Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Соціологія особистості


МОДУЛЬ 2

Суспільство як соціальна система. Соціологічний аналіз суспільства

Суспільство як цілісне утворення та його елементи. Адитивні та системні утворення, основні ознаки системи: цілісність, наявність кількох типів внутрішніх зв’язків, сумісність, цілеспрямованість, здатність до продукування нових елементів, необхідних для підтримання і підвищення ступеня цілісності, інтегративність, стійкість, відкритість, динамізм, самоорганізація.

Основні сфери суспільства та характер їх взаємозв’язку. Проблема типології суспільства, в західній соціології та її різновиди (Г. Спенсер, К. Маркс, Е. Дюркгейм, Г. Ленські, Д. Белл, Т. Парсонс). Основні ознаки суспільства. Поняття глобальної соціальної системи. Універсальні, регіональні, галузеві, локальні та індивідуальні проблеми сучасного суспільного розвитку.

Поняття соціальної взаємодії, соціального зв’язку, соціального контакту, їх структура. Спосіб взаємодії та його змістовна характеристика.

Соціальні відносини, соціальні інститути та соціальні спільності. Соціальний інститут як впорядкування, формалізація і стандартизація соціальних відносин. Процес інституціоналізації та його етапи. Соціальний інститут як система. Функції соціальних інститутів (С. Ліпсет, Д. Ландберг). Поняття дисфункції. Класифікація соціальних інститутів.

Поняття соціальна організація та його значення у соціології. Соціальна організація як різновид соціального інституту, її характерні ознаки та форми. Механізми утворення соціальних організацій.

Соціальна спільність та її різновиди (формальна – неформальна, проста - складна, мала - велика тощо). Історичні умови формування соціальних спільностей.

Соціальна структура, її сутність та типи.

Теорія класів і теорія стратифікації як методології соціального аналізу суспільства (К. Маркс, М. Вебер, П. Сорокін, Р. Дарендорф, Т. Парсонс, Е. Райт, П. Бурдьє, Е. Гідденс). П. Сорокін про види стратифікації. Основні типи стратифікаційних систем в сучасній соціологічній науці. Системні властивості стратифікацій. Соціальний аналіз сучасного українського суспільства.

Соціальна мобільність, її типи, види та форми. Поняття інтергенераційної та інтрогенераційної мобільності. Швидкість та інтенсивність соціальної мобільності. Поняття “соціальна дистанція” та методика її виміру у соціології.

Проблема соціальної трансформації у соціології та її сутність.

Соціологія особистості як спеціальна соціологічна теорія. Особистість як предмет соціологічного дослідження. Соціально-діяльнісна сутність людини - субстанціональна основа дослідження соціології особистості. Поняття особистості. Співвідношення понять: “людина”, “індивід”, “особистість”, “індивідуальність”. Особистість – соціальна якість, міра людського в індивіді. Соціологічні концепції особистості: марксистська, теорія “дзеркального Я” (Ч. Кулі, Дж. Мід), теорія ролей (Р. Лінтон, Д. Морено, З. Фрейд, Т. Парсонс), теорії соціальної установки (У. Томас, Ф. Знанецький), теорії соціального характеру (Е. Фромм), теорії референтної групи (Г. Хаймен), теорії інтегрального синтезу (П. Сорокін).



Соціологічна структура особистості та основні підходи до її аналізу. Соціальний статус, соціальна роль, соціальна спрямованість – основні елементи соціологічної структури особистості. Діалектика потреб і діяльності у структурі особистості; ієрархічна теорія потреб на рівні особистості і суспільства. Піраміда потреб А. Маслоу: вітальні, екзистенційні, соціальні, престижні, духовні потреби. Об’єктивна зумовленість мотивів поведінки особистості. Поняття цінностей, ціннісних орієнтацій та настанов. Система внутрішніх стимулів соціальної поведінки особистості.

Об’єктивні та суб’єктивні умови становлення та формування особистості. Макро- та мікросередовище, їх роль у цьому процесі. Соціологічні витоки концепції соціалізації – принцип наслідування Г. Тарда. Теорія інтеграції індивідів у соціальну систему Т. Парсонса. Основні рівні інтеграцій: Інтеграція в соціально-економічні відносини, функціональна інтеграція, нормативна інтеграція, міжособистісна інтеграція.

Поняття “соціалізація” у соціології, елементи соціалізації. Періоди та стадії соціалізації, первинна та вторинна соціалізація, агенти соціалізації. Десоціалізація, ресоціалізація. Ресоціалізація особистості у суспільствах перехідного типу.

Поняття “соціальна адаптація” та його генезис у соціології. Р. Мертон про соціальну адаптацію.

Соціальний контроль як механізм соціальної регуляції поведінки і підтримання суспільного порядку. Основні функції соціального контролю: регулятивна, охоронна, стабілізаційна. Формальні і неформальні інститути контролю. Прямий і непрямий соціальний контроль. Самоконтроль. Форми реалізації соціальних норм: використання, виконання, дотримання.

Соціальний тип особистості. Ідеальна особистість як втілення загальнокультурних цінностей. Співвідношення ідеального, нормативного і реального типів. Домінантні цінності як системотвірна характеристика теоретичного, економічного, естетичного, суспільного, владного і релігійного типів особистості. Соціальні типи і переважні орієнтації (К. Хорні): поступливий, відособлюваний, ворожий. Креативний тип як динамічне ядро соціальної системи. “Авторитарний” тип Т. Адорно. Соціальна типологія особистості Р. Мертона. Р. Мертон про девіантні типи. Типи особистості у суспільстві, що трансформується. Особистість, “розчинена” у суспільстві, особистість “відчужена” від суспільства; амбівалентна особистість (Є. Головаха). Маргінальна особистість.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Розвиток української соціологічної думки | Соціологія молоді. Сім’я як об’єкт соціологічного аналізу та його основні напрямки

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 475; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.003 сек.