків між підприємствами визначається в господарських договорах.

Договір купівлі-продажу є основним документом, який визначає права і обов’язки постачальників та покупців. В договорі наводяться: найменування та кількість товарів, їх ціна, строки та умови поставки, порядок розрахунків та інше.

На підставі договорів підприємство-продавець складає рахунок або рахунок-фактуру, який підлягає оплаті покупцем. Після здійснення оплати матеріальні цінності відпускаються підприємству-покупцю за накладною, товарно-транспортною накладною, актом прийнятих робіт, послуг.

 

Для обліку дебіторської заборгованості покупців і замовників призначено рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

Рахунок 36 – активний, балансовий, призначений для обліку розрахунків з покупцями і замовниками. До рахунку 36 відкривають такі субрахунки:

361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;

362 «Розрахунки з іноземними покупцями»;

363 «Розрахунки з учасниками ПФГ»

ПФГ - промислово-фінансові групи, багатофункціональні структури, створені на основі об'єднання капіталів підприємств, кредитно-фінансових установ та інших організацій з метою максимізації прибутку, підвищення ефективності виробничих і фінансових операцій, посилення конкурентноздатності на внутрішньому і зовнішньому ринках, зростання економічного потенціалу всієї групи у цілому і кожного із її учасників окремо.

По дебету рахунка 36 відображається продажна вартість реалізованої продукції, яка включає ПДВ, АЗ та інші податки, що підлягають перерахуванню до бюджету та включені до вартості реалізації, по кредиту – сума платежів, які надійшли на рахунок підприємства в банківських установах чи в касу та інші види розрахунків.

Сальдо рахунку дебетове означає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію.



 

1) Реалізація продукції (робіт, послуг) покупцям:

Дт 36 Кт 701

2) Повернута покупцями продукція, надання покупцям знижок після дати реалізації продукції, відмова покупців від оплати законних підставах:

Дт 704 Кт 36

 

3) На суму належних платежів із доходу від реалізації продукції (податок на додану вартість, акцизний та інші збори й обов'язкові платежі):

Дт 701, 702, 703 Кт 641

 

4) Списання кредиторської заборгованості покупця у зв'язку з тим, що минув строк позовної давності:

Дт 361 Кт 717

 

Синтетичний облік розрахунків з покупцями і замовниками ведуть в Журналі №3. Аналітичний облік ведеться за кожним покупцем та замовником, за кожним пред’явленим до сплати рахунком.

 

3. Резерв сумнівних боргів (рахунок 38)

Дебіторська заборгованість наносить економічну шкоду підприємству, яке її має. Адже частина цього капіталу вилучена з обороту підприємства і бере участь у виробничо-фінансовій діяльності боржника. Виходячи з діючого законодавства підприємства мають право створити резерв сумнівних боргів.

Сумнівний борг– це дебіторська заборгованість, щодо якої існує ймовірність її неповернення боржником.

Резерв сумнівних боргів створюється тільки для дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги і не стосується інших видів дебіторської заборгованості. Поточна дебіторська заборгованість, яка не пов'язана з реалізацією продукції (робіт, послуг) і визнана безнадійною, списується з балансу на інші операційні витрати.

 

Щоб визнати дебіторську заборгованість безнадійною, не потрібно документального підтвердження, досить, щоб була виконана одна з умов:

1) закінчився строк позивної давності (3 роки);

2) існує впевненість в тому, що боржник не погасить свою заборгованість.

Безнадійна дебіторська заборгованість списується в момент її визнання за рахунок резерву сумнівних боргів, якщо не вистачило сум резерву, то різниця списується на витрати періоду.

 

Резерв сумнівних боргів можна розрахувати двома методами:

1) виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;

2) на основі класифікації дебіторської заборгованості.

 

Перший метод ґрунтується на інформації про платоспроможність дебіторів, яка оприлюднюється в засобах масової інформації, а підприємство веде досьє на кожного з них. Вивчення динаміки показників балансу дебіторів дозволяє, у певному діапазоні ймовірності, визначити рівень неповернення боргів. Відсоток неповернення боргів необхідно розрахувати і затвердити підписом керівника організації.

 

Другий метод ґрунтується на припущені, що тенденція неповернення боргів, яка визначається за минулий період, збережеться надалі. Період спостереження за тенденціями неповернення боргів може становити від півроку до трьох років.

 

Облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення, ведеться на рахунку 38 „Резерв сумнівних боргів”.

Рахунок 38 – контрактивний, балансовий, застосовується для уточнення оцінки дебіторської заборгованості покупців і замовників, яка обліковується на рахунках 36, 37.

По кредиту рахунка відображається створення резерву, по дебету – списання сумнівної дебіторської заборгованості та зменшення нарахованих резервів. Рахунок не закривається в кінці звітного періоду, його сальдо – сума потенційної безнадійної заборгованості.

 

1) Створено резерв сумнівних боргів:

Дт 944 Кт 38

2) Списано частину безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву:

Дт 38 Кт 36, 37

3) Списана інша частина безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок витрат періоду:

Дт 949 Кт 36, 37.

 

4) Сума, що надійшла від дебіторів і була раніше визнана безнадійною, включається до складу інших операційних доходів з одночасним зменшенням резерву сумнівних боргів:

Дт 38 Кт 716

 

5) Якщо після створення резерву фінансовий стан боржника поліпшився, то складається запис методом червоного сторно:

Дт 944 Кт 36

 

4. Облік розрахунків з різними дебіторами

До складу іншої дебіторської заборгованості відносяться:

- розрахунки за виданими авансами (371);

- розрахунки з підзвітними особами (372);

- розрахунки за нарахованими доходами (373);

- розрахунки за претензіями (374);

- розрахунки за відшкодуванням завданих збитків (375);

- розрахунки за позиками членам кредитних спілок (376);

- розрахунки з іншими дебіторами (377).

Облік поточної дебіторської заборгованості за розрахунками з іншими дебіторами ведеться на рахунку 37 „Розрахунки з різними дебіторами”.

По дебету рахунка 37 відображається виникнення дебіторської заборгованості, по кредиту – її погашення чи списання.

Синтетичний облік розрахунків з різними дебіторами ведуть в Журналі №3. Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

Облік розрахунків за виданими авансами

 

Облік розрахунків за виданими авансами ведуть на субрахунок 371 «Розрахунки за виданими авансами».Він використовується для відображення операцій з надання авансів різним організаціям відповідно до умов договору.

Окремі організації не можуть почати виконання робіт до моменту отримання авансу від замовника. Це стосується будівельних, науково-дослідних, юридичних, аудиторських організацій та подібних до них, які вимагають від замовника часткової оплати (авансу), щоб розпочати виконання роботи на перших етапах, а також розрахунків із постачальниками в порядку передоплати за виробничі запаси.

1) Оплата авансом відображається у платника:

Дт 371 Кт 31

2) На суму податкового кредиту з податку на додану вартість:

Дт 641 Кт 644

 

3) Отримання виробничих запасів та малоцінних предметів, за які раніше було перераховано аванс, відображається:

Дт 20, 22 Кт 63

 

4) На суму податкового кредиту з податку на додану вартість складають:

Дт 644 Кт 63

5) Зарахування передоплати (авансу), раніше виданої постачальнику здійснюють:

Дт 63 Кт 371

6) Погашення боргу постачальнику (загальна сума за мінусом авансу):

Дт 63 Кт 31

 

Облік розрахунків з підзвітними особами

 

Порядок видачі коштів під звіт і звітування за їх використання регламентується Інструкцією про службові відрядження в межах України і за кордоном, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59, та змінами до неї від 10.06.1999 р. № 146.

Підзвітні особи —це працівники підприємства, яким видані грошові кошти під звіт. Список осіб, які мають право отримувати в касі готівку під звіт, затверджується керівником підприємства.

Під звіт видається готівка на операційні, господарські та витрати, пов'язані з від­рядженням, на визначений термін і мету.

Видача грошових коштів під звіт оформляється видатковим касовим ор­дером на підставі наказу керівника, акта, заяви, при умові, що за працівником немає заборгованості по раніше одержаних авансах. Підзвітна особа зобов'язана надати Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт і пред'явити підтверджувальні документи, а також внести до каси невикористану суму в такі терміни:

1) якщо працівник отримав кошти з каси або на особисту платіжну картку:

- при відрядженні — до закінчення 5-го банківського дня, наступного за днем завершення відрядження;

- по сумах на закупівлю сільськогосподарської продукції — не пізніше 5-го банківського дня, що йде за днем закупівлі, але вклавшись у 10 робочих днів від дати видачі готівки;

- по інших сумах — наступного робочого дня після видачі під звіт.

2) якщо працівник отримав кошти на корпоративну платіжну картку:

- при відрядженні - до закінчення 3-го банківського дня, після завершення відрядження (безготівкові розрахунки – 10-го);

- для виконання окремої цивільно-правової дії - до закінчення 5-го банківського дня, наступного за днем завершення цивільно-правової дії.

 

Службовим відрядженнямвважається поїздка працівника за розпоряджен­ням керівника підприємства на певний термін до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Скерування працівника у відрядження оформляється наказом (розпоряджен­ням) керівника по підприємству з випискою посвідчення про відрядження, яке має бути оформлене належним чином. Підприємство, яке скеровує працівника у від­рядження, повинне зареєструвати факт видачі посвідчення про відрядження тако­му працівникові у спеціальному журналі.

Термін відрядження визначається керівником, але не може перевищувати в межах України — 30 календарних днів, за кордон — 60 календарних днів. Фак­тичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної роботи.

Після документального оформлення відрядження відрядженому працівникові перед від'їздом необхідно видати грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання житла і добові.

Граничні норми добових витрат визначено абз. 4 пп. 140.1.7 ПКУ.

Витрати У межах України За кордон
Розмір Сума Розмір Сума
Витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати) 0,2 розміру МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день 229,40 грн. 0,75 розміру МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день 860,25 грн.

 

Наведені норми встановлено для працівників підприємств усіх форм власності, крім державних службовців та осіб, які направляються у відрядження підприємствами, що повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів, для яких постановою КМУ від 02.02.2011 р. N 98 встановлено окремі норми.

 

Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на активно-пасивному субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами». Сальдо субрахунка 372 може бути як дебетовим, так і кредитовим. Воно відображається розгорнуто і в балансі: дебетове сальдо показується в складі оборотних активів, а кредитове — у зобов’язаннях.

При використанні журнальної форми обліку для обліку розрахунків з підзві­тними особами призначений Журнал № 3, в якому поєднується синтетичний і ана­літичний облік по субрахунку 372. Журнал № 3 ведеться в аналітичному розрізі, тобто по кожній підзвітній особі. У кожному окремому рядку відображаються сума виданого авансу, сума витрат на підставі затвердженого авансового звіту, повернена сума невикористаних грошових коштів, відшкодовувана сума перевитрат, сума підзвітних коштів, щодо яких не подано авансовий звіт і які не повернуто до каси підприємства.

Облік рахунків за нарахованими доходами

 

Субрахунок 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» призначений для відображення нарахованих дивідендів, відсотків, роялті, які належить отримати підприємству від спільної діяльності, володіння корпоративними правами в порядку участі в капіталі, в асоційованих і неасоційованих підприємствах.

 

Дивіденди — це доходи, які отримуються за корпоративними правами у вигляді частини прибутку, включаючи доходи, нараховані як відсотки на акції, придбані у юридичних осіб чи на внески до їхніх статутних капіталів

 

Відсотки — це доходи, пов'язані з платежами позичальника (дебітора) на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених ним на певний термін коштів чи майна. До відсотків належать платежі за: використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит на умовах комерційного кредиту; використання коштів, залучених на депозит; придбання населенням товарів у кредит; використання майна, зданого в оренду (лізинг, рента); придбані акції, облігації, ощадні сертифікати тощо.

 

Роялті — це періодичні відрахування продавцеві (ліцензіарові), які згідно з ліцензійною угодою сплачує ліцензіат за право користуватися предметом ліцензійної угоди — винаходом, патентом, записами на різних носіях інформації, товарним знаком правом на промислові та наукові зразки, виданням книги, прокатом кінофільму, постановкою п'єси, виконанням авторської музики тощо.

До роялті відноситься плата за право розробки природних ресурсів, яку перераховує користувач (концесіонер) власникові землі або надр; частина доходів від ренти, отриманих за використання авторських і суміжних прав, патентів чи інших видів інтелектуальної власності, а також авторський гонорар.

 

Дивіденди підприємство отримує у вигляді доходів від інвестицій:

- у спільні підприємства;

- в асоційовані підприємства;

- в дочірні підприємства.

 

Дивіденди від спільного підприємства інвестор отримує внаслідок збільшення його частки в чистих активах об'єкта інвестування, зокрема внаслідок отримання спільними підприємствами прибутку або збільшення їх власного капіталу та інших подій (переоцінка необоротних активів, інвестицій тощо).

 

Нарахування доходів від спільної діяльності оформляється:

Дт 14 Кт 722

 

Дивіденди від асоційованих підприємств (об'єднаних юридичних осіб) та від дочірніх, що належать інвестору, нараховуються так:

Дт 14 Кт 721, 723

На суму належних інвестору доходів складається запис:

Дт 373 Кт 14

Отримання дивідендів оформляється:

Дт 31 Кт 373

 

Отримані збитки від діяльності спільних, асоційованих і дочірніх підприємств списуються на втрати від участі в капіталі за рахунок зменшення інвестицій:

Дт 961, 962, 963 Кт 14

Отримані дивіденди та відсотки від неасоційованих підприємств відображаються на рахунку 73 «Інші фінансові витрати» записом:

Дт 373 Кт 731, 732, 733

Отримання нарахованих доходів відображається:

Дт 30,31 Кт 373

Витрати, пов'язані з фінансовими витратами:

- нарахуванням відсотків банку за кредит:

Дт 951 Кт 31, 30

- інші витрати (нарахування відсотків за договорами кредитування (крім банків), фінансового лізингу та ін.):

Дт 952 Кт 31, 30

Облік розрахунків за претензіями

Субрахунок 374 «Розрахунки за претензіями»слугує для контролю за договірною дисципліною та відшкодуванням витрат при доставці вантажів й порушенні умов договорів поставок. На субрахунку 374 обліковуються претензії, які висуває підприємство постачальникам, підрядникам, транспортним організаціям, що визнані винними юридичними особами чи господарським судом.

 

На субрахунку 374 ведеться облік претензій за:

- завищення цін на виробничі запаси й інші цінності;

- арифметичні помилки при підрахунках сум у документах;

- невідповідність якості поставлених цінностей умовам договору;

- нестачу вантажів при прийманні на залізниці, на складі;

- браковану продукцію;

- у оплату простоїв з вини постачальника;

- помилково списані чи зараховані на поточні рахунки суми з вини працівників банку;

- нестачі вантажів при їх перевезенні;

- пені, штрафи, неустойки за порушення умов договору; інші причини.

 

Суми претензій розраховуються на основі актів приймання матеріальних цінностей, письмової згоди постачальників відшкодувати збитки, рішень господарських судів, розрахунків бухгалтерії щодо нестач, крадіжок у дорозі тощо.

 

Претензія розглядається в місячний термін із дня її отримання. Про результати розгляду заявникові повідомляється письмово.

 

Виставлені до постачальників претензії оформляються записами:

Дт 374 Кт 63 (нестачі)

68 (простої, брак, завищення цін)

20 (арифметичні помилки, брак матеріалів)

31 (погашено суми недостач)

715(з вини постачальників)

 

Задоволені претензії відображаються записами:

Дт 20 (відшкодовані постачальником нестачі) Кт 374

30, 31 (внесені суми нестач)

При відмові у задоволенні позову рішенням суду:

Дт 944 К 374

 

Облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків

 

Субрахунок 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» призначений для розрахунків за шкоду, заподіяну в результаті нестач і витрат від псування цінностей, нестач і крадіжок готівки, якщо винна особа не встановлена. Факти розкрадань, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей — досить типове явище на українських підприємствах. При цьому виникає питання хто і в якому розмірі повинен відшкодовувати виявлені крадіжки, нестачі, псування.

 

Покриття працівниками шкоди в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, відбувається за розпорядженням власника чи уповноваженої ним особи, а в інших випадках — шляхом подання власником позову до районного (міського) суду.

Розмір шкоди визначається за фактичними витратами на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості матеріальних цінностей за мінусом зносу за встановленими нормами.

 

Щоб притягти особу до відповідальності, треба врахувати:

- наявність і розмір шкоди: неправомірні дії та обставини, за яких заподіяно шкоду;

- чи входили до функцій працівника відповідні обов'язки;

- чи були створені належні умови для зберігання цінностей;

- майновий стан працівника;

- ступінь вини працівника;

- правомірність застосування повної чи часткової матеріальної відповідальності.

 

Розглянувши ці фактори, суд, як правило, може пом'якшити покарання та знизити розмір відшкодування, якого вимагає керівник підприємства.

У податківців немає законних підстав цікавитися тим, чи перерахував власник до бюджету суму різниці між розміром завданої шкоди та її відшкодуванням у кратному розмірі, а тому вона може повністю залишатися на підприємстві, за винятком випадків, коли виявлено нестачу дорогоцінних металів, іноземної валюти та деяких інших.

 

Втрати матеріальних цінностей виявляються при інвентаризації. Якщо на момент виявлення нестачі винну особу не встановлено, то витрати списують проводкою:

Дт 947 Кт 20,22 (нестача запасів);

Кт 10, 11, 12 (необоротних активів);

Кт 30 (нестача або крадіжка готівки).

 

Виявлення нестач та віднесення їх на винних осіб:

Дт 375 Кт 716

 

Погашення заборгованості (крадіжки, нестачі, псування):

Дт 30,31,20,66 Кт 375

 

Якщо виявлено нестачу необоротних активів:

Дт 375 Кт 746

 

Перерахування різниці в цінах до бюджету:

Дт 716, 746 Кт 642.

 

Розрахунки за позиками членам кредитних спілок

 

Субрахунок 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок» ведеться в кредитних спілках, які відкриваються на підприємствах, за місцем проживання громадян або за професійною ознакою та ін. Кредитні спілки є добровільними об'єднаннями громадян, що належать до небанківських кредитно-фінансових установ і вважаються неприбутковими організаціями. Засновниками і членами (не менше ніж 50 осіб) є громадяни не молодші 18-ти річного віку. Кредитні спілки створюються і діють на підставі статуту, погодженого з регіональним підрозділом НБУ щодо операцій кредитування членів кредитних спілок, надання позичок іншим кредитним спілкам й організаціям.

 

Кредитні спілки віднесені до неприбуткових організацій, тому не сплачують податку на прибуток із внесків членів спілки та з відсотків за позики, а також не сплачують податку на додану вартість.

 

Якщо кредитна спілка проводить семінари, лекції, фестивалі, свята і реалізує пропагандистські матеріали, вироби зі своєю символікою, то операції будуть відображатися у звичайному порядку як операційна діяльність промислового підприємства.

 

Облік розрахунків з іншими дебіторами

 

Субрахунок 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» використовують для обліку розрахунків із таких операцій, які не можуть бути відображені на попередніх субрахунках (спільна діяльність без утворення юридичної особи, розрахунки з персоналом (крім розрахунків з оплати праці та підзвітними особами), сплата мита й митних зборів, приватизація цілісних майнових комплексів, перерахування орендної плати до бюджету, а також плати за оренду необоротних активів орендодавцям, нарахування концесіонером дотацій з бюджету тощо).

 

На субрахунку 377 ведеться облік розрахунків із персоналом підприємства за надані їм позики на будівництво житла та садових будинків, пошиття фірмового одягу, створення основних засобів для спільної діяльності тощо. Такі операції оформляються записом:

Дт 377 Кт 30 (надання позик), 22.

 

Продаж об'єктів основних засобів або майнових комплексів різним юридичним і фізичним особам (продаж інших необоротних та нематеріальних активів) відображається:

Дт 377(за договірною вартістю) Кт 742, 743.

 

Оплачено за інформаційні, юридичні, консалтингові послуги та дослідні роботи сторонніх організацій:

Дт 377 Кт 31, 30.

 

Переведено митниці нараховане мито:

Дт 377 Кт 31

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Дебітори –це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій, заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів та інших активів | Економічна суть і значення інвестиційної діяльності підприємств

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 3379; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.027 сек.