КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
П Л А Н. Тема № 14 Поняття культури в соціології
Соціологія культури Тема № 14
Основна література:
Додаткова література: 1. Галкин А.А., Красин Ю.А. Культура толерантности перед вызовом глобализации // Социс. - 2003.- № 8. – С. 64-74 2. О. Іванова-Стецюк. Культура в кризовому соціумі і державна підтримка народної культури в Україні // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000.- № 1. –С. 89-98 3. Слюсаревский Н. Субкультура как обьект исследования // Социология: теория, методы, маркетинг.- 2002.- № 3.- С. 117-128 4. Старовойтенко О. Специфіка соціокультурного впливу як особливої форми діяння // Соціальна психологія.- 2004.- № 3 (5).- С. 110-119 5. Чернецька. Культурна ідентичність і глобальна культура в добу глобалізації// Політика і час. – 2003. - № 11.
Електроні версії: 1. Лукашевич Н. П. Спеціальні та галузеві соціології // Папка «МАУП» 2. Якуба Е.А. Социология. Учебное пособие // Папка «Соціологія».- № 153
Соціологія культури — це галузь соціологічного знання, що вивчає закономірності функціонування та розвитку культури як суспільного явища, а також форми виявлення цих закономірностей у людській діяльності, пов'язаної зі створенням, засвоєнням, збереженням і поширенням ідей, уявлень, культурних норм, цінностей і зразків поведінки, які регулюють взаємовідносини у суспільстві, а також між суспільством і природою. ЇЇ предметом виступають соціальні аспекти функціонування культури в суспільстві, а саме: уся система культури як єдине ціле чи будь-який із її видів та типів, взяті у взаємодії з іншими соціальними системами, а також кожний з елементів соціодинаміки культури, культурної комунікації, взяті у співвідношенні з іншими суспільними підсистемами. Об’єктом соціології культури є діяльність людей, що пов’язана з виробництвом, поширенням і споживанням культурних цінностей, як матеріальних так і духовних. При розгляді даної теми важливо визначити зміст самого поняття «культура». Тут немає одностайності. Під сутністю культури на сучасному етапі розуміються матеріальні і духовні цінності, а також людська діяльність, пов’язана з їх створенням, поширенням і збереженням. Як явище суспільного життя культура виконує ряд важливих функцій, серед яких: гуманістична, кумулятивна, інформаційна, комунікативна, ціннісно-орієнтаційна, інтегративна. До структури культури як соціальної системи входять такі системоутворюючі елементи як: цінності, норми, звичаї, етикет, традиції, мова, закони, табу, тощо. Будучи багатогранним і різноманітним за своїм змістом явищем, культуру поділяють на культуру суспільства загалом, культуру націй, класів, груп, організацій і окремої особистості. Існує інша класифікація, за якою виділяють: загальнолюдську культуру (у сенсі культури. Виробленої протягом всієї історії його існування і опертої на загальнолюдські цінності істини, добра, краси); суперкультуру (у значенні культури, створеної конкретним суспільством, яка передається з покоління в покоління); субкультура (в розумінні культури як сукупності переконань, цінностей, норм, зразків поведінки, характерних для певної соціальної спільноти); контркультура (у сенсі культурної моделі певної групи, яка протистоїть або знаходиться у конфронтації до панівної суперкультури); девіантна культура (як різновид субкультури, притаманна групам з соціально відхиленою поведінкою); особистісна культура (культура конкретного індивіда). Остаточне опрацювання теми доцільно завершити аналізом нової соціокультурної ситуації, що склалася в Україні на початку XXI ст. і знайшла прояв у у зміні соціальної орієнтації та ідеалів; переоцінці цінностей і формуванні їх нової ієрархії; в акценті на цінності особистості; у знятті «жорсткого» ієрархічного управління сферою культури і зростанні самостійності розвитку культури в різних регіонах; у зміні статусу, і відповідно й ролі і функцій національної культури, яка стає одним із визначальних факторів прогресу суспільства, розвитку його державності. Питання для самоконтролю:
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 349; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |