Основні фактори туристської мотивації

У загальному вигляді туризм − це задоволення, активний або пасивний відпочинок, дозвілля і розвага. Проте кожна людина уявляє собі туризм досить індивідуально, залежності від віку, освіти, життєвого досвіду, сімейного стану, доходу та інших чинників.

Виокремлюють групи населення, які мають деяку спільність щодо розуміння принципів бажаного відпочинку і приймають аналогічні рішення при виборі подорожі.

Існує низка чинників, що впливають на туристські мотиви, які необхідно враховувати при вивченні попиту на турпродукт і при формуванні програм обслуговування.

Прийнято виділяти домінуючі і побічні чинники туристської мотивації, що мають певні можливості посилювати свій вплив на поведінку споживача і процес прийняття ним рішення про подорож і вибір туристського продукту.

1. Вік. Мотивація вибору подорожі значно залежить від віку і самостійності при ухваленні рішення або можливості впливати на його вибір:

· діти віком до двох років. Рішення самостійно не приймають, але опосередковано значно впливають на вибір батьками виду відпочинку;

· діти дошкільного віку (до семи років). Подорожують з батьками (за рідкісним виключенням − в організованих групах), рішення самостійно не приймають, але впливають на батьків або осіб, їх супроводжуючих. Концепція відпочинку орієнтована на потреби дитини;

· школярі (до 18 років). В основному фінансово залежні, мають обмежену самостійність, найчастіше слідують на відпочинок у складі груп, відрізняються високою допитливістю. Орієнтація на пізнавальний і активний відпочинок;

· молодь, студенти (до 25 років). Зазвичай, мають достатню освіту, високу вимогливість до задоволення пізнавальних результатів, активного відпочинку, схильні до самостійності, індивідуального або самодіяльного туризму, комунікабельні, з яскраво вираженими пригодницькими мотивами. Згідно переважаючої на заході концепції, до створення сім’ї вважають за необхідне подивитися світ, що враховується турфірмами при розробці турпродукту: для цієї категорії туристів існує багато пропозицій і найбільша кількість знижок;

· туристи віком 25-35 років. Зазвичай сімейні, з малолітніми дітьми, пов’язані необхідністю закріплення свого стану в суспільстві, службовою кар’єрою. На відпочинок виділяють мало часу і коштів, направляючи їх в основному на зміцнення фінансового положення сім’ї. Винятком є туристи з категорії ‟нових росіянˮ, мотивації яких непередбачувані і можуть звестися до інтенсивного розкидання грошових коштів, вимозі розваг;

· туристи віком 35-50 років. Віддають перевагу активному, менш пізнавальному, спокійнішому відпочинку, частіше без дітей і без партнера. Як правило, забезпечені, знають ціну грошам і розвагам. Основний мотив − за свої гроші отримати відмінний відпочинок, адекватний вкладеним коштам і життєвому досвіду;

· туристи віком від 50 років і старше. За рідкісним винятком, мають відносно слабкі фізичні можливості, схильні до нездужань. Їм показані суттєві кліматичні обмеження. Віддають перевагу пізнавальному відпочинку, зазвичай, поза сезоном, а також опосередковано пов’язаному з лікуванням. Основна мотивація − можливість спокійного відпочинку, виняткова мотивація − ‟встигнути побачитиˮ.

2. Освіта. Цей чинник ініціює позиви побачити безпосередньо явища, пам’ятки, культурно-видовищні події. Виокремлюють такі рівні освіти: початкова, середня, середньо спеціальна, вища та ін. Не є виключенням туристи, які не мають освіту, а лише життєвий досвід.

При комплектуванні груп співробітникам турфірм бажано враховувати рівень освіти туристів, що дозволить виявляти спільність інтересів при відвідуванні культурних і розважальних центрів, спростить обслуговування і супровід груп.

3. Соціальна приналежність. Значно впливає на мотивацію вибору відпочинку. Виділяють такі соціальні групи:

· робітники і службовці. Зайняті монотонною роботою, вони схильні до прагнення до активного відпочинку і складають значний контингент туристів. У розвинених країнах мають чітко обумовлену трудовим договором відпустку і можуть планувати туристську поїздку. Дохід, як правило, достатній для того, щоб виділити частину коштів на туризм;

· учні і студенти. Через свої вікові і соціальні особливості та характерні у зв’язку з цим прагнення до розширення і підтвердження знань складають частину груп пізнавального туризму. Випробовують вплив пізнавальних результатів;

· пенсіонери. У більшості країн мають пільги і дотації, використання яких в умовах обмежень кліматичного характеру дозволяє їм здійснювати туристські поїздки у ‟середнійˮ та ‟низькийˮ сезони;

· фермери і працівники підсобних господарств. Через відсутність чітко регульованої відпустки або можливості виділення часу на відпочинок є виключно несприятливою для туризму групою. У західних країнах фермери складають туристський контингент в ‟середнійˮ і ‟низькийˮ сезони, а також в зимовий час. Активно беруть участь у різдвяних і новорічних турах.

4. Менталітет. Визначається в основному дією суспільства, в якому людина проводить велику частину свого часу, що, у свою чергу, залежить від рівня освіти і займаного в суспільстві положення. При виборі виду відпочинку цей фактор має велике значення, особливо для туристів віком старше 18 років, у період становлення особи (з віком підвищуються здатність до компромісу та пристосовність). Теза ‟буття визначає свідомістьˮ є дуже актуальною при вивченні принципів мотивації. Зазвичай під час відпочинку має місце прагнення до заповнення емоцій і відчуттів, яких бракує.

5. Конфесія. Вплив цього чинника проявляється в тому, що ті, які вірують, зазвичай, відторгають розважальні програми, наприклад вар’єте, стриптиз-шоу, казино. Представники релігійних груп здійснюють тури, які відповідають їх переконанням і задовольняють їх пізнавальні і духовні інтереси відповідно до способу життя, віросповідання, можливостей здійснення обрядів і молитов.

6. Дохід. Відіграє суттєву роль в туризмі. Турист вибирає рівень туристського обслуговування і вид подорожі відповідно до їх вартості і своїх матеріальних можливостей. Люди забезпечені подорожують вибірково. Люди з низьким доходом здійснюють найменше число туристських поїздок. Підвищення життєвого рівня змінює пріоритети. Прибутковість різних категорій населення, що становлять потенційний контингент туристів, впливає на формування планованого відпочинку.

7. Сімейний стан. Суттєво впливає на мотивацію вибору подорожі. Виокремлюють такі групи сімейної приналежності:

· діти і школярі. Здатні впливати на батьків у виборі тих країн, де були їх шкільні товариші;

· молодь. Вільна від сім’ї і тому має усі передумови для активних подорожей;

· подружжя з дітьми або особи, супроводжуючі дітей. Прагнуть забезпечити відпочинок дитини. Відносно обмежені у можливості вибору виду відпочинку та розваг;

· сімейні пари. Зазвичай, мають у розпорядженні достатні кошти для відпочинку, мають перевагу не підшукувати собі партнера на період подорожі. Рідше вибирають пізнавальні тури, частіше − пляжний відпочинок.

7. Робота. Її вид, характер, напруженість опосередковано впливають на формування мотивів вибору подорожі, оскільки саме на роботі людина проводить велику частину часу, схильна до сильного впливу виду трудової діяльності (розумовою або фізичною) і трудового колективу.

8. Відпустка. Її наявність, тривалість, а також дотації до відпустки впливають на мотивацію подорожі і вибір туристського продукту. Відсутність відпустки позбавляє людину можливості здійснювати тривалі тури, залишаючи лише маршрути вихідного дня.

Дослідження відомої консультаційної фірми ‟Horwath UKˮ підтвердили тенденцію до скорочення, причому швидкими темпами, відпускного часу, що в майбутньому може відобразитися на розвитку міжнародного туризму.

За результатами досліджень, тривалість відпустки в майбутньому може складати три-чотири дні, включаючи вихідні, але вони надаватимуться з більшою частотою. Люди віддаватимуть перевагу проводити такі відпустки в регіоні, де вони проживають, в одному часовому поясі.

Дослідження ‟Horwath UKˮ виявили нового споживача туристських послуг − з вищим рівнем доходу, але з лімітованим часом. Це означає, що туристським організаціям належить розробляти нову маркетингову стратегію і створювати новий турпродукт для споживача, який має право вимагати від туристської індустрії надання йому високоефективних методів вибору і придбання турпродукту без відстрочення і очікування.

9. Здоров’я. Фізична підготовка, імунітет, спортивні навички значною мірою визначають вибір подорожі. Людина, що ніколи не стояла на лижах, не вибере відпочинок за програмою ‟Ski-extremeˮ, як і людина, що страждає морською хворобою, − морський круїз. Боязнь висоти не дозволить зробити сходження на гірську вершину. Людина, яка страждає якоюсь недугою, вибере подорож, що дасть можливість лікування, оздоровлення, прийняття процедур. Значна частина курортів пропонує такі послуги, що істотно впливають на ухвалення рішення про подорож і купівлю турпродукту.

Інваліди і люди з фізичними недоліками можуть скласти специфічний сегмент споживчого ринку, якщо засоби і умови їх прийому відповідатимуть специфіці цього сегменту. Дослідження підтверджують, що усе більше число людей з фізичними недоліками вважають за краще проводити вільний час, подорожуючи.

Дослідження показують різницю у кількості ночівель поза домом сімей, які мають людей з фізичними недоліками, і сімей, які не мають таких людей (таблиця 5.1).

Таблиця 5.1

Дата добавления: 2014-01-04