Класифікація населених пунктів

Планування територій на місцевому рівні

МОДУЛЬ 2

Лекція 8. Генеральний план населеного пункту

Міські та сільські населені пункти залежно від проектної чисельності населення на розрахунковий строк [21] слід поділяти на групи (табл.1).

Таблиця 1

Групи поселень	Населення‚ тис. чол.
міст	сільських поселень
Найзначніші	Понад 2000 Понад 1000 до 2000	_
Значні	Понад 500 до 1000	Понад 5 Понад 3 до 5
Великі	Понад 250 до 500	Понад 1 до 3 Понад 0.5 до 1
Середні	Понад 100 до 250 Понад 50 до 100	Понад 0.2 до 0.5
Малі*	Понад 20 до 50 Понад 10 до 20 До 10	Понад 0.05 до 0.2 До 0.05
*До групи малих міст включено селища

Адміністративний статус також відіграє важливу роль у формуванні вартості територій населених пунктів.

За адміністративною ознакою виділяються такі категорії населених пунктів: столиця держави – м. Київ, місто державного значення – Севастополь та столиця АР Крим – Сімферополь, обласні центри, районні центри, міста обласного значення, населені пункти районного значення, центри сільрад, інші населені пункти.

За народногосподарським профілем міста поділяються на промислові, курортні, адміністративно-культурні центри та ін.

Всі поселення поділяються на міські та сільські поселення, де основною сферою діяльності є сільськогосподарське виробництво.

Генеральний план міських і сільських населених пунктів є основним комплексним планувальним документом, який є обов'язковим для всіх організацій незалежно від їх форми власності, що здійснюють будівництво на території населеного пункту.

Генеральний план складається з власне генплану з масштабом 1:5000 або 1:10000 і обґрунтовуючих матеріалів [23]. Пропозиції генерального плану розробляються на довгостроковий період планувального розвитку населеного пункту, тобто на 20...25 років (розрахунковий період генерального плану).

Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, яка визначає принципові рішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Території міських поселень за своїм функціональним призначенням і характером використання слід підрозділяти на сельбищні, виробничі, зовнішнього транспорту та ландшафтно-рекреаційні.

До сельбищної території входять ділянки житлової забудови, громадських споруд та комплексів: внутрішньо-сельбищних вулично-дорожньої і інженерних мереж, площ, парків, садів, інших зелених насаджень та місць загального користування.

Виробнича територія призначена для розміщення: ділянок (зон) промислових підприємств і пов’язаних із ними виробничих об’єктів;. науково-виробничих установ і їх комплексів; підприємств із переробки сільськогосподарських продуктів, ремонту та технічного обслуговування; зони комунальних підприємств; ділянок установ громадського обслуговування та зелених насаджень загального користування для обслуговування працюючих на підприємстві; внутрішньої вулично-дорожньої і інженерних мереж. При необхідності включаються: ділянки об’єктів спецпризначення (оборонних об’єктів), зовнішньої та приміської інженерно-транспортної інфраструктури, а також території спеціальних санітарно-захисних зелених насаджень.

Ландшафтно-рекреаційна територія (зона ) включає озеленені, водні простори та інші сприятливі елементи природного ландшафту в межах забудови населеного пункту і в його приміській зеленій зоні [21].

У межах сельбищної території формуються основні структурні елементи:

· житловий квартал (житловий комплекс) – первісний структурний елемент житлового середовища, обмежений магістральними або житловими вулицями, проїздами, природними та іншими межами 20...50 га з комплексом установ і підприємств обслуговування місцевого значення;

· житловий район – структурний елемент сельбищної території площею 80...400 га, у межах якого формуються житлові квартали (мікрорайони), розміщуються установи i підприємства обслуговування, а також об'єкти міського значення; межами житлового району є магістральні вулиці й дороги загальноміського або районного значення, природні й штучні межі;

· сельбищний район (житловий масив) – структурний елемент cельбищної території площею понад 400га, у межах якого формуються житлові райони; його межами є магістральні вулиці й дороги загальноміського значення, природні й штучні межі, ця структурна одиниця є характерною для значних i найзначніших міст [21].

Генеральним планом населеного пункту передбачається формування ієрархічної системи громадських центрів, серед яких виділяються загальноміський центр, спеціалізовані міські центри та громадські центри сельбищних, житлових районів та мікрорайонів. Соціальна інфраструктура, передбачена генеральним планом населеного пунку, включає установи, заклади та підприємства обслуговування, а саме: заклади освіти; установи охорони здоров’я, заклади соціального захисту, туризму, спортивні і фізкультурно-оздоровчі заклади; культурно-видовищні заклади, заклади мистецтва, культові споруди; підприємства торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування; установи та організації управління, проектні організації, кредитно-фінансові установи, підприємства зв’язку; установи житлово-комунального господарства.

Згідно з генеральним планом передбачується формування єдиної дорожньо-транспортної мережі. Категорії вулиць за їх функціональним призначенням слід призначати відповідно до класифікації (табл.1.).

Таблиця 1

Дата добавления: 2014-01-04