Загальні функції і властивості ІС

До основних функцій інформаційних систем належать:

– обчислювальна (вчасне та якісне оброблення інформації в усіх аспектах, що цікавлять систему управління);

– відслідковувальна (відстежування і формування необхідної для управління зовнішньої і внутрішньої інформації);

– запам’ятовувальна (забезпечення постійного накопичення, систематизації, збереження і відновлення всієї необхідної інформації);

– комунікаційна (забезпечення передачі необхідної інформації в задані пункти);

– інформаційна (реалізація швидкого доступу, пошуку та видачі необхідної інформації);

– регулювальна (здійснення інформаційно-управлінського впливу на об’єкт управління та його рівні у випадку відхилень фактичних значень від заданих);

– оптимізаційна (забезпечення оптимальних розрахунків в міру зміни цілей, критеріїв та умов функціонування об’єкта управління);

– прогнозування (визначення основних тенденцій, закономірностей та показників розвитку об’єкта управління);

– аналітична (визначення основних показників техніко-економічного рівня діяльності об’єкта управління);

– документувальна (забезпечення отримання всіх обліково-звітних, планових та інших форм документів).

Кожна система характеризується

– структурою – множина елементів системи і взаємозв’язків між ними (організаційна і виробнича структура підприємства);

– функціями кожного елемента системи і системи цілому (управлінські функції – прийняття рішень визначеним структурним підрозділом організації);

– входом і виходом кожного елементу і системи в цілому(матеріальні або інформаційні потоки, що надходять у систему або виводяться нею)

– цілями й обмеженнями системи та її окремих елементів (досягнення максимального прибутку; фінансові обмеження).

Кожна система має властивості подільності і цілісності.

Властивість подільності означає, що систему можна уявити як таку, що складається з самостійних частин, кожна з яких може розглядатися як самостійна підсистема. Можливість виділення підсистем (декомпозиція системи) спрощує її аналіз, розробку, впровадження й експлуатацію і в той же час є достатньо складною задачею.

Властивість цілісності вказує на узгодженість цілей функціонування підсистем і елементів системи з цілями всієї системи.

Для успішного просування будь-які інформаційні системи мають відповідати ряду вимог, обумовлених необхідністю використання компонентного підходу.

Відкритість. Ця властивість є необхідною і означає, що система не може бути ізольованою. Вона має бути відкритою для зовнішнього світу і доступною для модифікацій. У рамках відкритості дотримуються такі вимоги:

• переносність. Система не прив’язує до конкретної апаратної платформи; є можливість переходу на іншу платформу з мінімальними витратами. Для розроблювана ця вимога означає використання програмних технологій, не зв’язаних з конкретними платформами. Сьогодні це не становить проблеми;

• інтероперабельність. Система розробляється за такими правилами, щоб мати можливість нарощування за рахунок додаткових, незалежно розроблених компонентів і забезпечувати необхідний експорт/імпорт даних. Для цього розроблювач системи має дотримуватись міжнародних чи загальноприйнятих стандартів у всіх необхідних галузях;

• масштабованість. Система повинна мати можливість необмеженого розширення. Для цього обмеження, які накладаються на систему в тому чи іншому аспекті, або відсутні, або передбачають роботу в системі з достатнім запасом ресурсів для будь-якого користувача.

Універсальність. Система проектується таким чином, щоб користувач легко міг вийти за рамки функціональності стандартного постачання і мати можливість будувати власні бізнес-процеси, створювати власні бізнес-об’єкти і реалізовувати власну бізнес-логіку.

Корпоративність. Система має враховувати особливості роботи з мережею філій компанії, підтримувати роботу з розподіленими базами даних і віддалений доступ до інформаційних ресурсів компанії.

Дата добавления: 2014-01-04