Роль транспорту у сучасному світі

Поняття та предмет транспортної географії

Текст

ПИТАННЯ: Поняття та предмет транспортної географії. Роль транспорту у сучасному світі. Основні визначення. Поняття транспортної системи. Основні параметри світової транспортної системи, її структура. Місце та роль транспортних систем в розвитку країн та регіонів. Мета вивчення курсу. Функціональне значення транспортної географії – 2 год.

ТРАНСПОРТНА ГЕОГРАФІЯ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

для студентів напряму 6.070101 «Транспортні технології»

Укладач к.е.н., доцент Лопес Родрігес Мануель Умберто

КИЇВ 2012

Модуль №1 „Загальні положення транспортної географії ”

лекція 1-2. Предмет, метод та завдання курсу

Транспорт – одна з найважливіших галузей господарства. В усі часи та в усіх народів транспорт завжди відігравав найважливішу роль. Завдяки розвитку економіки зростанню населення та його руху, а також інших об’єктивних факторів транспорт, як галузь народного господарства, повинен послідовно зростати та удосконалюватися. Досягнення цієї мети неможливе без перепідготовки діючих та підготовки нових кадрів інженерно-технічного, командного та керівного складу, які здатні керувати транспортним механізмом у ринкових умовах на різних рівнях транспортної ієрархії.

У сучасних умовах роль транспорту та транспортної географії вийшла далеко за межи державних кордонів країн та регіонів. Сьогодні йде мова про проблеми глобалізації єдиної транспортної системи. Інтернаціоналізація економіки передбачає негайну інтеграцію світової транспортної системи та термінову її реконструкцію й уніфікацію.

Положення України на перехресті європейських та світових транспортних шляхів обумовлює необхідність глибокого вивчення можливостей входження її транспортних мереж у міжнародний розподіл праці.

Предметом дисципліни, яку ми розглядаємо, є транспортна система України та світу як сукупність різних видів транспорту. Особливу увагу приділяють ролі транспортного ринку в еконо­міці країни, характеристиці сучасного стану транспортно-шля­хового комплексу, техніко-економічним показникам роботи різ­них видів взаємозв'язку та конкуренції між ними, формуванню попиту на транспортні послуги та плануванню перевезень, мар­кетинговим принципам управління на транспорті, розробленню тарифної політики, спрямованої на підвищення ефективності транспортної системи та якості транспортного обслуговування споживачів.

Економічна теорія визначає місце та роль транспорту в розвитку сучасного суспільства, розглядає його як загальні засоби праці, як одну із загальних умов виробництва. Переміщуючи засоби праці та робітників у середині підприємства, транспорт здійснює зв'язки, породжені технологічним розподілом праці. Ці функції виконує внутрішньовиробничий транспорт. Переміщу­ючи різні види продукції між виробниками (постачальниками) та споживачами, транспорт здійснює зв'язки, породжені терито­ріальним розподілом праці. Ці зв'язки виконує транспорт сфери обертання, який із плином історичного процесу суспільного роз­поділу праці виділився в самостійну сферу виробництва. Пере­везення в процесі обертання в сучасних умовах в основному виконує транспорт загального користування — залізничний, мор­ський, річковий, автомобільний, повітряний, а також спеціаль­ний транспорт (трубопроводи, ЛЕП, залізничні під'їзні шляхи промислових підприємств, пов'язаних із мережею магістральних шляхів сполучення). Ці види транспорту разом із системою скла­дів є матеріальною основою процесу обертання.

Транспорт, з одного боку, є часткою інфраструктури ринку, «фізично» реалізуючи обмін товарами, робить послуги населен­ню, а з іншого — він сам як суб'єкт ринку продає свої послуги, переміщуючи товари та пасажирів. Різні види транспорту можуть по різному здійснювати ці послуги, утворюючи тим самим транспортний ринок.

Праця робітників транспорту є виробничою працею, вона ство­рює національний прибуток, збільшує суспільне багатство, яке вимірюється у вартісній формі. Частка транспортних витрат вартості продукції промисловості сільського господарства складає 15-20%, досягаючи по деяких вантажах 45-50%.

Разом з тим транспорту характерні деякі особливості, які від­різняють його від інших галузей народного господарства.

По^-перше, транспорт не виробляє ніякої речової продукції, а якби є продовженням процесу виробництва в межах процесу оберту. Процес виробництва продукції завершується тоді, коли вона доставлена до місця споживання. Виходячи із цього, транспорт є продовженням процесу виробництва, який починається на підприємстві чи в сільському господарстві. Кінцевий резуль­тат виробництва реалізується у споживача, цим і визначається відношення до транспорту робітників промисловості та сільського господарства, їх турботи про умови перевезення своєї продукції, покращання показників використання рухомого складу та економії транспортних витрат.

По-друге, продукція транспорту — перевезення вантажів та пасажирів — є невід'ємною від процесу транспортного виробни­цтва, її неможливо накопичити, утворити її запаси. Тому проблема резервів на транспорті полягає не в утворенні запасів продукції, а в утворенні резервів пропускної та провізної здатності. Маневрування резервами по регіонах транспортної сітки є важким, часто неможливим, тому що отримані резерви пропускної й провізної здатності повинні утворюватися скрізь, і в першу чергу в напрямках швидко зростаючих перевезень.

По-третє, продукція транспорту не містить сировини. Частка заробітної платні в її собівартості вдвічі вища, ніж в промисловості. Витрати на амортизацію, паливо та електроенергію складають половину всіх експлуатаційних витрат транспорту. Тому найважливіше значення для зниження собівартості перевезень має збільшення продуктивності праці, покращання використання транспортних засобів, особливо рухомого складу, скорочення витрат палива та електроенергії на одиницю роботи перевезень.

По-четверте, кругообіг коштів, які виділяються на розвиток транспорту, відрізняється від кругообігу коштів, які направля­ються на розвиток підприємств та сільського господарства. На транспортному ринку реалізується не товар у вигляді нової речі, а сам виробничий процес транспортної промисловості, тому ви­моги до ефективності та якості роботи транспортної системи від­носяться не тільки до її ринкової продукції, кінцевого результа­ту транспортної діяльності, але й безпосередньо до транспортно­го виробничого процесу. Особливе значення мають прискорення та безперервність транспортного процесу, скорочення строків доставки та покращання збереження вантажів, безвідмовність у роботі всіх ланок транспортного конвеєра, підвищення якості роботи кожного працівника, бригади, кожного підприємства, по кожному виду транспорту та транспортної системи в цілому.

Транспорт є однією з галузей економічної інфраструктури, яка, окрім усіх видів магістрального транспорту, включає в себе енергетику, зв'язок, комунальне господарство (водопостачання, каналізацію, видалення твердих відходів), а також такі інженерні споруди, як гребля, сітки гідраційних та дренажних каналів. Поняття інфраструктури є, таким чином, загальним поняттям для визначення багатьох видів діяльності. Безпосередньо з транспор­том пов'язана робота багатьох галузей народного господарства: машинобудівної (автомобіле-, локомотиво-, вагоно-, судо- та авіа­будування), паливоенергетики, металургії та ін. Транспорт щорі­чно використовує приблизно 18% дизельного палива, 6% елект­роенергії, 10% лісоматеріалів, 4% чорних металів.

Транспорт здатний значно впливати на економічний розви­ток, розширення торгівлі, підвищення рівня життя. Він сприяє підвищенню продуктивності праці, скороченню часу доставки вантажу чи проїзду до місця роботи.

Транспорт активно впливає на оточуюче середовище, причо­му цей вплив носить в основному негативний характер. Так, доля транспорту в загальному валовому викиді в атмосферу всіх продуктів виробничої діяльності становить 40%, у тому числі основну частку забруднень (більше 80%) складає автомобільний транс­порт.

Темпи розвитку транспорту повинні відповідати економічно­му розвитку. За даними іноземних дослідників, зростання вало­вого внутрішнього продукту в більшості країн світу супроводжу­ється пропорційним збільшенням вартості основних фондів транспорту. А саме, по мірі розвитку економіки країни транспорт­на галузь повинна змінюватися у відповідності до динаміки по­питу на транспортні послуги. Існує й зворотний зв'язок, тобто транспорт впливає на економічний розвиток, є «колесами» еко­номічної активності. Однак спеціальними дослідженнями вста­новлено, що інвестиції в одну лише транспортну галузь або на­віть в усю інфраструктуру не гарантують зростання економіки. Успіх залежить перш за все від економічної політики країни в цілому. У транспортно-шляховому комплексі України здійснюється програма акціонування та приватизації підприємств транс­портного та шляхового господарств. Багато акціонерних підпри­ємств знаходяться в наш час в тяжкому економічному становищі.

Дата добавления: 2014-01-04