Ямайська валютна система

Ямайська валютна система (1976р) - м. Кінгстон.

Проголошувала демонетизацію золота. Золото стає звичайним товаром. Важливою ознакою валютної системи є запровадження плаваючих валютних курсів. З одного боку це надає валютними відносинам гнучкості, забезпечує можливість ефективно реагувати на постійні зміни співвідношень у вартості національних валют. З іншого боку – коливання валютних курсів порушують стабільність торговельних зв’язків і породжують спекулятивні операції.

СДР (СПЗ) – стала резервною валютою. СДР – це безготівкові гроші у вигляді запису на спеціальних рахунках у МВФ. (це штучно створені міжнародні резервні кошти для регулювання сальдо платіжних балансів, поповнення офіційних резервів, розрахунків з МВФ). СДР визначалася на основі кошика 5 валют: $ США, німецька марка, єна, фунт стерлінгів і франк.

Європейська валютна система – започаткована в перші повоєнні роки. Мала кілька етапів розвитку.

На першому етапі валютні угоди між країнами західної Європи укладалися переважно на двосторонній основі. Вищим етапом валютних відносин стало функціонування у 1950-1958рр. Європейського платіжного союзу (ЄПС), який об’єднував 17 країн західної Європи. Валютою ЄПС була міжнародна розрахункова валютна одиниця – „єпуніт” (європейська платіжна одиниця), яка дорівнювала золотому змісту долара США на той період – 0,888671 г чистого золота. Але міждержавні протиріччя і вичерпання джерел кредитування призвели до реорганізації ЄПС у Європейський валютний союз.

Підписання в 1957р Римської угоди про утворення Європейської економічної співдружності (ЄЕС) започаткувало наступний етап валютних відносин. Шість європейських країн – ФРН, Франція, Нідерланди, Бельгія, Люксембург та Італія заснували ЄЕС, іншими словами – «Спільний ринок».

У грудні 1969 р. на саміті в Гаазі було прийняте рішення про створення в Європі економічного і валютного союзу (ЄВС). Програма цього союзу розроблена Вернером, який передбачав створення економічного і валютного союзу в Європі за 10 років в три етапи. (долар США був знецінений на 8 %, а через рік - на 10%, що унеможливило початок реалізації «плану Вернера»).

Новий етап європейської валютної інтеграції пов'язаний з трансформацією Європейського валютного союзу в Європейську валютну систему. Водночас процес інтеграції поглибився і у 1973 році до ЄЕС вступили Велика Британія, Данія та Ірландія.

З 1979 р. розпочала функціонування Європейська валютна система. Виникла нова європейська валюта - ЕКЮ, що базувалась на своєрідному "кошику" валют країн-членів ЄЕС. З приєднанням у 1981 році до ЄЕС Греції, а у 1986 році – Португалії та Іспанії валютна система зміцнила обидва фланги європейської спільності.

«План Делора», що передбачав створення Європейського валютного союзу (ЄВС).

Лютий 1992 р – Маастрихтська угода (Нідерланди), визначила інституціональні та правові засади фундації ЄВС. (була жорстка фіксація валютних курсів).

Основні етапи становлення ЄВС. Підсумком першого етапу, що завершився на початку 1944р, стала ратифікація Маастрихтської угоди всіма країнами – учасницями; лібералізація у межах ЄС руху капіталу; скорочення бюджетних дефіцитів.

На другому етапі, що почався в 1944р передбачалося створити основні органи та виконавчі структури ЄВС; сформувати Європейську систему центральних банків.

Перехід до третього етапу залежить від ступеня реального зближення країн – учасниць за певними показниками. Створено Європейський центральний банк; встановлено фіксований курс як однієї валюти до іншої, так і до євро. 1 січня 1999 р. – запровадження євро у безготівкових розрахунках. 2002 р - випуску в обіг готівкових банкнот і монет євро.

Дата добавления: 2014-01-04