Передумови формування міжнародних транспортних коридорів

Транспорт, як і будь-яка інша галузь економіки, являє собою сукупність підприємств і організацій, що мають свою спеціаліза­цію в багатогалузевій кооперації праці.

Залізничні перевезення охоплюють широку номенклатуру вантажів. Мережа залізниць досить розгалужена в цілому у світі.

Водяний транспорт особливо ефективний для транспортуван­ня масових вантажів при досить низьких експлуатаційних витра­тах. Коли вирішальним фактором є швидкість, прибігають до послуг повітряних перевезень.

Незважаючи на зусилля ряду країн, що починаються з метою оптимального використання особливостей кожного виду транс­порту, можливості по спільному функціонуванню часто залиша­ються не реалізованими. Причини, що не дозволяють реалізову­вати переваги окремих видів транспорту, мають різний характер. До них відносяться специфічний характер їхнього розвитку в минулому, правові, організаційні та технологічні бар'єри, що пе­решкоджають здійсненню концепції спільного використання пе­реваг окремих видів транспорту.

Прагнення домогтися оптимального використання можливо­стей окремих видів транспорту з метою підвищити ефективність усієї транспортної системи змушує прийняти концепцію міжви­дового підходу при рішенні транспортних проблем. Відповідно до цієї концепції, мета й задачі стають скоріше перед транспор­том у цілому, ніж перед його окремими видами.

Під міжвидовим підходом до транспортних питань розумієть­ся одночасний облік усіх видів транспорту при змінах в області інфраструктури, правового чи економічного становища якого-небудь виду транспорту. Незважаючи на те, що такий підхід при­пускає облік усіх видів, це не означає, що кожне перевезення по­винне передбачати обов'язкове використання декількох видів транспорту. Цілком можливо, що знайдене рішення стосується:

- тільки одного виду транспорту, що дозволяє найефектив­нішим образом використовувати переваги даного виду транспорту;

- послідовного використання двох чи більш видів транспор­ту для перевезення вантажів між розглянутими пунктами відправлення й призначення;

- комбінованого використання двох видів транспорту на ви­значеній відстані, наприклад, контейнерні перевезення, поромні перевезення й ін.

Одним із перших кроків застосування міжвидового підходу є визначення можливих варіантів використання різних видів транспорту, ефективних для даного транспортного коридору з обліком технологічних, географічних і правових факторів, що впливають на формування перевізного процесу.

Група експертів КВТ ЄЕК ООН прийняла таке визначення міжнародного транспортного коридору: «це частина національ­ної чи міжнародної транспортної системи, що забезпечує значні міжнародні вантажні й пасажирські перевезення між окремими географічними районами, містить у собі рухомий склад і стаціо­нарні пристрої всіх видів транспорту, що працюють на даному напрямку, а також сукупність технологічних, організаційних і правових умов здійснення цих перевезень».

Мається на увазі, що види транспорту, що є елементами транс­портного коридору, здатні замінити один одного при виникненні додаткових потреб у перевезеннях, а також при зміні технічних, економічних чи правових умов перевезень у середині коридору внаслідок упровадження досягнень науково-технічного прогре­су чи інших причин.

Таке розуміння транспортного коридору дозволяє при розгляді того чи іншого транспортного напрямку охопити системними дослідженнями всі види транспорту, зайняті в перевезеннях на цьому напрямку незалежно від географічної сфери їхньої діяль­ності (наземні, повітряні, водяні й спеціалізовані). Транспортні магістралі окремих видів транспорту, що входять у транспорт­ний коридор, іноді розташовуються на значній відстані одне від одного (наприклад повітряні та водяні шляхи сполучення).

Дослідження міжнародних транспортних коридорів дає Мож­ливість оцінювати доцільність нових інвестицій шляхом зістав­лення їх із витратами по створенню умов для більш повного ви­користання резервів провізної спроможності інших видів транс­порту.

Здійснення капіталовкладень у розвиток міжнародних транс­портних коридорів зв'язане з національними й міжнародними потребами в перевезеннях у розглянутому регіоні. У залежності від потреби в перевезеннях виробляється розподіл капіталовк­ладень між інвесторами. Ці роботи проводяться на перед проектній стадії в рамках дослідження відповідних транспортних кори­дорів.

При дослідженні транспортних коридорів вивчаються можли­вості підвищення ефективності транспортних операцій у кори­дорі та використання переваг природного транспортного потен­ціалу країни (заток, каботажного плавання, внутрішніх водяних шляхів і т. д.) і недорогих, але ефективних видів транспорту. Ви­значається, які види транспорту є конкуруючими на розглянуто­му напрямку, а які відіграють Власну роль у транспортному коридорі й служать для задоволення тієї частини попиту на пере­везення, що залежить від його технічних можливостей. Досліджу­ються також залежність між рівнем тарифів і податків і тенден­ції до зміни виду чи транспорту маршруту проходження вантажу. Для рішення цих складних задач залучається весь дослідниць­кий арсенал, включаючи різні типи математичних моделей і їхніх систем, інтуїцію людей, думки досвідчених експертів і т. д., тобто дослідження транспортних коридорів - предмет системного ана­лізу.

Принцип системного дослідження міжнародних транспортних коридорів дозволяє здійснювати керування розвитком транспор­ту на розглянутому напрямку в режимі попередження нераціо­нальних рішень. Ті ж рішення, але прийняті із запізненням, при­водять керування в режим постійного виправлення, що завдяки великій інерційності транспорту різко знижує рівень ефектив­ності його функціонування. Тому одним із головних напрямків підвищення ефективності міжнародних транспортних коридорів є перехід на системний принцип їхніх досліджень. Це дозволить приймати рішення по їх розвитку на науковому рівні в опти­мальний термін.

Дата добавления: 2014-01-04