Класифікація методів визначення собівартості продукції

	МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ СОБІВАРТОСТІ		ПРИЗНАЧЕННЯ МЕТОДІВ
	На основі загальної суми витрат і загального обсягу продукції		Визначення середньої собівартості перевезень, робіт, послуг на рівні підприємства галузі
			Розрахунок середньогалузевої собівартості авіаперевезень і робіт з міжтранспортного застосування за типами ПС
	Через собівартість льотної години та годинну продуктивність польотів ПС
			Визначення рентабельності перевезень і експлуатації ПС
			Визначення економічно раціональних сфер застосування типів ПС, що знаходяться у експлуатації
			Оптимальний розподіл ЛВП по лініях та місцях базування
	Через собівартість транспортних операцій		Оперативний аналіз собівартості продукції з використанням ЕОМ
			Визначення економічно раціональних сфер застосування авіаційного транспорту у ЕТС України
			Удосконалення господарського розрахунку, науково обгрунтована побудова цін (тарифів) на продукцію
	На основі собівартості літако-кілометру		Економічна оцінка ефективності вітчизняних ПС у порівнянні з закордонними

На авіаційному транспорті собівартість продукції (робіт, послуг) калькулюється за такими економічними видами діяльності:

- перевезення (їх виконують авіакомпанії або авіапідприємства);

- аеропортове обслуговування повітряних суден, пасажирів та вантажів (ці роботи виконує аеропорт або авіапідприємство);

- аеронавігаційне обслуговування повітряних суден (виконується підприємствами, що забезпечують управління повітряним рухом у межах повітряного простору України);

- забезпечення послугами зв’язку та технічним обслуговуванням засобів зв’язку та радіоелектронного обладнання (виконується спеціалізованими підприємствами цивільної авіації або аеропортами);

- продаж перевезень та робіт із ЗАНГ (виконується авіакомпаніями, авіапідприємствами, агентствами, аеропортами);

- матеріально-технічне забезпечення ті інші види діяльності, що безпосередньо забезпечують перевезення та роботи із ЗАНГ (можуть виконуватися спеціалізованими підприємствами цивільної авіації);

- інші види діяльності, що не мають безпосереднього відношення до основної діяльності авіаційного транспорту.

Згідно з видами діяльності на підприємствах цивільної авіації розробляються калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг) за такими основними об’єктами калькулювання:

- вид діяльності (перевезення, ЗАНГ, аеропортове обслуговування, аеронавігаційне обслуговування, продаж перевезень та робіт із ЗАНГ, матеріально-технічне обслуговування та інші види діяльності);

- вид авіації (транспорту, ЗАНГ);

- вид перевезень (пасажирські, вантажні, поштові; регулярні, нерегулярні; на внутрішніх лініях,міжнародні);

- види робіт ЗАНГ (авіахімічні, аерофотознімальні);

- повітряне судно;

- авіарейс;

- повітряне сполучення (авіалінія);

- види та форми технічного обслуговування повітряного судна;

- види послуг при оформленні та продажі авіаквитків;

- вид аеропортового обслуговування ПС;

- вид комерційного обслуговування ПС (пасажирів, вантажів);

- вид аеронавігаційного обслуговування;

- вид послуг зв’язку;

- вид технічного обслуговування та зв’язку;

- вид послуги під час оформлення та продажу перевезень та робіт із ЗАНГ;

- вид додаткових послуг пасажирові (клієнтові, експлуатантові ПС).

За одиницю калькуляції собівартості продукції (робіт. послуг) авіакомпанії приймається:

а) на перевезеннях:

- одна виробнича година нальоту повітряного судна (за типами);

- один рейс за типами повітряних суден;

- один пасажиро-кілометр (за типами повітряних суден і в цілому по авіакомпанії);

- один тоно-кілометр (за типами повітряних суден та видами перевезень);

- один приведений тоно-кілометр (за типами повітряних суден та в цілому по авіакомпанії);

- надання комплексу послуг одному пасажирові на борту повітряного судна (за типами та видами послуг);

б) на технічному обслуговуванні повітряних суден:

- одна година забезпечення польотів повітряного судна (за типами);

в) у процесі реалізації послуг на перевезеннях:

- надання послуг одному пасажирові (або клієнтові) з продажу їм квитків (або інших прав на перевезення);

г) у процесах надання додаткових видів послуг або виконання інших видів робіт:

- надання однієї послуги за замовленням пасажиру (або клієнту);

- одиниця виконаної роботи за замовленням пасажиру (або клієнту);

д) на роботах по ЗАНГ:

- одна виробнича година нальоту повітряного судна (за типами);

- один оброблений гектар поверхні землі (за типами повітряних суден та видами робіт);

- один квадратний кілометр на аерофотозйомках та інших роботах (за їх видами та типами повітряних суден);

- одна приведена година нальоту повітряного судна (за типами повітряних суден);

- комплекс робіт за замовленням кліента.

За одиницю калькуляції і собівартості продукції (робіт, послуг) аеропорту приймається:

а) на забезпечення зльоту-посадки повітряних суден (без обслуговування повітряного руху):

- один зліт-посадка у залежності від зльотної ваги ПС (без використання світло-сигналізаційного обладнання);

- один зліт-посадка у залежності від зльотної ваги ПС (з використанням світло-сигнального обладнання);

б) на технічному обслуговуванні повітряних суден:

- технічне обслуговування одного повітряного судна (за типами повітряних суден);

в) на комерційному обслуговуванні пасажірів:

- один пасажир;

г) на комерційному обслуговуванні вантажів, багажу, пошти:

- одна тона вантажу (багажу, пошти);

д) при наданні додаткових послуг за замовленням представників експлуатанту повітряного судна або пасажирів:

- забезпечення повітряного судна місцем стоянки поза межами обумовленого договором терміну перебування його у аеропорту після посадки (за типами повітряних суден);

-надання права і одного місця для користування ангаром (за типами повітряних суден);

- усунення відмовленостей та несправностей авіаційної техніки (за видами відмовлень та несправностей та типами повітряних суден);

- надання однієї послуги (або комплексу послуг) з використанням технічних засобів аеропорту (за видами послуг, типами наданих засобів);

- одиниця виміру іншої наданої послуги (забезпечення телескопічним трапом, перевезення пасажирів, тощо).

За одиницю калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг) підприємства обслуговування повітряного руху приймаються:

- а) на забезпеченні аеродромного диспетчерського обслуговування повітряних суден:

- один зліт-посадка (за типами повітряних суден);

б) на забезпеченні диспетчерського обслуговування підходу:

-один зліт-посадка (за типами повітряних суден);

в) на аеронавігаційному обслуговуванні на маршрут:

- сто кілометрів ортодромічної відстані у залежності від зльотної ваги ПС (за типами повітряних суден);

г) на аеронавігаційному обслуговуванні повітряних суден під час виконання ними робіт із ЗАНГ:

- одна хвилина польоту (за типами повітряних суден);

д) при наданні послуг зв’язку, метеорологічному обслуговуванні, пошуку та рятуванні, наданні аеронавігаційної інформації:

- одиниця виміру наданої послуги.

За одиницю калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг) підприємства радіотехнічного обслуговування та зв’язку:

а) на технічному обслуговуванні радіоелектронного обладнання та засобів зв’язку:

- години роботи обладнання та засобів зв’язку (за їх типами);

б) при наданні послуг зв’язку:

- одиниця виміру даної послуги.

Витрати, пов’язані з авіаційними перевезеннями, виконанням робіт із ЗАНГ, аеропортовим, аеронавігаційним та іншими видами обслуговування повітряних суден, пасажирів, відправленням вантажів та пошти при плануванні, обліку та калькулюванні собівартості продукції (робіт, послуг) групуються за статтями калькуляції (статтям витрат).

З урахуванням характеру та структури виробництва, а також рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) щодо форм подання ій фінансових статистичних даних типової номенклатури статей калькуляції, для основних виробництв та видів діяльності повітряного транспорту розроблені:

- типова номенклатура статей калькуляції авіакомпанії;

- типова номенклатура статей калькуляції аеропорту;

- типова номенклатура статей калькуляції підприємства обслуговування повітряного руху;

- типова номенклатура статей калькуляції підприємства радіотехнічного обслуговування і зв’язку.

Типова номенклатура статей калькуляції авіакомпанії має такий склад витрат:

1. Витрати на здійснення польотів.

2. Витрати на технічне обслуговування та ремонт.

3. Амортизація.

4. Витрати на покриття зборів у клієнтів та аеродромні витрати.

5. Витрати на обслуговування пасажирів (виконання робіт із ЗАНГ).

6. Витрати на оформлення квитків, продаж та рекламу.

7. Витрати на управління та обслуговування виробництва.

8. Інші експлуатаційні витрати.

Типова номенклатура статей калькуляції аеропорту має такий склад:

1. Витрати на забезпечення зльоту-посадки повітряних суден, включно з використанням світло-сигнального обладнання (без обслуговування повітряного руху).

2. Витрати на забезпечення зльоту-посадки повітряних суден без використання світло-сигнального обладнання.

3. Витрати на забезпечення технічного обслуговування повітряних суден.

4. Витрати на забезпечення комерційного обслуговування пасажирів.

5. Витрати на забезпечення комерційного обслуговування вантажів.

6. Витрати аеропорту, пов’язані з наданням експлуатантам повітряних суден та пасажирам додаткових послуг.

7. Загальні витрати на управління та обслуговування виробництва.

8. Інші витрати.

Типова номенклатура статей калькуляції підприємства обслуговування повітряного руху має такий склад витрат:

1. Витрати на забезпечення аеродромного обслуговування повітряних суден.

2. Витрати на забезпечення диспетчерського обслуговування підходу.

3. Витрати на аеронавігаційне обслуговування на маршруті.

4. Витрати на аеронавігаційне обслуговування повітряних суден під час виконання ними робіт із ЗАНГ.

5. Витрати підприємства, пов’язані з наданням послуг зв’язку та на метеорологічне обслуговування, пошук і рятування, надання аеронавігаційної інформації.

6. Загальні витрати на управління та обслуговування виробництва.

7. Інші експлуатаційні витрати.

Типова номенклатура статей калькуляції підприємства радіотехнічного обслуговування і зв’язку має такий склад витрат:

1. Витрати на забезпечення технічного обслуговування радіоелектронного обладнання і засобів зв’язку.

2. Витрати підприємства, пов’язані з наданням послуг зв’язку.

3. Загальні витрати управління та обслуговування виробництва.

4. Інші експлуатаційні витрати.

Типові калькуляційні статті експлуатаційних витрат авіакомпаній, аеропортів та авіапідприємств сформульовано за виробничо-технологічним принципом з розподілом витрат на основні і накладні, прямі та непрямі.

Вони використовуються авіакомпаніями, аеропортами та авіапідприємствами для цілей планування витрат, калькулювання собівартості одиниць продукції, обліку витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) та складання кошторису витрат на виробництво.

Авіакомпанія калькулює, планує та обліковує собівартість перевезень (робіт із ЗАНГ) та надання інших послуг за такими статтями експлуатаційних витрат, що входять складовими частинами до її типової номенклатури статей калькуляції:

1. Витрати на здійснення польотів, всього, у тому числі:

1.1. Витрати на оплату праці членів льотних екіпажів, всього, з них:

- натуральні виплати.

1.2. Нарахування на оплату праці членів екіпажів на соціальні заходи.

1.3. Авіаційне паливо та мастила.

1.4. Інші льотні витрати, всього, у тому числі:

- платежі на обов’язкове страхування льотного обладнання;

- оренда льотного обладнання;

- підготовка членів льотних екіпажів (коли амортизація не нараховується);

- страхування життя членів льотних екіпажів.

2. Витрати на технічне обслуговування та ремонт, всього, у тому числі:

2.1. Витрати на оплату праці персоналу, що здійснює технічне обслуговування (ТО) та ремонт повітряних суден (ПС) та двигунів, всього, у тому числі:

- натуральні виплати;

2.2. Нарахування на оплату праці.

2.3. Витрати на матеріали.

2.4. Інші витрати.

3. Амортизація, всього, у тому числі:

- амортизація льотного обладнання;

- амортизація наземного обладнання та майна;

- інші витрати, що пов’язані зі зносом та амортизацією.

4. Витрати на покриття зборів з клієнтів та аеродромні витрати, всього, у тому числі:

- витрати, пов’язані з системою зборів за аеропортове обслуговування посадки, технічне обслуговування повітряних суден, пасажирів та обробку вантажу, пошти і багажу, розміщення ПС на пероні;

- витрати, пов’язані з наданням аеронавігаційного обслуговування;

- аеродромні витрати.

5. Витрати на обслуговування пасажирів, всього, у тому числі:

- витрати на оплату праці бортпровідників, всього, у тому числі:

- натуральні виплати;

- нарахування на оплату праці бортпровідників;

- витрати на харчування пасажирів на борту ПС;

- витрати, пов’язані з обслуговуванням пасажирів на борту ПС;

- інші витрати, що пов’язані з обслуговуванням пасажирів.

6. Витрати на оформлення квитків, продаж та рекламу, всього, у тому числі:

- витрати на оплату праці персоналу, що забезпечує оформлення квитків, продаж та рекламу;

- нарахування на оплату праці;

- витрати на рекламу;

- інші витрати.

7. Витрати на управління та обслуговування виробництва, всього, у тому числі:

7.1. Витрати на оплату праці адміністративно-управлінського та обслуговуючого персоналу, всього, у тому числі:

- натуральні виплати;

- нарахування на оплату праці;

- інші відрахування загального характеру.

8. Інші експлуатаційні витрати.

Аеропорт калькулює, планує та обліковує собівартість аеропортових послуг (без управління повітряним рухом) за такими статтями експлуатаційних витрат, що входять складовими частинами до його типової номенклатури статей калькуляції:

1. Витрати на забезпечення зльоту-посадки повітряних суден включно з використанням світло-сигнального обладнання (без обслуговування повітряного руху) всього, у тому числі:

1.1. Виплати на оплату праці аеропортового персоналу, що забезпечує зліт-посадку повітряних суден (ПС)всього, у тому числі:

- натуральні виплати.

1.2. Нарахування на оплату праці.

1.3. Амортизація основних фондів, що безпосередньо забезпечують зліт-посадку ПС, всього, у тому числі:

- амортизація ЗПС;

- амортизація світлотехнічного обладнання;

- амортизація спецавтотранспорту.

1.4. Витрати на утримання, технічне обслуговування та ремонт основних засобів, що безпосередньо забезпечують зліт-посадку, всього, у тому числі:

- утримання, технічне обслуговування ЗПС;

- утримання, технічне обслуговування світлотехнічного обладнання;

- утримання, технічне обслуговування та ремонт спецавтотранспорту.

1.5. Витрати на електроенергію.

1.6. Витрати на паливно-мастильні матеріали для спецавтотранспорту.

1.7. Послуги сторонніх організацій виробничого характеру.

1.8. Інші витрати.

2. Витрати на забезпечення технічного обслуговування ПС, всього, у тому числі:

2.1. Витрати на оплату праці персоналу, що забезпечує технічне обслуговування ПС та двигунів, всього, у тому числі:

- натуральні виплати.

2.2. Нарахування на оплату праці.

2.3. Витрати на матеріали та запасні частини, всього, у тому числі:

- матеріали та запчастини для ТО ПС;

- матеріали та запчастини для спецавтотранспорту.

2.4. Витрати на паливно-мастильні матеріали, всього, у тому числі:

- паливно-мастильні матеріали для спецавтотранспорту.

2.5. Амортизація основних фондів, що безпосередньо забезпечують ТО ПС, всього, у тому числі:

- амортизація спецавтотранспорту для ТО ПС.

2.6. Витрати на утримання ТО та ремонт основних засобів, що безпосередньо забезпечують ТО ПС, всього, у тому числі:

- утримання ТО та ремонт спецавтотранспорту.

2.7. Послуги сторонніх організацій виробничого характеру.

2.8. Інші витрати.

3. Витрати на забезпечення комерційного обслуговування пасажирів, всього, у тому числі:

3.1. Витрати на оплату праці персоналу, що забезпечує обслуговування пасажирів, всього, у тому числі:

- натуральні виплати.

3.2. Нарахування на оплату праці.

3.3. Амортизація основних фондів, що безпосередньо забезпечують обслуговування пасажирів, приміщення, всього, у тому числі:

- амортизація спецавтотранспорту для обслуговування пасажирів.

3.4. Витрати на утримання, ТО та ремонт основних засобів для забезпечення комерційного обслуговування пасажирів, всього, у тому числі:

- утримання, ТО та ремонт спецавтотранспорту.

3.5. Витрати на паливно-мастильні матеріали для спецавтотранспорту.

3.6. Витрати на електроенергію.

3.7. Послуги сторонніх організацій виробничого характеру.

3.8. Інші витрати.

4. Витрати на забезпечення комерційного обслуговування вантажів, у тому числі:

4.1. Витрати на оплату праці персоналу, що забезпечує обслуговування вантажів, всього, у тому числі:

- натуральні виплати.

4.2. Нарахування на оплату праці.

4.3. Амортизація основних фондів, що безпосередньо забезпечують обслуговування вантажів, приміщення, всього, у тому числі:

- амортизація спецавтотранспорту для обслуговування вантажів.

4.4.Витрати на утримання, ТО та ремонт основних засобів для забезпечення комерційного обслуговування вантажів, всього, у тому числі:

- утримання, ТО та ремонт спецавтотранспорту.

4.5. Витрати на паливно-мастильні матеріали для спецавтотранспорту.

4.6. Витрати на електроенергію.

4.7. Послуги сторонніх організацій виробничого характеру.

4.8. Інші витрати.

5. Витрати аеропорту, що пов’язані з наданням ПС та пасажирам додаткових послуг, всього, у тому числі:

5.1. Витрати на оплату праці персоналу, що надає додаткові послуги, всього, у тому числі:

- натуральні виплати.

5.2. Нарахування на оплату праці.

5.3. Амортизація основних фондів, що використовуються для надання додаткових послуг.

5.4. Послуги сторонніх організацій виробничого характеру.

5.5. Інші витрати.

6. Загальні витрати на управління та обслуговування виробництва, всього, у тому числі:

6.1. Витрати на оплату праці адміністративно-управлінського персоналу, всього. у тому числі:

- натуральні виплати.

6.2. Нарахування на оплату праці.

6.3. Інші витрати загального характеру.

7. Інші комерційні витрати.

Перевага цього методу полягає у тому, що для розрахунку собівартості продукції на підприємствах є вся необхідна інформація у обліку. При цьому використовуються різні засоби (розрахунки на основі норм та нормативів окремих елементів витрат, безпосередній розрахунок, пофакторне планування, кореляційно-регресійний аналіз і т.і.).

Недоліком є те, що цим методом визначається тільки середня по підприємству собівартість приведеної продукції, перевезень, робіт з нетранспортного застосування авіації, що не дозволяє розрахувати собівартість за типами ПС, видами перевезень (пасажирські, вантажні), видами робіт ПАНХ (АХР,АФС та ін.), оцінити вплив різних факторів на рівень собівартості (далекості безпосадкового польоту, типу ПС, потужності вантажо-пасажиропотоку і т.і.)

Метод розрахунку собівартості перевезень на основі собівартості льотної години і годинної продуктивності польотів застосовується для визначення середньогалузевої собівартості авіаперевезень і робіт з нетранспортного застосування авіації за типами ПС, собівартості та рентабельності перевезень і експлуатації ПС, собівартості авіаперевезень за типами ПС у підприємствах з метою розвитку внутрішньовиробничого розрахунку і т.і.

Собівартість перевезень за типами ПС (Sткмj) розраховується:

Елг Елг

Sткмj = -------- = --------------------,

Пг Qmax x j x Vp

де Пг- годинна продуктивність польотів ПС, ткм/г;

Qmax - максимальне комерційне навантаження ПС, т;

j - коефіцієнт використання граничного комерційного навантаження;

Vр - рейсова швидкість ПС, км/г.

Собівартість льотної години містить у собі прямі та непрямі витрати:

Елг = Епр + Енепр,

де Епр., Енепр - відповідно прямі та непрямі витрати, що припадають на одну виробничу годину.

Розрахунок прямих витрат (Епр):

Епр = Езп + Есз + Епмм + Еам + Ето,рем + Еін.льот. +

+ Еап.зб. + Еан.зб.,

де Езп - витрати на оплату праці членів екіпажу;

Есз - нарахування на оплату праці;

Епмм - витрати на авіаПММ;

Еам - витрати з амортизації ПС на повне відновлення;

Ето,рем - витрати на технічне обслуговування та ремонт;

Еін.льот. - інші льотні витрати;

Еап.зб. - аеропортові збори;

Еан.зб. - аеронавігаційні збори.

Витрати на оплату праці членів екіпажу визначаються:

Д

Езп = {(------) + lг} Кзп,

tек

де Д - місячна сума посадових окладів для середньої чисельності і класності членів екіпажу;

tек - середньомісячний нальот годин на екіпаж;

lг - годинна ставка оплати праці членів екіпажу;

Кзп - коефіцієнт, що враховує додаткову оплату праці командно-льотного складу.

Розрахунок витрат за статтею “Нарахування на оплату праці” (Есз):

Есз = Кнар х Езп,

де Кнар - коефіціент нарахувань на оплату праці, у тому числі на соціальне страхування, до фонду ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, до фонду зайнятості.

Розрахунок витрат з авіаПММ (Епмм):

Епмм = (1 + Енвир) qг Впал,

де Енвир - коефіцієнт, що враховує невиробничий нальот годин (прийняти рівним до 0,05);

qг - середньогодинна витрата палива, т/г;

Впал - вартість тони палива.

Розрахунок витрат на амортизацію ПС:

Нам Впс

Еам = -------------,

100 Тс

де Нам - норма амортизації на повне відновлення ПС;

Впс - балансова вартість ПС;

Тс - річний виробничий нальот годин на одне ПС.

Розрахунок витрат з технічного обслуговування та ремонту (Ето,рем):

Ето,рем = (Мточ + Цкрпл Nрпл / Тм/рпл + Цкрдв.пдв. Nрдв / Тм/рдв,

де Мто - матеріальні витрати по перілдичному технічному обслуговуванню, грн/г.,

Цкрпл, Цкрдв - вартість капітального ремонту, відповідно планера та двигуна,грн.

Інші льотні витрати містять у собі витрати з страхування життя льотного складу, повітряних суден, відповідальності перевізників.

Еінльот = Кстр Впс/Тс,

де Кстр - коефіцієнт, що враховує розмір інших льотних витрат;

Впс - вартість ПС;

Тс - річний виробничий нальот годин на один літак.

Аеропортові збори містять у собі:

- посадочний збір (збір за зліт-посадку) без обслуговування повітряного руху;

- збір за технічне обслуговування ПС;

- збір за комерційне обслуговування пасажирів;

- збір за забезпечення понаднормативної стоянки ПС;

- збір за забезпечення авіаційної безпеки.

Ставка збору за зліт-посадку ПС за кожну тону від максимальної злітної маси ПС при виконанні польотів у теперішній час складає:

- для внутрішнього сполучення у межах України - 2,0 долара США;

- для міждержавного сполучення у межах країн СНД - 3,5 долара США;

- для міжнародного сполучення за межами країн СНД - 8,5 доларів США.

Ставки збору за комерційне обслуговування у аеропорті одного пасажира такі:

- для внутрішнього сполучення у межах України - 2,0 долара США;

- для міждержавного сполучення у межах країн СНД - 3,5 долара США;

- для міжнародного сполучення за межами України - 9,0 доларів США.

Ставка збору за понаднормативну стоянку пасажирського ПС за кожну годину стоянки на кожну тону від максимальної зльотної маси ПС - 0,1 долара США.

Нормативний час безплатної стоянки пасажирського ПС - 3 г. Збір не зтягується при затримці ПС з метеоумов чи з вини робітників аеропорту.

Збір за забезпечення авіаційної безпеки за кожного відправленого пасажира:

- для внутрішнього сполучення у межах України - 0,7 долара США;

- для міжнародного сполучення - 1,3 доларів США.

Ставки аеропортових зборів приведені без урахування податку на додану вартість.

Аеронавігаційні збори містять:

- посадочний збір за обслуговування повітряного руху (за аеродромне диспетчерське обслуговування та диспетчерське осблуговування підходу);

- збір за аеронавігаційне обслуговування на маршруті.

Аеронавігаційний посадочний збір за обслуговування повітряного руху у аеропортах України при міжнародних перевезеннях прийняти рівним 9,75 долара США, для внутрішніх перевезень - 2,8 долара США за кожні 1000 кг максимальної зльотної маси ПС.

Ставки збору за аеронавігаційне обслуговування на маршруті за кожні 100 км ортодромної відстані прийняти рівними для ПС з максимальною зльотною масою:

- до 50 т - 30 доларів США;

- від 51 до 100 т - 41 долар США;

- від 101 до 200 т - 51 долар США;

- від 201 до 300 т - 53 долара США;

- від 301 до 400 т - 54 долара США;

- більш 400 т - 56 доларів США.

При виконанні міжнародних польотів аеропортові збори розраховуються виходячи з системи зборів у даному аеропорту. Аеронавігаційні збори розраховуються виходячи з тарифів тієї країни, повітряний простір якої перетинає дана повітряна лінія.

На годину польоту аеропортові, аеронавігаційні збори визначаються шляхом ділення загальної суми на час безпосадочного польоту.

Розрахунок непрямих витрат (Енепр).

До непрямих витрат відносяться наземні витрати у аеропортах та представництвах авіакомпаній, витрати з обслуговування пасажирів, з продажу, оформленню перевезень та реклами, а також загальні накладні та адміністративні витрати.

На годину польоту непрямі витрати розраховуються:

л-в.прив

Е непр Vр і

Енепр = --------------- Кn,

Lбп

л-в.прив

де Е непр - непрямі аеропортові витрати у розрахунку на приведений літако-виліт;

Lбп - безпосадочна далекість польоту;

і

К n - коефіцієнт приведення фізичних літако-вильотів по ПС даного типу.

Основною перевагою даного методу є можливість визначення собівартості перевезень за типами ПС. У той же час звітність не дозволяє одержувати витрати за типами ПС. Тому застосовується ряд аналітичних виборок та розрахункових засобів, однак це призводить до ряду неточностей у розрахунках, оскільки вплив багатьох факторів приховано через середню величину собівартості льотної години.

Метод визначення собівартості перевезень на основі собівартості транспортних операцій широко застосовується при техніко-економічному аналізі.

При використанні даного методу транспортний процес з переміщення вантажів чи пасажирів ділиться на дві операції: початково-кінцеву та рухову. До першої відносяться всі роботи, що виконуються у початковому, проміжному та кінцевому пунктах рейсу; до другої - роботи з безпосереднього переміщення вантажів та пасажирів. Відповідно до цього визначаються ставки собівартості початково-кінцевої і рухової операції, які повинні відповідати таким умовам:

а) собівартість початково-кінцевої операції розраховується на тону вантажу чи на одного пасажира і не повинна змінюватися при зміні відстані перевезень;

б) собівартість рухової операції розраховується на тоно-кілометр чи пасажирокілометр і також не повинна змінюватися при зміні відстані перевезень.

Собівартість перевезень за типами ПС розраховується (Sткмj):

Sткмj = -------- +,

Lбп

де - собівартість початково-кінцевої операції, грн/т;

- собівартість рухової операції, грн/ткм.

Даний метод одержав широке розповсюдження на залізничному та водному транспорті і може застосовуватись у багатьох сферах діяльності авіапідприємств, проектних та науково-дослідних організаціях.

Сфера застосування даного методу ширша, ніж методу на основі собівартості льотної години та годинної продуктивності польотів. Він застосовується для визначення рентабельності перевезень та експлуатації ПС, економічно раціональних сфер застосування типів ПС, що знаходяться у експлуатації, оптимального розподілу СВП по лініях та місцях базування, оперативного аналізу собівартості продукції із застосуванням ЕОМ, удосконалювання господарського розрахунку, правильної побудови цін (тарифів) на авіатраспортну продукцію, визначення економічно раціональних сфер застосування повітряного транспорту у єдиній транспортній системі країни та ін.

Метод визначення собівартості авіаперевезень на основі собівартості літако-кілометру застосовується головним чином для економічної оцінки ефективності вітчизняних ПС у порівнянні с закордонними. При використанні цього методу спочатку визначається собівартість літако-кілометру у розрізі статей витрат, а потім діленням її на комерційну завантаженість розраховується собівартість авіаперевезень.

Як було відмічено, у теперішній час облік та планування витрат за типами ПС на підприємствах не здійснюється. Тому для визначення собівартості перевезень за типами ПС застосовуються спеціально розроблені такі методи: коефіцієнтів розподілу, комбінований та спрощений.

Дата добавления: 2013-12-12