Основи кримінального права України

Г

J6

642

Глава 17

Основи фінансового права України

643

Учасниками (засновниками) банку можуть бути як юри­дичні, так і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноваже­них ним органів. Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації. Органами управління банку є загальні збори учасників, спостережна рада та правління (рада директорів) банку. Органом контролю банку є ревізійна комі­сія та внутрішній аудит банку.

Банк діє відповідно до статуту, в якому визначені: наймену­вання банку, його місцезнаходження, організаційно-правова форма, види діяльності, які має намір здійснювати банк, розмір і порядок формування статутного капіталу банку тощо.

Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєст­рації банку не може бути меншим:

—для місцевих кооперативних банків - 1 млн евро;

—для комерційних банків, які здійснюють свою діяльність
на території однієї області, - 3 млн евро;

—для банків, які здійснюють свою діяльність на території
всієї України, — 5 млн евро.

Банки за погодженням з Національним банком України мо­жуть відкривати на території України та за її межами свої філії та представництва. Банки мають право створювати банківські об'єднання таких типів: банківська корпорація, банківська хол­дингова група, фінансова холдингова група. Банки можуть бути учасниками промислово-фінансових груп із дотриманням ви­мог антимонопольного законодавства України.

Однією з умов ефективного функціонування банківської си­стеми є гарантування банківської таємниці, а саме інформації щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відо­мою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошен­ня якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту.

Банківською таємницею, зокрема, є:

а) відомості про стан рахунків клієнтів, у тому числі стан корес­
пондентських рахунків банків у Національному банку України;

б) операції, які були проведені на користь чи за дорученням
клієнта, здійснені ним угоди;

в) фінансово-економічний стан клієнтів;

г) системи охорони банку та клієнтів;

ґ) інформація про організаційно-правову структуру юридич­ної особи-клієнта, її керівників, напрями діяльності;

д) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи ко­
мерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків про­
дукції та інша комерційна інформація;

є) інформація щодо звітності по окремому банку, за винят­ком тієї, що підлягає опублікуванню;

є) коди, що використовуються банками для захисту інфор­мації;

ж) інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду.

Перелік інформації, що підлягає обов'язковому опублікуван­ню, встановлюється Національним банком України та додатко­во самим банком на його розсуд.

Керівники та службовці банків зобов'язані не розголошува­ти та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб конфіденційну інформацію, яка стала відома їм при виконанні своїх службових обов'язків, а порядок розкриття банківської таємниці суворо регламентується чинним законодавством.

Запитання та завдання

для самостійної перевірки знань

1. Дайте загальну характеристику фінансового права та його
джерел.

2. У чому полягають особливості фінансових правовідносин.

3. Дайте визначення бюджету, як економічної та правової ка­
тегорій.

4. Назвіть складові бюджетної системи України.

5. На яких принципах грунтується бюджетна система України?

6. Що таке бюджетний процес?

7. Які стадії бюджетного процесу Вам відомі?

8. Назвіть учасників бюджетного процесу?
*9.Для чого передбачена бюджетна класифікація?

10.Що таке податкова система?

11.На яких принципах побудована система оподаткування?

12.Дайте визначення податку.

2І*

644

Глава 17

13. Які Ви знаєте риси податків?

*14. Які спільні ознаки мають податок і збір (обов'язковий платіж) і в чому полягає відмінність між ними?

15. Які основні функції податку Вам відомі?

16. Що таке податкові пільги?

17. На які види класифікують податки?

*18. Класифікуйте перераховані податки залежно від їх виду: податок на додану вартість; податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; акцизний збір; державне мито; податок із реклами; готельний збір; ринковий збір; курортний збір; збір за виграш на бігах на іподромі; збір за право проведення кіно- і те-лезйомок; комунальний податок; податок на нерухомість (нерухо­ме майно); податок на промисел; збір за забруднення навколишньо­го природного середовища; збір за спеціальне використання природ­них ресурсів; збір на обов'язкове соціальне страхування.

*19. Порівняйте прямі податки та непрямі податки?

**20. У чому полягає відмінність податків від державних позичок?

*21. Назвіть об'єкти оподаткування у податку на додану вартість, прибуток і на нерухомість.

22. Які обов'язки, крім сплати податків, покладаються на плат­ників податків?

*23. Які особливості відповідальності за порушення законодав­ства про податки?

24. Які стягнення можуть накладатися на податківців-право-порушників?

*25. Чим, на Вашу думку, є банк: установою чи підприємством?

26. Яку фінансову діяльність здійснює Національний банк України?

27. Що складає зміст банківської таємниці?

ГЛАВА 18

Поняття, принципи, система та функції кримінального права; основні інститути кримінального права; характеристика чинного Кримінального кодексу України; поняття злочину та складу злочину; стадії вчинення злочину; співучасть у злочині і добровільна відмова від вчинення злочину; поняття та ознаки кримінального покарання; види кримінальних покарань; особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх; вік кримінальної відповідальності та злочини, за які встановлена кримінальна відповідальність неповнолітніх

§ 1. Основні поняття і система кримінального права України. Функції та принципи кримінального права

Кримінальне право — одна з галузей права. Ним іменують усі закони, в яких містяться положення цієї галузі права. Під кримінальним правом розуміють також і науку, тобто теорію кримінального права, систему його вчень, зокрема, вчення про злочин, вчення про склад злочину, вчення про покарання, вчен­ня про кримінальну відповідальність за конкретні злочини тощо.

Норми кримінального права — це правові приписи, у яких йдеться про засади й принципи кримінальної відповідальності, а також формулюються ознаки злочинів. Ці норми є загально­обов'язковими. Здебільшого вони виступають як норми-забо-рони, як пересторога від злочинних вчинків (злочинні дії або бездіяльність). За їх вчинення настає кримінальне покарання.

Кримінальне право — це так зване позитивне, або чинне, пра­во. В ньому точно фіксуються (встановлюються) ознаки зло­чинів і покарань за них. Чітка визначеність кримінального пра­ва є гарантією однакового й ефективного застосування його

Дата добавления: 2014-01-04