Тема 5. Технологія проектування в соціальній роботі. Технологія соціальної профілактики

1.Соціальне проектування в технологіях соціальної роботи

2.Методи соціального проектування

3.Соціальна профілактика: сутність та зміст

4.Бесіда як метод соціальної профілактики
1. Соціальне проектування в технологіях соціальної роботи.
Про соціальне проектування заговорили зовсім нещодавно. Ще в 70-і рр. визнавали за краще писати про соціальне планування, програмування, нововведення. Але поява класу нових складних задач у сфері економіки, культури, містобудівництві, дизайні серед інших типів соціально-інженерної діяльності дозволила виділити ще й соціальне проектування.
У сучасному розумінні соціальне проектування є систематичним описом соціального експерименту, однією з форм випереджувального відображення соціальної дійсності, що містили пропозиції стосовно цієї розробки на практиці.
Результатом соціального проектування є науково обґрунтовані визначення варіантів планового розвитку нових соціальних процесів і явищ.
Процес соціального проектування ще називають «соціальним конструюванням».
У полі соціального проектування перебувають об’єкти різної природи:
елементи, що піддаються організованому впливу, підсистеми й системи матеріального й духовного виробництва (засоби й предмети праці, соціальна технологія, духовна культура, соціальна діяльність тощо);
людина як суспільний індивід і суб’єкт історичного процесу й соціальних відносин з його потребами, інтересами, цінностями, установками, соціальним статусом, престижем, ролями в системі відносин;
елементи й підсистеми соціальної структури суспільства (соціальні групи, регіони тощо);
різні суспільні відносини (політичні, ідеологічні, управлінські, естетичні, моральні, сімейно-побутові, міжособистісні);
елементи способу життя (життєві позиції, способи життєдіяльності, якість і стиль життя тощо).
2. Методи соціального проектування.
Серед методів технології соціального проектування виділяють такі:
1) мозкова атака. Цей метод пов’язаний з генерацією ідей, їх рівноправною конкуренцією, можливістю опору;
2) ділові ігри – комплексний метод, що охоплює всі стадії процесу підготовки й прийняття рішення, яке застосовується у випадках складної проблемної ситуації, що потребує для свого розв’язання взаємодії багатьох зацікавлених відомств, організацій, суспільних сил.
Основні цілі ділової гри – організувати спільну діяльність учасників розв’язання проблеми так, щоб розкрити реальне протиріччя їхніх інтересів щодо проблемної ситуації, виявити позиції, що примушують відстоювати спільні або групові інтереси, знайти шлях до розуміння;
3) вживання в роль – допомагає отримати більш точне уявлення про те, що потрібно зробити в процесі проектування; це не просто заглядання в проектоване майбутнє, а прагнення глибше зрозуміти, як буде реалізуватися проект;
4) аналогії – проекти, що ефективно функціонують і в яких раціонально вирішено ті чи інші проблеми, що може у певних межах служити зразком, еталоном для конструювання соціальних задач і цілей;
5) асоціації – передбачають поєднання прийомів пристосування, модифікації або повної реорганізації соціальної практики, що існує, з метою її оптимізації;
6) синектика, згідно якої декілька запропонованих ідей розглядаються окремо одна від одної, а потім між ними встановлюється певний взаємозв’язок і взаємозалежність.
Таким чином, соціальне проектування в галузі соціальної роботи застосовується для розробки соціальних програм, пропозицій і проектів, вироблення методики, техніки й технології конкретних форм соціономічної діяльності.
3. Соціальна профілактика: сутність та зміст.
Соціальна профілактика є однією з процедур технології соціальної роботи, прийнятої на основі соціальної діагностики.
Під профілактикою мається на увазі науково обґрунтовані і своєчасно застосовані дії, спрямовані на:
запобігання можливих фізичних, психологічних або соціокультурних колізій у окремих індивідів або груп ризику;
збереження, підтримку й захист нормального рівня життя і здоров’я людей;
сприяння їм у досягненні поставлених цілей і розкриття їхніх внутрішніх потенціалів.
Профілактика є одним з основних і перспективних напрямків діяльності в соціальній роботі. Логіка й реалії життя щоденно доводять, що легше (і зі значно меншими витратами для суспільства й особистості) не допустити можливих відхилень у діях або поведінці соціального об’єкта, ніж потім боротися з негативними наслідками, що почалися.
Технологія профілактики в соціальній роботі особливо важлива тоді, коли мова йде про соціальну роботу на рівні клієнта, що знаходиться в «зоні розпаду».
У зв’язку з цим наведемо відповідні приклади.
Досить актуальна тепер профілактика таких соціальних патологій, як злочинність, наркоманія, токсикоманія, алкоголізм. Метою їх профілактики є створення передумов для формування законослухняної високоморальної поведінки громадян. Виходячи з технології профілактичного впливу в цій галузі, форми й види адекватних заходів можуть бути визначені як: ті, що нейтралізують, компенсують, попереджають виникнення обставин, які сприяють соціальним відхиленням, усувають ці обставини; заходи щодо здійснення наступного контролю за проведеною профілактичною роботою та її результатами.
Крайньою формою поведінки з відхиленнями є суїцид. Виключно відповідальним етапом профілактики самовбивств виступає надання допомоги суїциденту з боку соціального працівника. Відомі три основні способи допомоги людині, яка думає про суїцид: 1) вчасне діагностування й відповідне лікування; 2) активна емоційна підтримка людини, яка перебуває в стані депресії; 3) заохочення її позитивної спрямованості з метою полегшення негативної ситуації.
Центральною частиною соціальної роботи з суїцидентом є індивідуальна профілактична бесіда з ним. Специфіка такої бесіди виявляється таким чином:
запрошення людини для бесіди необхідно зробити обов’язково особисто (краще опосередковано), а не через третіх осіб;
при виборі місця бесіди головне – відсутність сторонніх осіб (ніхто не повинен переривати розмову, скільки б вона не тривала);
бажано спланувати бесіду не в робочий час, коли кожен зайнятий своїми справами;
необхідно всім своїм виглядом демонструвати, що важливіше за цю бесіду для вас зараз нічого й нікого немає.
4. Бесіда як метод соціальної профілактики.
Профілактична бесіда, як правило, повинна включати чотири етапи:

1. Початковий етап – встановлення емоційного контакту зі співрозмовником, взаємостосунків «партнера, що співпереживає».

2. Другий етап – головне: встановити послідовність подій, які призвели до кризи; зняти враження безвихідності ситуації, застосовуючи такі прийоми, як «переборення виключності ситуації», «підтримка успіхами» та ін.

3. Третій етап – спільне планування діяльності щодо переборення кризової ситуації, використовуючи такі прийоми, як «планування», «дотримання паузи».

4. Завершальний етап. Його головна задача – кінцеве формування плану діяльності, активна психологічна підтримка суїцидента. Тут використовуються такі психологічні прийоми, як «логічна аргументація». «раціональне переконання у впевненості».

Якщо в процесі бесіди людина активно продовжує висловлювати суїцидні думки, то її необхідно негайно направити до найближчого лікувального закладу.
Таким чином, соціальна профілактика в технології соціальної роботи є невід’ємною процедурою і основним обов’язком інститутів соціальної роботи з охорони й забезпечення соціального здоров’я суспільства.

Дата добавления: 2014-01-04